Пахне цмином, чебрецем і степом, і липка, солодка, наче мед, над усім м'яка липнева спека розіп'яла сонячний намет.

Втяг у себе прохолодне, також ароматом м'яти й дикого тмину наповнене повітря, – й відчув, як втома розвіялась, немов хмара докучливого пороху.

Навіть тверді бадильці пахучого кмину мусили уступати перед будяками.

Кмином і вереском пахне туман.

У всiх хатах топиться, у печi стегно свиняче печеться, пахне смаженим часником, пiдрум'яненим тiстом, кмином i настояним на травах медом.

двн. kumīn «кмин» < лат. cumīnum «т.с.» < гр. κύμῑνον «т.с.», очевидно, слова східного походження, пор. гебр. kammōn, аккад. kamūnu «т.с.»

укр. цінці́пер < іт. zånzero «імбир» > укр. дзіндзі́вер «мальва»