Значення слова
Айва́ — південне плодове дерево родини розових із жовтими терпкими запашними плодами, схожими на яблуко; плід цього дерева.
Приклад вживання

С-во «айва» йде від піє. «абл» — «плід». У перс. звучало як «аб'я», а в тур. перетворилася спочатку на «ав'я», а з XIII ст. — на «айва». До укр. слово потрапило або безпосер. з тур., або через посер. крим. мови [ЕСУМ І, 53]. Нар. назви: áйва, айва́, пигва́, пи́ґва, піґва, а́лева, альва́, бедрянка цареградська, бодряна, гду́ля, гуни, гуні(я), гунна, гуня, гунь, гутуля, ґду́ля, ґу́та, ґуте́й(я), ґуту́ля, дуня, журави́нник, ї́ва, квіт, квітове́ де́рево, кормо́ша, косма́чка, куделя, ліма́й, квітове дерево.

Походження

запозичення з кримськотатарської або турецької мови;

крим.тат. айва, тур. ayva «т.с.» пов'язані з аз. һейва, дтюрк. aiva, ajva «т.с.».

Приклади в інших мовах

лат. Cydonia

Розділи
Варіанти написання
пигва́, пи́ґва, піґва, а́лева, альва́, бедрянка цареградська
Слово додала

Перекладаємо слово айва́

ліма́й
0

ЕСУМу неясно, я таки гадаю, що від 🍋

Carolina Shevtsova 25 жовтня
25 листопада

Тоді шило на мило 🤔

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
25 жовтня

>Нар. назви: áйва, айва́, пигва́, пи́ґва, піґва, а́лева, альва́, бедрянка цареградська, бодряна, гду́ля, гуни, гуні(я), гунна, гуня, гунь, гутуля, ґду́ля, ґу́та, ґуте́й(я), ґуту́ля, дуня, журави́нник, ї́ва, квіт, квітове́ де́рево, кормо́ша, косма́чка, куделя, ліма́й, квітове дерево.

Щиро цікаво, як це записати єлисіївкою.

25 листопада

<Щиро цікаво, як це записати єлисіївкою.>

Страшно навіть подумати 🤭😱
Скоро напише

25 листопада

»Щиро цікаво, як це записати є̶л̶и̶с̶і̶ї̶в̶к̶о̶ю̶ latiniçeiõ«

‹áйва, айва́› — ‹ayva›
‹пигва́, пи́ґва, піґва› — ‹pigva›
‹а́лева› — ‹aléva›
‹альва́› — ‹alyva›
‹бедрянка цареградська› — ‹bedrianca çsaregradsca›
‹бодряна› — ‹bodriana›

‹гду́ля, ґду́ля, гутуля, ґуту́ля, дуня, дуля, гуня, гуні› — ‹cudoulia, cudounia›¹
‹гуня, гуні› — ‹gounia›²
‹гуни, гуні› — ‹gouni›²
‹гунь› — ‹gouny›²
‹гунна› — ‹gounna›²
‹ґу́та› — ‹couta›
‹ґуте́й(я)› — ‹coutéya›
‹журави́нник› — ‹jouravinnic›
‹ї́ва› — ‹yiva›
‹квіт, квітове́ де́рево› — ‹quiet›, ‹quietove derévo›
‹кормо́ша› — ‹cormocha›
‹косма́чка› — ‹comacyca›
‹куделя› — ‹cõdélia›
‹ліма́й› — ‹limay, liemay›

___
¹ — usi tvarui sõty œd *kudoulia / *kudounia ( ← d.-gr. κυδώνια), cde *u e = ‹ъ›, dauchi:
‹ґду́•› e |kˠˈdu| → /kdu/ = [gdu]
‹гду́•› e |kˠˈdu| → /kdu/ = [gdu] → [ɣdu]
‹ґуту́•› e |kˠˈdu| → /kɔˈdu/ → [go̝ˈdu ~ go̝ˈtu] peréd /ˈu/
‹гуту•› e |kˠˈdu| → /kɔˈdu/ → [go̝ˈdu ~ go̝ˈtu] → [ɣo̝ˈtu]
‹ду•› e |kˠˈdu| → /kdu/ → [du]

² — Tvarui: ‹гуня, гуні, гунь, гунна› sõty vuiniclui miechagnemy *cudounia iz slovomy ‹gounia› ‘coarse fur clothing’, za imxistuimy crovomy plodou, a tomou e pravapisy incha. Por. sége znaceigne volóxatosti i u imeax: ‹comacyca›, ta ‹cõdélia›.

26 листопада

Міню Вам! А чому "comacyca" є без 's', коли кирилицею "космачка"?

Поділитись з друзями