Від праслов'янського *polъtь, утворене від *polъ – бік, сторона (як nogъtь, lapъtь).
"Штучний" як "по-штучний", чи "роблений, неприродній"? Якшо друге, то його потрібно творити окремо від слова "штука". Хоч мають одне походження, але тями дуже різняться в цих словах. На заході до початку 20-го століття "штука" казали ше в тямі "стиль".
Штука — річ, одиниця. Мені 2 штуки льодяників — мені 2 одиниці льодяників
Удвоє.
Можна перейти на китайську і звуками говорити. Стисло і зрозуміло. Так?
Або вдвічі.
шмат
Тут добродій Єлисій пояснює, що це либонь питоме слово, а не полонізм, як писали совіти.
Тому й написав "либонь".
»То тільки здогад.«
A sese recéinnhe imé bouti protidocaz?
Ya ne vidjõ u gadanœmy niem. ‹Schnatt(e)› ci d.-v.-niem. ‹snatta› bolye tóucou négy u slov. *ksy-mōt- → *xymat-. Pomietno, u slovianscuix móuvax sered procou znacyéiny ou slova ‹xymat› uzcrœzy e znacyéinnhe "piece of cloth" a ne prosto "piece = lump", i se ne inacye teacné sõznacie tcaninui ci claptia tcaninui u *mat- ← *mōt- corene u ‹motati, mœt, mœtoc/motoc› — i se znacyéinnhe "motati → plat, cõs platou, plaxtui → prosto cõs zagalomy" porœun. i slovo ‹lata› "piece" ← "piece of cloth" ← *lat- ( ← *lōt-) || *let- "letieti", a *ksy- → ‹xy- (шь-)› nesê tou znacyéinnhe "quasi, like". A ceomou */n/ → /m/? Ta i samo *‹Schnatt(e)› ci ‹snatt(e)› e criy maloviedomo slovo u niem. Imõ silnõ pœdozrõ cyto gadca ni bui ‹xymat› boulo yz niem. e cerez /ʃm-/ nagadouiõtchi niem. slova na ‹Schm-, schm-, Schn-, schn-›, i useoho lixye, a iesce tomou cyto seoho slova néyma u veatscie, ta u dieystvnosti e ci malo dostovierno pitœum slœu na /ʃ-/ + sõgolosen u rousscie ci inchax slovianscax móuvax, na pr.: ‹xynuiriati› /ʃn-/ ( *nūr- u ‹nuiriati›), ‹smagati› [ʃma-], ‹xypouriti, xypourliati› ( || *pūr- u ‹puiriti›), slvc. ‹šmatrať› ← *su-mōtr-i-a-ti "to seek inside of smth" itd.
Шмат, шматок — частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось, але аж ніяк не штука. Приклад: Чи зважишся замовляти у Корицького 6 штук, чи зовсім одмовишся від фотографій? (М. Коцюбинський); хто буде різати світлини? Це окремі від початку однорідні предмети, а не від одної речі однорідні предмети. Штука — річ, одиниця
goroh.pp.ua: плат
goroh.pp.ua: полоть
http://oldrusdict.ru/dict.html (шукати платъ та полъть)
goroh.pp.ua: плат
goroh.pp.ua: полоть
http://oldrusdict.ru/dict.html (шукати платъ та полъть)
Штука - стука .
Як скора -шкіра .
Ми перш ніж назвати предмет ,часто стукаємо його аби обозначити .
Людина стукає по невідомому предмету.
Виникає звуковий образ: стук.
Цей образ пов'язується з предметом.
Згодом слово позначає вже сам предмет.
Кус (частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось) — шмат, шматок. Але аж ніяк не штука. Приклад: Чи зважишся замовляти у Корицького 6 штук, чи зовсім одмовишся від фотографій? (М. Коцюбинський); хто буде різати світлини?
Це окремі від початку однорідні предмети, а не від одної речі однорідні предмети. Штука — річ, одиниця
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25497-kus.html#show_point
В чеській мові ідентично.
+
Кус (частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось) — шмат, шматок. Але аж ніяк не штука. Приклад: Чи зважишся замовляти у Корицького 6 штук, чи зовсім одмовишся від фотографій? (М. Коцюбинський); хто буде різати світлини? Це окремі від початку однорідні предмети, а не від одної речі однорідні предмети. Штука — річ, одиниця
»Кус (частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось) — шмат, шматок. Але аж ніяк не штука. Приклад: Чи зважишся замовляти у Корицького 6 штук, чи зовсім одмовишся від фотографій? (М. Коцюбинський); хто буде різати світлини? Це окремі від початку однорідні предмети, а не від одної речі однорідні предмети. Штука — річ, одиниця«
_____
Tacui ‹cõs›. Tac e rouxyneno i pozdolatinscue ‹pecia/petia› — perviesno "fragment, broken piece/part", tó gerélo, na pr., eag. ‹piece›, phran. ‹pièce›, ital. ‹pezzo/pezza›, isp. ‹pieza›, ptg. ‹peça›, a tacoge garmanscue *stukkja, tó gerélo niem. ‹Stück›, dœn. ‹stykke›, nzm. ‹stuk› — perviesno *"sniet, peny".
Ba, tacuege znaceigne — "a piece (of)" e ouge i u daunerousscie ou slova ‹cõsu›, v. Yznadobui Suriezneüscoho, stor 1382: ‹xesty cõsovu› ( => "‹xeisty cõsœu›") = "six pieces".
Xuibity ròzoumieti ógy ròzvitoc znaceigna "piece = unit" œd "piece = fragment, part of smth" posta yz dieleigna torgou, na pr., soucna/polótna, derévinui tc. Na pr., soucno/polótno bie riezano na cõsui i prodavano za yn cõs, otge odin cõs e stau znaciti "one piece = one unit".
Як утворити прикметник "штучний"?
<Як утворити прикметник "штучний"?>
"artificial"?
cõsnuy
artificialis - oumietnuy
Кусок.