Ось, пошукайте серед українських слів:
r2u.org.ua: перила
Не знайдете!
Бо перило (у однині!) в українській мові це просто перегородка! Дошку поставте між двох людей, буде перило. А перегородка це не те ж, що поручні. Відаєте, що таке множина, а що таке підмножина?
Рівняти перило й поручні це як рівняти населений пункт і хутір.
ЕСУМ: "похідне утворення від пе́рти;
букв. «те, на що можна спертися»;"
Здається логічним.
І це все ще не зобов'язане бути перегородкою саме на сходах, балконі. Спиратися можна й на парапетну огорожу, балюстраду.
Znac »peregorodca« e u twm slofé utorinen. Perfinen e znac »te, o cyto sẽ ide perti«; *per-i-dl-o.
Спиратися можна на лише на обгородку сходин.
Ale znac slofa <perila> e õzél ("звузився") na tẽmõ peril skébbia ("сходин").
1. Якби слово перина означало достеменно те ж, що поручча, то словники б це кодифікували, а вони цього не зробили. Свідчать «Поручча, -чів, м. мн. – Перила», але не подають «Перило, -ла, с. – Перила». Якби українське перило було синонімом до російських перил, то словники б на це вже звернули увагу.
2. Ще раз, спиратися можна не лише на поручча.
3. Слово у множині вже наводить на мисель про російський вплив, для чого тут множина?
<словники б це кодифікували>
Pisal eimy ouge, yaco i cyto "кодифікують" slwfnikui. Ne gayite mwy kés utoriti Uam te same cyto raz!
<2. ...>
Isce raz, e õzyeinnie znacou slofa. Na pr., "cuidano" moge bõdy cyto, a u slofé <izcuidcẽ> (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54387-skydcha.html#show_point) e znac "cuidati" õzyeno na »iz-cuidati praué ("саме, конкретно") ditẽ«. Znac slofa moge xiréti ("розширюватися") i õzéti ("звужуватися").
<3. ...>
To bo e mnogina berna, hi <godinui> "clock, watch".
Кіс уторити? Сито раз? Нічого не розумію.
Nou, stényte dournika na zdoroffie...
Не перший раз помічаю хамство з вашої сторони. Чи може ви щиро вірите, що кожен має розуміє ваше письмо? Без жодних пояснених правил.
Взяти хоч kés, запам'ятав ж ваші слова що é це ѣ, але не розумію до чого тут дрізд!
Та й ніхто не зрозуміє.
1) Tẽmyte, bouqua ≠ zuõc; <é> ci <ѣ> sõty ino bouquui, oni mogõty znaciti rwznœ zuõcui. Prasl. */k, g, x/ + */ē/ zẽbõ ("produced, yielded"): /t͡ʃæ, ʒæ, ʃæ/, yacœ yé pisiõ: <ké, gé, xé>, a prasl. */k, g, x/ zẽbõ: /t͡ɕe, ʑe, ɕe/, yacœ yé pisiõ: <cé, zé, sé>, u rousscuy mowfé. Tomou, <kés> e [t͡ʃæs~t͡ʃɐs~t͡ʃɜs], <géx> e [ʒæx~ʒax~ʒɜx], <xér> e [ʃær~ʃar~ʃɜr], a <cép> e [t͡ɕi͡eʲp ~ t͡ɕi͡i̯p], <zéu> e [ʑi͡eʲw ~ ʑi͡i̯w], <séra> e [ˈɕi͡eʲrɐ~ɕi͡i̯rɐ].
2. Rozouméiõty.
3. A Uaxyœ porozdnyœ zacuidui ne sõty xamstuo? Isce raz, [ʎ̟] e ne »якесь ʎ«. Pro mene, pisati »якесь ʎ« e xamstuo.
Але слово "час" є від прасл. čаsъ, а не від čěsъ.
Rozouméiõty, а Ви оптиміст! Напишіть заради експерименту будь-якому українцю у фесбуку zẽbõ, kés, rwznœ, попросіть перекласти, ану перевірте, як багато здогадаються, зрозуміють!
Ne uérili buiste, pisiõ, citaiõty i rozouméiõty. XD
<Але слово "час" є від прасл. čаsъ, а не від čěsъ.>
Ni, "час" e wd *kēs-o-s.
Розуміють. Аякже.
Caziõ Uam, rozouméiõty.
r2u.org.ua: перила
Саме так дає Словник Грінченка, тому вважаю краще, ніж "поруччя".