Прочитайте розвиток і походження значення слів κατηγορία, κατήγορος. Значення "збирати, горнути" не є вихідне, попри етимологічний зв'язок грецького кореня з укр. *горт-.

Читаємо разом: 1580s, in Aristotle's logic, "a highest notion," from Middle French catégorie, from Late Latin categoria, from Greek κατηγορία "accusation, prediction, category," verbal noun from κατηγορειν "to speak against; to accuse, assert, predicate," from κᾰτᾰ- "down to" (or perhaps "against") + αγορευειν "to harangue, to declaim (in the assembly)," from ἀγορᾱ́ - public assembly" (from PIE root *ger- "to gather"). Чим же є тоді давньогрецьке слово ἀγείρω, як не "збиратись"?

Ото ж і кажу: "... попри етимологічне значення...". Слов'янські мови не знають розвиток *люд → *мовити перед людом → *проголосити → *винити, судити {→*категоризувати}.
В матеріалах до словника давньоруської мови за Й. Срізнівським є грецькі κατηγορία, κατηγορείν перекладено зокрема словами:
възглаголати (з стсл.) "высказать; заговорить; обвинить; наговорить; accusare; κατηγορειν", глагольникъ (стсл.) "accusator; κατήγορος; ρήτωρ; interpres", годьникъ "accusator; κατήγορος", дорицати "argui; κατηγορειν; доносить; обвинять", сокъ "обвинитель; κατήγορος", сочити "κατηγόρειν; преследовать; обвинять; выносить приговор" тощо (ме бути ще, та я поки не стиг найти).
Отже, не значить що для слів на "категор-" слід брати саме з тих наведених коренів (паче декотрі з їх суть і старословянські, не давньоруські), але вони поможуть ухопити загальну йдею розуміння послідніх ступенів розвоя значення слів на "категор-", виразивши се відповіднмми коренями руськими.

Пропозиція зроблена, думки висловлені, працюймо далі.

У значенні "категорії" це слово є радянський росіянізм.