Temna slova u SIRM

Добродію Єлисію, а “ріг” у значенні “вугол”, “на розі” – загальноукраїнське чи галицьке?

Se e slizyco puitanïe i ya u tacui igrui ne igraiõ. Meidyu slovami ‹rœug›, ‹õgol› ta ‹cõt› e rœuzniça, u decotruix tuix slœu e i cœulyco znacyeiny, decotra znacyeinïa sõty i ispœulna, ta cògynoe iz tuix slœu znacity cyto inxie. Rœuzniça e, priblizno, taca: 
ÕGOL e ceastéixie ci cde bœulxie œdvòlœuchel poèm (“an abstract concept”), napr., u zemlemérïé, 
CÕT e “õgol” useucdui unõtré(!) — ne uné, i mogeity bouti i œubel (“rounded”) i mogeity bouti i œdvòlœuchel (“abstract”), napr., “õgol iz unõtri” u certyené zemlemérné tuaré/télé (“an inside angle of a drawn geometrical figure/body”) i matïeu (“material”) ci buiten (“physical”), napr., cõt he ceasty domou unõtri, cde vareaty abo sideaty œdpocivaiõtyi, 
RŒUG e useucdui buiten ci matïeu (“physical or material”) i useucdui UNÉ, i, he pràvilo, granat (tô bui, ne œubel).

> > Добродію Єлисію, а “ріг” у значенні “вугол”, “на розі” -- загальноукраїнське чи галицьке?
>
> Se e slizyco puitanïe i ya u tacui igrui ne igraiõ. Meidyu slovami ‹rœug›, ‹õgol› ta ‹cõt› e rœuzniça, u decotruix tuix slœu e i cœulyco znacyeiny, decotra znacyeinïa sõty i ispœulna, ta cògynoe iz tuix slœu znacity cyto inxie. Rœuzniça e, priblizno, taca: 
> ÕGOL e ceastéixie ci cde bœulxie œdvòlœuchel poèm (“an abstract concept”), napr., u zemlemérïé, 
> CÕT e “õgol” useucdui unõtré(!) — ne uné, i mogeity bouti i œubel (“rounded”) i mogeity bouti i œdvòlœuchel (“abstract”), napr., “õgol iz unõtri” u certyené zemlemérné tuaré/télé (“an inside angle of a drawn geometrical figure/body”) i matïeu (“material”) ci buiten (“physical”), napr., cõt he ceasty domou unõtri, cde vareaty abo sideaty œdpocivaiõtyi, 
> RŒUG e useucdui buiten ci matïeu (“physical or material”) i useucdui UNÉ, i, he pràvilo, granat (tô bui, ne œubel).
>

Спасибі! Ми теж не граємо, а хотіли б просто дізнатися походження слів, явищ у звуцтві.

А чи не знаєте часом, із якої місцевості походить “але”? Бо східні письменники не дуже-то часто вживали

«…Ми теж не граємо, а хотіли б просто дізнатися походження слів, явищ у звуцтві.»

Za pervoe, cto « Mui » ? Vui sam sea u mnoginé veliciaiete? Móuvyte sam za sebe.
Za drougoe, ne puitali’ste o zuõcystué. Ba, Vasye puitanïe ci “galicyscoe” e tô slovo abo “useoucrayinscoe” bé tscénïe youditi a ne “prosto védati praudõ”. Ci ino slovo pervœstno iz Galicinui e ci iz Boucovinui ci iz Polésïa ci iz Carpatïa ci iz Pocõtïa, bay dougie œdcui, e roussco. Cœuneç.

«А чи не знаєте часом, із якої місцевості походить “але”?»

Ne vémy.

«Бо східні письменники не дуже-то часто вживали»

I? “Uzxœudnœi pisymeinniçi” — oto e mi uzœur!

«…Ми теж не граємо, а хотіли б просто дізнатися походження слів, явищ у звуцтві.»

Za pervoe, cto « Mui » ? Vui sama sebe u mnoginé veliciaiete? Móuvyte sam za sebe.
Za drougoe, ne puitali’ste o zuõcystué. Ba, Vasye puitanïe ci “galicyscoe” e tô slovo abo “useoucrayinscoe” bé tscénïe youditi a ne “prosto védati praudõ”. Ci ino slovo pervœstno iz Galicinui e ci iz Boucovinui ci iz Polésïa ci iz Carpatïa ci iz Pocõtïa, bay dougie œdcui, e roussco. Cœuneç.

«А чи не знаєте часом, із якої місцевості походить “але”?»

Ne vémy.

«Бо східні письменники не дуже-то часто вживали»

I? “Uzxœudnœi pisymeinniçi” — oto e mi uzœur!

По-перше, “ми” — одна спільнота в тг.
По-друге, дозвольте рішуче не погодитися. Що значить “великоукраїнське”? Україна одна, єдина і єдна. Немає “великої”, “малої” чи ще якоїсь. Зрозуміло, що слово наше, українське, незалежно від того, воно було “початково” поширене на Львівщині, Полтавщині, Чернігівщині, Закарпатті, Волині чи Житомирщині. Просто було б цікаво, зірки саме воно. 
“ “Uzxœudnœi pisymeinniçi” — oto e mi uzœur”.
Чесно кажучи, не зовсім розумію, що Ви хотіли сказати тут. Я ж мав на увазі, що, оскільки вони слово вживали нечасто, логічно припустити, що воно або із Середини, або з Полісся, або із Заходу однієї(!) України. Цікаво ж знати походження слів своєї Мови

Добродію Єлисію, вибачте, що питаю дурне: а яке походження “грім” і “гриміти”? Бо “гриміти” – “ псл.grьměti, grimati”. Ну, “грім” же, мабуть, від *gromъ. Це Е в “грЕміти” стало И під впливом наголошеного І? 

“. Дещо меншу певність у наявности етимологичного *ъ явить *сукъно — його там могло й не були (пор.: огнь “вогонь”, осмь “8”, вѣтръ, пълнъ “повен”” 
Добродію Єлисію, там таки був ъ, а не “рьl̥nъ”?

Добродію Єлисію, вибачте, що питаю дурне: а яке походження “грім” і “гриміти”? Бо “гриміти” – “ псл.grьměti, grimati”. Ну, “грім” же, мабуть, від *gromъ. Це Е в “грЕміти” стало И під впливом наголошеного І? 

Який тут узір словомін? 

Добродію Єлисію, а можете щось сказати, будь ласка, про збереження О в “хвощ”? 
І щодо “безпечний” і деяких таких слів: з яких ознак видно, що в ньому, наприклад, uo-переголос О або іе-переголос Е, а не просто О чи Е без переголосу через перейнятість слова? 

І яке (хоча це не зовсім і сюди) звуцьке (фонетичне явище) спричиняє “кукурГуза”?

Добродію Єлисію, вибачте, що питаю дурне: а яке походження “грім” і “гриміти”? Бо “гриміти” – “ псл.grьměti, grimati”. Ну, “грім” же, мабуть, від *gromъ. Це Е в “грЕміти” стало И під впливом наголошеного І? 

Який тут узір словомін? 

Darouite, dauno’my ne viedouau siõdui. 

 Ni, /ɪ/ u /ɣrɪˈmi͡etɪ/ e ne œd /ɛ/ u beznagolosie, a œd */ə/ pœsylie /l/ ci /r/ u beznagolosie. Inacxe caziõtyi, u beznagolosie ushiaco */(P)lə/, */(P)rə/ e u rousscie dalo /(P)lɪ/, /(P)rɪ/, npr.: *brynēti */brəˈni͡eti/ → /brɪˈni͡etɪ/ — ne œd ⁺/brɛˈni͡eti/, *zuynēti */zʋəˈni͡eti/ → /(d)͡zʋɪˈni͡etɪ/ — ne œd ⁺/zʋɛˈni͡eti/, *mynē /məˈni͡e/ → /mɪˈni͡e/ — ne œd ⁺/mɛˈni͡e/, *duyryy /dʋəˈrɪj/ → /dʋɪˈrɪj/ — ne œd ⁺/dʋɛrɪj/, xotya pœd nagolosomy duýri → /ˈdʋəri/ → /ˈdʋærɪ/, sliedoiõ i grymēti /grəˈmi͡eti/ → /ɣ̞rɪˈmi͡eti/ — ne œd ⁺/grɛˈmi͡eti/. Tomou ya za moyeiõ pravopisïõ pisiõ /lɪ/ (/lə/), /rɪ/ (/rə/), /mɪ/ (/mə/), /ʋɪ/ (/ʋə/) u beznagolosie u seshiax slovax he ‹y›: brynieti, grymieti, mynie, strymieti; /ʋɪ/ (/ʋə/) pisiémo abo düyriy, züynieti, abo duìriy, zuìnieti — pocui’my ne riexiu yaco, ta pèuno ne cerez ‹i› i pèuno ne cerez ‹e›. Pisati ne cerez ‹e› e tou znacito cazati yzocrema cyto ròzvitoc bie tout œdmienen œd ròzvitca */lə, rə, mə, ʋə (nə)/ u veatscœy móuvie, cde */ə/ bie œd poceatcou /ɛ [ʲɛ]/ — nezavislo œd nagolosou. A ne cerez ‹i› e tou znacito pisati tomou cyto po nariecïax tou mogéty bouti i /ɪl ~ ɪɫ ~ ɪw, ɪr, ɪm (ɪn)/, xotya */ʋə/ → /ɪw/, viedie, néyma, otge, npr.: /brɪˈni͡etɪ/ ~ /bɪrˈni͡etɪ/, /strɪˈmi͡etɪ/ ~ /stɪrˈmi͡etɪ/, /klɪˈnɛ(tʲ)/ ~ /kɪlʲˈnɛ(tʲ) ~ kɪlˈnɛ(tʲ) ~ kɪɫˈnɛ(tʲ) ~ kɪwˈnɛ(tʲ)/ (*klynety) — na pisymie ‹clynéty›. Rœuno i slovo ‹бревно́› pisiémo vierno ‹bryüno›, ne ‹brèuno› ci ‹breüno›, œd *bryvynó, atge e i vuimóuva /brɪwˈno/ (pràvilno — a ne ⁺/brɛwˈno/ ni bui to iz nenagolosiénuimy /ɛ/ → /ɪ/ hi u veatscie */bʲrʲɛvˈnˠo/ → /bʲrʲɪvˈnˠo/), atge e i /bɪrʋəˈno/.

Team-

SIRM V, 701: тя́мити

Za SIRM, «переконливої етимології не має; зіставляється з гр. τημελέω “турбуюся, охороняю”, τημελής “турботливий, старанний” (tamge gerela), при цьому я залишається нез’ясованим; непереконлива реконструкція *tępm- і зіставлення з р. тя́пать (tamge gerelo); порівняння з лит. tėmytis “примічати, запам’ятовувати”, лтс. tēmēt “помічати, вказувати” також необгрунтовані, оскільки вони вважаються запозиченими зі слов’янських мов (tamge gerela).»

---

Crœmy temnosti istoslœuïa grecyscoho τημελέω (pro bœilxe v. https://en.m.wiktionary.org/wiki/τημελέω ), u rousscuix slœu na team- e, popri ròzmayitœi znaciénïa, cetco vuidieliti znaciénïe *“ròzrœzniati oumomy, vidieti oumomy rœzniçõ” — xotya u SIRM i e touriano znacyeinïa he “pameaty”, “beregti u pameati”, ta znaciény œd “ròzrœzniati, vidieti rœzniçõ” e cde bœilxe. ; porœun., npr., i znacyéinnhe “bezglouzd” = *“cto ne oumieiéty ròzrœzniti, ne vidity oumomy rœzniçui”. 
Nicy ne dasty i porœunanïé is veat. тя́пать — œd *tep- “biti, tepsti, tiepati”.
U izveazcou iz znaciénïemy “ròzrœzniati, vidieti rœzniçõ” coristno e porœunati iz œucioostrœunuimy ci isleadscuimy skilja i “ròzoumieti” i “dieliti” (https://en.m.wiktionary.org/wiki/skilja#Old_Norse), tamge suiedscoiõ i inximi scand. móuvami, a shiõduige teagnéty i eaghelscoe skill, pervœstno znaciuxi “to dis-cern, inter-legere = ròz-oumieti”. Znaciénïé *“ròzdieliti, dieliti => ròzoumieti” mogemo vidieti i u slovian. *orz-oum- *“vidieti oumomy rœzniçõ, ròzrœzniti oumomy”, u lat. intellegere, intellectus ← *inter- “médyu- = ròz-” + *leg- “cèsti, citati”, ci i u tacœy dalecœy móuvie hevrieyscie בינה /bina/ “understanding, discerning”, הבנה /havana/ “understanding”, להבין /lehavin/ “to understand, discern”, is tuimyge corenemy cyto i בין /ben/ “médyu, inter”, tb. is praznaciénïemy “see(ing) between = discern, see difference”.
U izveazcou is simy e tóuc vidieti u rous. team- corény *tyn- dieyeslova teati (https://sum.in.ua/s/tjaty), is pocépomy *-m- he u pas-m-o, cos-o-m / cos-m-a, zna-m-ea / zna-m-en-(o), polo-m-ea / polo-m-en- / polo-m-ény, is znsciénïemy nareadïa. Otge rous. team- e œd *tyn-m- “dielyba, dieliénïé, teatïé → ròzdieliénïé, ròzrœzniénïé” → “ròzoumienïé”.

Otge naiblizye rousscomou teama teacnéty eagl. skill.

П. Єлисію, чи є перейнятими слова зіло «дуже» та сіріч? Та звідки походить прикметник зацний? І чи таки перейняті слова шати та шатро?

Добродію Єлисію, а що Ви можете сказати про суфікс(И?) -ар- ?

Добродію Єлисію, а що Ви можете сказати про суфікс(И?) -ар- ?

A cyto tòcyno puitayete? U bœilchosti slœu, golóuno iz znacyéinnhemy imene dieyatcha, e cerpan cerez niemeçscõ yz latinscui, ta sõty i padcui (malo) cde ‹ar› e pitœum podig, na pr., u slovie ‹tscnara› e, viedie, ‹ar› pitœum. 
Yac u rousscie e ciela nizca svoyix pitomuix podigœu znaciti imena dieyatcha, to noudja u séimy podigovi ‹air / ary› e miezinna.

П. Єлисію, чи є перейнятими слова зіло «дуже»

Slovo ‹zielo› xotcha i teagné nuinie do dréunix, ta e zasviedcyeno u dauniax rousscax — tb. ne lixye u starobóulgairscax — pameatcax, pro nastoyõ, u pameatcax Grygoirha Nazianzina ci Laurentieuscœy Lietopisi, cyto daunyui pameatcui rousscoyui móuvui sõty.

 та сіріч? 

Se e pèuno yno pitomo roussco slovo, xay i zastarielo.

Та звідки походить прикметник зацний?

Se e yno cerpano slovo yz céixscui cerez leadscõ, œd *yz-ymt-y-yn-, teacnõtche starobóulgairscomou ‹изѧщьнъ›, pervœstno rœunoznacyno latinscuim ‹exemplarius›, ‹exemptus›, ‹exceptionalis›.

 І чи таки перейняті слова шати та шатро?

Yasna riecy, sõty cerpana — o séimy e i u SIRM.

Дякую за відповідь!

І чи таки перейняті слова *шати* та *шатро*?

Yasna riecy, sõty cerpana — o séimy e i u SIRM.

Думала, може шати, шатро, шаровари пов’язані з шар, хух чи шуш(кати) (звуконаслідувальне), що значить щось надуте, роздуте чи, може, пов’язано зі звуками, що ті речі видають. 

Добродію Єлисію, можете, будь ласка, щось сказати про “побИт”/“побУт”, чому “бУти”, але “бИлина”, якщо воно наше? Як перехід ЪІ в И/У залежить від місцевості, наскільки позначилися чужомовні впливи, чи є якісь інші чинники/закономірності?

Добродію Єлисію, а яке саме походження слова “сирвасер”, не підкажете, будь ласка?

Добродію Єлисію, а яке саме походження слова “сирвасер”, не підкажете, будь ласка?

Ya tacoho slova ne znaiõ.

‹приток, прито́ку› proti ‹прито́ка› u slœunicou Gelexœuscoho (I, 761)

Znacyéinnha: 
‹приток, прито́ку› 
“Zufluss”, “Anprall des Wassers”, “Einfluss”, “Einwirkung”, “Beziehung”

‹прито́ка›: 1) “Gelegenheit”, “Vorwand ; Scheingrund”, 2) “Nebenfluss”

Xotcha sesœi znacyéinnha e dano tac, i popri pozœrnõ totogynœsty, poxodeaty œd rœznuix coreneu: 

tvari iz znacyéinnhami “•fluss” ta “Anprall des Wassers” sõty œd corene ‘toc•’ “tecti, tociti” ← *tok-, a tvari iz inchimi znacyéinnhami (“Gelegenheit”, “Scheingrund”, “Vorwand”) œd “tuicati, tcati, tcnõti, tòciti” ← *tuk-.

Rouplivœsty tou polẽgaié u ‘nepràvilnosti’ œdcrẽtœu golosnœu corenou, a tó, cyto slab yeur *u postõpaié tou he silen, a *o u oumóuvax peregolosou postõpaié, ni bui, bezony: 

‹прито́ка› “Gelegenheit”, “Vorwand ; Scheingrund”: 
— *pri•túk•a → ‹pritòca› /prɪˈtɒkɐ, prɪˈtɔkɐ/, a ne → ‹pritca› /ˈprɪtkɐ/ ; 

‹прито́ка› “Nebenfluss” e pràvilno: 
— *pri•tók•a → /prɪˈtokɐ/ ; 

‹приток, прито́ку› “Zufluss”, “Anprall des Wassers”, “Einfluss”: 
— *pri•tok•u → /prɪtʷok/, a ne /prɪtyk/. Tout e, prauda, puitainnhe cde nagolos imé bouti u ‹приток›, yac u slœunicou Gelexœuscoho œun na sémy slovie xuibity. E lixye na tvarie ‹прито́ку›, ta yz yeoho conecyno vuipluivaié ci nagolos i u ‹приток› e na corenie, atge u tœmyge slœunicou pœtcnemo yac tvarui iz rœznui nagolosui u imenopadie ta u cœsniex padiex, porœunaite: ‹право́кість, живо́кість› proti ‹правоко́сту, живоко́сту›, ‹при́пір› (xotcha e i ‹припі́р›) proti ‹припо́ру›, ‹при́кір› proti ‹прико́ру›, ‹при́зір› (porõcy ‹призі́р›) proti ‹призо́ру› tc., ta i zo stalomy nagolosomy, na pr.: ‹приві́й — приво́ю›, ‹при́гар — при́гарка›, ‹при́гаток — при́гатка› tc. Malo pomogé i viedomœsty o nagolosie u ‹прито́ка›, atge e, na pr.: g. ‹приви́да› ale m. ‹при́вид›, g.  ‹призна́ка› ale m. ‹при́знак› (porõcy ‹призна́к›). Ta se e znacylivo, na cœilco u razie nagolosou ‹при́ток› mogemo iz dostatnioiõ pèunœsttyõ tóucouati ‹o› bóulgariçui he œdcrẽt *o-peregolosou “pœunœcynoho” razou — |u̯͡o] → [ʷo] u beznagolosie. U razie nagolosou ‹прито́к› e tacoe tóucouainnhe imovierno, ta mnieye pèuno, a mogé isviedciti i cyto slovo tó e cerpano yz inchui slovianscui móuvui. 

Pri usiex œdcruitax puitainnhax, dieto e cyto u slovax six sõty dva rœzna corenia. Pro se isviedceaty yzocrema znacyéinnha: “•fluß ( ← fließen) — tœuc, tecti, tociti” — coréiny *tok• : *tek•, ta incha œd *tuk- “tcati, tuicati, tcnõti” i “tòciti”. 

Mitogœidno, ‹tociti› ← *tok• i ‹tòciti› ← *túk- e zasviedcyeno ouge u pameatcax dauniorousscoyui dobui: ‹точити› *источать, проливать, испускать, расточать, растрачивать, даровать ; истачивать, проедать ; вытачивать ; гнать, ездить” (Iznadobui Sriezneuscoho) ← *tok• “tociti ( : tecti)”, ta ‹точити› “считать, пересчитывать” ← *túk• “tòciti ( : tuicati, tcnõti, tcati)”.