лат. aconītum «чернечий каптур, вовча смерть» походить від гр. ἀκόνιτον;
гр. ᾰ̓κόνῑτος «без боротьби чи супротиву», букв.«без пилу» < ἀ- «без-» + κονίω «загортатися в порох, покривати пилом» або перен. «готуватися до бою»;
гр. κόνις «пил»;
тлумачення ᾰ̓κόνῑτος як «непереможний» є помилкове;
більш точне тлумачення припускає, що трава робить людину безсилою, нездатною дати відсіч, що призводить до метафоричного «покриття пилом» в тому самому місці, де вона зустрічається.
Я не проти, та згадайте, будь ласка, що я писав про словники. Тут мене непокоять 2 речі:
1) "-бОй" (а не "бІй");
2) згадано в єдиному, сучасному, словнику.
Визначиться, Вам мертвечину не викопувати чи сучасність закопувати?
r2u.org.ua: *бой
Ну от Вам і звіробій, і звіробой
А ще набо́й та набі́й;
В сіє-то нещасливе врем'я
І в самий штурхобочний бой,
Троянське і латинське плем'я
Як умивалося мазкой,
...
І не харциз, людей щоб бити,
Для мене гидкий всякий бой.
Ви, як особа, що хизується своєю начитаністю, і як поборник сучасної української
літературної мови мали би впізнати ці 2 уривки.
Цей словник є зібранням народних назв рослин, а не уявою укладача
Серед іншого: Шев., с. 341, угорі
Ага, уривки. Воно-то добре, та треба ще вміти прочитати. Попочитавши Котляревського (зараз мова не про інших), можна легко помітити:
1) він нерідко вставляв московізми-церковнослов'янізми (тут-таки: "врем'я");
2) вживав стягнені форми слів, із порушенням чергувань тощо заради рими й ритму.
Якщо слово з порушенням звичого взору й ужите в творі/засвідчене в словнику, треба добре перевірити, чи це не чуже. Це Вам не просто ctrl+F, ctrl+V, enter, ctrl+c, ctrl+V. Називати мене "поборником української літературної мови" -- щонайменше викривлення.
Докладніше див. Толоку
Зате не мертвечина
"Визначиться, Вам мертвечину не викопувати чи сучасність закопувати?"
А якщо сучасність чужа?
Тоді безвихідь.
Звідки форма «вовкогін»? Вовкобій добре