Рівни з давньоруським волость (диви Матір'яли до словника давньоруської мови за Й. Срізнівським).
Від нашого давньоруського "оболость", порівн. з ческ. oblast – область, словацьк. оblаst᾽.
Сучасне слово "область" (з типовим церковнослов'янським неповноголоссям) це росіянізм, який українці до періоду "зближення братніх мов" у СРСР не знали:
r2u.org.ua: область
В УНР пропонували поділяти Україну не на "області", а на "землі":
uk.wikipedia.org: Адміністративний поділ УНР
Слово "оболость" таким чином є незайняте і його цілком можна залишити за чужизмом "реґіон".
Рівни з давньоруським жюпа, що в Матер'яліх до словника давньоруської мови за Й. Срізнівським є перекладено латиньским regio, та грецьким χώρα. Там же з писемної пам'ятки: »Пана Юрьіа Мънишька, жюпъ Русьскъих жюпьника.«
Регіональний – місцевий, крайовий
До речі, у Нечуй-Левицького:
З Щавниці їздять гуляти в околишні місця, славні своєю красою карпатських виглядів. До таких місцин належиться Лісний Потік та Пєніни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 410).
Чим вам не замінник до регіону?
Ось як визначається "регіон" у старому СУМі:
РЕГІО́Н, у, чол., наук. Певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з-поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними і т. ін.). Територія нашої республіки являє собою один з найбільших і найцікавіших геологічних регіонів нашої країни (Комуніст України, 6, 1969, 49); Зараз майже в усіх республіках СРСР розпочата робота над [історико-етнографічними] атласами. Визначено регіони: Україна, Білорусія та Молдавія (Народна творчість та етнографія, 5, 1966, 110).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 477.
А ось вам СУМ-20:
РЕГІО́Н
Певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з-поміж інших таких самих одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними і т. ін.). Приклади
Весільне дійство поділялося на акти, кількість яких була неоднакова в різних регіонах України. (з наук. літ.)
Так і проситься сюди слово – місцина. Підставте місцину і мова заграє новими красками, від цього нічого не втратить.
Див. Толока.
Там теж раніше не було того значення, якого воно набуло тепер – замінник, відповідник до "форум".
Але ж ми його вживаємо без "розумних приводів".
Ні, "місцина" не лучча од "землі", бо в "місцини" немає потрібного значіння (r2u.org.ua: місцина), а в "землі" є (r2u.org.ua: земля 5-е; r2u.org.ua: земля 2-е; r2u.org.ua: земля 2-е).
То буде. Місце хай буде місцем, а місцина - регіоном. Напр. південно-західний регіон – південно-західна місцина.
Гарно звучить.
А от регіональний - місцевий (напр., місцева влада).
"Доводи" на взір "то буде" й "гарно звучить" не мають нічого спільного з мовознавством. Повинні буть розумні приводи, щоб слово набуло широкого вжитку,
В житті якраз так не буває. Он сучасні хвілологи, покійний пан Пономарів в т. ч., наводили "розумні приводи", що бути правим - це не правильно, а правильно - мати рацію. Ну, мода у нас така – тулити все польське й казати, що це українське, а українське таврувати москвинським, бо воно схоже на москвинське. На Словотворі ви таких " борцунів" теж знаєте.
Так от, я вважаю, що "місцина" буде гарним відповідником до "регіону", бо в старому значенні його витіснило – місце.
Чому б ні?
А "земля" і так багатозначне слово.
Чому виникають нові слова або питомі (новослів'я), або черпані (запозичення)? Тому що старі слова не влаштовують мовців у тих старих значеннях в повній мірі. Земля й так багатозначне слово. Невже мова збагатиться, якщо ми штучно будемо викидати слова та ліпити по кільканадцять значень на одне слово?
Див. Толока.
Там теж раніше не було того значення, якого воно набудо тепер – замінник, відповідник до "форум".
Але ж ми його вживаємо без "розумних приводів".
А про чорнило я взагалі мовчу.
"А "земля" і так багатозначне слово."
Де?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19991-zemlja.html#show_point
6. Країна, КРАЙ, держава.
То хай буде в тому значенні
То це ж і є те значіння.
Місцевість, область, район і т. ін., що має певні природні й кліматичні особливості; край.
goroh.pp.ua: сторона
локація
sum.in.ua: Zemlja
+++
Слово "край" і так перенасичене багатьма значеннями. Навіщо ліпити по кільканадцять значень, якщо можна знайти старе чи придумати нове слово.
КРАЙ 1, ю, чол.
1. Лінія, що обмежує поверхню чого-небудь, а також те, що прилягає до цієї лінії; кінець.
Верхній зріз стінок посудини, яких-небудь заглиблень і т. ін.
Найвіддаленіша від центру частина якої-небудь місцевості; околиця.
Край неба, небокрай.
Передній край, військ. — найближча до супротивника лінія оборони.
♦ Бити через край — бурхливо виявлятися (про енергію, почуття тощо).
2. розм., рідко. Те саме, що шматок. Коли єсть хліба край, то й під вербою рай.
3. чому. Закінчення, припинення якоїсь дії, стану.
Закінчення життя; смерть.
у знач. присудк. сл. Усе закінчено.
♦ Доводити (довести) до краю (рідко краю) див. доводити; Доходити (дійти) [до] краю див. доходити; Класти (покласти) край див. класти і покласти.
4. рідко. Те саме, що країна.
Рідний край — батьківщина, вітчизна.
5. Місцевість, область, район і т. ін., що має певні природні й кліматичні особливості; сторона.
Про місцевість, у якій хтось проживає, з якої хтось походить.
Екзотичний край.
6. Велика адміністративно-територіальна одиниця поділу в РФ.
♦ Без кінця-краю; Без кінця й краю.
І (та й) край — і все, та й годі.
Непочатий край чого — дуже багато.
КРАЙ 2, прийм. з род. в. Уживається при вказуванні на місцезнаходження предмета поблизу іншого; біля, коло.