Про́бка – 2) (загромождение) захара́щення, за́пин (-ну).
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
r2u.org.ua: запин
Доречі теж не поганий відповідник і теж бува инколи використовується щоправда рідше аніж затор
Бездумна калька !
Від кора))
Саме рос. слово "пробка" є німецького походження, але ідею дати йому ще й значення "дорожнє скупчення" росіяни певно взяли з якоїсь із західних мов, бо до прикладу французьке слово для дорожнього скупчення embouteillage має ще одне значення: те чим закривають пляшку. Тому всі українські слова чи новотвори на позначення того чим закривають пляшку будуть калькою.
Від прикметників: нерухливий (який мало або повільно рухається; який не відзначається легкістю, швидкістю рухів; неповороткий) і нерухомий(який не рухається), що дає можливість ввести шкалу, чи ступінь.http://lang.slovopedia.org.ua/11/53399/133578.html
До речі, Нерухом можна обізвати людину, що не рухається, або не займається спортом, може бути розмовним словом
Обзивати не потрібно! А от для застосунків(програм) зі штучним інтелектом,- просто необхідно.
ПРО́БКА (на шосе) реконстр. зага́та, тромб, образ. ні-вза́д-ні-впере́д, жарт. ні-тпру́-ні-ну́.
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012
r2u.org.ua: пробка
Здається, так зрозуміліше! Вибачте і не ображайтеся всі, хто "наступив" на пробку чи корок, хто ЗАТОРможений. Дозвольте мені вважати вас консерваторами, противниками прогресу.:)
Грізд — пробка.
Від праслов'янського *grozd.
r2u.org.ua: грізд
goroh.pp.ua: грізд
зату́ла — предмет, яким що-небудь затуляють, закривають; заслінка; відлога у верхньому одязі; каптур, капюшон; захист, прикриття.
goroh.pp.ua: тула
Сучасний, інтуїтивно зрозумілий новотвір, що цілком відтворює сучасну ж ситуацію ускладненого автомобільного руху на дорозі, при цьому не має инших значень.
Переможна україномовна альтернатива московському запозиченню "пробка". Адже, окрім того, що має так само два склади, ще й утворене меншою кількістю літер і має значно "україномовніше" звучання з меншою кількістю повторюваних приголосних.
Похідне від нього - "тиснЯво" - прислівник, "тиснЯвий" - прикметник, що в цілому характеризує ситуацію ускладненого руху в місті.
Етимологічний Словник Української Мови:
Довж — «планка для закривання льотка вулика-дунлянки».
Від прасл. *dьḷžь «довгаста дощечка».
Також є форма одо́вж.
Є такі споріднені слова як густий, гущавина, які мають ознаку щільності, але також є гуснути і згущувач з ознакою сповільнення рухливости речовини. Тому метафорично загуснище - це місце ущільнення і сповільнення. Розмовною "загус" (дорожній).
Ви за геометричне тіло?:) Впевнений, що Р.Курцвейл підтримав-би моє!
Вже давно використовують це слово.
Ото Ви правду кажете. Й узагалі, давно вже вкраїнці російською мовлять.
Згоден, що використовують. А чи правильно це? Як з ними боротися?
А чом це неправильно?
Як боротися із заторами?)
Не правильно тому, що це, як ваша, чи ще кого вина в заторможенні руху. Такий вираз незрозумілий для оцінки(виміру) процесу. Боротись можна з допомогою штучного інтелекту. Він "зрозуміє", що таке нерух5 і нерух1.
Українською мовою не заторможення руху, а гальмування
Володимире, штучний інтелект зрозуміє і затор1 та затор5, якщо йому сказати, що то затор. Нічого вносити до мови зайві конструкції.
Очевидний росіянізм !
Затор — це українське слово. В російській мові такого слова немає — це запозичення з української.
І походить воно не від якогось сраного «заторможення», а від дієслова «торувати».
Торувати це протирати дорогу, в т. ч. при гальманні:
r2u.org.ua: торувати, і це слово етимологічно має більше спільного зі словом "терти", ніж із простоєм автомобілів, який спричинений загородженням дороги. Вважаю ідею пов'язати простій автомобілів з тертям під час гальмування цілком нікудишньою.
Затор це російське слово!
Так, неруське. "о" в критім складі.
Московське слово. Це видно хоча б із "о" і в одкритому і в закритому складах. Нема цього слова ні в давніших словницях ні в творах класиків.
Русине, + + +
"Затор" є форма неруська. Вище вже се писали. Пишу сю змінку на знак протесту проти сього слова.
Так, у словниках його теж не знайшов, але якщо у нас є слова:
"Тор" - дорога, слід, колія.
"Утор" - паз на краю бочки, діжки, барила, в які уставляють дно.
"Протор" - голка без вушка.
"Торець" - поперечна грань предмета.
ЗАторочка - зачіпка, незгода.
То чому за чіткою логікою не може бути "затор", прецінь "запин", "затин" і "загата" є.
Слово «затор» шукати в словниках безглуздо, бо в Україні таке явище, як затори, виникло не раніше, як в другій половині 20-го сторіччя.
І безглуздо обговорювати теоретичну можливість існування такого слова, тоді як воно існує фактично.
Слово «затор» українське і край. В московській мові кажуть «пробка», а слово «затор» якщо і вживають, то дуже обмежено й під впливом української мови.
Таке з'явище, як тіснота (
r2u.org.ua: тіснота), людям давно звісне. А що тіснота на дорозі, не додає нічого нового до самого з'явища, тож не виникає й конечної потреби вигадувать на те особливе слово.
r2u.org.ua: затор), а в давніших руських його немає (
r2u.org.ua: затор).
Слово "затор" безперечно московське. Це ясно хоча б з того, що воно є в давніших московських словницях (