Титул — спадкове чи надане монархом почесне дворянське звання (князь, граф, барон, віконт і т. ін.) або звання володаря держави (король, цар).
Приклад вживання
У місті Дорогочині в грудні 1253 (січні 1254) папський легат коронував і помазав Данила Романовича, який прийняв королівський титул «від усіх своїх єпископів», підкреслюючи цим, що коронується (що водночас було вiдкритим викликом Золотiй Ордi, бо як васал хана Данило Романович не мав права цього робити) не лише він, а сама Русь.
Yé ne fémy. Ale slofo to e nam na dobé; slofa he: zuannie, cin, stepeny, stõpeny, posada, gwdnwsty ne godẽty. Na pr., »zuannie« ne e tocyno = »title«, a ino sõmégyno yomou. Ne ménimo ge muityma slofa "ранг" : "титул" : "посада" : "звання".
Величезний ЖИРНЮЧИЙ мінус, церковнослов'янщина!
—
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Санъ — руськ. Дінѣтарство.
Я це не на захист слова дінітарство, навіт не знаю, що означає, а на те, що слово сан є чуже! Вважається (Mikl. EW 288; TEl I 240, ІІ 151; Огиенко 34; Шипова 275; Мелиоранский ИОРЯС 10/4, 127; Младенов 569; Skok ІІІ 199) запозиченим у староболгарську мову з дунайсько-булгарської (пор. тур. чаг. кипч. san «велика кількість; сан, слава»).
Титул — спадкове чи надане монархом почесне дворянське звання (князь, граф, барон, віконт і т. ін.) або звання володаря держави (король, цар).
У місті Дорогочині в грудні 1253 (січні 1254) папський легат коронував і помазав Данила Романовича, який прийняв королівський титул «від усіх своїх єпископів», підкреслюючи цим, що коронується (що водночас було вiдкритим викликом Золотiй Ордi, бо як васал хана Данило Романович не мав права цього робити) не лише він, а сама Русь.
лат. titulus — напис, почесне звання
словін. naziv
угор. cím
казах. дәреже
хорв. naslov
Перекладаємо слово титул
ЕСУМ V, 176: сан.
А що думаєте про зрій, Ялисію? Бо в ЕСУМі точної думки нема.
Yé ne fémy. Ale slofo to e nam na dobé; slofa he: zuannie, cin, stepeny, stõpeny, posada, gwdnwsty ne godẽty. Na pr., »zuannie« ne e tocyno = »title«, a ino sõmégyno yomou. Ne ménimo ge muityma slofa "ранг" : "титул" : "посада" : "звання".
На добі, але ялося би ще знати чи наше воно, бо може через бовгарську черпане.
Величезний ЖИРНЮЧИЙ мінус, церковнослов'янщина!
—
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Санъ — руськ. Дінѣтарство.
Я це не на захист слова дінітарство, навіт не знаю, що означає, а на те, що слово сан є чуже! Вважається (Mikl. EW 288; TEl I 240, ІІ 151; Огиенко 34; Шипова 275; Мелиоранский ИОРЯС 10/4, 127; Младенов 569; Skok ІІІ 199) запозиченим у староболгарську мову з дунайсько-булгарської (пор. тур. чаг. кипч. san «велика кількість; сан, слава»).
Невже "король" є звання? Тоді вже "почесне звання". Але треба якесь таке слівце, особливе.
В принципі так https://uk.worldwidedictionary.org/титул
Не так. За Вашим посиланням нич про то не свідчить. Суміжні тями не значить тотожні.