Tou buimy xtéu rozpoceati nity is uicladomy istoslœuïa ne poyasnyenuix ci nevérno poyasnyenuix slœu u SIRM.
Tou buimy xtéu rozpoceati nity is uicladomy istoslœuïa ne poyasnyenuix ci nevérno poyasnyenuix slœu u SIRM.
SIRM II, 336:
‹кавпі́ти›
Znacyeinïe : “бідувати, терпіти нестатки, злидні”
Ou Grincênca:
‹кавпі́ти› “терпѣть нужду, нуждаться”, is posuilanïemy na Gelexœuscoho
( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21785-kavpity.html#show_point ) ;
Ou Gelexœuscoho (I, 329): ‹кавпі́ти› “darben”
SIRM: «очевидно, афективне утворення»
__
Ya pripoustiõ tou tuoryeinïe iz *ka- is znacyeinïemy podœubnosti, pribliznosti, nateacou — “quasi-, like, similar to, resembling, alluding” (he u slovax, napr.: ‹cadóuby› *ka-dylb-y-, ‹cavêr› *ka-uer- “colovòrôt, vir”, ‹cablõc› ← *‹caoblõc› *ka-ob-lonk- ipr.) ta déyeslova *‹upéti› “to yell, cry out”, œd ispœulno-sl. *upēti, rœunobégynoho is *upiti u stsl. ‹въпити›, veat. ‹вопи́ть›, rous. ‹uòpiti› ; vérõtnœusty pratuara *upēti — is *ē — potuerdeaty i slovacscoe ‹upeť›, ceixscoe ‹úpět (úpěti)› ; is rozvitcomy znacyeinïa: “heoto gòlôsno cricéti, volati” → “narécati na bédõ” → “bédouati, terpéti bédõ”.
Se slovo, œdsõtnye u ATSSOuM, e roupivo tuimy, cyto, xotya is * ka-, docazouieity vérõtnœusty ispœulnosloveanscoho * upēti / * upiti u rousscœy móuvé.
Якби це було писано по-людськи, хтось, може, прочитав би
SIRM III, 312:
‹лу́тавий›
Znacyeinïe: “мовчазний, похмурий” (Slœunic govorœu Boucovinui), “упертий; дурний” (Gelexœuscuy); tamge: ‹лу́туватий› “зухвалий, дурнуватий” (Slœunic govorœu Boucovinui), ‹лу́тавитися› “противитися, упиратися”
Gelexœuscuy I, 416: ‹лута́вий› “hartnäckig”, *dumm”
Slœunic govorœu Boucovinui, 267: ‹лу́тавий›, ‹лу́тавитиси›, ‹лу́туватий› “зухвалий; дурнуватий”
Ou Grincênca ne’ma.
SIRM: «неясне; можливо, варіативні утворення, пов’язані з основою псл. ludъ “нерозумний” (пор. ‹залу́дуватий› “дурний, нерозсудливий, божевільний”, рос. [луд] “дурень”, бовг., мкд. ‹луд› “дурний”.
Scoréixye teagneity ic déyeslovou *‹loutati› “blõcati, tiniati sea” ← “vealo, quolo, vœulno (bez metui) xoditi”, œd *lou- “vœulno, vealo; ocremo, rozpalo” + *-t-. Vidyite bœulxye u SISM (Этимологический словарь славянских языков XVI, 211-212: *lutati (sę).
Якби це було писано по-людськи, хтось, може, прочитав би
Dougye prosiõ Vas ne soriti tou! Prosiõ pisati tou LIXYE / INO ic réci ISTOSLŒUÏA. Tsiõ nity eimy tuoriu INO pro ISTOSLŒUÏE!
Якби це було писано по-людськи, хтось, може, прочитав би
Dougye prosiõ Vas ne soriti tou! Prosiõ pisati tou LIXYE / INO ic réci ISTOSLŒUÏA. Tsiõ nity eimy tuoriu INO pro ISTOSLŒUÏE!
Відповідаю в “Опитування”
Якби це було писано по-людськи, хтось, може, прочитав би
Dougye prosiõ Vas ne soriti tou! Prosiõ pisati tou LIXYE / INO ic réci ISTOSLŒUÏA. Tsiõ nity eimy tuoriu INO pro ISTOSLŒUÏE!
Відповідаю в “Опитування”
Mene ne roupity cõdui Ui cyto œdpovédaiete. Isce raz, tout prosiõ pisati lixie ic istoslœuïou rozgleadanuix tou slœu.
Якби це було писано по-людськи, хтось, може, прочитав би
Dougye prosiõ Vas ne soriti tou! Prosiõ pisati tou LIXYE / INO ic réci ISTOSLŒUÏA. Tsiõ nity eimy tuoriu INO pro ISTOSLŒUÏE!
Відповідаю в “Опитування”
Добродію Єлисію, уривок із того, що я писав в “Опитуванні”:
“Зрозумійте, будь ласка: я хочу не погіршити, а полегшити наше (як моє з Вами, так і в спільноті загалом) спілкування якраз-таки тому, що шаную Вас не тільки як людину, як користувача, а і як неабиякого, дуже значного мовознавця, неймовірно цінного для нас тут. І я хочу, щоб усі ті знання, якими Ви милосердно ділитеся з нами тут, були щонайдоступнішими, щонайзрозумілішими, щонайлегшими для сприйняття для всіх. Сподіваюся на Ваше розуміння”
Я до того, що буде дуже прикро, якщо хтось не зможе/утратить охоту прочитати написане Вами тут. Тут, крім моїх слів, тільки Ваші повідомлення. Я переконаний, що хтось написав би Вам “спасибі” за знання, отримані тут від Вас. А так Ви ніби й для нас пишете, а ніби й “у порожнечу”. Як я вже написав вище, просто хочу щоб цінні знання й відомості, якими Ви ділитеся, були щонайзрозумілішими (щонайменше не ускладненими правописом), щоб кожен зміг зрозуміти й вивчати Мову. Це ж ускладнює розуміння й спілкування!
Зрозумійте, будь ласка, що ті відомості, які Ви подаєте тут, дуже істотні, зокрема для нашої справи тут. І подавати їх письмом, яке тяжко, а декому й неможливо зрозуміти, це непошана не тільки до нас, інших учасників, а й до всієї справи
Dougie Vas prosiõ uiterti tô cyto pisali’ste tou — tô ne cepaieity istoslœuïa rozgleadanuix tou slœu! Ne zaxarastiaite récy! Ya i ne cèu eimy i ne idõ citati tô cyto pisali’ste tou.
Nuiné béx pisau o slové xabar tou a cèrêz Vasyui xrénovœi nabridlivœi izméncui USE cyto pisau eimy, izcezlo e. 😥 Use moye cropœutcoe doslédyeinïe e izcezlo cèrêz Vas yolôpa! Idéte u pi**õ! 😡
Cèrêz pizdiouca na imea Roman Roman2 e USE moye doslédyeinïe istoslœuïe slova xabar, cyto pisau eimy tou nuiné, e izcezlo, i ou ne’ma ou mea snagui pisati use iz novou, tomou damy tou lixie dougie istislo samo zacleucyeinïe:
slovo xabar u rousscœy móuvé e scoréixie za use ne œd tour. haber “novina, véda”, a pitomo rousscoe slovo œd corene *xab- u znacyeinïé “derti, xapati, loupiti, scoubti”, is podigomy *-ar- ← *-ōr- hi u slovax conar ← *kon-ar-, tscnara ← *tusk-n-ar-a.
Za nepóuno rozcruitõ récy mogete méniti coristacevi Roman Roman2.
Я міг би відповісти схожим чином, як-от “САМІ ТУДИ ЙДІТЬ, УСЕ ОДНО ЦЕЙ ДУРНОПИС НІХТО НЕ ЧИТАТИМЕ!!!” Але я зроблю це хоча б пристойно і з повагою.
По-перше, я й не знав, що якщо користувач поширює новий допис, то сторінка сама оновлюється, і писане іншим зникає, жодного разу з таким не стикався.
По-друге, я жодним чином не міг знати, що Ви пишете в цю мить.
По-третє, особисто я усе “кропітке” пишу, наприклад, у Word, де воно збережеться й у разі знеструмлення, що й Вам раджу.
По-четверте, я намагався не завадити, а навпаки, допомогти справі, яку Ви зневажате своїм незрозумілим письмом, умовити Вас писати так, щоб знання були доступні всім. Усі свідки, я намагався.
По-п’яте, якби щось подібне сталося зі мною, я б ТАК не висловлювався.
За зникле “через мене” дослідження перепрошую, хоча провини за собою жодної не відчуваю.
Отже, наскільки я розумію становище, дозвольте сказати щире СПАСИБІ, добродію Єлисію, за всі відповіді на мої запитання, за всі знання якими Ви поділилися зі мною. І вважати нашу співпрацю в попередньому виді завершеною й неможливою з таким ставленням до всіх нас і до справи, зокрема до мене.
Дуже сподіваюся, що Ви, незважаючи на величезну різницю в знаннях, усе ж переглянете своє ставлення до нас, бо нинішнє може відбити бажання вивчати Мову в тих, хто й хотів.
Особисто я якось жив без глибоких знань, і без Ваших відомостей проживу, захочу – сам знгайду, а ні, то й не світоскін. Знаєте, краще бути “невігласом”, “ледарем”, “йолопом”, але мати повагу до інших.
Є підстави гадати, що походження слова “ганчірка” в ЕСУМ викладено геть криво. Даю випис відти (том I, ст. 468):
запозичення з польської мови; п. hanczurka «ганчірка» походить від нвн. Hándscheure «шматина для витирання рук», утвореного з основ іменника Hand «рука» і дієслова scheuern «терти, чистити» (снн. schüren), яке, можливо, походить від фр. ст. escurer «чистити, доглядати», пов’язаного з лат. excurare «піклуватися», curare «тс.»
Я й давніше мав сумніви з приводу польського походження, адже в польських джерелах слово “hanczurka” майже незасвідчено, крім, може, слівника Яна Карловича “Słownik gwar polskich” (див. коментарі до слова “канцур”).
Гадаю, правдиве походження розкрито в ЭСБМ (том III, ст. 49-50; є стаття й на verbum.by):
Ганча́рка ₁ ’анучка, якой бяруць з печы гаршкі’ (Нас.). Параўн. рус. дыял. паўд. ганчи́рка ’тс’, гончи́рка, гончу́рка, гонча́рка (гл. СРНГ, 6, 136; 7, 13). Даль прыводзіць (пад ганчи́рка) і форму гарнчи́рка, але няправільна параўноўвае з гарнец ’гаршчок’. Укр. ганчі́рка. Этымалогія слова спрэчная. Можна звязаць гэта слова з бел. ганча́р, укр. ганча́р, гонча́р (у Грынч.: ганча́рь, гонча́рь), рус. гонча́р (ст.-рус. гърньчаръ, горъчарь), што добра звязваецца і семантычна. Наўрад ці можна прыняць этымалогію Цімчанкі, 1, 508: магчыма, гэта запазычанне з ням. Handscheure. Для такой версіі няма ніякіх падстаў. Няясна, якая матывацыя ў слова ганча́рка (гынча́рка — Бяльк.) ’гатунак махоркі’, якое, бясспрэчна, уваходзіць у сямейства лексем ганча́р, ганча́рка.
Цікаво, що й сам Тимченко не до кінця був певен, чи “ганчірка” є з німецької мови, давши те “Handscheure” зі знаком питання:
У такім разі можем як спростувати думку. що слово “ганчірка” через польську мову черпано з німецької, так і припустити, що його навпаки перейнято від нас до поляків (якщо таке слово в їхній мові взагалі є з огляду на те, що його засвідчено аж в однім слівнику)… Хто що думає про се? :)
Є підстави гадати, що походження слова “ганчірка” в ЕСУМ викладено геть криво. Даю випис відти (том I, ст. 468):
запозичення з польської мови; п. hanczurka «ганчірка» походить від нвн. Hándscheure «шматина для витирання рук», утвореного з основ іменника Hand «рука» і дієслова scheuern «терти, чистити» (снн. schüren), яке, можливо, походить від фр. ст. escurer «чистити, доглядати», пов’язаного з лат. excurare «піклуватися», curare «тс.»
Я й давніше мав сумніви з приводу польського походження, адже в польських джерелах слово “hanczurka” майже незасвідчено, крім, може, слівника Яна Карловича “Słownik gwar polskich” (див. коментарі до слова “канцур”).
Гадаю, правдиве походження розкрито в ЭСБМ (том III, ст. 49-50; є стаття й на verbum.by):
Ганча́рка ₁ ’анучка, якой бяруць з печы гаршкі’ (Нас.). Параўн. рус. дыял. паўд. ганчи́рка ’тс’, гончи́рка, гончу́рка, гонча́рка (гл. СРНГ, 6, 136; 7, 13). Даль прыводзіць (пад ганчи́рка) і форму гарнчи́рка, але няправільна параўноўвае з гарнец ’гаршчок’. Укр. ганчі́рка. Этымалогія слова спрэчная. Можна звязаць гэта слова з бел. ганча́р, укр. ганча́р, гонча́р (у Грынч.: ганча́рь, гонча́рь), рус. гонча́р (ст.-рус. гърньчаръ, горъчарь), што добра звязваецца і семантычна. Наўрад ці можна прыняць этымалогію Цімчанкі, 1, 508: магчыма, гэта запазычанне з ням. Handscheure. Для такой версіі няма ніякіх падстаў. Няясна, якая матывацыя ў слова ганча́рка (гынча́рка — Бяльк.) ’гатунак махоркі’, якое, бясспрэчна, уваходзіць у сямейства лексем ганча́р, ганча́рка.
Цікаво, що й сам Тимченко не до кінця був певен, чи “ганчірка” є з німецької мови, давши те “Handscheure” зі знаком питання:
У такім разі можем як спростувати думку. що слово “ганчірка” через польську мову черпано з німецької, так і припустити, що його навпаки перейнято від нас до поляків (якщо таке слово в їхній мові взагалі є з огляду на те, що його засвідчено аж в однім слівнику)… Хто що думає про се? :)
Огієнкова словниця дає таке товмачення:
« Даль прыводзіць (пад ганчи́рка) і форму гарнчи́рка, але няправільна параўноўвае з гарнец ’гаршчок’. […] Можна звязаць гэта слова з бел. ганча́р, укр. ганча́р, гонча́р (у Грынч.: ганча́рь, гонча́рь), рус. гонча́р (ст.-рус. гърньчаръ, горъчарь), што добра звязваецца і семантычна. »
Slova ‹gorneç, gornea, gornscic› ta ‹gornciary› sõty œd ôdnoho corene — *gurn-. Tomou decyto diuno mi e cyto “porœunati is ‹gorneç› e nevérno”, ale “mogeity bouti poveazano is ‹gornciary›”. Pisieity cyto ‹ганчірка› dobré uixodity iz znacyeinïa ‹gornciary› (“што добра звязваецца і семантычна”) ale ne poyasnity yac tòcyno. Esmi teriau cyto? (“Have I missed something?”).
Ne pèuen eimy ci vérno’my ròzouméu, ta ci ne e muislyeno isveazoc “ганчірка” ← ‹gornciary› cèrêz “tô cimy uitiraiõty gornçi ( → posõd zagalomy)” ? Coli tô e tô cyto muislyeno e, to tou e dué zavadé: 1) znacyeinïe “tô cimy uitiraiõty gornçi ( => posõd zagalomy)” scoréixie uixodity iz slova “gorneç” — ne iz slova “gornciary”, 2) iz uséx rœuznozuõcénïax slova “ганчірка” (‹-чір-ка, -чур-ка, -чюр-ка›) ne’ma ‹-чар-ка, -чяр-ка›, cyto boulo b’ oceicouano u razé poxodyeinïa œd “gornciary”.1
Ta méniõ za roupivo puitanïe.
Добродію Єлисію, було б цікаво дізнатися Вашу думку про “бульба”. Чи не могли б Ви щось сказати, будь ласка?
“бульба”
Ймовірно, як і англ. “blob” чи “bubble” є звуконаслідуваним чи афективним утворенням, яке означає щось раздуте, аморфне.
І яка Ваша думка про “смалити”(наше)/“смалець”(подають як польське)? А також “смальта”(розумію, що ні до чого, а раптом)?
Добродію Єлисію, було б цікаво дізнатися Вашу думку про “бульба”. Чи не могли б Ви щось сказати, будь ласка?
Tô e de iscladnéixie puitanïe, cyto trebouieity gluibxeoho doslédyeinïa, i ya pocui ne promogiõ nany œdpovésti.
E ci malo zàmetœu (problems) is simy:
«Ймовірно, як і англ. “blob” чи “bubble” є звуконаслідуваним чи афективним утворенням, яке означає щось раздуте, аморфне.»
Добродію Єлисію, можете, будь ласка, розвіяти мої сумніви в достовірності словників?
Просто чомусь виникла “розкольницька” думка: “ґуля” – наше, “куль” – наше, а “куля” – з нім.
Добродію Єлисію, можете, будь ласка, розвіяти мої сумніви в достовірності словників?
Просто чомусь виникла “розкольницька” думка: “ґуля” – наше, “куль” – наше, а “куля” – з нім.
Samo puitanïe e zagalomy iscladno, i naibœulxia iscladnœsty legity pèrêd usémy blizcosti (preamé ci nepreamé) znacyeiny i blizcozuõcynuix pitomuix slœu i némeçscuix.
Tac, is ôdnoho bocou, slovo ‹coulya› u rousscé züynity dõgie blizco is sèrêdnionémeçscuimy ‹kūle›¹ is znacyeinïemy “a ball, globus”, ta is drougoho bocou i u rousscœy móuvé i u inxiax slovianscax sõty slova na /kul-/ is podœubnomy znacyeinïemy “something of round, globular shape ; cyto crõglo i põclo he cœum, grõdca” — porœuaite bóulg. ‹ку́ла› “narœust na dèrêué”, rous. ‹scoula› “narœust na dèrêué”, “ciriac, naruiv, boliacyca” — yauno œd peruœstnoho znacyeinïa “crõglœsty, põclina (na dèrêué)”, i rous. ‹scoula› “cœustca nad sceocoiõ ou lioudinui” — tacoge œd peruœstnoho znacyeinïa “crõglœsty, põclina” → “crõgla, põcla cœustca”.
Crœumy toho, za Wikislœunicomy némeçscœi slova ‹Kugel› ta ‹Keule› “club — boulava, tóusta ci criva paliça” sõty imovérno ne rœudna meidyu soboiõ, xotya i züyneaty podœubno, a coli ouge stati pri gadcé némeçscoho gèrêla slova ‹coulya› “a ball” u rousscé, to ‹Keule› (cèrêz yoho sném. tuar ‹kûle›) isce blizie sidity ic tuarou ‹coulya› neigy slovo ‹Kugel›. Meidyu inxiuimy, i Sami mogete vidéti, yac i u samœy némeçscœy móuvé blizcœi zuõcénïemy i znacyeinïemy ale ne rœdnœi meidyu soboiõ slova ‹Kugel› ta ‹Keule› uiclicaiõty puitanïa, a pacie isce teagie e oconouati graniçõ meidyu pitomœstïõ ôdnuix slœu na /kul-/ u rousscé ta nagœudnomy (eventual) nêmeçscomy poxodyeinïemy inxiuix slœu na /kul-/ u rousscé.
U bõdy yacé razé, xotya rousscoe ‹coulya› “a ball, a bullet” i züynity veilmi blizco ic némeçscomou ‹Keule› ci ‹Kugel› i imeity podœubna znacyeinïa crõglosti, põclosti ~ gbitosti, pèuno zasvédcyena zastõplenœsty slœu na /kul-/ is znacyeinïemy crõglosti, põclosti ; gbitosti” i u rousscé i u inxiax slovianscax móuvax daieity dosta pèunoe tlo pro gadcõ pitomosti slova ‹coulya› za “a ball, a bullet” u rousscœy móuvé.
Bõdõ isce dopisau…
¹ — Ic réci, za eaghelscuimy Wikislœunicomy, sèrêdnionémeçscœi tuari sõty ‹kaule, kulle› — ne ‹kūle›, xotya slœunic Jacoba ta Wilhelma Grimmœu gadaieity sném. tuar ‹kûle› porõcy is tuaromy ‹kaule› ( https://woerterbuchnetz.de/?sigle=DWB&lemid=K15596 )
Добродію Єлисію, можете, будь ласка, розвіяти мої сумніви в достовірності словників?
Просто чомусь виникла “розкольницька” думка: “ґуля” – наше, “куль” – наше, а “куля” – з нім.Samo puitanïe e zagalomy iscladno, i naibœulxia iscladnœsty legity pèrêd usémy blizcosti (preamé ci nepreamé) znacyeiny i blizcozuõcynuix pitomuix slœu i némeçscuix.
Tac, is ôdnoho bocou, slovo ‹coulya› u rousscé züynity dõgie blizco is sèrêdnionémeçscuimy ‹kūle›¹ is znacyeinïemy “a ball, globus”, ta is drougoho bocou i u rousscœy móuvé i u inxiax slovianscax sõty slova na /kul-/ is podœubnomy znacyeinïemy “something of round, globular shape ; cyto crõglo i põclo he cœum, grõdca” — porœuaite bóulg. ‹ку́ла› “narœust na dèrêué”, rous. ‹scoula› “narœust na dèrêué”, “ciriac, naruiv, boliacyca” — yauno œd peruœstnoho znacyeinïa “crõglœsty, põclina (na dèrêué)”, i rous. ‹scoula› “cœustca nad sceocoiõ ou lioudinui” — tacoge œd peruœstnoho znacyeinïa “crõglœsty, põclina” → “crõgla, põcla cœustca”.Crœumy toho, za Wikislœunicomy némeçscœi slova ‹Kugel› ta ‹Keule› “club — boulava, tóusta ci criva paliça” sõty imovérno ne rœudna meidyu soboiõ, xotya i züyneaty podœubno, a coli ouge stati pri gadcé némeçscoho gèrêla slova ‹coulya› “a ball” u rousscé, to ‹Keule› (cèrêz yoho sném. tuar ‹kûle›) isce blizie sidity ic tuarou ‹coulya› neigy slovo ‹Kugel›. Meidyu inxiuimy, i Sami mogete vidéti, yac i u samœy némeçscœy móuvé blizcœi zuõcénïemy i znacyeinïemy ale ne rœdnœi meidyu soboiõ slova ‹Kugel› ta ‹Keule› uiclicaiõty puitanïa, a pacie isce teagie e oconouati graniçõ meidyu pitomœstïõ ôdnuix slœu na /kul-/ u rousscé ta nagœudnomy (eventual) nêmeçscomy poxodyeinïemy inxiuix slœu na /kul-/ u rousscé.
U bõdy yacé razé, xotya rousscoe ‹coulya› “a ball, a bullet” i züynity veilmi blizco ic némeçscomou ‹Keule› ci ‹Kugel› i imeity podœubna znacyeinïa crõglosti, põclosti ~ gbitosti, pèuno zasvédcyena zastõplenœsty slœu na /kul-/ is znacyeinïemy crõglosti, põclosti ; gbitosti” i u rousscé i u inxiax slovianscax móuvax daieity dosta pèunoe tlo pro gadcõ pitomosti slova ‹coulya› za “a ball, a bullet” u rousscœy móuvé.
Bõdõ isce dopisau…
¹ — Ic réci, za eaghelscuimy Wikislœunicomy, sèrêdnionémeçscœi tuari sõty ‹kaule, kulle› — ne ‹kūle›, xotya slœunic Jacoba ta Wilhelma Grimmœu gadaieity sném. tuar ‹kûle› porõcy is tuaromy ‹kaule› ( https://woerterbuchnetz.de/?sigle=DWB&lemid=K15596 )
Щире спасибі!
P. Blizniouc e davé gadau inde neyasnœsty tuaroslœuïa [ʃɲ] u ‹тутешній ~ тутошній›, i ya buimy xtéu tou véniti ocremo puitanïou ròdui’ho.
Samo se puitanïe e dosta sõgoubo i na cœunçé ne naguiliõ gédna odinoznacyna zavertïa, ta puõ rinõti troxui suétla.
[ʃɲ] rétemo i u nizcé inxiuix oconouan imên primêt, he oto: ‹тамошній›, ‹внутрішній›, ‹домашній›, ‹нинішній›, ‹давнішній›, ‹внішній›, ‹теперішній›, ‹завтрашній›, ‹вчорашній› ipr.
Cyto védomo na pèuno e o [ʃɲ] u rousscœy móuvé.
Is pèunœstïõ mogemo stanoviti cyto [ʃɲ] u rousscœy móuvé mogeity bouti œdpread:
œd */-ʃt͡ʃɲ-/ ← */sk-ʲn-j-G/ (G = “gòlôsen”, dalie prosto ‹G›) <= *-sk- + -yn- + -y- + G , napr.: ‹cléscynya› [klʲiʃˈɲɑ, kleʃˈɲɑ] ← */kli͡eʃt͡ʃˈɲɑ/, œd *klēskati “louscati, xlopati”;
œd */-sʲɲ- ~ -ɕɲ-/ ← */s-ʲn-j-G/ <= *-s-yn–y-G, napr.: ‹dnesniuy› /ˈdnɛʃɳɪj/ ← *dynysy- (*dyny sy “this day”) + *-yn-yis/yos, /-ʃɲ-/ iz */-sʲɲ- ~ -ɕɲ-/ ← */s-ʲn-j-G/ <= *-s-yn–y-G u seimy slové potuerdity tuar ‹дьньсьныи› u drous., cde pèrêd /n/ (ne /ɲ/) e /sʲ/, ne /ʃ/; inxiuy priclad e: ‹uisniuy› /ˈwɤʃɲɪj/ *ūs(y)-yn-yis/yos, œd ‹uisy› “uisota, height, Höhe”.
U bélorousscœy móuvé e védomo /ʃɲ/ iz */sʲlʲɲ ~ ɕlʲɲ/ ← *sl-yn-y-G u: ‹апо́шні› /aˈpoʂɲi] “last, final”, *ob-po-sy-l-yn-yis/yos, œd ‹апасля́› *ob-po-sy-loy “about after this” (porœun. rous. ‹opœusylé›).
Crœumy pèrêd /ɲ/, zuõc [ʃ] e i u rousscœy i u inxiax slovianscax móuvax i pèrêd /n/, a tô mogeity bouti lixie iz /ʃ/ ← */x/ pèrêd */-ʲn-/ = *-yn-, ci iz /t͡ʃ/ ← */k/ pèrêd */-ʲn-/ = *-yn-, napr.: ‹mòlôcynuy› [mɔˈlʷɔʃnɘ̞j] ← /mɔˈlʷɔt͡ʃnɘ̞j/ *molk-yn-u-yos/yis, ‹prostodouxynuy› /prostoˈduʃnɘ̞j/ *prosto-doux-yn-u-yos/yis. Ta sesi tuari — is [ʃ] pèrêd /n/ sõty nepœlygivi tou, nacœulyco pèrêd /n/ zuõc [ʃ] ne mogeity bouti iz */s/ — porœunaite uisie gadanœi ‹dnesniuy› œd ‹dnesy› pèrêd ‹-niuy›, ci ‹uisniuy› œd ‹uisy› pèrêd ‹-niuy›.
U slové ‹домашній› e [-ʃɲ-] dostovérno iz */doˈmɑt͡ʃɲɪj/ ← *domat-y- + -yn- + *yos/yis, œd *domat-yos, porœun. drous. ‹домачьнии› ta dbóulg. ‹домащьтьнь› (ta bez *-yn- u slovén. ‹domač›, ceix., slvc. ‹domáci›, sbx. ‹domaći›. Ôtge ‹домашній› e pisati ‹domatjniuy, domacyniuy›, pri neoconouané tuaré ‹domatjeny, domaceny, domaceniu› /doˈmɑt͡ʃəɲ/.
Œd slœu ‹uné› ta ‹cromé› e u rousscœy móuvé zasvédcyeno ino tuarui imên primêt is ‹-nuy› — ne ‹-niuy›: ‹кромі́шний› (ne ⁺‹кромі́шній›), ‹вні́шний› (ne ⁺‹вні́шній›), xotya u drous. e zasvédcyeno i ‹кромѣшьныи› i ‹кромѣшьнии›), a stsl. (dbóulg.) tuari ‹кромѣщьнь, кромѣщьнъ› (tô bui, i is *-yn-y-yos i is *yn-u-yos), ‹вънѣщьнь, вънѣщьнь› isvédceaty o [ʃ] iz */t͡ʃ/. U ‹domaceniu, domacyniuy› e *t poyasnyeno (v. SISM V, 68: *domatjь(jь)) he cœuneç dauneoho œdcladna padou (“casus ablativus”) — *domat → rous. ‹doma›, a + *-yos dauxi: *domatyos → */doˈmɑt͡ʃ/ + *-yn-yos: /doˈmɑt͡ʃəɲ/. Puitanïe e ci *t i u ‹unétjen/unécen, unétjnuy/unécynuy› ta ‹cromètjen/cromécen, crométjnuy/cromécynuy› e toyuige ròdui hi u ‹domaceniu, domacyniuy›. Slovo ‹croma› ta ‹cromé› (peruœstno mésten pad œd ‹croma›) e sloviansco nanôuleinïe, tomou móuvui o œdcladné padé tou ne mogeity bouti, a slovo ‹von› (œd yacoho e ‹uné› — peruœstno mésten pad), coli tacui e rœudno is dinod. ‹वन› /ʋɐ́.nɐ/ “lés” (is gadanuimy rozvitcomy *“lés” → “outside of village” → “outside” (porœun. rozvitoc u lit. ‹laũkas› “pole” → ‹laũkan› “von, het’, prœucy”, ta ‹laukè› “uné, vonca, naduoré”, ci rous. ‹duœur› “yard” → ‹naduoré (na duoré)› “in a yard = not inside a house → outside”), to œdcladen pad i tam, védé, mogeity bouti teagyco, atge pravilen œdcladen pad bui boul *unat, dalo bui prasl. ⁺unat → drous. ⁺‹въна› ( ⁺ = “nonexistent”), a + *-yos + *-yn- → ⁺‹въначь-нъ/нь›. Mogeity tou bouti uzrocomy pèreneseno *t iz *domat-yos?
U veatscœy móuvé /s/ u ‹здесь› dasty gadati i [ʃ] u ‹зде́шний› e iz toho /s/, xotya çsl. tuar e zasvédcyeno he ‹сьдещьнъ›, cde ‹щ› mogeity bouti ino iz *ty+G.
Tuari is /ʃ/ u rous. ‹вчорашній/вчерашній› ta veat. ‹вчерашний›, rous. ‹завтрашній› ta veat. ‹завтрашний›, rous. ‹сьогоднішній› ta veat. ‹сегоднешний› —
iz ôdnoho bocou zasvédcyeni u veatscœy móuvé tuari ‹завтрась›, ‹вчерась›, ‹сегоднясь› (i u bélorousscé, napr.: ‹у꙼чорась›) bui mogli teacti na [ʃ] u [ʃɲ ~ ʂɲ] iz */s/, ta iz drougoho bocou, u rousscœy móuvé tacuix tuarœu is ‹-s’› ne e zasvédcyeno. Natomésty, u rousscé e popri ‹теперішній› zasvédcyeno i ‹тепе́речний› a tacoge ‹тепе́рка, тепе́рки, тепе́ркива›, a vémo cyto *k-yn- → /t͡ʃn/ u rousscé mogeity bouti [ʃn], ôtge i *k-yn-y-G → /t͡ʃɲ/ mogeity bouti [ʃɲ].
U bóulgarscœy ta makedounscœy móuvou sõty tuari ‹сегашен› “current, present”, ‹тогивашен› “former, previous”, œd ‹сега› “now, currently, presently”, ‹тогава› “then, afterwards”, ale tam e ne /ɲ/ ale /n/, cyto teacneity proti *s, xotya ne uilõcyena e imovérnœsty i pozdéixeoho pèrestroyyeinïa.
Добродію Єлисію, можете, будь ласка, щось сказати про “бачити”?