Лінія берега хвилясто вигиналася, з пологої переходила в скелясту, виступали тінисті, суворі гаї туй, кедрів і смерек. (У. Самчук)
По обох боках на горбах, порослих кипарисами і кедрами, розкинувся чужий край: невеличкі густі села з мінаретними шпилями, форти, замки, башти, апельсинові гаї. (Р. Іваничук)
Це Південь, .. це кедри і сосни, і лаври, і пінії вздовж автостради, це запах кави звідусіль, це алое, мирт і аїр. (Ю. Андрухович)
Ліси кедрів, ялин, смерек, сосен вкрили територію України.
др. стсл. кедръ походить від гр. κέδρος «кедр (ліванський)», давніше «яловець, Juniperus L.», переконливого етимологічного пояснення не має;
мб., середземноморське догрецьке запозичення;
мб., споріднене з араб. قَطْرَان (qaṭrān, «смола») і пов’язане з акад. 𒌑𒆐𒊏𒀀𒉡 (U₂qat₆-ra-a-nu /qatrānu/, «кедрова смола»), зважаючи на регіон, з якого походить рід Cedrus;
пор. قَطَر (qaṭar, «Катар») і його корінь, пов’язаний з ароматичними смолистими породами дерев, напр. агарове дерево;
пор. ст. вірм. ցիրդ (cʻird)
чер. ᎠᏥᎾ
гебр. אֶרֶז
гинд. देवदार
нанай. колдон
монг. хуш
угар. 𐎀𐎗𐎇
шум. 𒄑𒂞
тиб. ཐང་ཁྲག
тавс. hų̂nemą
туван. пөш
r2u.org.ua: кудрево
мб контамінація "курево" та "дерево", може ще й "кадний", хоча вплив слова "кедр" не виключено;
тоді назва зумовлена вживанням кедрової смоли для кадіння;
пор. ка́дни́й «димний, закоптілий»