Палець і є тільки "великий палець", а "просто палець" є перст. А палюх не є основна форма, а афективна.

Ви хочете сказати, що в людини на руках два пальці та вісім перстів?
А як тоді назвати все разом?

Я не хочу речи – то є так. Збірно, всі персти суть – и персти, й два пальця. Окремо ж, "великий палець" є палець, прік суть персти.

А що Ви думаєте про те, щоби пальцями називати і великий палець, і персти, а великий палець називати палюхом? Так є у словнику Грінченка – пальцями є всі кінчики руки, а палюхом лише великий.
Скажете либонь про емоційний крас слова, але "-юх" ніхто з українців не сприймає як щось з емоційним красом, просто слово мало такий розвиток у своїй історії.

Єсми проти, не тякне бо історичному розвою товку слів *pal-yk-u- та *pyrstu-. Мені є їдно, що й як сприймають українці, більшість бо їх руську нині не знає, а чепінь *-ou-x- (та його міни: *-o-x-, *-i-x-, *-a-x-) таки дає емоційно-афективний відтінок словам, сприймають його так чи ні: дідух є не просто дід, а кремезний дід, мачоха є не просто мати, первісно "гірша" міна матере.

Якщо ви проти називати "палюхом" великий палець, бо слово має емоційну барву, то чому не проти називати банан словом з емоційною барвою?

Имя бо плоду за тваром пальця є перенесене.