Значення слова

Історія — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.

Приклад вживання

Історичні твори.

Походження

дав.-гр. ἱστορία − оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово історія

дієпис
14

історичний – дієпи́сний

минулознавство
6

Історія як наука. Так само як природознавство, суспільствознавство, правознавство, числознавство (математика).

літопис
6
славута
5

славу́та - історія / - Словниця української (або Юговоруської) мови. Ф. Піскунов. 1873. - С. 109. https://books.google.com.ua/books?id=0d5bAAAAcAAJ&pg=PA109&hl=uk#v=onepage&q&f=false

минулина
4

Істоиичний - минулинний.

бувальщина
3

історія, як оповідь про якусь подію, чи прогоду.

славета
3

Як альтернатива до “славута”
Етимологічний словник української мови.
Словник Пискунова.

вистина
3

Творено мною від основи вист- (див. подробиці в моїх коментарях під "вища") за допомогою суф. *-in-a. Подробиці про сей суф. див.: F. Sławski, Język Prasłowiański, стор. 120–123 (І, вступна частина про прасл. морфологію). Суфікс сей є в слов'янських мовах і зокрема в українській дуже продуктивний.

минулопис
2
вища
2

Творено мною від друс. прикметника вистъ "очевидний, бачений, засвідчений", яке є, в свою чергу, первісно пасивним дієприкметником (з суф. пасивного стану *-t-) від незбереженого прасл. атематичного дїєслова *widti (+висти, +виде) "бачити; (явити)". Крім друс. слова основа вист- є збережена в укр. ненависть, зависть (і похідних), та польськім oczywiście (*ociwistē ← *okey-weyd-t-oy). Мотивацією творення тями ιστορία від основи *wid-t- → вист- сій служило грецьке ιστορία, корінь якого є той же в данім друс. вистъ, і в укр. вид, видіти тощо – прасл. wid-, з іє. weidh-. Грецьке бо слово ιστορία (*weid-tōr-ia) первісно значить *"дослідження, спитування баченого – очевидного, засвідченого → засвідчених відомостей". Крім того іє. корінь *weyd- → прасл. *wid- → укр. вид- є через переголос *е:*о споріднений з коренем іє. *woyd- → прасл. *wēd- → укр. від- "відати, вість, відомість, ...", що таким ч. демонструє глибший зв'язок між поняттями "бачене" та "відоме (бо бачене, на підставі фактів)".
Форму вища є мною ...

вистел
2

Творено за допомогою суф. *-el-, див. F. Sławski, Język Prasłowiański, стор. 108 (І, вступну частину до прасл. морфології). Іменників від сього суф. є серед мов словянських можна налічити, здається, небагато, серед них: бовг. бързел "бистрина" від *burz- "борзий, бистрий, прудкий", чес. živel, укр. живел "елемент; стихія" від *giw- "живий".

Решту подробиць про саму основу див. у моїх коментарях під "вища".

вистизна
2

Творено мною від основи вист- (див. подробиці в моїх коментарях під "вища") за допомогою суф. *-izn-a з значенням абстрактності чи збірності (хоча має вжиток і в інших значеннях, зокр. гіпокористичнім: бабизна "велика жінка"). Подробиці про сей суф. див.: F. Sławski, Język Prasłowiański, стор. 123–124 (І, вступна частина про прасл. морфологію). Суфікс сей є в слов'янських мовах і зокрема в українській помірно продуктивний: істизна "капітал; активи", тризна, материзна "спадщина по матері", вітчизна, трутизна, спільщизна "республіка", дідизна "вид спадщини" тощо.

вистно ( ~ висно)
2

Творено мною від основи вист- (див. подробиці в моїх коментарях під "вища") за допомогою суф. *-yn-o. Подробиці про сей суф. див.: F. Sławski, Język Prasłowiański, стор. 136–137 (І, вступна частина про прасл. морфологію).
Праформа *wist-yn-o дає морфологічно в укр.м.: вистно, а фонетично: [висно], з випадінням t в вимові.

Ще про деякі інші суфікси, які я вважав непридатними для творення поняття "історія" від основи вист- (висновки здобуті на підставі згаданої праці Ф. Славського):

прасл. суф. *-ūn-y-+-i/a (стор. 139–144) творить іменники як правило: a) nomina loci, b) від імен з прасл. основою на *-u: добръіньи, гърдъіньи, поустъіньи, простъіньи, льгъіньи тощо;

прасл. суф. *ēl-y- (Sławski, 104) творить як правило nomina agentis від дієслів: печаль, скрижаль, свиріль, пищаль, мълчаль тощо.

вистоба
2

Творено мною від основи вист- (див. подробиці в моїх коментарях під "вища") за допомогою суф. *-ob-a з значенням абстрактності від прикметників: білоба *bēl-ob-a ← *bēl- "білий", худоба *xoud-ob-a ← *xoud- "худий", хвороба *xuor-ob-a ← *xuor- "хворий", злоба *zul-ob-a ← *zul- "злий". Подробиці про сей суф. див.: F. Sławski, Język Prasłowiański, стор. 63–64 (І, вступна частина про прасл. морфологію).

плинопис
1
життєпис
1
сторі
1
старовітчина
0
повість
0
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Увійдіть через Facebook
Поділитись з друзями