Значення слова

Чиновник — державний службовець певного рангу.

Приклад вживання

Ви чиновник, а при яких саме чинах?

Походження

рос. чиновник від церк.-сл. чин, накинутий за СРСР за політики зближення "братніх мов", незнаний в українського народу в цій тямі до 1930 років.

Приклади в інших мовах

рос. чиновник

Слово додав

Перекладаємо слово чиновник

уря́дник
6

Уря́дник — Чиновник, должностное лицо.
r2u.org.ua: чиновник

9 лютого 2021

+++

16 квітня 2021

Спасибі за підпору!
Слово від праслов'янського *urędъ «уряд».

29 листопада 2021


Це полонізм.
пол. urzędnik – урядник
Є наше питоме — урядовець. До речі, його вже давно вживають офіційно

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Чиновник – урядо́вець, -вця; -ница – урядо́вниця, -ці.

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Чино́вникъ, ца = чино́вник, ця (С. Жел.), урядо́вець, у(в)ря́дник, уря́дниха (С. Ш.), уря́дчик (С. Ш.). — Губе́рнскій ч. = губе́рець. — Суде́бный ч. = суде́йський, судови́й, судови́к. — Канцеля́рскій ч. = канцеляри́ста, пи́сарь. — в Синодї і в Сенатї багато урядників з Українцїв. Кн. — Посли Великого Князства Литовського і врядники наші. Ст. Л. — Старости подкомориї і іниє врядники земскіє. Ст. Л.

29 листопада 2021

Відки взяли, що це слово полонізм? Он самі ж навели словник, де це слово подане українським.

29 листопада 2021

Уря́дник. Это название нижнего чина в уездной полиции царской России было заимствовано из польского, где urzednik — «служащий» от существительного urzad — «учреждение», восходящего к той же основе, что и русское ряд. Буквально — «тот, кто следит за порядком».

словарь Крылова Г. А.

29 листопада 2021

Так виглядає, що це слово московити перейняли у нас, а як не вважали вони українську самостійною мовою то і вирішили прибрехати, що слово не наше, а польське.

29 листопада 2021

"Це полонізм.
пол. urzędnik – урядник
Є наше питоме — урядовець"
"Уря́дник. Это название нижнего чина в уездной полиции царской России было заимствовано из польского, где urzednik — «служащий» от существительного urzad — «учреждение», восходящего к той же основе, что и русское ряд. Буквально — «тот, кто следит за порядком»."

О_о

Ви заперечуєте в руській мові наявність суфіксу чепенів "-н-" і "-ик" для творення слова на позначіння людини-виконавця?

урядовець
3

Навіщо щось вигадувати, якщо в нас давно вже є питоме слово

УРЯДО́ВЕЦЬ, вця, чол., дорев. Службова особа, чиновник. Родився я 5 вересня ст. ст. 1864 р. в м. Вінниці на Поділлі, в родині урядовця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); Документи, які того ж дня зібрав Синельников, свідчили про те, що Кільчевський був лише сином поштового урядовця нижчого рангу (Іван Сенченко, Опов., 1959, 208); Судові урядовці оселились у домі Базилевських (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 193).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 484.

Ярослав Мудров 29 листопада 2021
порядник
0

Лексикон словенороський Памва Беринди (1627р.):
церк.сл. чинъ — руськ. порѧдокъ

Лексис... Лаврентія Зизанія (1596р.):
церк.сл. чин — руськ. порѧдокъ

Словник Грінченка:
укр. чин – 1) действие, деяние, 2) способ, образ, 3) чинъ – заимствовано изъ русскаго языка.

краян
0

Давньоруське слово:http://oldrusdict.ru/dict.html#

Мельник Павло 21 березня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
9 лютого 2021

Коли те слово є чудже, то чудже має бути й <чинний> у значенні "офіційний".
Чомусь не бентежить, що <уряд> точно вторить лядське <urząd>. Форма <чиновник> може й є з вятської, та сама мотиваційна основа того слова з її потенційним значенням "офіційний" має так само коріння й у руській мові. І з міркувань деривативної продуктивності, як морфологічно простіша, неускладнена префіксом, вона є перспективніша ніж форма від <у-ряд->, з мотиваційно неясним <у->.

9 лютого 2021

Чому "чинний" у значінні офіційний не чуже?

Поділитись з друзями