Цитую добродія Єлисія:
Від прасл. кореня *god- "лучити (в що), попадати, підходити, годитися, пасувати, відповідати (чому)" з первісного значення *"кидати (й попасти)" з суфіксом *-ul- (→ *-ъл-) та парадигматичним суфіксом *-о- (закінчення ймен середнього роду).
Про мотивацію див. мою змінку під: тякло.
Твар *godulo, між иншим, знають мови лядська та словинцька зо значеннями "знак розрізнення, емблема, символ". Правда, для вкраїнської мови я твар гідло я взяв не тому що слово се є й у тиж мовах, а тому що відповідні значення кореня *god- суть і в українській мові: "пасувати, відповідати" тощо (див. слова в ЕСУМ під словом год).
В родовім відмінку однини: годол.
Префіксом ви- (рух з середини) , як у словах вибір, вислів, вистава. (ЕСУМ т.1,ст.368) З основи лик "зовнішній вигляд, обличчя". (ЕСУМ т3,ст.231) Семантично: "вибраний, представлений, показаний вигляд".
Значення кореня *lik- уже містить і конотацію "зовні", тому неясно, що саме до суті поняття тут має додати префікс ви-, який повторює той самий рух назовні. І чим є тут вибір сього префікс влучніший перед іншими префіксами? Чим саме ви-лик є більш "гербом", ніж, скажімо, про-лик, на-лик, до-лик, від-лик? Таке враження: абишо.
А тут проблема не в цьому. "Лик" це зовнішній вигляд але не просто вигляд, а фактичний вигляд, який вам можуть описати спеціалісти різних галузей у всіх його деталях. А ми говоримо про зображення, що умовно передає сутність території з усім її вмістимим. Саме на те, я і обрав префікс "ви-". Щоб він додав, що це не просто вигляд, а той що хтось вибрав.
Приблизно так: личити "виглядати, візуально існувати, бути видним", а виличити "показати, продемонструвати".
scit polonwf
Вимова: {ˌʃt͡ʃɪ͡ɘt poˈlɒnʏw}.
Ключ товку тями "герб, coat of arms" є "досягнення/добутки, звичайно чи часто (в контексті йсторичнім) завойовані, явлені символично на щиті" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/coat_of_arms: "Hereditary designs and symbols depicted on an escutcheon, sometimes accompanied by other elements of a heraldic achievement, such as a helm, crest, crest coronet, torse, mantling and supporters; described by a blazon."). Первісно слово полон значить "добуток, досягнення, завоювання, трофей". Така же є мотивація й зокрема ягельського coat of arms, де arms є тут мислено не прямо яко "зброя", але символи засобів досягнутих завоювань, добутків.
Та трошки задовго, не вважаєте, Єлисіє?
Не вважаю. В різних мовах тяму сю є речено двома словама (в т.ч. лучбою дву слову): ягел. coat of arms, дін. våben+skjold, нзм. wapen+schild, фар. skjaldarmerki, vápnaskjøldur, vápnaprógv, исл. skjaldarmerki, прт. brasão de armas, исп. escudo de armas тощо.
Тоді добре, знімаю ремст.
Я один не розумію, як сеє творіння прочитаи?
Ніхто не розуміє :)
«Щит полонів»?
Так.
<Ніхто не розуміє>.
Як бачите, не "ніхто".
Бо дякувати вищим силам і Вам безпосередньо, Ви даєте вимову в фігурних дужках.
Які Ви не читаєте.
Якби жто Ви пояснювали ось наприклад чому "і" треба читати як "ʏ", а не так, як подано в усіх офіційних прикладах вимови. Чи чому не "ɔˈɫɔ", а "ʊ͡ɔˈlɒ".
1) У яких таких "усіх офіційних прикладах вимови"? Не знав ім що для руської мови вже чинне письмо латинкою є. Та ще й те, що їх є більш одного...
2) Правив ім вимову. Там радше /ɔˈlʊ̯͡ɔ ~ ɒˈlʊ̯͡ɔ/ йме бути.
3) Бо так має бути.
Використання слова "полон" є дуже цікавою думкою.
Велика вподоба!
Ви серйозно гадаєте, що це довге словосполучення переб'є коротке слово? 🧐🤦♂️
А як тоді бути з похідними?
Гербовий — щитполонський?