Штуцер — 1. Старовинна воєнна рушниця з гвинтовими нарізами в стволі. / Нарізна мисливська рушниця великого калібру.
2. Короткий відрізок труби з різьбою на зовнішній поверхні, яким з'єднують труби між собою або прикріплюють їх до резервуарів, посудин і т. ін.
Приклад вживання
Кропити! — в відповідь на теє заревли Коновка (прізвисько таке йому дали За штуцер, що його коновкою назвав він) Та Бритва, шаблею тонкою всюди славен (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 215);
На балонах [компресора] є штуцери для приєднання повітропроводів від компресора, манометра і до гальмового крана (Підручник шофера.., 1960, 267).
Желехівський І, 393: куца́к "Stutzer"; у німецькій раніше "штуцер; карабін". У руській дане в Желехівського слово є від cõs- (*kons-) "короткий, куций~кусий".
Штуцер — 1. Старовинна воєнна рушниця з гвинтовими нарізами в стволі. / Нарізна мисливська рушниця великого калібру. 2. Короткий відрізок труби з різьбою на зовнішній поверхні, яким з'єднують труби між собою або прикріплюють їх до резервуарів, посудин і т. ін.
Кропити! — в відповідь на теє заревли Коновка (прізвисько таке йому дали За штуцер, що його коновкою назвав він) Та Бритва, шаблею тонкою всюди славен (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 215);
На балонах [компресора] є штуцери для приєднання повітропроводів від компресора, манометра і до гальмового крана (Підручник шофера.., 1960, 267).
← ném. Stutzer, ← stutzen, https://en.m.wiktionary.org/wiki/stutzen#German.
Перекладаємо слово штуцер
{kʊˈsɑk ~ kʊˈt͡sɑk}.
Желехівський І, 393: куца́к "Stutzer"; у німецькій раніше "штуцер; карабін". У руській дане в Желехівського слово є від cõs- (*kons-) "короткий, куций~кусий".
Штуцер у значенні 2.
В обу значеннях.