"Волость" + "во́да".
Витяг слів добродія Карла: "Во́да – той, хто верховодить (як у словах воєвода, голотово́да «провідник голоти, бідняків», гріхово́да «спокусник» та ин.)
r2u.org.ua: *вода ".
Спасибі за підпору!
Мовні аргументи будуть чи тільки свої невковирні впередження?
Сучасна мова тяжіє до більш коротких слів. Оті всі мери, сери, пери, хери, хайпи, хейти, фейки тощо.
Тоді вже – землевода
Область – земля
Губернатор – землевода
З матер'ялів до словника давньоруської мови Срезневського:
ВОЛОСТЕЛЬ - правитель, властитель, управитель волости.
Ніхто ж не заперечує.
Авжеж, дуже по-українськи: волостель, постель, акварель, ель, мель, трель, шмель 🤦♂️
Ознайомтесь спочатку з морфемікою, а потім поговоримо.
<Ніхто ж не заперечує.>
A cyto e pac <волостЕль>??
Написання.
Область — земля
Губернатор — землевода
О, спасибі!
Ваші гарні слова теж завжди підтримую
Узяв відміну Вадима Мельника, лиш виразив "голова волости" субстантивованим прикметником. У словнику Грінченка теж є таке: "ІІІ. Волосни́й, -но́го, с. Волостной старшина."
r2u.org.ua: волосний
-
Це москвинська практика робити з прикметникiв iменники: русский, рабочий, пожарный, придворный, учёный, дежурный тощо
Неправда.
Ну, тут я погоджусь таки з Єлисієм, але не повністю. Багато таких слів маємо, як ось учений. Але чиста правда, що як більшовики прийшли до влади, то таких слів стало значно більше. Ніде в нас не називали людей, які очолювали програму "ведучими". Зроду такого не було. Були очільники, голови, поводирі, та різно говорили, але оте "ведучий програми" явно пішло од Москви. От і з робочими так само, а "дежурний" стало поширене взагалі у пізні роки Союзу.
Єлисій якщо цього не помітив, то або дуже молодий, або не застав тих часів.
За инші слова щось казати не берусь.
<(не/)погоджусь таки з Єлисієм>
Dougye malo na te véste. Bez pwdstatnyeinïe pricmêt ne boulo bui bezléci pwdstaten imên u rousscé móuvé, i u inxyax móuvax.
Подібно до сисадміна. Голова обласної адміністрації --> обласний адміністратор --> обладмін.
Голова області.
Схожозвучно з "міськголова" і "сільголова".
Гоже!
Дякую!
+
Дякую!
А чому б просто не "волос(т?)ний"?
Волосний голова?
Ні, просто "волосний" в тямі іменника.
Не знаю. Не кажемо ж ми "міський" на мера.
Miracle,
de ge tam e "prosto"? Folost-n-uy/волост-н-ий (*волост-ьн-ъи) : folost-i/волост-и — u <folostnuy/волостний> e na odin cepeiny bwlxe.
Вадиме, ну є ж така річ, як субстантивація. Мені здавалось, що тут вона теж цілком підходить.
Єлисію, не дуже Вас розумію. Чому через чепінь "н" вживати слово "волосний" як "голова волости" не можна? Як тогді було б правильно, "волостий"? Могли б се пояснити, якщо Ваша ласка?
Я коментував конкретно Ваше "просто". Морфем у данім Вами прикметнику є на одну більше, ніж у непрямім відмінці форми <волости>. То як може більше фонем бути простіше?
Ага, зрозумів. Ну я мав на мислі, що можна передати се одним словом, аніж двома. Або ж то не так працює?
"Що невластивo укр. мовi, що справдi совкове – це закiнчення частин на голосну в уламковому типу скорочень: вИш, комсОмол, ДаздрАпермА тощо."
O_o. Тобто якщо закінчується на приголосну, то це вже по-вкраїнськи? А коМсомол Ви вже не бачите?) Тут бачу, а тут ні? НаРкоМат, БеломоРканал тощо. Схоже, що Ви зі своєю кловнадою знову схибили.
"Щодо буквенного чи телескопiчного виду - то це нормальне явище: УНР, ПЦУ, ООН, НАТО, УНА, УПА, УНСО тощо."
Це все власні назви, до того ж буквені скорочення кількох слів, а не слова, творені клаптиковим способом і використовуються вони в специфічних випадках (переважно в письмовій, документальній формі) і ні в якому разі не становляться з себе крімні слова.
Ви ж пропонуєте клаптиковий совковір (земголова) і абревіатурний совкотвір з перетворенням на дурнувате крімне слово (на загальну назву) з відмінюванням (воз). Тим самим знищуєте структуру й мовні засоби вкраїнської мови з утворенням замість нормальних слів безглуздих наборів звуків.
Ярославе Мудров, дайте вже приклади подібних слів в українській мові, якщо це НЕ назва країн\організацій\підприємство\органів\об'єднань.
Негоже. Голова може виборовий чи призначений. Тут мова саме про призначенця.
У нас нема гинших урядовців, що очолюють волость, тож плутанина не виникатиме. Якщо є надоба вточнити, то прикметники на поміч.
У нас нема волости, тому голова невідомо чого