Значення слова

Аґрус — вид ягідних рослин родини аґрусових. Плоди округлі або довгасті, забарвлені в білий, зелений, жовтий, рожевий, червоний або чорний колір.

Приклад вживання

Сьогодні ми їли аґрус.

Слово додав

Перекладаємо слово аґрус

веприна
25

Наявне у СУМ (і не лише) sum.in.ua: vepryna
Більш розгорнуте пояснення дивіться під запропонованим варіантом "крижовина".

Dyma Malz 10 травня 2019
4 жовтня 2019

+. Найліпше й найвірніше.

11 листопада 2019

+

31 грудня 2019

Гарно!
Наголос на останній склад:
r2u.org.ua: аґрус

31 грудня 2019

Наголос може бути й на передостаннім складі; за Вашим же посиланням се є видно.

31 грудня 2019

Хай так, так навіть лучше.

31 грудня 2019

Думки є різні. Якщо ми говоримо про ягідні кущі, то у 90% випадків наголос на И: лохИна, ліщИна, ожИна, вільшИна, бруслИна, калИна, тернИна, журавлИна, бирючИна, горобИна, малИна, афИна... Виняток на останньому складі лише у слові бузинА. Ну а там живе мовлення вирішить, що виживе.

оприни
22

У Грінченка "Словарь української мови" т.3, У Києві 1909р.

4 жовтня 2019

И се є годже слово. Проте воно є варіант до веприни, також даного тут; тому їх було би слід дати разом.

11 листопада 2019

+

17 серпня 2020

Варіант слова "веприна" набрав більше уподобань за саме слово "веприна". Його гоже було б використовувати для чергування приголосних-голосних: 1) хліб з оприною. 2) з нашою веприною. А взагалі множина ве-/опринИ це радше для ягід (котрих багато), а веприна для назви куща (як малина, лохина, журавлина тощо).

аґрус
16

це маркер української мови, навіщо його псувати

Vadik Veselovsky 5 жовтня 2016
7 березня 2018

Також думаю, що ця назва найкраща. З інших у (Кобів, 2004) є ще "веприни"

4 жовтня 2019

"маркер" укр.м. суть форми: веприна, оприна, бо вони суть питомі, засвідчені й точно відповідають поняттю.

4 жовтня 2019

"Проте доктор сільськогосподарських наук, визнаний селекціонер цієї рослини, Ірина Попова стверджує, що аґрус з'явився у Київській Русі ще в XI столітті, набагато раніше, ніж у Західній Європі, і називався агрызъ (XI ст.)"
Що думаєте про це? Паранаука, чи ні?
uk.wikipedia.org: Аґрус

5 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
1. В матеріалах до словника давньоруської мови за Й. Срізнівським твар "агръізъ" не засвідчено. Хоча за вирішальний факт уважати його відсутність там не слід, адже там нема й деяких інших слів, про які достоту є відома їх прасл. питомість в укр.м. та належність до доби друс., і все таки.

2) прасл. *g, відтворений в друс. письмі літерою "г", змінив з проривної вимови [g] на фрикативну [ɣ] десь під XIV ст. – в усіх словах без винятку. Форми з "ґ" однозначно кажуть на добу пізнішу, а тому на запозичення. Дещо раніше (століття під XIII-XII) те саме стало й у мовах чеській та словацькій. Тому, крім звуконаслідувального походження слів, всі слова (в т.ч. власні назви чи ймена) з літерою "g" в тих мовах суть достовірно запозичені. А словацькою є сю ягоду та рослину звано egreš – з "g", а не "h", коли би се слово було питоме, або коли би його було принаймні запозичено до XII ст.

3) Дещо другорядний аргумент, і все таки: в ранню добу друс.м. й чуджі слова з "а" на початку слова в мові оригіналу було зазвичай (у живій, не через книжне запозичення) адаптовано з "о" (порівн. і питому вкраїнську форму Озів замість Азов). Жоден з засвідчених діалектних варіантів слова аґрус в словниках не засвідчує форми з "о" на початку слова.

4) Етим.сл.укр.м. відносить дату запозичення аґрус (через польську мову) до XV-XVI ст.

5) Крім згаданого "g" в словацькій формі egreš, чудже походження прозраджує й "š" на кінці слова. Фонеми "s, z" в словах з говірок німецьких й італійських в давньочеських та давньословацьких говірках було при запозиченні адаптовано як "š, ž" (бо для слов'янського вуха ті фонеми в чуджих словах звучали як [ш, ж]). Разом з "g" сей факт у разі форми "egreš" іще більше підвищує певність версії запозичення.

6) Словники вкраїнські фіксують доволі велике розмаїття варіантів слова аґрус. А сильні коливання в фонетиці форми для етимологів суть часто знак запозичення.

7) Автор статті про "аґрус" на Wikipedia зазначає як "цікавість" форми огрозд, ogrozd в пд.-слов. мовах, намагаючись притягти зв'язок з прасл. коренем *grozd- (рос. "гроздь"). А при тому, етим.сл.хорв.м. виводить хорв. форму ogrozd від лат. agrestis.

8) Стаття від згаданого експерта з с.-госп. наук згадує тільки сам факт вирощування сеї рослини, а не те, як її називали в XI ст. Якісь там позначення століть є в тій статті подано досить хаотично, та ще й декілька різних століть в однім реченні (XI, XIII, XVII, XVIII) – тому не ясно, до якого з тих століть автор до пуття відносить ужиток самого слова аґрус (не вирощування рослини).

9) "Відомий" експерт з с.-госп. наук Ірина Попова не є експерт з історії вкр. м.

Думайте самі.

5 жовтня 2019

Зрештою, так, як і думав (теж перше згадав початкову [а] та проривне [ґ]), дякую Вам за розлогу відповідь. Вартувало би й у Вікіпедії комусь, хто відає, як це робити, вказати хибність тези, що аґрус лиш видозмінена форма давнього руського слова.

31 березня 2020

Абсолютно підтримую вас, Вадиме, гарне слово, дарма що всі накинулись!

космачки́
6

«Російсько-український словн» під ред. А.Кримського

Валентин Горяїнов 12 червня 2019
31 грудня 2019

+, дуже добре:
r2u.org.ua: аґрус
Наголос може бути і таким – "косма́чки", як подає Словник Грінченка.

берсень
3

...аґрус з'явився у Київській Русі...та мав назву «берсень»...

Misha Meshiy 1 вересня 2016
1 вересня 2016

Берсень - теж запозичення. Дане слово радше використовувати як синонім, а не замінник.

10 вересня 2016

Чи ж тюркське запозичення краще від латинського?

21 вересня 2016

там же ж ще "огрозд" є

14 березня 2017

Шо за москальщина!!!!!!! В начале XIX века на Алтае крыжовник называли «берсень», в верхней части Енисея — «крыг-берсень» или «крыж-берсень»[2] аґрус - це українське слово.

яґрост
3
Grigorenko Antin 19 вересня 2016
оприна
2
Петро Пшеничний 19 травня 2019
косматі ягоди
2

r2u.org.ua: аґрус
Можна і одним словом, див. ничже:

31 грудня 2019

+ Иносе. Хоча лїпше є вдним словом казати: косматка, космина тощо.

31 грудня 2019

Спасибіг. Гожа думка про "косматку", "космину".

космина
2

r2u.org.ua: аґрус
Порада альтернативного твару від אלישע פרוש.

яприна
2

Яприна - агрус. До питання впорядкування українських назв рослин. Меженський В. М.

Sherif Ermachenko 15 серпня 2020
огрозд
1
Dryva Lab 21 вересня 2016
крижовина
1

В укр. мові (на відміну від всіх інших слов'янських мов) абсолютна більшість назв кушів та низькорослих дерев (напівкущів) піддаються одній системі утворення слів, всі вони закінчуються на -ина.
Наприклад: малина, шипшина, калина, горобина, черемшина, журавлина, ліщина, смородина, бузина, лохина, ожина, тернина (також терен), вільшина (т. вільха), бирючина, бруслина, веприна (=аґрус).
Веприна та оприни (одн. оприна) — теж підпадають під систему назв. Якщо порівнювати з іншими слов'янськими мовами, то чим далі від Дніпра, тим більша плутанина в назвах, інші мови не свої системи мають, а просто відрізняються кількістю витіснених запозиченнями слов'янських назв. При цьому "малина" залишається у всіх слов'ян. мовах. Але лише укр. мова має настільки величезну глибу схожих за словотвором назв предметів, що мають спільні характеристики (кущі). Я видиво колись знімав на цю тему: https://www.youtube.com/watch?v=O4KN4Mq9YCU

Dyma Malz 10 травня 2019
10 травня 2019

Як віднести до низькорослих дерев: ялина - 50м заввишки і до 1м завгрубшки, модрина - 40м заввишки, до 1м завгрубшки? Вони закінчуються на -ина, а також: тополина, соснина, бучина, дубина, вербина, грабина...Тому з кущами щось не теє. "Від назов дерев слова з -ина часто двозначні, визначаючи то одну деревину, то матеріял: верби́на, дуби́на, граби́на, ясени́на..." (Це вже Синявський у "Нормах").
Бот. Viburnum Opulus L.: рослина та ягоди - кали́на, дерево калини - калини́на, калиновий гай - калиння́к. Бот. Ribes Grossularia L.- хай рослина та ягоди: веприна, кущ - веприни́на, хащни́к - веприння́к(-ик)

10 травня 2019

Валентин Горяїнов, я Вам про солому і вогонь, а Ви про квас.
Я був писав, цитую: "В укр. мові абсолютна більшість назв кушів та низькорослих дерев (напівкущів) піддаються одній системі утворення слів, всі вони закінчуються на -ина."
Я НЕ писав, що ВСІ об'єкти природи назви яких закінчуються на -ина це є кущі/низькі дерева. Але я писав, що абсолютна більшість (МАЙЖЕ всі) назви кущів (!!!) в укр.мові закінчуються на -ина. Це закономірність нашої мови.
Тому доречно аґрус підпорядкувати в цю групу: крижовина або веприна.

П.М.: "хай рослина та ягоди: веприна, кущ - веприни́на, хащни́к - веприння́к(-ик)"
Тобто, продовжу Вашу думку, "хай рослина та ягоди: ліщина, кущ - ліщинина, ліщник - лищинняк". (кущ — це теж рослина).

грозно
,
ґрозно
0
Олександр Мельник 3 жовтня 2019
4 жовтня 2019

Грозно (нияке не "ґрозно") є питоме вкраїнське слово за "виноград", не за "аґрус". Питоме слово за "аґрус" є "веприна (та його варіант: оприна).

верпина́
0
31 грудня 2019

То є перекручений твар від веприна. Нач є його тут давати, коли є веприна?

31 грудня 2019

Маємо ж "медвідь", але й популярніше "ведмідь".

косматка
0

r2u.org.ua: аґрус
Порада альтернативного твару від אלישע פרוש.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями