–
Спочатку цей термiн украïнiзуємо, потiм перестанемо демонiзувати, а потiм нам захочеться повторити щось подiбне? Мовляв, що тут поганого в спiльновинi.
Не треба перекладати такi слова як: комунiзм, фашизм, нацизм тощо. Не треба!
Глупство.
Глупство - це ваші впертість і невігластво.
Будь ласка, поверніть назад притомного Вадима.
-ізм (ідейні течії)
А корінь не чіпаю, бо й так зайве нам той комунізм в Україні мати, нехай і залишиться в історії й старих книжках.
Від "вібчина", як калька моск.-бовг. "община", яка найближче тягне до тями "комуна" + чепінь збірности "-ство".
'Забуду рід я'. Або забуду́рід.
Гарний відповідник. В самій ідеології панує космополітизм, себто відмови від усіх родів у світі й заміна їх на єдиний людський рід. Тому ставлю вподобу.
Од "сябринний" (r2u.org.ua: сябринний).
Правільнай дарогай ідьотє тарарісч 🤦♂️
Спочатку цю гидоту "перекласти" на українську. А потім можна сказати, так це ж сябринство, нічого поганого в ньому нема, навіщо нам декомунізація, мовляв, ви що за знесябрування, знетоваришування. Авжеж.
-
Сябер це камрад.
Тут би підійшло московсько-бовгарське слово "община", тоді комунизм - "общинство".
Ви вивіряли значіння слова "сябринний"? Я ж дав посилання.
В українській традиції це має гинше значіння, аніж чуже "комуна", це спільне користування "сябрів" (часто родичів чи сусідів) приватною власністю:
Ся́бер, -бра, сябро́, -ра, м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи.
Совладѣлецъ, совладѣ́лица = співвла́стник, ця (С. Пар.), співвласти́тель, ка, сябе́р, сябро́ (Черн.).
Брат братові сябер. Ном. № 9399.
Сосѣ́дъ = сусїд (С. Л.), сусїда (С. З. Л.), здр. ласк. — сусїдонько; сябе́р, сябро́. С. Л.
Сябрува́ти, -бру́ю –
1) водить компанию;
2) быть компаньоном в деле.
Ба й совкова словниця Кримського про комуну нічого не пише (пише лише про "общину", яке в українській традиції є "громадою", а не "комуною"):
Компаньо́н, -нка –
1) спі́льник, -ниця, компаньйо́н, -нка, (стар.) ся́бер, ся́бро, супря́га. [Я-ж не оди́н хазя́їн, у ме́не дво́є спі́льників (Звин.)];
2) (человек «для компании») това́риш, -шка, компаньйо́н, компаньйо́нець, -нка. [Звелі́ла компаньйо́нці занести́ ко́шика до комо́ри (Крим.)].
Українське "сяберство", "громадство" суть одмінні явища від москво-совкової "комуни" зі "спільним життям", відсутністю приватної власності. "Сяберство" це про партнерство, компанійство, а не про співжиття всім селом зі спільним майном у дусі москалів.
У нашій сториї комунизм проявився через московський "більшовизм", але це слово є творено чужим чепенем "-изм", тож творю нове слово від "більшовик" + чепінь збірности "-ство".
Не годиться. Більшовицтво – це проявок комунізму в СССР, то й те більше причетний до способу врядувать, а з теорією комунізму більшовицтво має мало спільного.
Олексо, Ви комунист? Бо зазвичай комуняки розповідають, що в совку була "погана практика" "хорошої теорії".
Класова боротьба не має нічого спільного з марксизмом? Щось новеньке.
Ми, вкраїнці, стрілися з "проявком комунизму" в вигляді більшовицтва, що я й зазначив у примітці, тож саме цим словом слід позначати обговорюване явище.
Комуніст - кровоскрізник.
Такій потворній тямі як комунізм, фашизм не треба шукати перекладу, бо це перший крок до олюднення цих понять. Спочатку лайно перестанемо називати лайном, потім його міфологізують, забудуть про жахи, а там, дивись, хтось захоче повернути його назад.
Якщо хтось цього не розуміє, то я не знаю, що в нього в черепній коробці, замість мізків.
Не дуркуйте! Додайте це слово до Чистилища!
<До Чистилища>
I lixiuxi slovo ne pèrecladaiõtyi, ou [komuˈnʲizm] e nerousscuy zuõcotuar. Rousscuy zuõcotuar boul bui [komuˈnɪzəm].
Напишіть це кирилицею, бо латинкою все одно ніхто писати не буде
"І лишивши слово не перекладаючи, у [komuˈnʲizm] є неруський звукотвар. Руський звукотвар був би [komuˈnɪzəm]."
lixiuxi = лишивши.
Прогавив 👍
Слово прийшло з Москви, то хай і звучить по-москвинськи. А звукотвар будете ладнати з іншими словами 🤷♂️
Не можна перекладати такі гидкі явища як фашизм, комунізм, нацизм. Бо це перший крок до гуманізації цих мерзенних явищ.
Хто цього не розуміє, або хворий, або падлюка!
То, певно, всі вельці (валійці) падлюки, бо користають питомий суфікс "-aeth/-іaeth" для слів "комунізм" та "нацизм" ("comiwnyddiaeth", "natsïaeth"). Варто хоч суфікс дібрати свій, якшо не згідні з перекладом основи.
cy.wikipedia.org: Comiwnyddiaeth
cy.wikipedia.org: Natsïaeth
На Толоці я про це Ялисію відповів.
От тільки треба дивитись на похідні (комуніст, комуністичний), а не тільки на сам "комунізм". Так само треба зважати на "комуна" та похідні.
Але основу чіпати не можна.
Наприклад, ви запронуєте "комунство" замість "комунізм". Тоді як бути з комуністом, комуністичним? Комунець, комунський? Як тоді уникнути плутанини з комуною?
Ніяк не вникнути плутанини, бо "комунізм" походить від "commun-".
Хоч, може, трохи зайво, але можна ше вліпити суфікса "-ов-": "комунівство", "комунівець", "комунівник", "комунівський".
КОМУ́НІВСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до комуна 1—3. Перші десять родин комуни поставили собі.. спільну хату, щоб було справді нове комунівське життя (Юрій Яновський, II, 1954, 155); І від серця йшов, гримів Мій комунівський заспів (Павло Усенко, І сьогодні..,
1.
U danuix pricladéx ‹комунівський› ≠ "communistic, communist (adj.)".
2.
Coli móuva e o tuaroslœu, to ya buimy novotuorui XX stl. za priclad ne byral.
Pocêp *-ou- pitimo ne tuority imena pricmêt ôd imên pœdstatui geinsca rodou; tuari rodova mnoginui he "babœu" (coho) sõty nepravilni. Slovo "communa" e geinsca rodou.
‹-œu-/-eû- + -sc-› sõty dua pocêpa. Lõcyba yix e pravilna lixe coli ‹-œu, -eû, -ov-› e ceasty imene pœdstatui, he: Cuiœu/Cuieû, Mõcacêu, Cernigœu, Cinadéyovo tc., + ‹-sc-›: cuieûscuy, mõcaceûscuy, cernigœuscuy, cinadéyeûscuy. Tuar ‹babœuscuy› e nepravilen i zaiev — ôd "baba" e pravilen tuar pricmetui: ‹babscuy›.
Tomou ôd "communa" pravilen boul bui tuar +‹communscuy›, ci ‹communnuy›, ta ne ‹communœuscuy›.
Про правильність ужитку "-ов-" + "-ск-" лише в випадках, коли "-ов" є вже частиною йменників я не згоден:
"королівський", "князівський", "домівський", "попівський", "дідівський", "синівський", "батьківський", "шпаківський".
Про хибність користання "-ов-" тут при ймені "комуна" жіночого роду ви, може, таки й праві.
U slovax ‹domœuscuy› ta ‹suinœuscuy› inacxe i ne moglo bouti; ‹-œu› e tou ceasty pneû *domou-, *sūnou-.
Slova "còroleûscuy", "dédœuscuy", "popœuscuy", "batkœuscuy" sõty mõgysca, ne geinsca rodou. Ta i u yacé znacyeinïé imõty si tuari slougiti? Coli yaco primetui derjanïa, to pravilni yix tuari sõty: ‹còroleû›, ‹popœu›, ‹dédœu›, ‹batkœu›, ‹cneazeû›. Zu pocêpomy *-ysk- daunéy i pervésen tuar primetui ôd slova "cneazhy" e ‹cneagesc, cneagysc-›, ne ‹cneazœuscuy›.
За вжиток при жіночому роді буду поки згоден з вами.
"Ta i u yacé znacyeinïé imõty si tuari slougiti? "
Шо ті два суфікси можна чіпляти не лише коли "-ів" є вже частиною йменника.
Вважаю, що такій жахливій і потворній ідеології не слід ажень синоніму творити, щоби у майбутньому, не приведи Боже, се стало причиною "другого подиху", так би мовити, її повторного вивію в новім імені, в молодих дурних умах.
Нехай цей покруч буде назавжди таврований "комунізмом".
Не знаю, чи правильно щодо покруча, з усим иншим цiлком згоден
Це слово не тілько чуже, а ще й не приладнане до руської вимови. До того ж, не годиться приплутувать почуття до науки. Тож -.
Воно й не має бути приладнане, хай звучить таке дике створіння, звідки воно прийшло до нас — тобто по-москвинськи.
А гратися в слова й приплутувати почуття до науки будете в іншому місці, з іншими словами.
Таке враження, що ви теж вийшли з фракції КФЯЙ — інколи правильні речі говорите, інколи таку дурню, що не знаєш, куди бігти 🤦♂️