Буде плутанина. Сприйматиметься як щось, що має стосунок до рогу.
Все ж рожен, а не ріжен

"Ріжен" бути й не може, ясно же. Але в "ріжник" перший склад закривається.

<Але в "ріжник" перший склад закривається>

Не "закривається", а може, але не мусить, беручи за праву реконструкцію *org-. Умисно й пишу через <ò>.

<"Ріжен" бути й не може>

Ну, вторинно може. Имемо же: scwren/scoren (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54446-skiren.html#show_point , http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54601-skoren.html#show_point), cwneç/coneç (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22969-kinec.html#show_point , http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23862-konec.html#show_point).

"Не "закривається", а може, але не мусить, беручи за праву реконструкцію *org-. Умисно й пишу через <ò>."
Але ж "ріг", а не "рог".
"Ну, вторинно може. Имемо же: ..."
А тут не маємо.

Не додать, а виправить "о" на "і", бо "рожен" (н.) - "ріжна" (р.).

Coli pracoreiny e prauda *org- (a ne *rog-), za SIRM, to tuar <rôgyn-> tacui bõde pravilen, tuar <rwgyn-> utorinen.

"Рожен" же є сам корінь. Хиба ні?

Ni, rògen e sloüo, a coreiny e ròg-. Rògen ← *org-yn-o-s є субстантивований прикметник (прикметник, осмислений як именник), де *-yn- є чепінь прикметників.

Відки берете таку інформацію? ЕСУМ про таке не пише.
И чому що "-ин-", що "-ен-" Ви подаєте як "-yn-"?

А що такого пише ЕСУМ, що рече проти писаного мною? Попри те, що ЕСУМ вагається між двома версияма — *òrg-yn-o-s та *òrz-n-y-o- (я подаю в такім написанні реконструкцію, ЕСУМ подає написання інакше, але суть є та сама), адйективне походження того слова є імпліковано й там у товмаченні "розвилистий кіл", у прикметнику "розвилистий", можна товмачити й яко *"рогатий, роговий, ріжний, рожистий ..." – прикметник. Из тих дву версию я схиляюся до *òrg-yn-o-s, бо й формально (ба, й семантично), коли творити ("уявити") т.зв. нечленний прикметник від членного <ріжний> (від сллва "ріг"), вийде як раз твар <рожен, rògen>, д.-рус. письмом: <рожьнъ>.

Тобто Ви гадаєте, що "рожен" таки від слова ріг?

Не розумію, що хотісте речи сим:

«И чому що "-ин-", що "-ен-" Ви подаєте як "-yn-"?».

Де я подаю <-ин-> яко <-yn->? Не плетете мене з ким иншим? У мене письмя <y> між приголоскама є вжди = <ь> д.-рус. письма, й никда не є = первісному *<и> д.-рус. письма. Чепінь <-ин-> я вжди пишу яко <-in->. <Y> на місці сучасного <и> пишуть ті латинщики, що латинське письмо про руську мову снують на лядськім письмі; проте я'сми категорично проти графичного розподілу на: <и = y> та <і = i>, бо то є суте рогульство, яке сугерує, що руське <и> відповідає вятському <ы> незалежно від того, чи <и> руського чинного письма походить від *<и> або від *<ъі> – колись так писали за т.зв. "ярижкою" (<пысаты, ходылы, хотилы, дытына> тощо).

Тобто Ви гадаєте, що "рожен" таки від слова ріг?

Так.

Ой, таки Ваша правда. А я хтів придумати слово-відповідник для "шашлику", а схибив(

Rògynina буде морфологично й фонологично правильно. И з погляду семантичної мотивації, віді, також.
Rògynẽtina ні; було би творено від немотивованого rògynẽ (rògynẽt-) з диминутувним суфиксом -ẽ (-ẽt-). Слова на позначення "мяса якої тварини" з суфиксом -ina творяться тільки від таких именників з суфиксом -ẽt-, які значать первісно маля, молодь відповідної тварини (далі з розширенням на тварину будь якого віку; вихідна вказівка на молодий вік є, віді, зумовлена a priori ліпшою якістю молодого м'яса): telẽtina, yagnẽtina, uedmedyẽtina, cwzlẽtina. Але маємо й слова за види м'яса без такого суфикса – без указівки на молодий вік: conina тощо. Але назва м'ясної страви від предмета "rògen" не має підстав для називання її від здрібнілої форми +rògynẽ; що би воно значило: *"м'ясо з молодого рожна"??