Temna slova u SIRM

Добродію Єлисію, а “ріг” у значенні “вугол”, “на розі” – загальноукраїнське чи галицьке?

Se e slizyco puitanïe i ya u tacui igrui ne igraiõ. Meidyu slovami ‹rœug›, ‹õgol› ta ‹cõt› e rœuzniça, u decotruix tuix slœu e i cœulyco znacyeiny, decotra znacyeinïa sõty i ispœulna, ta cògynoe iz tuix slœu znacity cyto inxie. Rœuzniça e, priblizno, taca: 
ÕGOL e ceastéixie ci cde bœulxie œdvòlœuchel poèm (“an abstract concept”), napr., u zemlemérïé, 
CÕT e “õgol” useucdui unõtré(!) — ne uné, i mogeity bouti i œubel (“rounded”) i mogeity bouti i œdvòlœuchel (“abstract”), napr., “õgol iz unõtri” u certyené zemlemérné tuaré/télé (“an inside angle of a drawn geometrical figure/body”) i matïeu (“material”) ci buiten (“physical”), napr., cõt he ceasty domou unõtri, cde vareaty abo sideaty œdpocivaiõtyi, 
RŒUG e useucdui buiten ci matïeu (“physical or material”) i useucdui UNÉ, i, he pràvilo, granat (tô bui, ne œubel).

> > Добродію Єлисію, а “ріг” у значенні “вугол”, “на розі” -- загальноукраїнське чи галицьке?
>
> Se e slizyco puitanïe i ya u tacui igrui ne igraiõ. Meidyu slovami ‹rœug›, ‹õgol› ta ‹cõt› e rœuzniça, u decotruix tuix slœu e i cœulyco znacyeiny, decotra znacyeinïa sõty i ispœulna, ta cògynoe iz tuix slœu znacity cyto inxie. Rœuzniça e, priblizno, taca: 
> ÕGOL e ceastéixie ci cde bœulxie œdvòlœuchel poèm (“an abstract concept”), napr., u zemlemérïé, 
> CÕT e “õgol” useucdui unõtré(!) — ne uné, i mogeity bouti i œubel (“rounded”) i mogeity bouti i œdvòlœuchel (“abstract”), napr., “õgol iz unõtri” u certyené zemlemérné tuaré/télé (“an inside angle of a drawn geometrical figure/body”) i matïeu (“material”) ci buiten (“physical”), napr., cõt he ceasty domou unõtri, cde vareaty abo sideaty œdpocivaiõtyi, 
> RŒUG e useucdui buiten ci matïeu (“physical or material”) i useucdui UNÉ, i, he pràvilo, granat (tô bui, ne œubel).
>

Спасибі! Ми теж не граємо, а хотіли б просто дізнатися походження слів, явищ у звуцтві.

А чи не знаєте часом, із якої місцевості походить “але”? Бо східні письменники не дуже-то часто вживали

«…Ми теж не граємо, а хотіли б просто дізнатися походження слів, явищ у звуцтві.»

Za pervoe, cto « Mui » ? Vui sama sebe u mnoginé veliciaiete? Móuvyte sam za sebe.
Za drougoe, ne puitali’ste o zuõcystué. Ba, Vasye puitanïe ci “galicyscoe” e tô slovo abo “useoucrayinscoe” bé tscénïe youditi a ne “prosto védati praudõ”. Ci ino slovo pervœstno iz Galicinui e ci iz Boucovinui ci iz Polésïa ci iz Carpatïa ci iz Pocõtïa, bay dougie œdcui, e roussco. Cœuneç.

«А чи не знаєте часом, із якої місцевості походить “але”?»

Ne vémy.

«Бо східні письменники не дуже-то часто вживали»

I? “Uzxœudnœi pisymeinniçi” — oto e mi uzœur!

«…Ми теж не граємо, а хотіли б просто дізнатися походження слів, явищ у звуцтві.»

Za pervoe, cto « Mui » ? Vui sama sebe u mnoginé veliciaiete? Móuvyte sam za sebe.
Za drougoe, ne puitali’ste o zuõcystué. Ba, Vasye puitanïe ci “galicyscoe” e tô slovo abo “useoucrayinscoe” bé tscénïe youditi a ne “prosto védati praudõ”. Ci ino slovo pervœstno iz Galicinui e ci iz Boucovinui ci iz Polésïa ci iz Carpatïa ci iz Pocõtïa, bay dougie œdcui, e roussco. Cœuneç.

«А чи не знаєте часом, із якої місцевості походить “але”?»

Ne vémy.

«Бо східні письменники не дуже-то часто вживали»

I? “Uzxœudnœi pisymeinniçi” — oto e mi uzœur!

По-перше, “ми” — одна спільнота в тг.
По-друге, дозвольте рішуче не погодитися. Що значить “великоукраїнське”? Україна одна, єдина і єдна. Немає “великої”, “малої” чи ще якоїсь. Зрозуміло, що слово наше, українське, незалежно від того, воно було “початково” поширене на Львівщині, Полтавщині, Чернігівщині, Закарпатті, Волині чи Житомирщині. Просто було б цікаво, зірки саме воно. 
“ “Uzxœudnœi pisymeinniçi” — oto e mi uzœur”.
Чесно кажучи, не зовсім розумію, що Ви хотіли сказати тут. Я ж мав на увазі, що, оскільки вони слово вживали нечасто, логічно припустити, що воно або із Середини, або з Полісся, або із Заходу однієї(!) України. Цікаво ж знати походження слів своєї Мови

Добродію Єлисію, вибачте, що питаю дурне: а яке походження “грім” і “гриміти”? Бо “гриміти” – “ псл.grьměti, grimati”. Ну, “грім” же, мабуть, від *gromъ. Це Е в “грЕміти” стало И під впливом наголошеного І? 

“. Дещо меншу певність у наявности етимологичного *ъ явить *сукъно — його там могло й не були (пор.: огнь “вогонь”, осмь “8”, вѣтръ, пълнъ “повен”” 
Добродію Єлисію, там таки був ъ, а не “рьl̥nъ”?

Добродію Єлисію, вибачте, що питаю дурне: а яке походження “грім” і “гриміти”? Бо “гриміти” – “ псл.grьměti, grimati”. Ну, “грім” же, мабуть, від *gromъ. Це Е в “грЕміти” стало И під впливом наголошеного І? 

Який тут узір словомін? 

Добродію Єлисію, а можете щось сказати, будь ласка, про збереження О в “хвощ”? 
І щодо “безпечний” і деяких таких слів: з яких ознак видно, що в ньому, наприклад, uo-переголос О або іе-переголос Е, а не просто О чи Е без переголосу через перейнятість слова? 

І яке (хоча це не зовсім і сюди) звуцьке (фонетичне явище) спричиняє “кукурГуза”?

Добродію Єлисію, вибачте, що питаю дурне: а яке походження “грім” і “гриміти”? Бо “гриміти” – “ псл.grьměti, grimati”. Ну, “грім” же, мабуть, від *gromъ. Це Е в “грЕміти” стало И під впливом наголошеного І? 

Який тут узір словомін? 

Darouite, dauno’my ne viedouau shiõdui. 

 Ni, /ɪ/ u /ɣrɪˈmi͡etɪ/ e ne œd /ɛ/ u beznagolosie, a œd */ə/ pœsylie /l/ ci /r/ u beznagolosie. Inacxe caziõtyi, u beznagolosie ushiaco */(P)lə/, */(P)rə/ e u rousscie dalo /(P)lɪ/, /(P)rɪ/, npr.: *brynēti */brəˈni͡eti/ → /brɪˈni͡etɪ/ — ne œd ⁺/brɛˈni͡eti/, *zuynēti */zʋəˈni͡eti/ → /(d)͡zʋɪˈni͡etɪ/ — ne œd ⁺/zʋɛˈni͡eti/, *mynē /məˈni͡e/ → /mɪˈni͡e/ — ne œd ⁺/mɛˈni͡e/, *duyryy /dʋəˈrɪj/ → /dʋɪˈrɪj/ — ne œd ⁺/dʋɛrɪj/, xotya pœd nagolosomy duýri → /ˈdʋəri/ → /ˈdʋærɪ/, sliedoiõ i grymēti /grəˈmi͡eti/ → /ɣ̞rɪˈmi͡eti/ — ne œd ⁺/grɛˈmi͡eti/. Tomou ya za moyeiõ pravopisïõ pisiõ /lɪ/ (/lə/), /rɪ/ (/rə/), /mɪ/ (/mə/), /ʋɪ/ (/ʋə/) u beznagolosie u seshiax slovax he ‹y›: brynieti, grymieti, mynie, strymieti; /ʋɪ/ (/ʋə/) pisiémo abo düyriy, züynieti, abo duìriy, zuìnieti — pocui’my ne riexiu yaco, ta pèuno ne cerez ‹i› i pèuno ne cerez ‹e›. Pisati ne cerez ‹e› e tou znacito cazati yzocrema cyto ròzvitoc bie tout œdmienen œd ròzvitca */lə, rə, mə, ʋə (nə)/ u veatscœy móuvie, cde */ə/ bie œd poceatcou /ɛ [ʲɛ]/ — nezavislo œd nagolosou. A ne cerez ‹i› e tou znacito pisati tomou cyto po nariecïax tou mogéty bouti i /ɪl ~ ɪɫ ~ ɪw, ɪr, ɪm (ɪn)/, xotya */ʋə/ → /ɪw/, viedie, néyma, otge, npr.: /brɪˈni͡etɪ/ ~ /bɪrˈni͡etɪ/, /strɪˈmi͡etɪ/ ~ /stɪrˈmi͡etɪ/, /klɪˈnɛ(tʲ)/ ~ /kɪlʲˈnɛ(tʲ) ~ kɪlˈnɛ(tʲ) ~ kɪɫˈnɛ(tʲ) ~ kɪwˈnɛ(tʲ)/ (*klynety) — na pisymie ‹clynéty›. Rœuno i slovo ‹бревно́› pisiémo vierno ‹bryüno›, ne ‹brèuno› ci ‹breüno›, œd *bryvynó, atge e i vuimóuva /brɪwˈno/ (pràvilno — a ne ⁺/brɛwˈno/ ni bui to iz nenagolosiénuimy /ɛ/ → /ɪ/ hi u veatscie */bʲrʲɛvˈnˠo/ → /bʲrʲɪvˈnˠo/), atge e i /bɪrʋəˈno/.

Team-

SIRM V, 701: тя́мити

Za SIRM, «переконливої етимології не має; зіставляється з гр. τημελέω “турбуюся, охороняю”, τημελής “турботливий, старанний” (tamge gerela), при цьому я залишається нез’ясованим; непереконлива реконструкція *tępm- і зіставлення з р. тя́пать (tamge gerelo); порівняння з лит. tėmytis “примічати, запам’ятовувати”, лтс. tēmēt “помічати, вказувати” також необгрунтовані, оскільки вони вважаються запозиченими зі слов’янських мов (tamge gerela).»

Crœmy temnosti istoslœuïa grecyscoho τημελέω (pro bœilxe v. https://en.m.wiktionary.org/wiki/τημελέω ), u rousscuix slœu na team- e, popri ròzmayita znaciénïa, cetco vuidieliti znaciénïe *“ròzrœzniati oumomy, vidieti oumomy rœzniçõ” — xotya u SIRM i e touriano znacyeinïa he “pameaty”, “beregti u pameati”, ta cde bœilxe tacuix znaciény he, npr., “bezglouzd” = *“cto ne oumieiéty ròzrœzniti, ne vidity oumomy rœzniçui”. 
Nicy ne dasty i porœunanïé is veat. тя́пать — œd *tep- “biti, tepsti, tiepati”.
U izveazcou iz znaciénïemy “ròzrœzniati, vidieti rœzniçõ” coristno e porœunati iz œucioostrœunuimy ci isleadscuimy skilja i “ròzoumieti” i “dieliti” (https://en.m.wiktionary.org/wiki/skilja#Old_Norse), tamge suiedscoiõ i inximi scand. móuvami, a shiõduige teagnéty i eaghelscoe skill, pervœstno znaciuxi “to dis-cern, inter-legere = ròz-oumieti”. Znaciénïé *“ròzdieliti, dieliti => ròzoumieti” mogemo vidieti i u slovian. *orz-oum- *“vidieti oumomy rœzniçõ, ròzrœzniti oumomy”, u lat. intellegere, intellectus ← *inter- “médyu- = ròz-” + *leg- “cèsti, citati”, ci i u tacœy dalecœy móuvie hevrieyscie בינה /bina/ “understanding, discerning”, הבנה /havana/ “understanding”, להבין /lehavin/ “to understand, discern”, is tuimyge corenemy cyto i בין /ben/ “médyu, inter”, tb. is praznaciénïemy “see(ing) between = discern, see difference”.
U izveazcou is simy e tóuc vidieti u rous. ‹team-› corény *tyn- dieyeslova ‹teati, tynõ, tynexi, tynéty, tynemo, tynete, tynõty› (https://sum.in.ua/s/tjaty), is pocépomy *-m- he u pas-m-o, cos-o-m / cos-m-a, zna-m-ea / zna-m-en-(o), polo-m-ea / polo-m-en- / polo-m-ény, is znsciénïemy nareadïa. Otge rous. team- e œd *tyn-m- “dielyba, dieliénïé, teatïé → ròzdieliénïé, ròzrœzniénïé” → “ròzoumienïé”.

Otge naiblizye rousscomou teama teacnéty eagl. skill.