В старих словниках.
+
Трохи зашироко, але в простій мові (не як чіткий термин) годиться.
ЕСУМ: мазати: ма́зка «штукатурка»
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27395-mazaty.html#show_point
Вимова: {ˈwɑpʎɐ ~ ˈwɑ̝pʎɐ}
Творено від засвідченого ваплити »штукатурити«, яке саме мусило було постати як відіменне дієслово від іменника *вапля, хоча й незасвідченого, либонь. Корінь є wap-, що й у словах вапно »calcium«, та вап »paint, dye, tint«.
+, для самого процесу.
Вап(н)ити - штукатурити.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4201-vapnyty.html#show_point
У Грінченка: вапнувати - штукатурить. Вапнування - повапнування - вапновання (повапнованість)
Ваківка - штукатурка. Легенди нашого краю. 1972 р. Ужгород. Словник маловживаних слів.
На Вкраїні раніше вапнили тільки вапном (такий знак лишився в відповідних дієсловах), тож штукатурка - ва́пно/ва́пна.
r2u.org.ua: Вапна
Баби наберуть вапни, що в горнї випалена, та в чавун, воно як зашипить і роспустить ся і зробить ся вже роспущепа (ще попілнухою її баби звуть) — то й мажуть нею хати. Чайч.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4201-vapnyty.html#show_point
На Вкраїні раніше вапнили тільки вапном (такий знак лишився в відповідних дієсловах), тож штукатурка - вапа. Даю стисліший твар без чепеня "-н-".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4201-vapnyty.html#show_point
Це правильний переклад, але при чому тут словотвір? Це неправильний вжиток ділянки.
тиньк має походження від слова тин (порівняйте - стіна бо зроблена з тину "стіна-зтину", котрий обмазували тиньком!)...
-
Через ляцьку від німецького Tünche.
Не годиться. Тиньк не штукатурка — то инче.
А що це?
Глина з соломою.
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору
Штукатурка – тинькува́ння, тинько́вання;
• ш. (материал) – тиньк (-ку);
• ш. выстоявшаяся – т. ви́стояний;
• ш. гладкая – т. рі́вний;
• ш. потолочная – т. стельови́й;
• ш. простая, обыкновенная – т. звича́йний;
• ш. стенная – т. стінни́й;
• ш. чистая – т. чи́стий