1) Тут це слово використовують у визначенні: https://interestingfood.do.am/publ/kulinarnij_leksikon/zh/zherdeli/21-1-0-64
2) Жовтослив = жовтий + слива = жовта слива.
3) Наголос на сполучну "о", як у слові чорнОслив, чорнОбиль (чорний + било́).
4) На цій сторінці було згадано, що фруктові дерева і фрукти жіночого роду. На цей варіянт я пропоную "жовтослИва", хоча мені це слово не подобається.
Приклад вживання: "Настала красна весна. Зацвіли жовто́сли́ви."
Абрикос (як і власне Слива звичайна) є складовою підвиду "Сливи" роду Сливових (лат. назва роду = Prunus).
Назва латиною:
Слива звичайна = Prunus
Абрикоса = Prunus armeniaca
uk.wikipedia.org: Слива (рід)
Абрикоса та слива відрізняються з погляду наукової аналізи приблизно як мандарин від апельсина.
Ви про аличу? Для аличі потрібно окреме слово придумати, наприклад, "дрібнослив" (дослівний переклад слова aluča з азербайджанської мови).
Якщо говоримо про забарвлення фрукту "слива", то буде сливи жовтого кольору.
Водночас абрикоси не завжди забарвлені в жовтий колір. Тому можемо говорити про існування речень на зразок цього: "Жовтосливи на деревах ще зелені"/"Цей сорт жовтосливу має червоне забарвлення шкірки". Це приблизно як "Ця ручка має чорнило червого кольору".
До чого тут алича? Я щодо жовтих слив
Ми говоримо про види фруктів.
1) Prunus: Слива (назва виду). Сливи можуть бути зеленого, жовтого, червоного, синього кольору в залежності від сорту цього виду фруктів.
2) Prunus armeniaca: Жовтослив (назва виду). Жовтосливи можуть бути зеленого, жовтого, червоного кольору в залежності від сорту цього виду фруктів.
Слива може бути жовтого кольору, але жовтослив (себто фрукт Prunus armeniaca) може бути червоного кольору. Все залежить від сорту та стиглости конкретного обраного фрукта.
Відображення кольору "жовтий" у назві фрукта пов'язаний із 1) значним переважанням саме "жовтих" сортів цього дерева/фрукта, через що багато українців має стереотип, що стиглі абрикоси завжди жовті; 2) відповідно до попередньо сказаного слово "жовтослив" на позначення вже вживається деякими українськими видавництвами.
І по-третє, чорнило у сучасних ручках не завжди чорне. Червонило на червоне чорнило ніхто не говорить.
На зразок Персик🍑
Латиною Armeniaca vulgaris
Від "золота". Це варіянт "зладель, златель", але із повноголоссям.
Злато деревцо
В українській мові всяке овочеве дерево - жіночого роду, бо воно родить. Овочі такого дерева може бути всякого роду, як діти - хлопчики й дівчатка. Абрикоса (дерево) - жіночого роду, абрикос (овоч) - чоловічого роду, яблуня - жіночого, яблуко - середнього, груша - жіночого, грушка - жіночого.
Вперше бачу, щоб плоди дерев називали овочем! Плоди дерев - це фрукти!
зладель = золоділь; златель = золотіль. Так буде краще.
ДОБРОКО́СТА 'абрикоса (дерево і плід)’ (Кш) (Сизько, 15). З "абрикоса" під впливом "добра кістка", тому що плід має велику кісточку.
(Й. О. Дзендзелівський "Спостереження над народною етимологією в українській мові" у збірнику "Дослідження з української діалектології")
😄
Справедливо
Звучить прекрасно і ніби так по-українськи, та МОРЕЛЯ - запозичене слово з польської morela, тож варіант не зовсім себе виправдовує.
«„Мореля“ походить, ймовірно, від нім. Marille (австрійський варіант). Подальша етимологія: італ. armellino < лат. pōmum Armeniacum („вірменський плід“)».
—
Шило на мило
Хіба в Україні існувала своя назва - абрикоси, батьківщиною якої не є Україна? Хіба якісь речі, що прийдешні в Україну не мають у більшості випадків запозичені назви?
Ну якщо нема, то так можна й абрикос лишити
Краще вірменик