Добродію Єлисію, а “ріг” у значенні “вугол”, “на розі” – загальноукраїнське чи галицьке?
Se e slizyco puitanïe i ya u tacui igrui ne igraiõ. Meidyu slovami ‹rœug›, ‹õgol› ta ‹cõt› e rœuzniça, u decotruix tuix slœu e i cœulyco znacyeiny, decotra znacyeinïa sõty i ispœulna, ta cògynoe iz tuix slœu znacity cyto inxie. Rœuzniça e, priblizno, taca:
ÕGOL e ceastéixie ci cde bœulxie œdvòlœuchel poèm (“an abstract concept”), napr., u zemlemérïé,
CÕT e “õgol” useucdui unõtré(!) — ne uné, i mogeity bouti i œubel (“rounded”) i mogeity bouti i œdvòlœuchel (“abstract”), napr., “õgol iz unõtri” u certyené zemlemérné tuaré/télé (“an inside angle of a drawn geometrical figure/body”) i matïeu (“material”) ci buiten (“physical”), napr., cõt he ceasty domou unõtri, cde vareaty abo sideaty œdpocivaiõtyi,
RŒUG e useucdui buiten ci matïeu (“physical or material”) i useucdui UNÉ, i, he pràvilo, granat (tô bui, ne œubel).
> > Добродію Єлисію, а “ріг” у значенні “вугол”, “на розі” -- загальноукраїнське чи галицьке?
>
> Se e slizyco puitanïe i ya u tacui igrui ne igraiõ. Meidyu slovami ‹rœug›, ‹õgol› ta ‹cõt› e rœuzniça, u decotruix tuix slœu e i cœulyco znacyeiny, decotra znacyeinïa sõty i ispœulna, ta cògynoe iz tuix slœu znacity cyto inxie. Rœuzniça e, priblizno, taca:
> ÕGOL e ceastéixie ci cde bœulxie œdvòlœuchel poèm (“an abstract concept”), napr., u zemlemérïé,
> CÕT e “õgol” useucdui unõtré(!) — ne uné, i mogeity bouti i œubel (“rounded”) i mogeity bouti i œdvòlœuchel (“abstract”), napr., “õgol iz unõtri” u certyené zemlemérné tuaré/télé (“an inside angle of a drawn geometrical figure/body”) i matïeu (“material”) ci buiten (“physical”), napr., cõt he ceasty domou unõtri, cde vareaty abo sideaty œdpocivaiõtyi,
> RŒUG e useucdui buiten ci matïeu (“physical or material”) i useucdui UNÉ, i, he pràvilo, granat (tô bui, ne œubel).
>
Спасибі! Ми теж не граємо, а хотіли б просто дізнатися походження слів, явищ у звуцтві.
А чи не знаєте часом, із якої місцевості походить “але”? Бо східні письменники не дуже-то часто вживали
«…Ми теж не граємо, а хотіли б просто дізнатися походження слів, явищ у звуцтві.»
Za pervoe, cto « Mui » ? Vui sama sebe u mnoginé veliciaiete? Móuvyte sam za sebe.
Za drougoe, ne puitali’ste o zuõcystué. Ba, Vasye puitanïe ci “galicyscoe” e tô slovo abo “useoucrayinscoe” bé tscénïe youditi a ne “prosto védati praudõ”. Ci ino slovo pervœstno iz Galicinui e ci iz Boucovinui ci iz Polésïa ci iz Carpatïa ci iz Pocõtïa, bay dougie œdcui, e roussco. Cœuneç.
«А чи не знаєте часом, із якої місцевості походить “але”?»
Ne vémy.
«Бо східні письменники не дуже-то часто вживали»
I? “Uzxœudnœi pisymeinniçi” — oto e mi uzœur!
«…Ми теж не граємо, а хотіли б просто дізнатися походження слів, явищ у звуцтві.»
Za pervoe, cto « Mui » ? Vui sama sebe u mnoginé veliciaiete? Móuvyte sam za sebe.
Za drougoe, ne puitali’ste o zuõcystué. Ba, Vasye puitanïe ci “galicyscoe” e tô slovo abo “useoucrayinscoe” bé tscénïe youditi a ne “prosto védati praudõ”. Ci ino slovo pervœstno iz Galicinui e ci iz Boucovinui ci iz Polésïa ci iz Carpatïa ci iz Pocõtïa, bay dougie œdcui, e roussco. Cœuneç.
«А чи не знаєте часом, із якої місцевості походить “але”?»
Ne vémy.
«Бо східні письменники не дуже-то часто вживали»
I? “Uzxœudnœi pisymeinniçi” — oto e mi uzœur!
По-перше, “ми” — одна спільнота в тг.
По-друге, дозвольте рішуче не погодитися. Що значить “великоукраїнське”? Україна одна, єдина і єдна. Немає “великої”, “малої” чи ще якоїсь. Зрозуміло, що слово наше, українське, незалежно від того, воно було “початково” поширене на Львівщині, Полтавщині, Чернігівщині, Закарпатті, Волині чи Житомирщині. Просто було б цікаво, зірки саме воно.
“ “Uzxœudnœi pisymeinniçi” — oto e mi uzœur”.
Чесно кажучи, не зовсім розумію, що Ви хотіли сказати тут. Я ж мав на увазі, що, оскільки вони слово вживали нечасто, логічно припустити, що воно або із Середини, або з Полісся, або із Заходу однієї(!) України. Цікаво ж знати походження слів своєї Мови
Добродію Єлисію, вибачте, що питаю дурне: а яке походження “грім” і “гриміти”? Бо “гриміти” – “ псл.grьměti, grimati”. Ну, “грім” же, мабуть, від *gromъ. Це Е в “грЕміти” стало И під впливом наголошеного І?
“. Дещо меншу певність у наявности етимологичного *ъ явить *сукъно — його там могло й не були (пор.: огнь “вогонь”, осмь “8”, вѣтръ, пълнъ “повен””
Добродію Єлисію, там таки був ъ, а не “рьl̥nъ”?
Добродію Єлисію, а можете щось сказати, будь ласка, про збереження О в “хвощ”?
І щодо “безпечний” і деяких таких слів: з яких ознак видно, що в ньому, наприклад, uo-переголос О або іе-переголос Е, а не просто О чи Е без переголосу через перейнятість слова?
І яке (хоча це не зовсім і сюди) звуцьке (фонетичне явище) спричиняє “кукурГуза”?
