Добродію Єлисію, можете, будь ласка, щось сказати про “бачити”?
Ѡн гє є ꙋгє пıсав о тѡмь словѣ на сторѡнъкѣ бачити. Ось є вꙑтяг ıз напıсаноґо нıмь:
Crwmy rozpluiluix gadoc, ne’ma tam gédnoho “доказу” lẽdscosti toho slofa. Ba, pro mene, e se slofo pitomo, wd corene *ba- z cepenem *-k-, wd p.-i.-e. *bha- “siati, suétiti, z rozuoyem tacuim ge *“siati” → “baciti” hi u inxix déyeslofax: difiti, wd *dhi- *“siati”, zyréti, wd *zyr- *“siati; palati”, glẽdéti, wd *gle- “siati, bliscéti”; ino u déyeslofé fidéti tacoho rozuoya ne’ma.
Дошка не питоме? 🤯
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/dъska
Ba, e pitomo — ouge u praslovianscé, œd pralinsconémeçscoho *disk, œd lat. ‹ discus ›, œd dgr. ‹ δίσκος ›.
шве́ндяти «вештатися, тинятися» може бути пов’язане із англ. swindle?
Добродію Єлисію, Ви, здається, писали, та я (зокрема через те, що я не можу шукати кирилицею й не знаю, як воно написано латинкою) не знайду, де саме: приросток веле- наш чи польський?
А про “треба” й пох.? І пре- ? Можете, будь ласка, нагадати, де Ви це писали?
До речі, ще: якщо я можу так-сяк здогадатися, що Ви пишете латинкою, то шукати вже нІяк. Можете, будь ласка, хоча б тут писати кирилицею? Що зрозуміліше Ви пишете, то більше людей зможе дізнатися про походження слів своєї Мови
Щось можете сказати про слово “долг”? 🥺
Щось можете сказати про слово “долг”? 🥺
Se slovo ne e ouge tac temno:
SISM V, 179—180: *dъlgъ.
Я перепрошую за те, що турбую, але мене дуже цікавить етимологія одного слова.А саме “самоцвіт”. Можливо, воно очевидне, але, по-перше, я не знайшов жодної інформації щодо нього; а по-друге, я не розумію, що тут саме значить ось це “само-”
Якщо хтось не проти, поясніть будь ласка
Можете щось сказати про слово «спрут»?
> > Щось можете сказати про слово “долг”? 🥺
> Se slovo ne e ouge tac temno:
> SISM V, 179—180: *dъlgъ.
Дякую, справді довг є правильна вкраїнська форма
Добродію Єлисію, а можете сказати ще про “пре-”? Бо те, що я казав: написане по-Вашому гугл не показує
Можете щось сказати про псл. *tragъ? Ніби пов’язано із *toržìti та *tъ̑rgъ. І чи може бути зв’язок із *stьza (*stьga)?
Кочувати точно черпане?
Védé, e. A ceomou e sõmnéu?
Можете щось сказати про псл. *tragъ? Ніби пов’язано із *toržìti та *tъ̑rgъ.
U yacé rousscé slové psl. *trag-? Ne ménite, bouva, x.-sb. ‹tražiti›?
Hrvatski jezični portal —
https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search pisieity:
prasl. *tragъ (slov. trag, kašup. tragi: natrag) ← ie. * treh2gh-: vući (lat. trahere, stir. traig: stopalo). Sciro, ya ne znaiõ caxioubscoho ‹tragi›, ta i caxioubscuy tuar dóugen boul bouti ⁺‹tradżi›, porœun. lead. ‹długi› : caxioub. ‹dłudżi› = rous. ‹dóuguy›.
Cei-n’ x.-sb. ‹trag, tražiti› cerpano iz romanscuix móuv — lat. ‹trahere› “vòlocti, teagti”? Ne vémy pocui. Ta œdnosyeinïe ic ‹torgati› e sõmnéuno. Co bui i boulo, to psl. tuar ic *turg- dóugen boul bouti *torg-, tô bui *turg : ⁺torg- (→ rous. ⁺tòrôg-), ne psl. * turg- : * trag-.
І чи може бути зв’язок із *stьza (*stьga)?
Ta nou, cde? Tout i /r/ ne’ma ge.
Я перепрошую за те, що турбую, але мене дуже цікавить етимологія одного слова.А саме “самоцвіт”. Можливо, воно очевидне, але, по-перше, я не знайшов жодної інформації щодо нього; а по-друге, я не розумію, що тут саме значить ось це “само-”
Якщо хтось не проти, поясніть будь ласка
Se e dobroe puitanïe. Xotya samui ceasti slova yasnui sõty — “sam” ta “cuét”, ta znacyeinïe yix razomy u sõznacé ic camenyou ne e samo soboiõ toutge yasno. Ne réli’ste o seimy slové tomou cyto daunéixi istoslœuni slœuniçi réxea gòlôuno samui corenyui slœu, a ne ceomou slovo znacity tô cyto znacity.
Znacyeinïe slova ‹samocuét› *dòrogocam, dòrogocameiny, gioucovina, a gemstone” poyasnity znacyeinïe drous. slova ‹самоцвѣтьнъ› “having its colour/shining naturally, naturally emiting colours/shining <= itself or by itself or within itself being colourful or shining”, izocrema cameiny, proti camenyou prostou, bez lòscou/blèscou.
Я перепрошую за те, що турбую, але мене дуже цікавить етимологія одного слова.А саме “самоцвіт”. Можливо, воно очевидне, але, по-перше, я не знайшов жодної інформації щодо нього; а по-друге, я не розумію, що тут саме значить ось це “само-”
Якщо хтось не проти, поясніть будь ласка
Se e dobroe puitanïe. Xotya samui ceasti slova yasnui sõty — “sam” ta “cuét”, ta znacyeinïe yix razomy u sõznacé ic camenyou ne e samo soboiõ toutge yasno. Ne réli’ste o seimy slové tomou cyto daunéixi istoslœuni slœuniçi réxea gòlôuno samui corenyui slœu, a ne ceomou slovo znacity tô cyto znacity.
Znacyeinïe slova ‹samocuét› *dòrogocam, dòrogocameiny, gioucovina, a gemstone” poyasnity znacyeinïe drous. slova ‹самоцвѣтьнъ› “having its colour/shining naturally, naturally emiting colours/shining <= itself or by itself or within itself being colourful or shining”, izocrema cameiny, proti camenyou prostou, bez lòscou/blèscou.
Досить рупно, дякую за відповідь
> > Кочувати точно черпане?
> Védé, e. A ceomou e sõmnéu?
Думала від котити
> > Можете щось сказати про псл. \*tragъ? Ніби пов’язано із \*toržìti та \*tъ̑rgъ.
>
> U yacé rousscé slové psl. *trag-? Ne ménite, bouva, x.-sb. ‹tražiti›?
> Hrvatski jezični portal —
> https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search pisieity:
> prasl. *tragъ (slov. trag, kašup. tragi: natrag) ← ie. * treh2gh-: vući (lat. trahere, stir. traig: stopalo). Sciro, ya ne znaiõ caxioubscoho ‹tragi›, ta i caxioubscuy tuar dóugen boul bouti ⁺‹tradżi›, porœun. lead. ‹długi› : caxioub. ‹dłudżi› = rous. ‹dóuguy›.
> Cei-n’ x.-sb. ‹trag, tražiti› cerpano iz romanscuix móuv — lat. ‹trahere› “vòlocti, teagti”? Ne vémy pocui. Ta œdnosyeinïe ic ‹torgati› e sõmnéuno. Co bui i boulo, to psl. tuar ic *turg- dóugen boul bouti *torg-, tô bui *turg : ⁺torg- (→ rous. ⁺tòrôg-), ne psl. * turg- : * trag-.
>
> >
> І чи може бути зв’язок із \*stьza (\*stьga)?
> >
>
> Ta nou, cde? Tout i /r/ ne’ma ge.
Дякую
> > Можете щось сказати про слово «спрут»?
>
> Cyto e tô za slovo?
Я думала то якийсь вид головоногих, а це т.с. що восьминіг 🐙🙄
SIRM III, 442: ‹кібга́ти› “важко щось підіймати” (iz sl:ica Gelexœuscoho)
Sl:ic Gelexœuscoho @ Nedélscoho I, 344: ‹кібга́ти› “etw[as]. schwer aufheben”
SIRM: “neyasno”.
__
Gadaiõ, tou e yasno œd déyeslova ‹bgati›, drous. ‹bugati›, psl. *bug-a-ti, œd *bug- *to bend” (SIRM I, 157: ‹бга́ти›), is pèrêddigomy *ko- “quasi”. Rozvitoc znacyeinïa bui boul “to nearly bend a lever by trying to lift smth very heavy”, ci prostéixie: “to lift with the help of a lever”, atge sam roux verla (“a lever”) nagadouieity gbanïe (“bending”).
Pro uzteag “to bend — to lever, to lift smth heavy” porœunaite isce slovo ‹verlo› “a lever” (SIRM I, 356: ‹верло́›), tacoge, védé, œd corene *uyr- / *uer- *to bend, to curve”.
Ôtge, se bui boulo isce sõto roussco déyeslovo is *ko-.
Tou e izkéyan pèregòlôs *o → /y/ pèrêd slabomy *u — *ko-bugati → */kœbˠˈgɑti/ → */kʉbˈɣɑtɪ/ → /kybˈɣ̞ɑtɪ/ = ‹cœbgati›.
Добродію Єлисію, а “вал” (“насип”) точно чуже?
Добродію Єлисію, а “ріг” у значенні “вугол”, “на розі” – загальноукраїнське чи галицьке?
