Уря́д — 1) Должность.
«Вмер паволоцький полковник, що послі Шрама уряд держав». К. ЧР. 15.
«Який-такий уряд — луччий, ніж проста служба». Ном. № 956.
«Не знаю, то ще не за мого вряду було, — казав чабан». Екатер
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61360-urjad.html#show_point
Від праслов'янського *urędъ, звідки й чеське úřad, що також значить «посада», звідти й українське слово відрядження «відхід від посадових обов'язків, від свого уряду» та давньоруське отрѧдити «відсторонити від посади».
Жіночого роду. Від прасл. sěděti, sěsti (‹*sědti).
goroh.pp.ua: сидіти
Жіночого роду. Від прасл. sěděti, sěsti (‹*sědti).
goroh.pp.ua: сидіти
Помістя — Должность, служба, место.
«Чи не знаєте, кажу, де б тут помістя можно знайти»? МВ. І. 23.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/43332-pomistja.html#show_point
Воно радше про територію, а не посаду...
1. Земельне володіння поміщика. "Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард". (Панас Мирний)
2. У Росії і в Україні до початку XVIII ст. – феодальна земельна власність, яка надавалася за службу у війську чи при дворі і яку, на відміну від вотчини, не можна було заповідати, продавати тощо. "Помістя разом з селянами роздавались дрібним служилим людям за службу при дворі або у війську князя". (з навч. літ.)
3. рідко. Майно, власність.
+