«Слово „жерделя“ – турецького походження, від zerdali, яке вживалось щодо одного з сортів абрикос. Походить від перського zardali („золотий плід“) – зі zard („золото“), пор. праслов. *zolto».
1) Тут це слово використовують у визначенні: https://interestingfood.do.am/publ/kulinarnij_leksikon/zh/zherdeli/21-1-0-64 2) Жовтослив = жовтий + слива = жовта слива.
3) Наголос на сполучну "о", як у слові чорнОслив, чорнОбиль (чорний + било́).
4) На цій сторінці було згадано, що фруктові дерева і фрукти жіночого роду. На цей варіянт я пропоную "жовтослИва", хоча мені це слово не подобається.
Приклад вживання: "Настала красна весна. Зацвіли жовто́сли́ви."
Абрикос (як і власне Слива звичайна) є складовою підвиду "Сливи" роду Сливових (лат. назва роду = Prunus).
Назва латиною:
Слива звичайна = Prunus
Абрикоса = Prunus armeniaca
uk.wikipedia.org: Слива (рід)
Абрикоса та слива відрізняються з погляду наукової аналізи приблизно як мандарин від апельсина.
В українській мові всяке овочеве дерево - жіночого роду, бо воно родить. Овочі такого дерева може бути всякого роду, як діти - хлопчики й дівчатка. Абрикоса (дерево) - жіночого роду, абрикос (овоч) - чоловічого роду, яблуня - жіночого, яблуко - середнього, груша - жіночого, грушка - жіночого.
Абрико́с — плодове дерево, що росте на півдні; жовтогарячий сочистий плід цього дерева з великою кісточкою, солодкий на смак.
Абрикоси були дуже смачні.
Перекладаємо слово абрико́с
Звучить прекрасно і ніби так по-українськи, та МОРЕЛЯ - запозичене слово з польської morela, тож варіант не зовсім себе виправдовує.
«„Мореля“ походить, ймовірно, від нім. Marille (австрійський варіант). Подальша етимологія: італ. armellino < лат. pōmum Armeniacum („вірменський плід“)».
Жердель це дикий абрикос, самосіянець, як правило не надто смачний
«Слово „жерделя“ – турецького походження, від zerdali, яке вживалось щодо одного з сортів абрикос. Походить від перського zardali („золотий плід“) – зі zard („золото“), пор. праслов. *zolto».
1) Тут це слово використовують у визначенні: https://interestingfood.do.am/publ/kulinarnij_leksikon/zh/zherdeli/21-1-0-64
2) Жовтослив = жовтий + слива = жовта слива.
3) Наголос на сполучну "о", як у слові чорнОслив, чорнОбиль (чорний + било́).
4) На цій сторінці було згадано, що фруктові дерева і фрукти жіночого роду. На цей варіянт я пропоную "жовтослИва", хоча мені це слово не подобається.
Приклад вживання: "Настала красна весна. Зацвіли жовто́сли́ви."
Дуже гоже!
Не згоден, адже це зовсім не слива. Це слово більш пасує до аличі.
Абрикос (як і власне Слива звичайна) є складовою підвиду "Сливи" роду Сливових (лат. назва роду = Prunus).
Назва латиною:
Слива звичайна = Prunus
Абрикоса = Prunus armeniaca
uk.wikipedia.org: Слива (рід)
Абрикоса та слива відрізняються з погляду наукової аналізи приблизно як мандарин від апельсина.
Це чуже слово, та й позначає до того ж не абрикосу, а апельсин.
Від "золота". Це варіянт "зладель, златель", але із повноголоссям.
Злато деревцо
В українській мові всяке овочеве дерево - жіночого роду, бо воно родить. Овочі такого дерева може бути всякого роду, як діти - хлопчики й дівчатка. Абрикоса (дерево) - жіночого роду, абрикос (овоч) - чоловічого роду, яблуня - жіночого, яблуко - середнього, груша - жіночого, грушка - жіночого.
Вперше бачу, щоб плоди дерев називали овочем! Плоди дерев - це фрукти!
До чого тут овочі... Златель це слово жіночого роду, плод - златень
Слова на -іль, -ель - чоловічого роду (І.Огієнко "Наша літературна мова")
"Златий" - не українське слово, а церковнослов'янщина.
зладель = золоділь; златель = золотіль. Так буде краще.
Від прасл. *granivъ – оранжевий.