Як на мене - так милозвучніше
Буде плутанина. Сприйматиметься як щось, що має стосунок до рогу.
Все ж рожен, а не ріжен
"Ріжен" бути й не може, ясно же. Але в "ріжник" перший склад закривається.
<Але в "ріжник" перший склад закривається>
Не "закривається", а може, але не мусить, беручи за праву реконструкцію *org-. Умисно й пишу через <ò>.
<"Ріжен" бути й не може>
Ну, вторинно може. Имемо же: scwren/scoren (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54446-skiren.html#show_point , http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54601-skoren.html#show_point), cwneç/coneç (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22969-kinec.html#show_point , http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23862-konec.html#show_point).
"Не "закривається", а може, але не мусить, беручи за праву реконструкцію *org-. Умисно й пишу через <ò>."
Але ж "ріг", а не "рог".
"Ну, вторинно може. Имемо же: ..."
А тут не маємо.
Не додать, а виправить "о" на "і", бо "рожен" (н.) - "ріжна" (р.).
Coli pracoreiny e prauda *org- (a ne *rog-), za SIRM, to tuar <rôgyn-> tacui bõde pravilen, tuar <rwgyn-> utorinen.
Шашлик походить від суфіксального утворення від тюрк. šiš «рожен».
Відповідно шашлик - роженник.
"Рожен" же є сам корінь. Хиба ні?
Ni, rògen e sloüo, a coreiny e ròg-. Rògen ← *org-yn-o-s є субстантивований прикметник (прикметник, осмислений як именник), де *-yn- є чепінь прикметників.
Відки берете таку інформацію? ЕСУМ про таке не пише.
И чому що "-ин-", що "-ен-" Ви подаєте як "-yn-"?
А що такого пише ЕСУМ, що рече проти писаного мною? Попри те, що ЕСУМ вагається між двома версияма — *òrg-yn-o-s та *òrz-n-y-o- (я подаю в такім написанні реконструкцію, ЕСУМ подає написання інакше, але суть є та сама), адйективне походження того слова є імпліковано й там у товмаченні "розвилистий кіл", у прикметнику "розвилистий", можна товмачити й яко *"рогатий, роговий, ріжний, рожистий ..." – прикметник. Из тих дву версию я схиляюся до *òrg-yn-o-s, бо й формально (ба, й семантично), коли творити ("уявити") т.зв. нечленний прикметник від членного <ріжний> (від сллва "ріг"), вийде як раз твар <рожен, rògen>, д.-рус. письмом: <рожьнъ>.
Тобто Ви гадаєте, що "рожен" таки від слова ріг?
Не розумію, що хотісте речи сим:
«И чому що "-ин-", що "-ен-" Ви подаєте як "-yn-"?».
Де я подаю <-ин-> яко <-yn->? Не плетете мене з ким иншим? У мене письмя <y> між приголоскама є вжди = <ь> д.-рус. письма, й никда не є = первісному *<и> д.-рус. письма. Чепінь <-ин-> я вжди пишу яко <-in->. <Y> на місці сучасного <и> пишуть ті латинщики, що латинське письмо про руську мову снують на лядськім письмі; проте я'сми категорично проти графичного розподілу на: <и = y> та <і = i>, бо то є суте рогульство, яке сугерує, що руське <и> відповідає вятському <ы> незалежно від того, чи <и> руського чинного письма походить від *<и> або від *<ъі> – колись так писали за т.зв. "ярижкою" (<пысаты, ходылы, хотилы, дытына> тощо).
Тобто Ви гадаєте, що "рожен" таки від слова ріг?
Так.
Ой, таки Ваша правда. А я хтів придумати слово-відповідник для "шашлику", а схибив(
Rògynina буде морфологично й фонологично правильно. И з погляду семантичної мотивації, віді, також.
Rògynẽtina ні; було би творено від немотивованого rògynẽ (rògynẽt-) з диминутувним суфиксом -ẽ (-ẽt-). Слова на позначення "мяса якої тварини" з суфиксом -ina творяться тільки від таких именників з суфиксом -ẽt-, які значать первісно маля, молодь відповідної тварини (далі з розширенням на тварину будь якого віку; вихідна вказівка на молодий вік є, віді, зумовлена a priori ліпшою якістю молодого м'яса): telẽtina, yagnẽtina, uedmedyẽtina, cwzlẽtina. Але маємо й слова за види м'яса без такого суфикса – без указівки на молодий вік: conina тощо. Але назва м'ясної страви від предмета "rògen" не має підстав для називання її від здрібнілої форми +rògynẽ; що би воно значило: *"м'ясо з молодого рожна"??
Множина. Робити одиненький шашличок це як варити один вареник. Таке трапляється рідко, тому користаю множину для страви.
Низен (пасивний дієприкментик від "низати" — протикати, проколювати; звідси "нанизати/нанизувати", 'пронизати", моск. "вонзить"; значення проколювання наявне ше в праслов'янського *nizati) + -ець/-як/-ик. Суфікси "-ець" та "-як" часто використовуються для страв, напоїв.
Тобто "шось нанизане/насаджене [на рожен]".
Можете порівняти зі словом "вареник" (варен-ик), де "варен" є пасивним дієприкметником від "варити".
Підкажіть хтось, будь ласка.
Пасивний діприкментик також може бути "низан" через "-а-", правильно?
Множина. Робити одиненький шашличок це як варити один вареник. Таке трапляється рідко, тому користаю множину для страви.
Пален (пасивний дієприкментик від "палити") + -ик —> паленик.
Оскільки шашлик знаходиться плямо над вогнем, який пале його.
Можете порівняти зі словом "вареник" (варен-ик), де "варен" є пасивним дієприкметником від "варити".
У якім розумінні будова?
ЕСУМ:
— з огляду на паралелізм початкового ro-/ra- припускається псл. *oržьn-, *orzni̯o- з первісним значенням «розвилистий кіл»;
— висловлювалась думка (Брандт РФВ 23, 100) про походження від razъ, raziti і пізніше зближення з rogъ;
виводиться також (Machek ESJČ 521–522) від rogъ «ріг», а форма з ra- пояснюється як результат подовження ro-.
Ще й перше місце має саме слово, то справді
Це кримськотатарська народна страва, а кримські татари є мешканцями (народом-меншиною) України, тому зберегти їхню їду з їхньою кримською назвою šašlik не вважаю чимось поганим.
Коли вареники, пироги та борщ є варениками, пирогами та борщем, то нехай шашлик залишиться шашликом.
Не треба так ідеалізувати. Згадані таки страви в різних мовах мають инші відповідники.
Погоджуюся з пропозицією щодо збереження. Це слово ще в Шевченка є ("ВІдьма"): Огонь чималий розвели І кругом його посідали. Хто з шашликом, а хто і так.
По-перше, геть не тільки кримськотатарська, а по-друге, створити відповідник руською мовою є ліпше, ніж користуватися чужим.
+
Ще один + за те, що один притомний з Карлів це запропонував 😁 поки не прийшов Йосип і не почав говорити, що це "накинуте за СРСР"