Від індоєвропейського кореня *ger- збирати, згрібати, приГОРщати.
https://www.etymonline.com/word/*ger-?ref=etymonline_crossreference
Прочитайте розвиток і походження значення слів κατηγορία, κατήγορος. Значення "збирати, горнути" не є вихідне, попри етимологічний зв'язок грецького кореня з укр. *горт-.
Читаємо разом: 1580s, in Aristotle's logic, "a highest notion," from Middle French catégorie, from Late Latin categoria, from Greek κατηγορία "accusation, prediction, category," verbal noun from κατηγορειν "to speak against; to accuse, assert, predicate," from κᾰτᾰ- "down to" (or perhaps "against") + αγορευειν "to harangue, to declaim (in the assembly)," from ἀγορᾱ́ - public assembly" (from PIE root *ger- "to gather"). Чим же є тоді давньогрецьке слово ἀγείρω, як не "збиратись"?
Ото ж і кажу: "... попри етимологічне значення...". Слов'янські мови не знають розвиток *люд → *мовити перед людом → *проголосити → *винити, судити {→*категоризувати}.
В матеріалах до словника давньоруської мови за Й. Срізнівським є грецькі κατηγορία, κατηγορείν перекладено зокрема словами:
възглаголати (з стсл.) "высказать; заговорить; обвинить; наговорить; accusare; κατηγορειν", глагольникъ (стсл.) "accusator; κατήγορος; ρήτωρ; interpres", годьникъ "accusator; κατήγορος", дорицати "argui; κατηγορειν; доносить; обвинять", сокъ "обвинитель; κατήγορος", сочити "κατηγόρειν; преследовать; обвинять; выносить приговор" тощо (ме бути ще, та я поки не стиг найти).
Отже, не значить що для слів на "категор-" слід брати саме з тих наведених коренів (паче декотрі з їх суть і старословянські, не давньоруські), але вони поможуть ухопити загальну йдею розуміння послідніх ступенів розвоя значення слів на "категор-", виразивши се відповіднмми коренями руськими.
3. Ряд позначок (перев. горизонтальні риски, лінії) на вимірювальній шкалі; 4. Місце, де щось розділяється, роз'єднується; лінія, яка розділяє, роз'єднує що-небудь.
"Тут кордон. Землі і лісу поділ, Тут межа, що відділяє нас." (М. Шеремет)
Він [батько] звелів стягати в купи палі дерева та сухий хмиз. (І. Білик)
Тут була невеличка площа, де зупинялися дядьки, їдучи на базар. Через те тут раз у раз були купи гною та кiзякiв. (В. Винниченко)
goroh.pp.ua: купа
1. Окремий вид якої-небудь загальної категорії, типу, явища і т. ін.
2. У біології – група окремих представників у межах одного виду, що відрізняються певними особливостями від інших представників того самого виду.
Найпопулярніший вид спорту – футбол – породив чимало різновидів: гандбол, пушбол, регбі, водне поло, баскетбол і навіть мотобол. (з газ.)
"Є види полювання, в яких людина повинна бути лише сама або з одним-двома хорошими і вивіреними друзями" (М. Рильський)
"Лунає триразовий залп з усіх видів зброї, яку має бригада..." (Є. Доломан)
3. Різновид, тип чого-небудь. 2. Ряд поколінь, що походять від одного предка. 4. Група тварин або рослин, що об'єднує близькоспоріднені види. 6. Граматична категорія, властива іменникові багатьох мов.
3. Крім поезій ліричних і гумористичних, пробував себе й у драматичному роді. (В. Самійленко) Поема створюється і існує на ґрунті взаємозв'язку двох літературних родів: епосу і лірики. (А. Малишко) Більшість письменників не обмежувалася одним якимсь літературним родом. Леся Українка, наприклад, була поетом, прозаїком, драматургом, літературним критиком, публіцистом, істориком і перекладачем. (з наук. літ.)
6. Рід – граматична категорія, що є однією з класифікаційних ознак іменника. (з наук. літ.)
Розбор - Kategorie
Малоруско-нїмецкий словар: У 2 т. / Т. 2: П — Я / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский. — 1886. — 812 с.
категоризувати
У значенні "категорії" це слово є радянський росіянізм.
Гето пусте твердження. Див.: Етим. сл. слов'янських м., стор. 215-219.
Таки +
Підтримую Вас, ви виходить часто й мудре пишете!
Ніякий це не росіянізм! (і чому не писати русизм, вас же ніхто не зроузміє?)
Тоді чому його немає у Словнику Грінченка, якщо не росіянізм?
І Русь це не Росія.
А він це і так знає.
російська федерація
Turok NeKazak, а Ви ні.
КФЯЙ, у Гринченка багато чого нема.
Я не стверджую, що як чогось немає в Грінченка, то цього слова не було в українській мові. А лиш, що якщо чогось нема в Грінченка (навіть у 3-й редакції), то слово це якщо й було, то було вкрай рідкісним реґіоналізмом.
І хто знає, яка тяма була в оригінального слова, зовсім не обов'язково така, як у мові російській.
Карле, проте є у Спілки та Уманця
r2u.org.ua: Розряд
Дають голоси росіянізмові :(
Дайте альтернативу.