Значення слова
Цвях — металевий або дерев'яний загострений стрижень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось.
Приклад вживання

Мовчки простяг він руку і зняв з цвяха чоботи.

Походження

запозичене з німецької мови
н. Zweck «ціль; цвях», Zwecke «цвях»

Розділи
Варіанти написання
цвяшок

Перекладаємо слово цвях

гвіздок
52
14 червня 2020

+++

14 червня 2020

Ось, що пишуть про етимологію слова "гвоздь": гвоздь

Индоевропейское — ghazdh (гвоздь).
Общеславянское — g(v)ozdъ, g(v)ozdьjъ (гвоздь).
Готское — gards (жало, шип, острие, игла).
Латинское — hasta (шест, жерль).

тобто швидше за все воно таке саме запозичене, але різниця в тому, що цвях однозначно асоціюється з українською мовою, тоді коли гвоздь не просто слово російське, а як бачимо слов'янами запозичене чи то з готської, чи то з латини. Панове, до вас питання, ви тут що робите, українську мову нищите?

14 червня 2020

це не запозичення а радше індо-європейське слово, яке в одних мовах вимерло, а в інших - залишилося
очищення мови від англійських, германських, латинських, французьких та інших запозичень. І слово гвіздок не є московським, а нашим питомим. Те, що до угрофінів із московії воно попало то не наша проблема

14 червня 2020

Ну якщо так, то в українській воно вимерло, і слава Богу!

14 червня 2020

ні, не слава Богу. В українській вимер і "реченець" і на зміну йому прийшов чужинський "дедлайн". Не можна втрачати українські слова на догоду німецьким і англійським

15 червня 2020

Михас Туро,

перше є вміти читати, розуміючи. И читати з джерел релевантних, а не з писанини якої "горохової".

22 червня 2020

"гвіздок" нікуди не вимерало, в розмовних говірках воно завсгіди було і є найпоширенішим

19 травня 2021

Михас Туро, ну ви і клоун, не знаєте що українська мова і є індоєвропейська і на питоме слово говорите що це запозичення...

10 січня 2022

Геть усяка мова складається з автохтонних слів, запозичених слів, давньозапозичених слів. Чистої мови не існує.

15 червня 2020

Всі питомі українські слова на словотворі закидуються гімном, аби спокійнісенько перекласти їх російською. Українську мову тут просто нахабно знищують.

15 червня 2020

До Vadik Veselovsky

Чому Ви так вважаєте? Можемо використати цей приклад, як ілюстрацію, раз Ви вже тут залишили цей коментар. Де тут знищення української мови?

23 червня 2020

Vadik Veselovsky згоден на 100 відсотків, початкову ідею Словотвору занехаяно прокремлівськими ботами, тепер тут не розвитком і пропагандою української мови займаються, а узаконюванням суржику

5 липня 2021

От власне і валіть з сайту геть, якщо не подобаються українські слова. Польською цвях до речі gwóźdź, тож подумайте кому вона рідна

23 червня 2020

Словник Яворницького наводить такі слова:гвіздочник, гвіздар, гвіздарня, гвіздарський, гвіздарчук, гвоздевий. Грінченко наводить: гвоздити. Це арґументи за слово - гвозд. Проти - той же Грінченко наводить: цвях, цвяхований, цвяхувати, цвяшок, уцвяхувати.

23 червня 2020

але ж цвях - запозичення з німецької

24 червня 2020

Валентин Горяїнов,

гвозд би могло в сербській бути, та не в руській.

22 січня 2022

"Гвоздити" ніби так само мало б бути "гвіздити", але чогось в словниках нема такого слова

23 січня 2022

<"Гвоздити" ніби так само мало б бути "гвіздити", але чогось в словниках нема такого слова>

Ni, /y/ u <gfwzdoc>, mésto <guozdoc>, e iz sclèzen padwf (oblique cases): <gfwzdca>, <gfwzdcou>, <gfwzdcé>, <gfwzdcom>, <gfwzdci>, <gfwzdcwf/gfwzdoc>, <gfwzdcwm>, <gfwzdcui>. U déyeslové ge dlya toho pèredoumóuvui ne'ma.

23 червня 2020

але підпорядковане законам українької мови

23 січня 2021

+
Саме таку форму подає Словник Грінченка:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8980-ghvizdok.html#show_point

26 березня 2021

+
А в родовому відмінку "гвіздків" чи "гвіздочків"

Перший варіант трохи незручний для вимови

26 березня 2021

---

28 січня 2022

https://www.youtube.com/watch?v=J10CYAM-a60

Дивіться це видиво з 3:00.
"... в деяких були забиті гвіздки, цвяхи..."

21 липня 2022

Дуже цікаво. Для мене, в першу чергу, не з мовних зображень. Така стисла артикуляція свідків є проявом переймання розказуваним? Чи можна казати "нàрід"?

3 серпня 2022

"з мовних зображень"?

4 серпня 2022

I ya puitaiõ, cyto e "‹з мовних зображень›"?

4 серпня 2022

Даруйте Олександре, не побачив раніше коментара. Не знаю, можна лише гадати. Певно, самі творці стрічки попросили людей говорити по-стисліше, шоби отримати більше свідчень та не розтягнути час стрічки. Не певен за "на́рід". Може бути впливом наголосу в польському "naród", хоча не питайте мене, часто помиляюся. А за саму мову цікаво. Чесно, сумно стає коли її слухаю. Яка ж вона красива, хіба ні? Вона в тих мовців така ніжна, природня, багата, виразна. Таки не дарма нашу мову звуть солов'їною, ллється як пісня. Кажу без усяких сентиментів. Куди вона ділася? Мені пощастило ше почути її малим у деяких людей, а нині... Я не хочу бути тюхтієм і скиглити постійно за це, але чесно не можу. Не можу бо ота недомова на мене вливає, і я не знаю чесно шо з тим мені робити. Вимова постійно в мене гіршає, хоча я стараюся за тим слідкувати. Нема на кого рівнятися! Мовне чуття губиться. Оце мене дратує найбільше, вирости на гарній мові, а потім мучатися через те, шо іншим байдуже за мову!? Я хочу просто чути таку мову, яку чув, принаймні там, де є, в своєму малому куточку. Хіба ж я не маю на те право, як мовець, шоби чути добру, ні, справжню мову? То є моя мова, я іншої не маю. Я як дурень думаю й мучаюсь за те, замість того, шоби шось корисне робити.

4 серпня 2022

<по-стисліше>?

4 серпня 2022

Неправильно? По-стислішому?

4 серпня 2022

Я мав на думці сковану артикуляцію, а не стислість тексту.

5 серпня 2022

<По-стислішому>
? 😳
Isce gœurxe.
Na cy e tam ‹po›??

5 серпня 2022

<коментара>
?

5 серпня 2022

<Може бути впливом наголосу в польському "naród">

Ni, tô e pitœum nagòlôs. Xotya ya'smi radxe za slova: ‹rœud› ci ‹leud›.

5 серпня 2022

<можна лише гадати.>
E ino gadati. / Mojõ ino gadati.

<... по-стисліше, шоби отримати ...>

‹... стислїше втримати ...› — bez ‹щоби›

<...шо з тим мені робити.>
Cyto e mi zu tuim ciniti/déti/déyati.

<Хіба ж я не маю на те право, як мовець, шоби чути добру, ні, справжню мову?>

‹Xuiba ne'ma ou mene, he móuvça, prava, ceuti dobrõ› — bez ‹щоби›. Abo, ‹Xuiba ne imõ pravo ceuti›, Abo: ‹Ne ouge ne'ma ou mene prava ceuti ...›, abo: ‹Ne ouge ne imõ ya pravo ceuti ...›

<... замість того, шоби шось корисне робити.>

‹... mésto cyto coristno ciniti›, ci: ‹za mésty ciniti cyto coristno.›

5 серпня 2022

"Na cy e tam ‹po›??"
Не знаю, задля різноманіття? 🤷 Ви cкажіть чи морфологічно та граматично такі слова годяться, а не стилістично.

Шо вас дивує в "коментара"?

Дякую за поради. Але скажіть, чи то є лише ваші суб'єктивні мовні погляди, шоби речення звучали більше по-вкраїнськи, чи такі поради мають твердіше підперстя? Бо я до таких порад ставлюся серйозно. Зокрема, ви виправили слово "робити" на "чинити/діти/діяти", хоча "робити" також може виступати в такому же значенні як ті слова. "Лише" на "йно", й загалом я не розумію в чому неправильність цілого речення "можна лише гадати". Можете порівняти з англ. "one can only guess" поруч з "I can only guess" (так, я знаю шо граматично "можна лише гадати" та "one can only guess" не зовсім тотожні). "Мені" на "ми[/мі]"? Відкіля "мені" потребує виправлення? За поправлення "я не маю" на "в мене нема" ціле вкраїнське мовознавство би кинулося на вас.

10 серпня 2022

O ‹po› ôdzovõ, tam e na mésté, znaciti "troxui", "deyacoiõ méroiõ". Peruo ne ròzoumél béx. Ta ne cazyite "dlya ròzmayitïa", bo tô znacity Ui sam ne teamite nacy tô tam dénete.

‹comentary, comentarya› : ‹lécary, lécarya›, ‹bouquary, bouquarya›

‹ròbiti› — nuiné ta za cinnuim mérilom e iz seoho déyeslova coristano za "to do; to make", tomou ya ne mojõ "pœdperti" (‹підперСтя›?) cimy "tuerdéixem", ta ya'smi proti coristanïa ‹ròbiti› u inxem znacyeinïé crœumy "to work". Na "to do; to make" sõty déyeslova: ‹ciniti›, ‹déti, déiati›.

Pisal eimy scoréixe cèrêz ‹можна›; mogeity bouti i ‹lixe›. "Only" e tacui blizye do ‹ino›, obé ôd "1".

‹myné› e tuar nagòlosyên, ‹mi› nenagòlosyên; u Vasyeimy recenïé, na cœulko mojõ sõditi, ne'ma nagòlôsou na tœumy zaimeni.

Znacyeinïe "to have" u ‹ou + coho/ceoho + bouti› e pitomo i védomo ouge iz d.-rous. pameatoc.
Ne vémy cyto za "use móuvoznaustuo" i na ceimy ono stavity suoye tuerdyeinïe pro, bõdy simy, "nepitomœusty" ‹ou + coho/ceoho + bouti› u rousscé (coli tô e prave ta cerstue móuvoznaustuo), xuiba na méncé "coli e u veatscé, to ne mogeity bouti u rousscé", a tô e pœdxœud ne goden védui. Crœumy ne êuropéiscuix móuv u Êuropé, he õgorsca, de derjanïe e pèredano ne cèrêz "to have", uirazyeinïe derjanïa cèrêz "bouti" znaiõty i inxyui coreinno êuropéiscui móuvui, na pr., lat.: ‹dativum + "esse" ("comou/ceomou + "bouti", tô ge u keltscax móuvax (u lat. mogeity bouti i cèrêz "habere", a u keltscax ino cèrêz daten pad + "bouti", inxyoho tam i ne'ma); daten pad tou teacneity ‹ou coho/ceoho›. A ceiny e tô "veatsco-mocxeanscuy" upluiv u latinscé ta keltscax?

Tuar ‹imati : imai- (-õ, -exi, -eity, ...)› e tuar trualno-ceastilen (durativum-frequentativum) do ‹eati› (d.-rous. ‹ẽti›, prasl. *imti), de trualnœusty-ceastilnœusty e uirazyeno cèrêz ‹-a-›. Bé peruésno i tuar ‹imati› zu ‹-a-› ne trualno-ceastilen, ta u osobax yoho tuarui bea ("were") bez ‹-i-›, tô bui, na pr., ne ‹imaiõ›, a ‹imamy›; védomi sõty ino tuarui 1. os. od.: ‹(ya) imamy› ta 3. os. od.: ‹imaty› — u rousscé nuiné e xovano tuar *‹imaty› ino u: ‹ne ima, ne'ma› "there's no; il n'y a pas; es gibt kein" (tomou e i navérno cazati/pisati, bõdy simy "pravilnéixe", ‹ne'maie›, ‹ne'ma› ne e ouséceinïe ôd ‹ne'maie›). Tuar ‹imati, imai- (-õ, -exi, ...)› e trualno-ceastilen i tac ya y i imõ, he métyên trualno-ceastilnœustïõ. A dlya derjanïa e métyeinïe truavœustïõ-ceastivœustïõ zaivo, bo "I just have", ne "I'am often/sometimes having the right to". Védœum e teag "eati vérõ, imõ vérõ/vérui, ne imõ v.", to coli zu "to have", a ne zu ‹ou + coho/ceoho + bouti›, to lépxe ouge: ‹imõ pravo, ne imõ prava›, ne ‹imaiõ pravo, ne imaiõ prava›.

20 липня 2022

"Гвіздок" - це зменшувальна форма від "гвіздь", пощо ви наплюсували, ми ж добираєм відповідник не цвяшкові, а цвяхові.
---

20 липня 2022

Це слово з того самого ряда, що й "садок", "книжка" та "річка". З виду зменшувальне, а насправді ні.

21 липня 2022

Ріка, книга, сад, закінчення -ок є зменшувальною формою цих слів.
Гвіздок - зменш. до гвоздь. (Див. СУМ.).

21 липня 2022

Неправда Ваша. Люди, що розмовляють українською змалку, вживають слів "річка", "книжка", "садок", "гвіздок" із звичайним, а не зменшувальним значінням. Подивіться, наприклад, у давніших словницях. Там московське "гвоздь" часто перекладено як "гвіздок" без приміток чи засторог. "Ріка", "книга" тощо можна почути од людей, що недавно перейшли з московської на українську мову й переносять навички з однієї мови на другу.

22 липня 2022

Bo u oucrayinscé e ci malo slœu tuaroslœuno coutano ôd tèzocorenuix slœu u veatscé.

26 липня 2022

Щось Ви таке непарене говорите, я змалку говорю українською і кажу книга, сад, гвоздь, мої родичі теж так кажуть, і в піснях же співається: "через сад-виноград, а у саду грушка..., або "Ой у саду вишневому там пташки поють...
Про ріку наведу прикладом кілька приказок: "прудка ріка береги рве", "не пхай ріки - вона сама плине", "всі ріки до моря йдуть".
Принагідно вже додам і про гвоздь: "не жалуй гвоздя, бо підкову загубиш", "не сам гвоздь лізе в стіну, його молотом б'ють".
Так що неправда таки Ваша, а не моя.

26 липня 2022

Este iz pœulnoci Rousi?

10 серпня 2022

<Люди, що розмовляють українською змалку>

Tô malo cyto znacity u réci rousscui móuvui, za yeyui stanou nuiné. Ono, ya, na pr., ceul eimy davé malui déti tou u Bratislavé, igraiõtyi, govoriti meidyu soboiõ, i odino iz détiy móuviti: [dɐˈrɛt͡ʃʲi], zu [ɐ] na mésté /o/ u ‹o›, hi u veatscé uimóuvé, ta [ˈrɛt͡ʃʲi] ôd leadscoho ‹rzecz›, a ne pitomo rousscoiõ [ˈrit͡ʃɪ]. Tac, oni govoreaty "iz malcou oucrayinscoiõ", ta ôd rodiceû cyto znaiõty otacõ schœulnõ oucrayinscõ, ròzpoustyenõ u veatscé uimóuvé, i dougye imovérno ti rodici móuveaty ceasto i veatscoiõ.

гвізд
43

гвѡздь, гвѡзд
ЕСУМ (І, 486): гвіздок.

אלישע פרוש 15 червня 2020
23 січня 2021

Глянув корпус української мови, то "гвізд" як невласна назва трапляється лише в перекладі Біблії двічі, а далі аж у 1968 році.

Зате "гвіздок" має цілу купу згадок. Та й Словник Грінченка подає за російським "гвоздь" українське "гвіздок", а не "гвізд".

Ні слова "гвізд" ні "гвіздь" словники з російської мови не знають.
r2u.org.ua: гвізд
r2u.org.ua: гвіздь

23 січня 2021

"Гвіздок" - одне з українських слів, на взір "річки", "книжки", "садка" тощо, що не мають зменшувального значіння в теперішній українській мові, дарма що містять зменшувального чепеня.

23 січня 2021

Хіба що річенька, книжечка, садочок, гвіздочок.

29 червня 2021

"В моїй голові, мов гвіздь, засіла думка про Миколу та Сидора" (Іван Франко).
"Подумав Мотьо і каже:
- Пресвітлий царю, я дізнаюся. Лише дай мені книгу, дванадцять свічок, пляшку вина, карти, мотузку, драбину, великий гвізд і молот". (Казка вірний солдат. Записав Лука Дем'ян в с. Березинці Мукачівського р-ну. Вперше опублікована у збірці казок "Мамине серце" 1964 р.

21 липня 2022

Один приклад з Галичини, другий з Підкарпаття. Поськайте лишень прикладів ближче до серця українських земель.

22 липня 2022

<Поськайте лишень прикладів ближче до серця українських земель.>

Dougyxe liznõtuix veatscoiõ?

21 липня 2022

U oucrayinscé e ci malo slœu tuaroslœuno coutan ôd tèzocoreûn slœu u veatscé.

3 січня 2023

А з м'яким знаком буде неправильно?

цвях
35
Vadik Veselovsky 14 червня 2020
19 травня 2021

не надто розумно, запозичене слово замінювати їм же, запозиченим

10 січня 2022

Геть усяка мова складається з автохтонних слів, запозичених слів, давньозапозичених слів. Чистої мови не існує.

клинець
9

Клинець - гвоздь; гвоздь для підковування. Сл. Грінченка.

Sherif Ermachenko 20 серпня 2020
23 квітня 2022

Може бути, +.

20 липня 2022

Не годить ся, бо вузча тяма.

21 липня 2022

<Не годить ся, бо вузча тяма.>

U Mõcacevé, de rœus, znaci "clineç" prosto "nail, Nagel" na use.

круць
6

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25012-kruc.html#show_point

(І. Христа) жиди мучили, на хрест роспинали, залізними круцями руці і ноги пробивали. Мил. 15.

Вадим Мельник 23 квітня 2022
23 квітня 2022

+

23 квітня 2022

Гадаю, що від "крутити". А як думає штиве добродійство?

23 квітня 2022

Те саме подумав.

латовець
3

Латовець - дерев'яний цвях для прибивання лат на кроквах. Сл. Грінченка.

Sherif Ermachenko 27 травня 2021
20 липня 2022

Не годить ся, бо це вузча тяма, а «гвіздок» або «цьвях» — ширша.

ухналь
2

Вухналь, ухналь - цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, а також підісок до осі. Сл. Грінченка.

Sherif Ermachenko 27 травня 2021
27 травня 2021

Німецьке.

28 травня 2021

← Hufnagel

цівок
2
Dandemis 20 липня 2022
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
20 липня 2022

Цьвях — це, мабуть, булий диялектизм, котрий витїснив давнїшнє словце «гвіздок».

Поділитись з друзями