1) Те слово, на яке'сте слали, є не те слово, що ту є дано.
2) Відки є бути питомому слову за таку тяму в добу, коли сама ява "династия" вже довше була не знана?
3) Слово є з памяток давньоруської доби – на ту бо добу ява та ближе сидить, ніж на "новожитню" добу, либо ні?
4) Про "якусь не дуже певну спільність із значінням" – тякну Вам: "вельможа".

Поґуґліть "рід Рюриковичів / Гедиміновичів / Капетингів / Стюартів" тощо й самі побачите, що "рід" і "династія" – синоніми. Утім, я певний, що ви й самі це знаєте. До речі, династії бувають не тільки в шляхтичів, а й у ремісників та взагалі людей з будь-якою роботою чи службою. Коли ж зважить на значіння слова "могутній", то споріднене з ним слово "могута" мало б значить "сила", "міць". Це не має нічого спільного з передаваними од батька до сина ремеством чи зверхністю.

Синоніми, та часто в тексті просто є потреба й стиля ради вжити "dynasty/dynastie", а не "house/maison/дім/рід". Друс. мова знала різні синоніми до тями "династія", серед яких були й рід, и дім. Але було й слово могѫта/могѫть (ж.р. на -ь), а також форма архаїчної відміни на -и: могѫти – то чому з його не користати? Крім того, слово рід є нам на добі ще для ряду йинших товків, що нині часто передаємо спосудами: "жанр", "сорт", "тип" тощо. Уявімо в реченні: "династія такого типу". Я'сми геть не проти в деяких реченнях бачити рід або дім у значенні "династія", та треба мати в резерві й випадки, коли без виразнішого слова не обійтись.

Максим — могута
Династія — могута 😆

Дякую!