Тим більше, маємо істинно українське "слій", від праслов'янського *sъlojь, що означає достеменно банку, слово не мною придумане , а дійсно свідчене ЕСУМом:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730
"Слій" у цьому словнику не тільки "скляна широкогорла посудина": https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730 І "слій" занадто підозріло схоже на слово "сулія", яке теж має не одне значення: r2u.org.ua: сулія Припускаю, але НЕ стверджую, що обидва слова етимологічно пов'язані зі "зливанням" рідин і аж ніяк не вказують на ширину горла, дна, наявність чи висоту шийки та ручок, довжину, ширину, об'єм, прозорість і тим паче матеріял виготовлення, але словом "сулія" українці найчастіше називали бутлі/великі пляшки й тому я вважаю "сулія" варіянтом слова "слій" і підпираю більш поширене слово "сулія" й значення серед українських дорепресійних словників для перекладу слова "бутель": бутель
Різні корені. В одного слова "слій" є від давнього *sъlojь, инше слово з префіксом "су" та коренем "лити". Корені етимологічно пов'язані, але непереконливою є гіпотеза про розвій одного слова з иншого.
Цісарю, Ви СТВЕРДЖУЙТЕ, що "сулія" та "слій" НЕ є спільнокореневими словами ?
Я тільки ПРИПУСКАЮ спільнокореневість і спорідненість тями "лиття" цих сліво, бо ЕСУМ пов'язує слова "слоїк" і "слій" з "литтям" рідини: "...може бути зведене до псл. *sъlojь, пов’язаного з sъliti «злити», похідним від liti «лити»...": [ЕСУМ. Т. 5. С. 307], а етимології слова "сулія" в ЕСУМ і діяспорному словнику Б. Рудницького (Оттава. 1982) я не знайшов.
Ні, я так давно виділяю так слова.
Мотивую, щоб Ви не робили категоричних тверджень щодо етимології, а підкреслювали, що це ПРИПУЩЕННЯ,якщо воно Ваше, а якщо ні, то давати посилання !
Не можна так брати й стверджувати без посилань "слово походить з верхньонімецької мови", або "Це різні корені." Треба посилатися на щось/когось, або писати "ПРИПУСКАЮ"/"ВВАЖАЮ"/"НА МОЮ ДУМКУ"...й наводити якість факти на взір порівняння діялектів/мов/історичних джерел/літератури певного часу...
Це наче вважати історію чи еволюцію абсолютно точними й незмінними !
-
В українській мові "банька" має инші значення, аніж російське "банка", тож навіть якщо саме слово вони запозичили у нас, тяму вони словові надали свою власну, ми ж не мусимо її калькувати.
r2u.org.ua: банька
Грінченко навів це слово для вузькогорлої посудини: "4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Кіев. Банька на олій. Шух. I. 264, 270.": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/881-banka.html#show_point Але він міг просто пропустити одне з багатьох значень і це не є приводом, щоб вважати тяму "скляна широкогорла посудина" росіянізмом.
Читайте уважно мій коментар вище, Цісарю !
Я навів цитату Вашого улюбленого словника Грінченка, що банЬкою називали ТАКОЖ, АЛЕ НЕ ТІЛЬКИ пляшки.
Я чув особисто, що каструлю називають "баняк" у Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій області. ПРИПУСКАЮ, що в Західній Україні "БанЬка" (металічна) походить від "Баняк", а в скляного слоїка та металічної банки в яких носять молоко чи збергають повидло дуже подібне призначення !
Я читав уважно. Словник чорним по білому наголошує, що йдеться про вузькогорлові посудини.
Чи не задумувались Ви, що навіть якщо у Вас на Косівщині (де мала би зберегтися незапаскуджена українська мова куди в більш хорошому стані, ніж під Києвом) не використовують слово "банка", а "слоїк", це вказує на непитомість слова "бан(ь)ка" для невузькогорлових посудин?
Цікаво, що словник Уманця й Спілки рос. "банка" переклали й баняком "Ба́нка = ба́нька, сло́йка, слоїк, (вели́ка) — баня́к, (з бля́хи) — бляша́нка, пу́шка. Вол.": r2u.org.ua: банька
Дякую, за ланку, Цісарю.
Грінченко тут подає:
1) Волын. г.
2) Гн. = Галицько-руські народні леґенди. Зібрав Володимир Гнатюк. Тт. I и II. Л. 1902. (XII и XIII томъ «Етноґрафічного збірника» «Наук. Товар. ім. Шевч.»)
Простослівна форма. Українці тому й стали вживати баНКа бо банька їм здавалося надто смішною (це розвиток будь-якої мови, без цього би не зявився високий науковий і публіцистичний стиль, це ж свідчить про розвиток українців як народу і нації)
Так, свідчено під заголовком "ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ". Тобто, це просто одміна тієї ж таки польщини "слоїк". Поза Галичиною ж уживано слова "банька": sum.in.ua: banjka
Слово не може бути видозміною польського "слоїк", бо йнакше би на ньому відбилася польська словотвірна модель, коли слово "слій" побудований за всіми законами української мови безпосередньо від праслов'янського *sъlojь, пов’язаного з sъliti «злити», похідним від liti «лити».
Банка — скляна посудина з широкою шийкою, яка використовується в основному для зберігання продуктів домашнього і промислового консервування.
Гроші слід тримати не в банці, а в банку.
рос. банка, пол. słoik
анг. mason jar
Перекладаємо слово банка (слоїк)
Полонізм.
Тим більше, маємо істинно українське "слій", від праслов'янського *sъlojь, що означає достеменно банку, слово не мною придумане , а дійсно свідчене ЕСУМом:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730
"Слій" у цьому словнику не тільки "скляна широкогорла посудина": https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730
І "слій" занадто підозріло схоже на слово "сулія", яке теж має не одне значення: r2u.org.ua: сулія
Припускаю, але НЕ стверджую, що обидва слова етимологічно пов'язані зі "зливанням" рідин і аж ніяк не вказують на ширину горла, дна, наявність чи висоту шийки та ручок, довжину, ширину, об'єм, прозорість і тим паче матеріял виготовлення, але словом "сулія" українці найчастіше називали бутлі/великі пляшки й тому я вважаю "сулія" варіянтом слова "слій" і підпираю більш поширене слово "сулія" й значення серед українських дорепресійних словників для перекладу слова "бутель": бутель
Різні корені. В одного слова "слій" є від давнього *sъlojь, инше слово з префіксом "су" та коренем "лити". Корені етимологічно пов'язані, але непереконливою є гіпотеза про розвій одного слова з иншого.
Цісарю, Ви СТВЕРДЖУЙТЕ, що "сулія" та "слій" НЕ є спільнокореневими словами ?
Я тільки ПРИПУСКАЮ спільнокореневість і спорідненість тями "лиття" цих сліво, бо ЕСУМ пов'язує слова "слоїк" і "слій" з "литтям" рідини: "...може бути зведене до псл. *sъlojь, пов’язаного з sъliti «злити», похідним від liti «лити»...": [ЕСУМ. Т. 5. С. 307], а етимології слова "сулія" в ЕСУМ і діяспорному словнику Б. Рудницького (Оттава. 1982) я не знайшов.
Ви надбали від Бажана Козаченка рису ВИДІЛЯТИ КАПСОМ деякі слова, це дуже ріже зір.
До чого Ви ведете? До чого мають мотивувати Ваші слова.
Ні, я так давно виділяю так слова.
Мотивую, щоб Ви не робили категоричних тверджень щодо етимології, а підкреслювали, що це ПРИПУЩЕННЯ,якщо воно Ваше, а якщо ні, то давати посилання !
Не можна так брати й стверджувати без посилань "слово походить з верхньонімецької мови", або "Це різні корені." Треба посилатися на щось/когось, або писати "ПРИПУСКАЮ"/"ВВАЖАЮ"/"НА МОЮ ДУМКУ"...й наводити якість факти на взір порівняння діялектів/мов/історичних джерел/літератури певного часу...
Це наче вважати історію чи еволюцію абсолютно точними й незмінними !
Навіщо вигадувати слово, як воно вже є? r2u.org.ua: банька
-
В українській мові "банька" має инші значення, аніж російське "банка", тож навіть якщо саме слово вони запозичили у нас, тяму вони словові надали свою власну, ми ж не мусимо її калькувати.
r2u.org.ua: банька
Грінченко навів це слово для вузькогорлої посудини: "4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Кіев. Банька на олій. Шух. I. 264, 270.": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/881-banka.html#show_point
Але він міг просто пропустити одне з багатьох значень і це не є приводом, щоб вважати тяму "скляна широкогорла посудина" росіянізмом.
Але ж "банка" аж ніяк не "вузькогорла"! Вона – протилежність до вузькогорлости.
Не зросійщуйте українську мову.
Читайте уважно мій коментар вище, Цісарю !
Я навів цитату Вашого улюбленого словника Грінченка, що банЬкою називали ТАКОЖ, АЛЕ НЕ ТІЛЬКИ пляшки.
Я чув особисто, що каструлю називають "баняк" у Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій області. ПРИПУСКАЮ, що в Західній Україні "БанЬка" (металічна) походить від "Баняк", а в скляного слоїка та металічної банки в яких носять молоко чи збергають повидло дуже подібне призначення !
Я читав уважно. Словник чорним по білому наголошує, що йдеться про вузькогорлові посудини.
Чи не задумувались Ви, що навіть якщо у Вас на Косівщині (де мала би зберегтися незапаскуджена українська мова куди в більш хорошому стані, ніж під Києвом) не використовують слово "банка", а "слоїк", це вказує на непитомість слова "бан(ь)ка" для невузькогорлових посудин?
Цікаво, що словник Уманця й Спілки рос. "банка" переклали й баняком "Ба́нка = ба́нька, сло́йка, слоїк, (вели́ка) — баня́к, (з бля́хи) — бляша́нка, пу́шка. Вол.": r2u.org.ua: банька
Словник Уманця, Спілки ввесь пронизаний росіянізмами, у них і "розполог" та "розкладка" є, ж не будемо брати ці видимо російські слова?
З цього словника я згадав явно не російське слово "баняк" :)
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/887-banjak.html#show_point
Дякую, за ланку, Цісарю.
Грінченко тут подає:
1) Волын. г.
2) Гн. = Галицько-руські народні леґенди. Зібрав Володимир Гнатюк. Тт. I и II. Л. 1902. (XII и XIII томъ «Етноґрафічного збірника» «Наук. Товар. ім. Шевч.»)
Простослівна форма. Українці тому й стали вживати баНКа бо банька їм здавалося надто смішною (це розвиток будь-якої мови, без цього би не зявився високий науковий і публіцистичний стиль, це ж свідчить про розвиток українців як народу і нації)
Бо зроблена зі скла.
Маємо ж уже "склянку" слово.
сулі́я — пляшка (пляшка, r2u.org.ua: сулі*)
сулійще — банка
Від "скло".
Етимологічно вірна форма ("слоїк" – полонізм) прямо від праслов'янського *sъlojь.
Слово не придумане мною, а дійсно свідчене ЕСУМом в тямі "велика банка":
https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730
У непрямих формах "сло-".
Так, свідчено під заголовком "ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ". Тобто, це просто одміна тієї ж таки польщини "слоїк". Поза Галичиною ж уживано слова "банька": sum.in.ua: banjka
Слово не може бути видозміною польського "слоїк", бо йнакше би на ньому відбилася польська словотвірна модель, коли слово "слій" побудований за всіми законами української мови безпосередньо від праслов'янського *sъlojь, пов’язаного з sъliti «злити», похідним від liti «лити».
А "банька" це все ж "глиняный или стеклянный узкогорлый сосуд". Зверніть увагу, "вузькогорлий":
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/881-banka.html#show_point
Що – слій
Чого – слою
Чим – слоєм
Чому – слою
Кого лякає близькість і плутанина до слова "слой", то це слово є росіянізмом.
Можете не пояснювати етимологію, в будьякому разі ніхто говорити так не буде
"Склянка" є маленький скляний посуд.
Тоді "склянище" – великий скляний посуд.
Склянка це польонізм
Чоловічого роду.
"Склянка" є маленький скляний посуд.
Тоді можна назвати "склян" – великий скляний посуд.
Склянка це польонізм, в літературній українській цього слова до зміни української мови не було і українці його до всяких Грушевських не знали
r2u.org.ua: сулія
Це саме про посуд з "широким і коротким горлом":
r2u.org.ua: гладущик
Від "слій". етимологічно вірної форми ("слоїк" – полонізм) прямо від праслов'янського *sъlojь.
Слово не придумане мною, а дійсно свідчене ЕСУМом в тямі "велика банка":
https://goroh.pp.ua/Етимологія/слій#17730
У непрямих формах "сло-".