Жартуєте? А чим це ще може бути, як не покручом слат. bulbus?

"вважається також (Sadn.– Aitz. VWb. І 89) споконвічно слов’янським, спорідненим з була́ва́, бу́лка, бу́лька та ін;"

<Жартуєте? А чим це ще може бути, як не ...>

На чім стоїть така Ваша категоричність? Тільки на тім, що так пише ЕСУМ?? Наявність слова bulbus у лат. мові саме тут нич ище не доводить, оскільки тут маємо справу з коренем т. зв. елементарної типології звуко-образних асоціативних паралелей, де формації з *b- з різними формантами *-l- (boulya, boulka, boulaua, boulca, bòut/bolt, belkotéti, boulkati, bòluan, bouliti ...), *-n- (bounka, bounéti, bounyac, bõca), *-t- (boutéti, bouta, botéti, bwtua, bouti), *-y- (bouy, bouyéti), *-x- (bouxnõti, bouxati, bèuxati), так само як і глуха парелель *p- (pouxnõti, pouxhel, põkel, põciti, põclina, põcati, põc, pouliti, poulkat, pouzo, puiz, puigiti ...) в різних, і віддалених мовах, значать що бухле, гуляте, дуте. Напр., з таким же значенням у статті <буля> "картопля" ЕСУМ, хоча й з осторогою зазначаючи "неясне", не має проблеми з припущенням прасл. корене *bou-l-, а вже кілька статей ниже в статті <бульба> з різницею лиш в один приголосний тут же пише його в запозичення, тільки на тій підставі, що подібне є слово в лат. мові. Одне діло, коли б руська мова не знала взагалі жадного слова з мотиваційними значеннями "дуте, гуляте, бухле, пукле, грудка, кім" і под., але таких слів є в руській возище й возик.

Аж розцілувати Вас хочеться, це ж просто чудово! Ще одне слово виявилося нашим, коли москаль має чуже німецьке.
Красно!

Трохи порозмислив і мене таки нітить, що картоплю завезли з Америки зовсім недавно. Уже за Москви. Тому слово ніяк не може бути від праслов'янського bula або bulja – у ті часи бульби ще не було у слов'ян.

Видно що трохи (порозмислили). Перенесення значення слова зокрема в випадку назв рослин з одної рослини на іншу, коли одна стає неактуальною на іншу, актуальну, з плином часу, є річ нерідкісна. Не знали’сте? Тож абсолютно необов'язково, аби давні слов'яни знали плід картоплі.

Напр., і борщ походить від назви іншої рослини, яку давні слов'яни вживали в їжу; згодом її вжиток у їжу став неактуальним, і зо зміною раціону й назва сама стала позначати інші інгредієнти, й відповідно страву з тими новими інгредієнтами. Так само й для доказу питомості слова <gœla> в значенні "арахіс" геть нема потреби доводити, чи знали давні слов'яни арахіс – то могла назва бути іншої рослини в давнішу добу, потім перенесена на нове поняття за певною подібністю.

Чому щоразу відповідаючи, Ви намагаєтеся образити людину?

Тому що мене ображає, томить і гнівить те, що пишете Ви.

Гнів не може бути виправданням образи людини. Мене гнівить, що ви цураєтеся рідних слів, орудуючи купою слів язичія. Що слово клямати вам нелюбе, бо "немає свідчень", що прасл. *klamati було в українській мові. А які свідчення, що слово "тать" дійсно побутувало в русичів, а не є просто порожньою копією староболгарського слова? Адже жодного свідчення. А вам слово любе. Мені хочеться від цього матерьною мовою вас обкладати, але я тримаю себе в руках.

אלישע פרוש, не я перший це помічаю, зазначте