Під столом валявся порожній боклаг. (Панас Мирний)

Ганно, пора виносити цим людям ловкий баклаг. (Г. Колісник)

Він зупинився біля криниці, набрав у боклаг води. (О. Стороженко)

Потяг Охрім з двома баклагами до криниці. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Цибулько, не мовивши слова, поставив баклагу. (А. Головко)

Сулії, тикви, баклажки. Все висушили [троянці] без остатку. (І. Котляревський)

Хочеться пити, а води немає або така тепла в баклажках, що аж гидко у рот взяти. (В. Винниченко).

запозичення з тюркських мов;

пор. тат. баклак «вид посуду», бакла «т.с.», крим.тат. бакла «мірка для збіжжя»;

менш обґрунтоване пов’язання (Шанский ЭСРЯ І 2, 15–16) з моск. баклу́ша «обрубок деревини», [бакла́н] «чурбак»;

значення «барильце» в карпатських говорах могло з’явитись під впливом румунської мови, в якій [butlágă] «барильце», [bătlag, bîtloagă] «т.с.» (Scheludko 126) є, очевидно, турцизмами.