Значення слова
Шашлик — страва зі шматочків м’яса, нанизаних на рожен і засмажених разом із кружальцями цибулі.
Приклад вживання

Шашлик по-карському – нарізають одним прямокутним куском з ниркової частини зачищеної баранячої корейки, маринують і настромлюють на шпажку [рожен] разом з двома половинками баранячої нирки (по краях). (з навч. літ.).

Походження

з тюркських мов;
суфіксальне утворення від šiš «рожен».

Приклади в інших мовах

аз. шишлик - «те, що смажиться на рожні»;
крим.-тат. šašlik - «тс.»;
болг. ши́шче - «шампур; шашлик».

Слово додав

Перекладаємо слово шашлик

шашлик
16

Це кримськотатарська народна страва, а кримські татари є мешканцями (народом-меншиною) України, тому зберегти їхню їду з їхньою кримською назвою šašlik не вважаю чимось поганим.

17 травня 2021

Коли вареники, пироги та борщ є варениками, пирогами та борщем, то нехай шашлик залишиться шашликом.

17 травня 2021

Не треба так ідеалізувати. Згадані таки страви в різних мовах мають инші відповідники.

17 травня 2021

Погоджуюся з пропозицією щодо збереження. Це слово ще в Шевченка є ("ВІдьма"): Огонь чималий розвели І кругом його посідали. Хто з шашликом, а хто і так.

23 травня 2021

По-перше, геть не тільки кримськотатарська, а по-друге, створити відповідник руською мовою є ліпше, ніж користуватися чужим.

19 листопада 2021

+
Ще один + за те, що один притомний з Карлів це запропонував 😁 поки не прийшов Йосип і не почав говорити, що це "накинуте за СРСР"

рожни́к
10

Як на мене - так милозвучніше

Volodymyr Khlopan 6 травня 2021
23 травня 2021

Від якого слова творено?

23 травня 2021

Wd "rògen" ge.

24 травня 2021

Дам +. Чи не слід додати міну "ріжник"?

24 травня 2021

Буде плутанина. Сприйматиметься як щось, що має стосунок до рогу.
Все ж рожен, а не ріжен

24 травня 2021

"Ріжен" бути й не може, ясно же. Але в "ріжник" перший склад закривається.

24 травня 2021

<Але в "ріжник" перший склад закривається>

Не "закривається", а може, але не мусить, беручи за праву реконструкцію *org-. Умисно й пишу через <ò>.

<"Ріжен" бути й не може>

Ну, вторинно може. Имемо же: scwren/scoren (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54446-skiren.html#show_point , http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54601-skoren.html#show_point), cwneç/coneç (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22969-kinec.html#show_point , http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23862-konec.html#show_point).

24 травня 2021

"Не "закривається", а може, але не мусить, беручи за праву реконструкцію *org-. Умисно й пишу через <ò>."
Але ж "ріг", а не "рог".
"Ну, вторинно може. Имемо же: ..."
А тут не маємо.

роже́нник
2

Шашлик походить від суфіксального утворення від тюрк. šiš «рожен».
Відповідно шашлик - роженник.

Вадим Мельник 5 травня 2021
23 травня 2021

Zaiuo dua cepeni -yn-: *rog-yn-yn-ik-o-s.

23 травня 2021

"Рожен" же є сам корінь. Хиба ні?

23 травня 2021

Ni, rògen e sloüo, a coreiny e ròg-. Rògen ← *org-yn-o-s є субстантивований прикметник (прикметник, осмислений як именник), де *-yn- є чепінь прикметників.

23 травня 2021

Відки берете таку інформацію? ЕСУМ про таке не пише.
И чому що "-ин-", що "-ен-" Ви подаєте як "-yn-"?

23 травня 2021

А що такого пише ЕСУМ, що рече проти писаного мною? Попри те, що ЕСУМ вагається між двома версияма — *òrg-yn-o-s та *òrz-n-y-o- (я подаю в такім написанні реконструкцію, ЕСУМ подає написання інакше, але суть є та сама), адйективне походження того слова є імпліковано й там у товмаченні "розвилистий кіл", у прикметнику "розвилистий", можна товмачити й яко *"рогатий, роговий, ріжний, рожистий ..." – прикметник. Из тих дву версию я схиляюся до *òrg-yn-o-s, бо й формально (ба, й семантично), коли творити ("уявити") т.зв. нечленний прикметник від членного <ріжний> (від сллва "ріг"), вийде як раз твар <рожен, rògen>, д.-рус. письмом: <рожьнъ>.

23 травня 2021

Тобто Ви гадаєте, що "рожен" таки від слова ріг?

24 травня 2021

Не розумію, що хотісте речи сим:

«И чому що "-ин-", що "-ен-" Ви подаєте як "-yn-"?».

Де я подаю <-ин-> яко <-yn->? Не плетете мене з ким иншим? У мене письмя <y> між приголоскама є вжди = <ь> д.-рус. письма, й никда не є = первісному *<и> д.-рус. письма. Чепінь <-ин-> я вжди пишу яко <-in->. <Y> на місці сучасного <и> пишуть ті латинщики, що латинське письмо про руську мову снують на лядськім письмі; проте я'сми категорично проти графичного розподілу на: <и = y> та <і = i>, бо то є суте рогульство, яке сугерує, що руське <и> відповідає вятському <ы> незалежно від того, чи <и> руського чинного письма походить від *<и> або від *<ъі> – колись так писали за т.зв. "ярижкою" (<пысаты, ходылы, хотилы, дытына> тощо).

24 травня 2021

Тобто Ви гадаєте, що "рожен" таки від слова ріг?

Так.

24 травня 2021

Ой, таки Ваша правда. А я хтів придумати слово-відповідник для "шашлику", а схибив(

2 січня 2023

Якийсь покруч

рожени́на
2
Пилип Хмара 11 травня 2021
17 травня 2021

Тут не може бути <е>, бо воно є з *ь: <рожен>, але <рожна>, не +<рожена>.

17 травня 2021

Отже, рожнина, чи рожнятина?

17 травня 2021

Rògynina буде морфологично й фонологично правильно. И з погляду семантичної мотивації, віді, також.
Rògynẽtina ні; було би творено від немотивованого rògynẽ (rògynẽt-) з диминутувним суфиксом -ẽ (-ẽt-). Слова на позначення "мяса якої тварини" з суфиксом -ina творяться тільки від таких именників з суфиксом -ẽt-, які значать первісно маля, молодь відповідної тварини (далі з розширенням на тварину будь якого віку; вихідна вказівка на молодий вік є, віді, зумовлена a priori ліпшою якістю молодого м'яса): telẽtina, yagnẽtina, uedmedyẽtina, cwzlẽtina. Але маємо й слова за види м'яса без такого суфикса – без указівки на молодий вік: conina тощо. Але назва м'ясної страви від предмета "rògen" не має підстав для називання її від здрібнілої форми +rògynẽ; що би воно значило: *"м'ясо з молодого рожна"??

рожни́на
2
Пилип Хмара 17 травня 2021
23 травня 2021

Дам +.

24 травня 2021

Чи не слід додати міну "ріжнина"?

19 листопада 2021

Не додать, а виправить "о" на "і", бо "рожен" (н.) - "ріжна" (р.).

20 листопада 2021

Coli pracoreiny e prauda *org- (a ne *rog-), za SIRM, to tuar <rôgyn-> tacui bõde pravilen, tuar <rwgyn-> utorinen.

штриканина
2
Oleksa Rusyn 19 листопада 2021
низенці
,
низеняки
,
низеники
1

Множина. Робити одиненький шашличок це як варити один вареник. Таке трапляється рідко, тому користаю множину для страви.
Низен (пасивний дієприкментик від "низати" — протикати, проколювати; звідси "нанизати/нанизувати", 'пронизати", моск. "вонзить"; значення проколювання наявне ше в праслов'янського *nizati) + -ець/-як/-ик. Суфікси "-ець" та "-як" часто використовуються для страв, напоїв.

Тобто "шось нанизане/насаджене [на рожен]".

Можете порівняти зі словом "вареник" (варен-ик), де "варен" є пасивним дієприкметником від "варити".

Підкажіть хтось, будь ласка.
Пасивний діприкментик також може бути "низан" через "-а-", правильно?

Anton Bliznyuk 10 травня 2022
паленики
0

Множина. Робити одиненький шашличок це як варити один вареник. Таке трапляється рідко, тому користаю множину для страви.
Пален (пасивний дієприкментик від "палити") + -ик —> паленик.
Оскільки шашлик знаходиться плямо над вогнем, який пале його.

Можете порівняти зі словом "вареник" (варен-ик), де "варен" є пасивним дієприкметником від "варити".

Anton Bliznyuk 10 травня 2022
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
11 травня 2021

Яка будова слова «рожен»?

12 травня 2021

У якім розумінні будова?

29 травня 2023

ЕСУМ:

— з огляду на паралелізм початкового ro-/ra- припускається псл. *oržьn-, *orzni̯o- з первісним значенням «розвилистий кіл»;

— висловлювалась думка (Брандт РФВ 23, 100) про походження від razъ, raziti і пізніше зближення з rogъ;
виводиться також (Machek ESJČ 521–522) від rogъ «ріг», а форма з ra- пояснюється як результат подовження ro-.

28 листопада 2023

Екзотизм
До Чистилища

Поділитись з друзями