Штукатурка — опоряджувальний шар, який наносять на поверхні різних конструктивних елементів будівель і споруд, що вирівнює ці поверхні чи надає їм певної форми чи фактури.
Приклад вживання
Цінність блоків з опоки для стін полягає ще й в тому, що внутрішні і зовнішні поверхні стін не потрібно штукатурити; їх можна білити, фарбувати будь-яким барвником, обклеювати шпалерами або обробляти хімічними речовинами.
Творено від засвідченого ваплити »штукатурити«, яке саме мусило було постати як відіменне дієслово від іменника *вапля, хоча й незасвідченого, либонь. Корінь є wap-, що й у словах вапно »calcium«, та вап »paint, dye, tint«.
Штукатурка — опоряджувальний шар, який наносять на поверхні різних конструктивних елементів будівель і споруд, що вирівнює ці поверхні чи надає їм певної форми чи фактури.
Цінність блоків з опоки для стін полягає ще й в тому, що внутрішні і зовнішні поверхні стін не потрібно штукатурити; їх можна білити, фарбувати будь-яким барвником, обклеювати шпалерами або обробляти хімічними речовинами.
Перекладаємо слово штукатурка
Це правильний переклад, але при чому тут словотвір? Це неправильний вжиток ділянки.
тиньк має походження від слова тин (порівняйте - стіна бо зроблена з тину "стіна-зтину", котрий обмазували тиньком!)...
В старих словниках.
У Грінченка: вапнувати - штукатурить. Вапнування - повапнування - вапновання (повапнованість)
Творено від засвідченого ваплити »штукатурити«, яке саме мусило було постати як відіменне дієслово від іменника *вапля, хоча й незасвідченого, либонь. Корінь є wap-, що й у словах вапно »calcium«, та вап »paint, dye, tint«.
Штукатурка (итал. stuccatura, от stucco «гипс, известь, алебастр»)