Коріння мандрагори іноді нагадує фігуру людини, у зв'язку з чим у середньовіччі мандрагорі приписували магічну силу.

За легендами, мандрагора, коли її виривали з землі, випускала крик, що вбивав людину.

Найдавніша письмова згадка про мандрагору засвідчена у клинописних табличках асирійців. Ассирійською мовою корінь мандрагори був відомий, як «nam-tar-gir». Nam Tar уважався асирійським богом чуми, а слово «gir» у перекладі означає «чоловік».

гр. μανδραγόρας «т.с.», ймовірно, неіндоєвропейського догрецького походження або ж од ст. перс. *merdum gija «рослина людей»

н. Alraune
уг. szerencsegyökér «щасливий корінь»
ч. pokřín, pekřín
схв. надлишка, буновина, околочеп
ідіш ליבעפּעלע (libepele)
гебр. יַבְרוּחָא (yaḇrūḥā), דּוּדָא (dúda)
перс. شابیزک (šâbizak)