Значення слова
Історія — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
Приклад вживання

Історичні твори.

Походження

дав.-гр. ἱστορία − оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово історія

дієпис
37

історичний – дієпи́сний

Дмитро Дебелий 27 вересня 2016
27 вересня 2016

історик - дієпи́сець

5 листопада 2016

Є таке давнє слово як літопис і літописець

15 листопада 2016

У словничку Смаль-Стоцького: дієпис. Підтримую.

15 листопада 2016

Посилання на словник де ?

15 листопада 2016

Степан Смаль-Стоцький, Федір Гартнер "Руська Правопись зі словарцем", 1918, Торонто, "Канадійський фармер"

16 листопада 2016

Саме слово дієпис якось не дуже вказує на опис минульщини, якісь дії описує але не зрозуміло які саме, от наприклад коли кажуть життєпис то одразу зрозуміло, що йдеться про чиєсь життя, а дієпис навіть якщо якийсь Смаль-Стоцький у Канаді його придумав як на мене відповідник не вдалий

12 листопада 2023

Ґрецькою мовою також «ιστορία» не є розповіддю про минуле. Це слово дослівно перекладається, як «розповідь» чи «оповідання». Хіба не турбує, що «дієпис» закріпилося ще здавна? Це є наше слово, воно в словниках є. Також воно не є калькою з ґрецької мови. Не розумію, чому обов'язково назва мусить одразу «минуле» відкидати, якщо навіть ґрецьке слово «історія» не згадує минуле у дослівному перекладі. Та ба якби це слово перекладало, як «розповідь про минуле», то нагадаю, що не обов'язково саме калькувати.

16 листопада 2016

Пане Миколо, українська мова відприсудникова (В.Сімович "Граматика української мови" Київ-Ляйпціг,1919, П.Ковалів "Українська мова" Н.Йорк, 1966р, СтДА10.003-2011"Слововживання відповідно до україномовного способу мислення", Київ 2011р, а Смаль-Стоцький був учителем всіх цих дядьків.). Історія наша описує не осіб та минульщину, а діяння цих осіб. От вам і дієпис.

16 листопада 2016

Слово дієпис більше підходить до переліку якихось дій й геть не обов"язково історичних

16 листопада 2016

Тоді минулопис перелічує минувщину не обов'язково історичну.

16 листопада 2016

Пане Валентине так відкрутитися не вдасться, бо те що вже минуло то вже у будь-якому випадку історія, а дієпис може бути спрямований і на майбутнє

16 листопада 2016

"Діяння святих апостолів - це історична оповідь чи майбутні дії?

16 листопада 2016

Діяння історична але то не виходить за межі того, що я написав раніше. Тобто дієпис може стосуватися і історичних подій, і майбутніх. Діяння святих апостолів вказує на дії котрі вони робили але саме слово діяння не є тут синонімом слову історія хоч і є оповіддю про минулі події, то не можна автоматом переносити на зовсім иньше слово дієпис

16 листопада 2016

Посилаюсь на "Словник чужих слів" П.Штепи: історія - літопис, дієпис, гісторія, див. хроніка.

3 грудня 2016

історична постать - дієписна постать? дієпис скоріше відповідає камері спостереженння, чи відеореестратору, а може й сейсмографу. Степан Смаль-Стоцький сьогодні б вважав так само.

4 грудня 2016

До історичної постаті має буди инше означення.

5 грудня 2016

Але воно має бути похідним від основного поняття, чи спільнокореневим з ним. Необхідно визначити відразу усі слова, тісно зв'язані з історією. Історія, історичний, історіографія, кліометрика (історична статистика) та багато інших.

28 грудня 2016

Прочитавши чудову вашу дискусію, шановне панство, маю питання. Якщо брати до уваги, що історія як наука описує дії із прив'язкою до дат, то чи не краще тоді взяти "літопис", адже воно "пише події за літами"? До речі, як на мене, "дієпис" є чудовим словом для відповідника "change log" в ІТ, що описує файл із переліком змін за версіями (коли-не-коли із зазначенням дат цих змін).

31 грудня 2016

Пане Миколо! Історія досліджує не стільки дати чи події, скільки причинно-наслідкові зв'язки, які призвели життя людей саме до такого, а не іншого стану у сьогоденні. А гола прив'язка подій до дат це літопис, або хроніка. Літописи досліджує хронологія, як розділ історії. Тому слово "літопис" має набагато вужче значення ніж "історія". Тому наука, що досліджує минуле людей та їхніх суспільних зв'язків найбільш повно відповідає слову "минулознавство". А, взагалі, слід пропонувати відповідники не до окремого відірваного терміну, а до всієї сукупності історичних термінів. Тільки тоді стане видно, чи відповідають запропоновані варіанти значенню тих, чи інших термінів, чи не відповідають. Щодо терміну ''change log'' - це як "змінне значення" чи "змінне слово"? Тобто, наприклад, файли Winrar 1.0 та Winrar 2.1 належать до класу "change log"? Я правильно зрозумів?

2 січня 2017

Дякую, пане Олеже, за роз'яснення. Я дійсно якось "вузько" розумів термін "історія", в інший площині. Щодо терміну "changelog", то він радше відображає перелік змін від версії до версії (оновлення). Тобто існує один текстовий файл, який час від часу оновлюється. В нього вносяться зміни. Так, наприклад, 02.01.2017 Winrar 2.1: - виправлено помилки такі-то; - додано такі-то нововведення; - змінено функціонал; - покращено зовнішній вигляд програми тощо.. Нижче старші (старіші) версії: 31.12.2016 Winrar 1.0 : - додано кнопку "розпакувати"; - змінено позначки-зображення до кнопок; І далі в такому ж руслі. Дуже подібне на хронологію-літопис. Один із запропонованих варіантів перекладу "змінопис". Проте "дієпис" мені ближче до серця. Можна вважати синонімом до "змінопису", адже кожна зміна це дія. Але не навпаки ).

23 квітня 2017

Переконали, підтримую цей варіянт, вже якось звиклося й не виглядає поганим відповідником, особливо на тлі того, що це слово не нове

30 серпня 2019

Красне слово

30 вересня 2019

Слово може і красне, але не відповідне. Історичний допис не має змісту поза міткою часу, хоч би й обставинами та вона визначається. Натомість дієпис такий зміст має. До того ж історичний допис буває лише у минулому часі, щонайменше час обставин є минулий. Час дієпису визначається лише обставинами, у т.ч. - майбутній. Геть і наказовий спосіб дотямить! Щось не розумію, про яку красу йдеться? Пан Oleg Khmelyuk подав історію як суттєво ширшу річ за літопис, не сперечаюсь. Та все ж поза точкою зору автора вона містить літопис і невід'ємна від нього, бо той зір є саме на той літопис.

14 березня 2020

Мене цікавить відповідник для слова "доісторичний". Є якісь помисли?

12 квітня 2020

"Переддієписний" або "додієписний" ймовірно.

4 березня 2021

анахронíчний; антиквáрний; архаї́чний; віджи́лий; відстáлий;
доістори́чний; допотóпний; задáвнений; закоренíлий; закоснíлий;
закостенíлий; застарíлий; зáтхлий; зашкарýблий; зашкарупíлий; зашкарýплий; зашкрумíлий; консервати́вний; недіє́вий; несучáсний;
перестарíлий; ретрогрáдний; старéзний; стари́й; старомóдний.

З нового словника мовного розмаїття: "А як кажуть у Вас?"

23 жовтня 2022

Як на мене, не годиться, оскільки історія вивчає більше час, минуле, аніж дії. "Дієпис" більше підходить до "алгоритм" або "програма", аніж "історія". Дієписні обставини? Дієпис Юпітера?

14 лютого

Який "дієпис"?! Історія -- про минуле, про те, що було. Дієпис -- більше алгоритм, рекординг, але не це

літопис
19
Микола Ттт 16 листопада 2016
3 грудня 2016

літопис - це документ, а не наука

4 грудня 2016

Це не тільки документ

5 грудня 2016

літопис - це той же щоденник, тільки більш масштабний і політично спрямований, а не особистий. Але ж ніхто не зважився назвати науку щоденником.

5 грудня 2016

Літопис то не документ, то власне і є історія або ще хроніка теж використовується для означення того самого. Инша справа вам не звично то бо звикли до слова історія

31 грудня 2016

Що для вас особисто значить слово "історія"? Наприклад для мене це 1)розповідь про подію чи дію, 2)наука, яка досліджує минуле людей, суспільств, людства. А тепер назвіть мені український відповідник "історіографії" . За вашою логікою це "літописопис". Погодьтесь - це буде маячня.

19 вересня 2020

Так і літопис то теж розповідь про подію чи дію, а слово історіографія складається з двох частин і обидві запозичені з грецької, ви просто звикли до цих слів, тому вам здається, що вони найліпше підходять, але звикните до літописопису чи якогось иншого відповідника і вже історіографія вам буде здаватися маячнею

18 вересня 2020

Мені до вподоби, літопис. Надзвичайно давнє, наше рідне слово. Насправді, се не лише "документ", а й назва процесу, навуки, тобто "опис/описування літ" - описування подій, що сталися в сі літа. Тому вважаю коментарі ніби се документ і не годиться - притягнутими за вуха. sum.in.ua: litopys

+++, найліпше!

8 лютого 2022

Ліпше до хроніка

6 липня 2023

Літопис відносився до подій княжих часів, однак слово може набрати більш обʼєднане значення, як більш теперішніх часів. Дієпис натякає на теперішні часи, котре писання не конче увійде в Літопись.

7 липня 2023

минулина
13

Істоиичний - минулинний.

Alexandr Chaika 30 листопада 2016
3 грудня 2016

історична постать - минулинна постать, вже краще, ніж дієписна, але якось некомфортно, може тому що незвично. Та й до минулознавства підходить.

28 жовтня 2020

+++

7 січня 2021

+++

минулознавство
10

Історія як наука. Так само як природознавство, суспільствознавство, правознавство, числознавство (математика).

Oleg Khmelyuk 15 листопада 2016
16 листопада 2016

Згоден, що науку можна назвати минулознавством але як наприклад перекласти історичний? Тобто в широкому розумінні все одно потрібна ще якась форма

2 січня 2017

Як щодо "історичний" - "минулознавчий"?

2 січня 2017

Досить не погано здається

3 січня 2017

Пропоную розділити "історичний" на "минулознавчий" та "часоплинний (минулинний)", щоб відрізнити відтінки на кшталт: 1)минулознавчий підхід до дослідження подій; 2)часоплинний(минулинний) розвиток країни. Тільки слід знайти відповідники до всіх слів історичного кластеру одночасно, бо інакше вийде кострубато та неприродно.

20 лютого 2022

5-тискладове слово, шчо робить його занадто довгим для вимови і значно програшним на тлї запозиченої "історії". Я б гилив творити слово не більше 4-х складів. Таким чином давньознавство, старознавство, часознавство й под. є набагато легшими для вимови і використанню в життї.

бувальщина
10

історія, як оповідь про якусь подію, чи прогоду.

Oleg Khmelyuk 15 листопада 2016
28 жовтня 2020

+++

славута
8

славу́та - історія / - Словниця української (або Юговоруської) мови. Ф. Піскунов. 1873. - С. 109. https://books.google.com.ua/books?id=0d5bAAAAcAAJ&pg=PA109&hl=uk#v=onepage&q&f=false

S. Velichko 18 травня 2017
4 червня 2017

славута - це більше ода чи панегірик, тим більше, що гімн зараз славнем називають.

20 лютого 2022

Гистор'я не завжди славна. Лучче використовувати це слово саме до саме славної гистор'ї, збагативши українську мову.

славета
7

Як альтернатива до “славута”
Етимологічний словник української мови.
Словник Пискунова.

Махно Рус 7 березня 2018
23 грудня 2020

+

вистя
6

fistya
Вимова: {ˈβ̞ɪ͡eʃt͡ʃɘ ~ ˈβ̞ɪ͡eiʃt͡ʃɘ}.

Творено мною від друс. прикметника вистъ "очевидний, бачений, засвідчений", яке є, в свою чергу, первісно пасивним дієприкметником (з суф. пасивного стану *-t-) від незбереженого прасл. атематичного дїєслова *widti (+висти, +виде) "бачити; (явити)". Крім друс. слова основа вист- є збережена в укр. ненависть, зависть (і похідних), та польськім oczywiście (*ociwistē ← *okey-weyd-t-oy). Мотивацією творення тями ιστορία від основи *wid-t- → вист- сій служило грецьке ιστορία, корінь якого є той же в данім друс. вистъ, і в укр. вид, видіти тощо – прасл. wid-, з іє. weidh-. Грецьке бо слово ιστορία (*weid-tōr-ia) первісно значить *"дослідження, спитування баченого – очевидного, засвідченого → засвідчених відомостей". Крім того іє. корінь *weyd- → прасл. *wid- → укр. вид- є через переголос *е:*о споріднений з коренем іє. *woyd- → прасл. *wēd- → укр. від- "відати, вість, відомість, ...", що таким ч. демонструє глибший зв'язок між поняттями "бачене" та "відоме (бо бачене, на підставі фактів)".
Форму вища є мною ...

אלישע פרוש 15 жовтня 2019
15 жовтня 2019

... творено за допомогою долучення до згаданої основи вист- прасл. суфікса *-y-, що в поєднанні *-st-y- + дальший голосний дає в укр. -щ-, та парадигматичного суфікса *-а (зак.жін.р. в термінах суч. граматики): *wist-y-a → вища. Прасл. суф. *-y- типово творить іменники від прикметників (хоча також від дієслівних коренів: ноша *nos-y-a : *nositi, саджа *sad-y-a : *saditi, воля *wol-y-a : woliti тощо) з значенням належності чи власності, властивості. До подібно творених іменників належать слова: пуща ← *poust-y-a від *poust- "пустий", гуща ← *gONst-y-a від *gONst- "густий", іржа ← *rud-y-a від *rud- "рудий; друс. ръдръ", круча ← *krONt-y-a від *krONt- "крутий", й багато інших. Більше про суф. *-y- див. F. Sławski, Język Prasłowiański (І), стор. 82.

З-поміж прикладів передачі тями ιστορία засобами питомими в інших мовах цікаво згадати деякі, подавши короткий огляд їх словотвірно-семантичної мотивації:

ісл. saga "історія (та інші значення), фар. søga "тс. (+ інші значення), норв. soga "тс.; + переказ; ..." від прагерм. кореня *sag- "казати (*переказувати бачене, відстежене)" (іє. *sōqu, також в укр. сочити "стежити, переслідувати" : *sequ-);

уг. múlt "історія; минуле", невідомого мені походження, але з огляду на друге значення "минуле" є ясна мотивація передачі поняття "історія" через поняття "минулість";

вал. hanes "історія" від пракельт. *sanestos, з невідомими мені дальшими іє. зв'язками, але інші значення, приписували (див. Wiktionary) пракельт. формі: "таїна; шопіт; рада; ..." натякають на мотивацію передачі тями "історія" від поняття "щось приховане, таємне → невідоме" або "рада-навущення → переказ (в т.ч. таємниць)" – така мотивація мені видається доволі дивною, й для укр.м. ледве чи принятною;

араб. tarik від кореня *r-k- з значенням "реєструвати, зазначати, мітити дати, літа, час, хронологізувати", тобто арабське слово є мотивовано розумінням поняття "історія" як "документування часового перебігу, чи подій на осі часу", тобто, по суті, "хронологія" – ми все-таки розрізняємо поняття "історія" та "хронологія" (хоча в деяких контекстах вони інколи й можуть перетинатися);

санскр. itihasa (відки й інд. itihas) "історія; легенда; традиція; розмова", є за походженням зліплений вираз *iti ha āsa "так се було";

нім. Geschichte, гол. Geschiedenis – від прагерм. кореня *ske- "стрибати"; значення "історія" постало через проміжне значення "статися" ← "стрибати (про події)".

Непринятними слід уважати пропозиції передачі поняття "історія" з складником -пис- "писати", бо нині ми розрізняємо крім "історії" ще "історіографію", де складник "-графія" сам значить "писання".

Нижче подам ще кілька форм від тої же основи вист- з іншими придатними для творення іменників від прикметників суфіксами. Підставою для вибору відповідних суфіксів мені служила праця Ф. Славського Język Prasłowiański (F. Sławski; вступна частина про прасл. морфологію).

вистел
6

fistel
Вимова: {ˈβ̞ɪ͡estɛɫ ~ ˈβ̞ɪ͡eistɛɫ ~ ˈβ̞ɪ͡estɛw ~ ˈβ̞ɪ͡eistɛw ~ ...}.

Творено за допомогою суф. *-el-, див. F. Sławski, Język Prasłowiański, стор. 108 (І, вступну частину до прасл. морфології). Іменників від сього суф. є серед мов словянських можна налічити, здається, небагато, серед них: бовг. бързел "бистрина" від *burz- "борзий, бистрий, прудкий", чес. živel, укр. живел "елемент; стихія" від *giw- "живий".

Решту подробиць про саму основу див. у моїх коментарях під "вища".

אלישע פרוש 15 жовтня 2019
вистина
5

fistina
Творено мною від основи вист- (див. подробиці в моїх коментарях під "вища") за допомогою суф. *-in-a. Подробиці про сей суф. див.: F. Sławski, Język Prasłowiański, стор. 120–123 (І, вступна частина про прасл. морфологію). Суфікс сей є в слов'янських мовах і зокрема в українській дуже продуктивний.

אלישע פרוש 15 жовтня 2019
минувшина
5
Andrii Andrii 15 березня 2020
28 жовтня 2020

+++

10 жовтня 2022

Безперечно. Історія ― наука про минуле, зокрема людства

минулопис
4
Микола Ттт 10 жовтня 2016
3 грудня 2016

минулопис - це більше історіографія

вистизна
4

fistizna
Творено мною від основи вист- (див. подробиці в моїх коментарях під "вища") за допомогою суф. *-izn-a з значенням абстрактності чи збірності (хоча має вжиток і в інших значеннях, зокр. гіпокористичнім: бабизна "велика жінка"). Подробиці про сей суф. див.: F. Sławski, Język Prasłowiański, стор. 123–124 (І, вступна частина про прасл. морфологію). Суфікс сей є в слов'янських мовах і зокрема в українській помірно продуктивний: істизна "капітал; активи", тризна, материзна "спадщина по матері", вітчизна, трутизна, спільщизна "республіка", дідизна "вид спадщини" тощо.

אלישע פרוש 15 жовтня 2019
вистно
4

fistno
Творено мною від основи вист- (див. подробиці в моїх коментарях під "вища") за допомогою суф. *-yn-o. Подробиці про сей суф. див.: F. Sławski, Język Prasłowiański, стор. 136–137 (І, вступна частина про прасл. морфологію).
Праформа *wist-yn-o дає морфологічно в укр.м.: вистно, а фонетично: [висно], з випадінням t в вимові.

Ще про деякі інші суфікси, які я вважав непридатними для творення поняття "історія" від основи вист- (висновки здобуті на підставі згаданої праці Ф. Славського):

прасл. суф. *-ūn-y-+-i/a (стор. 139–144) творить іменники як правило: a) nomina loci, b) від імен з прасл. основою на *-u: добръіньи, гърдъіньи, поустъіньи, простъіньи, льгъіньи тощо;

прасл. суф. *ēl-y- (Sławski, 104) творить як правило nomina agentis від дієслів: печаль, скрижаль, свиріль, пищаль, мълчаль тощо.

אלישע פרוש 15 жовтня 2019
вистоба
4

fistoba
Творено мною від основи вист- (див. подробиці в моїх коментарях під "вища") за допомогою суф. *-ob-a з значенням абстрактності від прикметників: білоба *bēl-ob-a ← *bēl- "білий", худоба *xoud-ob-a ← *xoud- "худий", хвороба *xuor-ob-a ← *xuor- "хворий", злоба *zul-ob-a ← *zul- "злий". Подробиці про сей суф. див.: F. Sławski, Język Prasłowiański, стор. 63–64 (І, вступна частина про прасл. морфологію).

אלישע פרוש 15 жовтня 2019
повість
3
Andrii Andrii 4 вересня 2019
28 травня 2020

Гарно! І з доісторичний, праісторичний теж працює.

28 жовтня 2020

+++

булина
3

Утворено од дієприкметника "булий" суфіксом "-ин(а)", що позначає річ чи речовину з узгідною ознакою. Булина = те, що було.

Oleksa Rusyn 7 січня 2021
буво́змір
,
мино́змір
3

що збуло, минуло те і вивчаємо

Oleksandr Šymčuk 11 січня
плинопис
1
Oleksiy Stepanishchev 25 жовтня 2016
3 грудня 2016

плинопис - гідрограф. тут поетичні синоніми не підходять. потрібні точні значення

життєпис
1
Radomir Osipchuk 5 листопада 2016
5 листопада 2016

Життєпис це біографія

5 листопада 2016

Помилково написано, та правити система не дозволяє

сторі
1
Настя Пудло 3 вересня 2018
старовітчина
1
Andrii Andrii 4 вересня 2018
часопис
1

Пропонова поміняти слова на означення журналу та історії. "Дієпис" вказує на малий обсяг та наближеність до сучасності, а "часопис" на загальний, всевмісний характер похідної тями.

Danylo Shelest 18 квітня 2020
сторʼя
1

Слово "история" є ще в давньоруській мові, тому й позбуватися його дивно:
http://oldrusdict.ru/dict.html

Хіба що в українській мові перший звук відпав:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56822-storija.html#show_point

історія
0

Ще в руських писемних памятках є!

Turok NeKozak 31 березня 2020
5 квітня 2020

Це слово грецьке ἱστορία

діє́пись
0

(ж. р.)
У дорепресивних словниках це слово є з двома статями, чоловічим та жіночим.

Карл-Франц Ян Йосиф 15 листопада 2020
стория
0

Слово "история" є ще в давньоруській мові, тому й позбуватися його дивно:
http://oldrusdict.ru/dict.html

Хіба що в українській мові перший звук відпав:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56822-storija.html#show_point

дієписа́ння
0
літописа́ння
0
часоплин
0

У деяких значеннях

Roman Roman 10 жовтня 2022
11 жовтня 2022

<У деяких значеннях>

U yacuix? Mogete dati priclad?

часописія
0
Mykyta Vohnevych 6 листопада 2022
минуловідь
0
Роман Роман2 14 лютого
булознавство
0
Роман Роман2 14 лютого
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
18 жовтня 2022

До Чистилища
Це слово ми запозичили дуже давно. Навіщо його викидати?

11 листопада 2023

Україна в свою чергу була дуже багато разів під окупацією поляків, росіянів тощо. То ж як українська мова могла розвиватися? А ніяк. Зараз маємо нагоду, нові слова утворювати. Не треба триматися, аби як у росіянів. «Криша – наше слово, путь – теж наше, краска – теж». Так це загальнослов'янські слова. Подивімося, знову ж таки, на інші мови. Вони й досі розвиваються, а ми не маємо багато слів, яких не має жодна слов'янська мова. Ми мусимо робити українську мову, не давньоруську, не давньоукраїнську

11 листопада 2023

Ми мусимо робити українську мову, яка має свої слова, а не як англійська, кожне 3 слово запозиченням є. Чомусь за слова «краска», «бистрий» та «держати» ви тримаєтеся, бо росіяни вживають ті ж слова. А якщо зайде мова про властивості чи слова, які вони не вживають то й нам не потрібно це. Чому, наприклад, ми не вживаємо старий варіянт дієслова «бути» як «я єсм, ти єси, він єсть, ми єсмо, ви єсте, вони єсуть»? Росіяни теж це мають, проте вони не використовують це. Чому б нам не брати щось на зразок цього.

11 листопада 2023

Слово «дієпис» є навіть у словниках. Також чомусь ми раніше казали «гієрархія», а не «ієрархія», «гієроґліф», а не «ієрогліф». Сьогодні ми вживаємо «готель», а не «отель». Але коли мова йде про «історію», то саме «історія», а не «гісторія». Варто зауважити, що вживання літери «г» також є питомою властивістю української мови. Це теж стосується імен, «Ганна» замість «Анна», «Гандрій» замість «Андрій» тощо. Українська мова погано розвинулася, вона має дуже багато запозичень. Маємо можливість це змінити

11 листопада 2023

Щоб українська мова була українською мовою, а не частиною польської, частиною російської, румунської тощо. Отже я не погоджуюся з вами щодо використання «історії». Так, це давнє запозичення, але мова мусить вперед прямувати, проте не назад. Те що давнє було, стає давнім. Так, можна вживати «історія» поряд, але для чого тоді словотвір, якщо вас часто щось не задовольняє? Якщо єсте проти того, щоб створити НОВЕ, а не брати з праслов'янської мови, то який сенс у словотворі?

11 листопада 2023

Натомість можна переробити це під так звані «словозапозичення»

11 листопада 2023

Також цікава иста. Слово «тримати» праслов'янське слово

11 листопада 2023

Агов, Пане Мудров. Ми на словотворі, ми вигадуємо слова, які можна замінити для утворення та розвитку нашої мови. Неважливо, коли яке слово як давно запозичене є. Давнє запозичення не є виправданням чи причиною, яка просто забороняє творити нові слова. Розвиток мови полягає не у тому, яке слово коли запозичене було, а у тому, що ми й сьогодні розвиваємо нашу мову. Погляньте на французьку, німецьку, навіть польську мову. Всі вони встигли створити власну мову, бо вони не були так багато під окупацією.

Поділитись з друзями