Значення слова

Банка — скляна посудина з широкою шийкою, яка використовується в основному для зберігання продуктів домашнього і промислового консервування.

Приклад вживання

Гроші слід тримати не в банці, а в банку.

Походження

рос. банка, пол. słoik

Приклади в інших мовах

анг. mason jar

Розділи
Варіанти написання
баночка, банька
Слово додав

Перекладаємо слово банка (слоїк)

слоїк
10
Vadik Veselovsky 2 вересня 2019
3 лютого 2020

Полонізм.

11 березня 2020

Тим більше, маємо істинно українське "слій", від праслов'янського *sъlojь, що означає достеменно банку, слово не мною придумане , а дійсно свідчене ЕСУМом:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730

12 березня 2020

"Слій" у цьому словнику не тільки "скляна широкогорла посудина": https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730
І "слій" занадто підозріло схоже на слово "сулія", яке теж має не одне значення: r2u.org.ua: сулія
Припускаю, але НЕ стверджую, що обидва слова етимологічно пов'язані зі "зливанням" рідин і аж ніяк не вказують на ширину горла, дна, наявність чи висоту шийки та ручок, довжину, ширину, об'єм, прозорість і тим паче матеріял виготовлення, але словом "сулія" українці найчастіше називали бутлі/великі пляшки й тому я вважаю "сулія" варіянтом слова "слій" і підпираю більш поширене слово "сулія" й значення серед українських дорепресійних словників для перекладу слова "бутель": бутель

12 березня 2020

Різні корені. В одного слова "слій" є від давнього *sъlojь, инше слово з префіксом "су" та коренем "лити". Корені етимологічно пов'язані, але непереконливою є гіпотеза про розвій одного слова з иншого.

12 березня 2020

Цісарю, Ви СТВЕРДЖУЙТЕ, що "сулія" та "слій" НЕ є спільнокореневими словами ?
Я тільки ПРИПУСКАЮ спільнокореневість і спорідненість тями "лиття" цих сліво, бо ЕСУМ пов'язує слова "слоїк" і "слій" з "литтям" рідини: "...може бути зведене до псл. *sъlojь, пов’язаного з sъliti «злити», похідним від liti «лити»...": [ЕСУМ. Т. 5. С. 307], а етимології слова "сулія" в ЕСУМ і діяспорному словнику Б. Рудницького (Оттава. 1982) я не знайшов.

12 березня 2020

Ви надбали від Бажана Козаченка рису ВИДІЛЯТИ КАПСОМ деякі слова, це дуже ріже зір.
До чого Ви ведете? До чого мають мотивувати Ваші слова.

12 березня 2020

Ні, я так давно виділяю так слова.
Мотивую, щоб Ви не робили категоричних тверджень щодо етимології, а підкреслювали, що це ПРИПУЩЕННЯ,якщо воно Ваше, а якщо ні, то давати посилання !
Не можна так брати й стверджувати без посилань "слово походить з верхньонімецької мови", або "Це різні корені." Треба посилатися на щось/когось, або писати "ПРИПУСКАЮ"/"ВВАЖАЮ"/"НА МОЮ ДУМКУ"...й наводити якість факти на взір порівняння діялектів/мов/історичних джерел/літератури певного часу...
Це наче вважати історію чи еволюцію абсолютно точними й незмінними !

16 квітня 2020

+++

19 квітня 2020

Вас не лякає, що слово маркують полонізмом?

19 квітня 2020

Хіба є яке инше слово?

28 грудня 2021

А що ся стало? То ви обстоюєте українські слова, а тут ви вже за польський непотріб взялися? Як вас після цього розуміти? 🧐🤦‍♂️

слій
6

Етимологічно вірна форма ("слоїк" – полонізм) прямо від праслов'янського *sъlojь.

Слово не придумане мною, а дійсно свідчене ЕСУМом в тямі "велика банка":
https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730

У непрямих формах "сло-".

19 лютого 2020

Так, свідчено під заголовком "ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ". Тобто, це просто одміна тієї ж таки польщини "слоїк". Поза Галичиною ж уживано слова "банька": sum.in.ua: banjka

19 лютого 2020

Слово не може бути видозміною польського "слоїк", бо йнакше би на ньому відбилася польська словотвірна модель, коли слово "слій" побудований за всіми законами української мови безпосередньо від праслов'янського *sъlojь, пов’язаного з sъliti «злити», похідним від liti «лити».

А "банька" це все ж "глиняный или стеклянный узкогорлый сосуд". Зверніть увагу, "вузькогорлий":
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/881-banka.html#show_point

22 лютого 2020

Що – слій
Чого – слою
Чим – слоєм
Чому – слою

Кого лякає близькість і плутанина до слова "слой", то це слово є росіянізмом.

31 березня 2020

Можете не пояснювати етимологію, в будьякому разі ніхто говорити так не буде

12 серпня 2020

А чому не "злій", як "злюб"?

10 січня 2021

Есум дає "слій", хоч Ви таки змусили мене задуматися. Теж здається, що мало стати "злій".

сулі́я (сулі́йка)
3
Карл-Франц Ян Йосиф 11 березня 2020
слоя
3

Від "слій". етимологічно вірної форми ("слоїк" – полонізм) прямо від праслов'янського *sъlojь.

Слово не придумане мною, а дійсно свідчене ЕСУМом в тямі "велика банка":
https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730

У непрямих формах "сло-".

Карл-Франц Ян Йосиф 12 березня 2020
банька
2

Навіщо вигадувати слово, як воно вже є? r2u.org.ua: банька

Oleksa Rusyn 4 лютого 2020
11 березня 2020

-
В українській мові "банька" має инші значення, аніж російське "банка", тож навіть якщо саме слово вони запозичили у нас, тяму вони словові надали свою власну, ми ж не мусимо її калькувати.
r2u.org.ua: банька

11 березня 2020

Грінченко навів це слово для вузькогорлої посудини: "4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Кіев. Банька на олій. Шух. I. 264, 270.": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/881-banka.html#show_point
Але він міг просто пропустити одне з багатьох значень і це не є приводом, щоб вважати тяму "скляна широкогорла посудина" росіянізмом.

11 березня 2020

Але ж "банка" аж ніяк не "вузькогорла"! Вона – протилежність до вузькогорлости.
Не зросійщуйте українську мову.

11 березня 2020

Читайте уважно мій коментар вище, Цісарю !
Я навів цитату Вашого улюбленого словника Грінченка, що банЬкою називали ТАКОЖ, АЛЕ НЕ ТІЛЬКИ пляшки.
Я чув особисто, що каструлю називають "баняк" у Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій області. ПРИПУСКАЮ, що в Західній Україні "БанЬка" (металічна) походить від "Баняк", а в скляного слоїка та металічної банки в яких носять молоко чи збергають повидло дуже подібне призначення !

11 березня 2020

Я читав уважно. Словник чорним по білому наголошує, що йдеться про вузькогорлові посудини.
Чи не задумувались Ви, що навіть якщо у Вас на Косівщині (де мала би зберегтися незапаскуджена українська мова куди в більш хорошому стані, ніж під Києвом) не використовують слово "банка", а "слоїк", це вказує на непитомість слова "бан(ь)ка" для невузькогорлових посудин?

11 березня 2020

Цікаво, що словник Уманця й Спілки рос. "банка" переклали й баняком "Ба́нка = ба́нька, сло́йка, слоїк, (вели́ка) — баня́к, (з бля́хи) — бляша́нка, пу́шка. Вол.": r2u.org.ua: банька

11 березня 2020

Словник Уманця, Спілки ввесь пронизаний росіянізмами, у них і "розполог" та "розкладка" є, ж не будемо брати ці видимо російські слова?

12 березня 2020

З цього словника я згадав явно не російське слово "баняк" :)

31 березня 2020

Простослівна форма. Українці тому й стали вживати баНКа бо банька їм здавалося надто смішною (це розвиток будь-якої мови, без цього би не зявився високий науковий і публіцистичний стиль, це ж свідчить про розвиток українців як народу і нації)

12 квітня 2020

Що я пропустив? :D

склянниця
1

Бо зроблена зі скла.
Маємо ж уже "склянку" слово.

19 серпня 2020

Лишень чому з подвоєнням?
r2u.org.ua: скляниця
r2u.org.ua: Шкляниця

сулійще
1

сулі́я — пляшка (пляшка, r2u.org.ua: сулі*)
сулійще — банка

Карл-Франц Ян Йосиф 25 листопада 2019
склянище
1

"Склянка" є маленький скляний посуд.
Тоді "склянище" – великий скляний посуд.

Карл-Франц Ян Йосиф 6 березня 2020
31 березня 2020

Склянка це польонізм

скловиця
0

Від "скло".

склян
0

Чоловічого роду.
"Склянка" є маленький скляний посуд.
Тоді можна назвати "склян" – великий скляний посуд.

Карл-Франц Ян Йосиф 6 березня 2020
31 березня 2020

Склянка це польонізм, в літературній українській цього слова до зміни української мови не було і українці його до всяких Грушевських не знали

гладу́щик
0

Це саме про посуд з "широким і коротким горлом":
r2u.org.ua: гладущик

Карл-Франц Ян Йосиф 11 березня 2020
банка
0
Ні те, ні се 15 квітня 2020
15 квітня 2020

Росіянізм.

16 квітня 2020

Московщина.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями