Пляшка — невелика ємність для довготривалого зберігання рідин, висока посудина переважно циліндричної форми й з вузьким горлечком, зручним для закупорювання корком.
Приклад вживання
Наллю собі в пляшку з під коли вино і буду пити в трамваї.
В корені сього слова є /ъ/ (*/u/; *кърчіагъ, *kurk-y-ag-), яке в ненаголошеній позиції перед *l та *r у руській має рефлекс такий же ги в *ъі, себо {къірчáг}, ги, напр., у *кръвь */ъ/ під наголосом є <крóв, крóв'ю>, а без наголосу є <криви́/кривé/кирви́/кирвé, кривáвий/кирвáвий> (чого?/чому?/чім?), з *бръв- є <брóв>, але <бриви́/бирви́/бирвé>, з *кръни́ца є <криниця/керниця/кирниця>, не +<корни́ця>, з *глътáти є <глитáти/гивтáти>, не +<глотáти> тощо. Буває в такій позиції й <о>, та воно є скоріше морфологічного походження (водностайнення). В усякому разі на письмі має бути передбачено й первісний рефлекс, принаймні як варіант, тим паче, що сей випадок є одна з суттєвих різниць фонологічних руської мови від вятської – у вятській нема різниці в рефлексації між *ъ наголошеним та ненаголошеним.
Добродію Єлисіє, Ви про що?
У прикладах, які Ви дали, всюди -рь-, -ръ-, -лъ-.
У корчазі є -ър-, а не -ръ-.
Бо мовляти, а не мивляти.
Немовля, а не немивля.
Волати, а не вилати.
Борзина́, а не бирзина́.
Борзи́ти(ся), а не бирзи́ти(ся).
Горба́нь, а не гирба́нь.
Па́горб, а не Па́гирб.
Ну і т.д.
Спасибі всім за підпору.
Слово таки більше гоже для "бутля" бо й сам Словарь Грінченка подає "сулію" як "велику бутиль":
бутель Якщо брати "пляшку", то "корчаг", "кирчаг", "корчага" є куди краще, на мою думку.
Якщо й зберегти слово, то можна вчинити ще так:
сулія – велика пляшка (бутель)
сулійка – просто пляшка
Так навіть уже зараз подають на Вікіпедії:
uk.wikipedia.org: Пляшка
Годі посилатися на застарілі словники!
Усі цивілізовані люди посилаються на сучасний Етимологічний словник української мови, що повністю дозволяє українській мові використати усі свої здібності і старанно уникає слів які знали лиш півтори бабки під селом Малі Дупки.
Сучасні? себто Зросійщені? не дуже се гоже... а ось ті півтори бабки мову берегли, а прийшли нащадки та й давай з них реготати, з городини, з овочів, агій!.. такі як ви, звичайні "Манкурти" й усе.
Дивіться глибше походження германського слова flasca. Це слово походить від протогерманського «flehtaną», яке в свою чергу від індоєвропейського «pleḱ» - загортати, плести, плекати. Індоєвропейський корінь тотожний з сучасним українським словом «плести». Українська мова дуже давня і з неї можна витягувати стародавні корені, утворюючи нові слова.
Сама по собі індоєвропейська спільність кореня між германськими та словянськими ще не гарантує однаковий розвиток семантики. Для обгрунтування семантичної мотивації сього слова з таким його значенням доведеться знайти засвідчений доказ розвитку "плести, плетення, плетиво" => "посуд для рідини" на тлі руськім, чи, хоча би, в іншій якій словянській мові.
Етимологічно в'язане з "банка", але "банка" є запозиченням з російської мови, чуже українській мові. Що цікаво, саме російське "банка" може бути наслідком українського "банька", але тями їхні різняться.
Пляшка — невелика ємність для довготривалого зберігання рідин, висока посудина переважно циліндричної форми й з вузьким горлечком, зручним для закупорювання корком.
Наллю собі в пляшку з під коли вино і буду пити в трамваї.
нім. Flasche через пол. flaszka, flasza
фр. bouteille
Перекладаємо слово пляшка
r2u.org.ua: корчага https://goroh.pp.ua/Етимологія/корчага
Берусь за це слово, бо є у словниках.
Дякую !
Будь ласка =)
+++
Дякую, Олексо !
В корені сього слова є /ъ/ (*/u/; *кърчіагъ, *kurk-y-ag-), яке в ненаголошеній позиції перед *l та *r у руській має рефлекс такий же ги в *ъі, себо {къірчáг}, ги, напр., у *кръвь */ъ/ під наголосом є <крóв, крóв'ю>, а без наголосу є <криви́/кривé/кирви́/кирвé, кривáвий/кирвáвий> (чого?/чому?/чім?), з *бръв- є <брóв>, але <бриви́/бирви́/бирвé>, з *кръни́ца є <криниця/керниця/кирниця>, не +<корни́ця>, з *глътáти є <глитáти/гивтáти>, не +<глотáти> тощо. Буває в такій позиції й <о>, та воно є скоріше морфологічного походження (водностайнення). В усякому разі на письмі має бути передбачено й первісний рефлекс, принаймні як варіант, тим паче, що сей випадок є одна з суттєвих різниць фонологічних руської мови від вятської – у вятській нема різниці в рефлексації між *ъ наголошеним та ненаголошеним.
Добродію Єлисіє, Ви про що?
У прикладах, які Ви дали, всюди -рь-, -ръ-, -лъ-.
У корчазі є -ър-, а не -ръ-.
Бо мовляти, а не мивляти.
Немовля, а не немивля.
Волати, а не вилати.
Борзина́, а не бирзина́.
Борзи́ти(ся), а не бирзи́ти(ся).
Горба́нь, а не гирба́нь.
Па́горб, а не Па́гирб.
Ну і т.д.
І бриви́ наче вузьколокальне слово, а не загальноукраїнське?
"Волати, а не вилати" ??
Utoriõ:
»Буває в такій позиції й <о>, та воно є скоріше морфологічного походження (водностайнення).«
Українською мовою аж блишщить.
Пляшка це добре українське слово. Воюйте з росіянізмами та англіцизмами.
А з полонізмами-германізмами воювати не треба, так? "Пляшка" запозичення з німецької мови через посередництво польської.
Не запозичення.
Жодного зв'язку з Flasche українська пляшка не має. Flasche — це фляга (фляжка). Пляшка — питомо українське слово.
Якщо повсякчас повторювати дурню, то вона дурнею й лишиться.
Саме тому я Ваших слів не повторюю.
Ну стрілки переводити вмієте, як Путін прямо, дурника вмикаєте.
Xaï e y cto e, ta wddauaïmo i yoho imẽ rousscui: /ˈputɪn/, ne /ˈputʲin/.
*кърчіагъ *"суд о вузькій шиї" ← къркъ "шия, корк".
+ + +
Перше подумав, що Ви це слово придумали, але воно дійсно є в руській (українській) мові:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/корчаг
Як альтернативна форма ще є "корча́га".
Давнє слово
r2u.org.ua: сулія
То ліпше вже для банки переклад
Давайте й туди, я не маю нічого проти.
Гоже!
Спасибі всім за підпору.
Слово таки більше гоже для "бутля" бо й сам Словарь Грінченка подає "сулію" як "велику бутиль":
бутель
Якщо брати "пляшку", то "корчаг", "кирчаг", "корчага" є куди краще, на мою думку.
Якщо й зберегти слово, то можна вчинити ще так:
сулія – велика пляшка (бутель)
сулійка – просто пляшка
Так навіть уже зараз подають на Вікіпедії:
uk.wikipedia.org: Пляшка
Годі посилатися на застарілі словники!
Усі цивілізовані люди посилаються на сучасний Етимологічний словник української мови, що повністю дозволяє українській мові використати усі свої здібності і старанно уникає слів які знали лиш півтори бабки під селом Малі Дупки.
Почитайте про Білодіда.
Сучасні? себто Зросійщені? не дуже се гоже... а ось ті півтори бабки мову берегли, а прийшли нащадки та й давай з них реготати, з городини, з овочів, агій!.. такі як ви, звичайні "Манкурти" й усе.
Дивіться глибше походження германського слова flasca. Це слово походить від протогерманського «flehtaną», яке в свою чергу від індоєвропейського «pleḱ» - загортати, плести, плекати. Індоєвропейський корінь тотожний з сучасним українським словом «плести». Українська мова дуже давня і з неї можна витягувати стародавні корені, утворюючи нові слова.
Pidtrymuü, cikavyj variänt.)
Дякую, Дмитре!
Сама по собі індоєвропейська спільність кореня між германськими та словянськими ще не гарантує однаковий розвиток семантики. Для обгрунтування семантичної мотивації сього слова з таким його значенням доведеться знайти засвідчений доказ розвитку "плести, плетення, плетиво" => "посуд для рідини" на тлі руськім, чи, хоча би, в іншій якій словянській мові.
Ще одна форма:
r2u.org.ua: корчага
Ще одна форма:
r2u.org.ua: корчага
Банька — ... чи скляний посуд з вузьким горлом.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/881-banka.html#show_point
Етимологічно в'язане з "банка", але "банка" є запозиченням з російської мови, чуже українській мові. Що цікаво, саме російське "банка" може бути наслідком українського "банька", але тями їхні різняться.
Чому подвійне написання curcyag і curciag?
Rwznicui tam u uimóufé ne ima. I <cia> i <cya> znacity te same. Prosto ne réxil eimy isce cotruim cinom pisati. Souto récy crasui.