Не спало никому на гадку, що десьбіч, коли не до кожного слова шуйбіч, то принаймні до деяких, міг Зизаній дати не "переклад", а товмачення? Який здоровий глузд може гадати, що при розмаї значень та похідних тварів від сього слова в руській мові мовці руської його могли не знати?
И що є з того, що в Гринченка є приклад из церковного письма? Слово се дало ймя найрозмаїтішим тямам — від конкретних річий різних галузей ужитку: воєнної, ставебної ("фронтон", "гребінь стріхи, стропу", "кроква"), бутової ("корпус замка", "паркан, пліт", "сідало про кури"), земеписної ("стрімкий гірський хребет"), живовідної ("частина тіла комах", комахи: Tetyra, Diaspidida, Pentatomida, Cassida, рослини: Parmelia, Physcia), аж по абстрактні – "тиша, затишок; безпека", "захист, оборона".