Значення слова

Пляшка — невелика ємність для довготривалого зберігання рідин, висока посудина переважно циліндричної форми й з вузьким горлечком, зручним для закупорювання корком.

Приклад вживання

Наллю собі в пляшку з під коли вино і буду пити в трамваї.

Походження

нім. Flasche через пол. flaszka, flasza

Приклади в інших мовах

фр. bouteille

Розділи
Варіанти написання
бутилка
Слово додав

Перекладаємо слово пляшка

Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад.
корчага
29
19 лютого 2020
22 травня 2020

Берусь за це слово, бо є у словниках.

22 травня 2020

Дякую !

27 травня 2020

Будь ласка =)

24 травня 2020

+++

24 травня 2020

Дякую, Олексо !

15 липня 2020

В корені сього слова є /ъ/ (*/u/; *кърчіагъ, *kurk-y-ag-), яке в ненаголошеній позиції перед *l та *r у руській має рефлекс такий же ги в *ъі, себо {къірчáг}, ги, напр., у *кръвь */ъ/ під наголосом є <крóв, крóв'ю>, а без наголосу є <криви́/кривé/кирви́/кирвé, кривáвий/кирвáвий> (чого?/чому?/чім?), з *бръв- є <брóв>, але <бриви́/бирви́/бирвé>, з *кръни́ца є <криниця/керниця/кирниця>, не +<корни́ця>, з *глътáти є <глитáти/гивтáти>, не +<глотáти> тощо. Буває в такій позиції й <о>, та воно є скоріше морфологічного походження (водностайнення). В усякому разі на письмі має бути передбачено й первісний рефлекс, принаймні як варіант, тим паче, що сей випадок є одна з суттєвих різниць фонологічних руської мови від вятської – у вятській нема різниці в рефлексації між *ъ наголошеним та ненаголошеним.

10 січня 2021

Добродію Єлисіє, Ви про що?
У прикладах, які Ви дали, всюди -рь-, -ръ-, -лъ-.
У корчазі є -ър-, а не -ръ-.

Бо мовляти, а не мивляти.
Немовля, а не немивля.
Волати, а не вилати.
Борзина́, а не бирзина́.
Борзи́ти(ся), а не бирзи́ти(ся).
Горба́нь, а не гирба́нь.
Па́горб, а не Па́гирб.
Ну і т.д.

14 січня 2021

І бриви́ наче вузьколокальне слово, а не загальноукраїнське?

14 січня 2021

"Волати, а не вилати" ??

14 січня 2021

Utoriõ:
»Буває в такій позиції й <о>, та воно є скоріше морфологічного походження (водностайнення).«

10 листопада 2021


Глиняна - корчага, скляна - пляшка, сулія - з широким горлом, та й чи питоме воно. Закінчення -ія - невже слова питомі з цим закінченням?

Знову намагання збіднити нашу мову. Тоді вже придумайте нове слово

10 листопада 2021

І часто ви п'єте з глиняних пляшок? :D

8 травня

У Київській Руси – велика глиняна посудина з вузькою шийкою для зберігання зерна або рідини. (ВТССУМ).
Корчага - давньоруська глиняна посудина 10-12 ст. з округлим тулубом і двома ручками, пізніше - велика посудина на взір горщика з широким горлом.
(Великий енциклопедичний словник).
Корчага - "глиняна посудина з вузькою шийкою", "велика глиняна посудина".
Кърчага "глиняна посудина, глечик, дзбан", слц. krcah "глечик, кухоль", болг. кърчаг "глечик", схв. крчаг "глечик, ківш", стсл. кърчагъ "глечик".
(Етимологічний словник української мови).
Відтак, це ніяка не пляшка, а великий глиняний глек на зразок грецьких амфор, у яких тримали зерно, мед, брагу, пиво, а пізніше горілку.

Тому від мене ---

8 травня

Етимологія (та й история вживання) не каже, що та посудина конче є "глиняна". Головна прикмета є "вузька шийка" в посудини.

8 травня

"Вузька шийка", але не як у пляшки, а як у глека, амфори. Скрізь бо зазначається: "велика глиняна посудина", "велика глиняна посудина для зберігання зерна або рідини".

8 травня

Не скрізь.

Та й ще раз: етимология не каже, що вузька шийка має бути саме "така, а не така".

20 травня

Смішно читати доводи про те, що корчага повинна бути тільки глиняною.
Комп'ютер повинен бути ламповим, а не транзисторним, а письменник має писати на папері.

20 травня

Подивіться гугл картинки музейних експонатів і сміх минеться.

20 травня

Подивіться на знімки тарілок в музеях, вони глиняні, тому ваші тарілки не можна називати тарілками. Скляна тарілка — не тарілка. Смішно. Якщо ваша ложка не з деревини, як у старі часи, то це не ложка.

Подивіться картинки до слова письмо. Письменник повинен бути текстотворцем, або вигадником. Бо письменництво це для рукопису.

Те, що корчаги не вміли робити зі скла, не значить, що скляний посуд схожого вжитку не можна так називати.

20 травня

Справа не в тому, що це слово підходить, а у тому, що глина не впливає на його доречність. Пляшка більше схожа на кубишку.

20 травня

У слові про глину не згадується, а навіть якщо б згадувалось, то мені не заважало би. Наприклад "глинянка" — скляна глинянка. Це як волокно, яке тепер може бути з будь чого.

20 травня

Та діло ж зовсім не в глині, це геть инша судина, це глек, амфора, до того ж велика. Ви б іще цебро до пляшки приліпили.

20 травня

Так ви інше писали. Саме про глину, а не подобу.

20 травня

Неуважно читаєте, я писав за все.

20 травня

Корча́га, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки. Вх. Зн. 28.
Ко́рчів, -чо́ва, м. = Корчага. Вх. Зн. 28.
Корчу́ля, -лі, ж. = Корчага. Вх. Зн. 28. - Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)

20 травня

Корчага,це давньоукраїнське слово, навіть у пам'ятках в "хрестоматії української мови 10-13 ст." це слово є.

пляшка
26
Михас Туро 31 серпня 2019
12 листопада 2019

Українською мовою аж блишщить.

12 листопада 2019

Пляшка це добре українське слово. Воюйте з росіянізмами та англіцизмами.

9 липня 2021

А з полонізмами-германізмами воювати не треба, так? "Пляшка" запозичення з німецької мови через посередництво польської.

9 липня 2021

Не запозичення.
Жодного зв'язку з Flasche українська пляшка не має. Flasche — це фляга (фляжка). Пляшка — питомо українське слово.

9 липня 2021

Якщо повсякчас повторювати дурню, то вона дурнею й лишиться.

10 липня 2021

Саме тому я Ваших слів не повторюю.

10 липня 2021

Ну стрілки переводити вмієте, як Путін прямо, дурника вмикаєте.

10 липня 2021

Xaï e y cto e, ta wddauaïmo i yoho imẽ rousscui: /ˈputɪn/, ne /ˈputʲin/.

10 грудня 2021

Від того, що "ф" замінили на "п" це слово як і буде черпаним, так і залишиться.

9 травня

"/ˈputɪn/, ne /ˈputʲin/"

Також "Сталін".

10 травня

<"/ˈputɪn/, ne /ˈputʲin/"

Також "Сталін".>

Tac, i /ˈstɑlɪn/, xayi yaci merzauçi, ta móuvymo rousscoiõ uimóuvoiõ. Hên, Ẽghlyéne ne dbaiõty móuviti <Putin> zu [-tʲɨn], a móuvẽty [ˈpʰʊ̝ˀn] ci [ˈpʰʊ̝ɾ̩n].

10 травня

"[ˈpʰʊ̝ˀn] ci [ˈpʰʊ̝ɾ̩n]"

Правда, правда.

10 листопада 2021

Я бачу тут одні етимологи зібралися, плюнути нема куди 🤦‍♂️😂.
Але!.. Хоч пляшка - запозичення, я не буду поспішати її викинути з мови, бо гарного відповідника поки не бачу. Якщо придумають гарний переклад, буду голосувати за нього
Корчага (та похідні) - глиняна
Сулія - з широким горлом, чи не черпане слово?
Банька, банка - запозичення

9 травня

Українці підробили це слово під свій лад, поставивши в корені наше слово "пляс", себто випив пляшку горілки й пішов у пляс. Так що це слово вже можна вважати за своє.

9 травня

Маєте багату в'яву...

9 травня

Уява - ознака творчої особистости, а у Вас її, мабуть, бракує.

9 травня

Ваша правда, бракує на такі дурнуваті вигадки, яко подано Вами вище...

10 травня

Ви відвертої дурниці намололи. А ще так невміло й жалюгідно намагаєтесь образити інших, позорище.

10 травня

"Позорище"

🙄

10 травня

"Ваша правда, бракує на такі дурнуваті вигадки, яко подано Вами вище..."
Українці завжди чужоземні слова старалися перекрутити на свій лад.
Напр. в оповіданні Основ'яненка козаки вино "шато-марго" прозвали "шатай-моргай", аква віта - перетворилася на оковиту, а "flaszka" - на рідне вухові "пляшка".

10 травня

Тоді і "Пилип" суто слов'янське ім'я.

10 травня

"Рідне" вухові - так, але питомим воно від того не стає й не притягуйте за вуха всілякі там "пляси".

10 травня

Та про питомість тут ніхто й балачки не веде, лишень, що слово це давно зукраїнщили у своїм корені. Мій дід так любив підробляти, казав не "вермишель", а "ярмошель", бувало його виправляєш, а він рукою махне, каже, мені так легше.

10 травня

Та не в корені ж, а в гучанні...

20 травня

Пляшка - запозичення з польської мови;
п. flasza «велика пляшка», flaszka «пляшка», flaszczyna «пляшечка», як і ч. flaše «пляшка», flaška, слц. fl’aša, fl’aška, вл. bleša, bleška, схв. фла̏ша, слн. fláša «тс.», походять від нвн. Flásche «пляшка», яке зводиться до двн. flaska, спорідненого з дісл. шв. норв. flaska, дангл. flasсe, flaxe, англ. flask, лат. plecto «плету», псл. pletǫ (‹ *plektǫ) «тс.»;
бр. пля́шка; ЕСУМ.

Але це було дуже давно.Вже багато часу минуло.

корча́г, кирча́г
24

*кърчіагъ *"суд о вузькій шиї" ← къркъ "шия, корк".

אלישע פרוש 26 листопада 2019
19 лютого 2020

+ + +
Перше подумав, що Ви це слово придумали, але воно дійсно є в руській (українській) мові:
goroh.pp.ua: корчаг

19 лютого 2020

Як альтернативна форма ще є "корча́га".

10 листопада 2021

Корчага - глиняна,
Пляшка - скляна

8 травня

___

сулі́я (сулі́йка)
20

Давнє слово
r2u.org.ua: сулія

31 серпня 2019

То ліпше вже для банки переклад

11 березня 2020

Давайте й туди, я не маю нічого проти.

3 листопада 2019

Гоже!

11 березня 2020

Спасибі всім за підпору.
Слово таки більше гоже для "бутля" бо й сам Словарь Грінченка подає "сулію" як "велику бутиль":
бутель
Якщо брати "пляшку", то "корчаг", "кирчаг", "корчага" є куди краще, на мою думку.

Якщо й зберегти слово, то можна вчинити ще так:
сулія – велика пляшка (бутель)
сулійка – просто пляшка
Так навіть уже зараз подають на Вікіпедії:
uk.wikipedia.org: Пляшка

31 березня 2020

Годі посилатися на застарілі словники!
Усі цивілізовані люди посилаються на сучасний Етимологічний словник української мови, що повністю дозволяє українській мові використати усі свої здібності і старанно уникає слів які знали лиш півтори бабки під селом Малі Дупки.

12 квітня 2020

Почитайте про Білодіда.

2 липня 2021

Сучасні? себто Зросійщені? не дуже се гоже... а ось ті півтори бабки мову берегли, а прийшли нащадки та й давай з них реготати, з городини, з овочів, агій!.. такі як ви, звичайні "Манкурти" й усе.

плéтина
6

Дивіться глибше походження германського слова flasca. Це слово походить від протогерманського «flehtaną», яке в свою чергу від індоєвропейського «pleḱ» - загортати, плести, плекати. Індоєвропейський корінь тотожний з сучасним українським словом «плести». Українська мова дуже давня і з неї можна витягувати стародавні корені, утворюючи нові слова.

Andrii Andrii 29 серпня 2019
13 листопада 2019

Pidtrymuü, cikavyj variänt.)

13 листопада 2019

Дякую, Дмитре!

20 лютого 2020

Сама по собі індоєвропейська спільність кореня між германськими та словянськими ще не гарантує однаковий розвиток семантики. Для обгрунтування семантичної мотивації сього слова з таким його значенням доведеться знайти засвідчений доказ розвитку "плести, плетення, плетиво" => "посуд для рідини" на тлі руськім, чи, хоча би, в іншій якій словянській мові.

ко́рчів
5

Ще одна форма:
r2u.org.ua: корчага

Карл-Франц Ян Йосиф 11 березня 2020
20 травня

+

корчу́ля
4

Ще одна форма:
r2u.org.ua: корчага

Карл-Франц Ян Йосиф 11 березня 2020
20 травня

+

банька
3

Банька — ... чи скляний посуд з вузьким горлом.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/881-banka.html#show_point

Етимологічно в'язане з "банка", але "банка" є запозиченням з російської мови, чуже українській мові. Що цікаво, саме російське "банка" може бути наслідком українського "банька", але тями їхні різняться.

Карл-Франц Ян Йосиф 11 березня 2020
10 листопада 2021

Що банка, що банька - слова не питомі, а черпані

10 листопада 2021

Звідки ж?

кирчага
1

curcyag (curciag), curcyaga (curciaga)

אלישע פרוש 10 липня 2021
13 липня 2021

Чому подвійне написання curcyag і curciag?

21 липня 2021

Rwznicui tam u uimóufé ne ima. I <cia> i <cya> znacity te same. Prosto ne réxil eimy isce cotruim cinom pisati. Souto récy crasui.

корчова
1

Ко́рчів, -чо́ва, м. = Корчага

S. Velichko 20 травня
тиква
0

ти́ква «(бот.) Cucurbita L.; посудина для води, вина»

Бойко 16 березня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями