Звучить доволі по-радянськи, що, власне, і потрібно.
БідОта - пролетаріат. Словарь Ф. Піскунова 1882 р.
Пролетарии всех стран соединяйтесь — голодранці всі до купи
А так хз нащо ви це подали, мабуть щоб видалити як завжди
Первісна мотивація віді таки не від понятть «бідність» чи «найманий труд, служіння», а «сім'я, покоління», тож ближче до вихідного слова.
Головна ознака пролетаря: наймана праця.
Раби не продають свою роботу за засоби існування ,вони нічого не мають господар не дасть їсти ,чи закатує ,але заставне робити доки не помре . Тому раби нижчий клас суспільства ніж пролетаріат.
Отож бо, раби працюють, але не належать до пролетаріїв, так само буржуа можуть працювати.
Мета пролетаріату — плодитися.
Хибний підхід до перекладів. Із таким підходом лише відсебеньки тулити, а потім наново перекладати це саме слово, тільки з новим значенням.
Навіщо калькувати щось далеке від значення у давньому походженні слова? Одне з головних завдань пуризму — зробити слова зрозумілими. Взагалі щось вигадати завжди можна спробувати, але калькувати точно є сенс тільки тоді, коли це хоч якось стосується значення. По-інакшому виходять ті самі намарні кальки, які не тільки позичені, а ще й нібито своїми словами, але незрозумілі й неприродні.
Тому що перенесені бездумно
Значення пише що головне в них те, що вони робоча сила, це слово так використовують — от і робітництво
"Одне з головних завдань пуризму — зробити слова зрозумілими."
Слово "плід" Вам зрозуміле? Чому "плід" звуть "плодом"?
"Значення пише що головне в них те, що вони робоча сила, це слово так використовують — от і робітництво"
Як значення може писати? Значення не пише, воно писане кимось, у цьому випадку — марксистами.
"це слово так використовують"
🤦
Слово плід мені зрозуміле, а от чому бідніший клас суспільства, який не володіє засобами виробництва і заробляє продажем своєї робочої сили називається плодійством — ні. Типу вони тільки плодяться і все? Ну це ж не так. Взагалі, хто з класів не плодиться? А головне, а як же хоча б щось що справді характеризує пролетаріат? Усім, хто захоче зрозуміти слово "плодійство", не просто значення, а його суть, будову й походження, треба буде так саме прочитати етимологію та історію слова "пролетаріат", тільки в кінці ще й частину, де ви підбираєте відповідники
"Слово плід мені зрозуміле"
Чому "плід" звуть "плодом"?
"Типу вони тільки плодяться і все?"
Саме так.
"Взагалі, хто з класів не плодиться?"
А хто з класів не працює, не дихає, не живе, не помирає? Але тут наголос саме на цій функції, хіба не зрозуміло? Письменник зветься письменником, бо головне його діло — писати, хоча, звісно, не конче бути письменником, щоб писати.
"Усім, хто захоче зрозуміти слово "плодійство", не просто значення, а його суть, будову й походження, треба буде так саме прочитати етимологію та історію слова "пролетаріат", тільки в кінці ще й частину, де ви підбираєте відповідники "
А нащо розуміти суть, будову й походження? Це до чого? Вам треба розуміти суть, будову й походження слова "плод", чи Вам достатньо лише розуміти його значення?
Ну от, має бути наголос на якійсь функції, чому б не обрати справді визначальну?
Навіщо розуміти? Бо з тим самим успіхом можна чужим користуватися. Вивчити значення це одне, а от глибше розуміти одразу — інше. Для цього й очищуємо мову. І ясно що значення коренів треба знати, але хоча б значення складніших слів спросити
"Плід" чисто вкраїнське слово, Ви його зрозуміли чи ні? Чому "плід" звуть "плодом"?
Я би не дуже брав до уваги ознаку відсутності засобів виробництва. Бо Маркс мав на увазі власність на заводи чи землю, але скромно оминав, що кінь з плугом, чи які-небудь ударний дриль з болгаркою -- це теж засоби виробництва (теж капітал, хоч і дрібний, але він є в пролетарів).
Yzterex danoe mnoiõ daunieye tou slovo ‹mezdnicina› ponevagy lat. ‹proletarius› e ne œd znacyéinnha "plata, myzda", inacche bui latinscoiõ boulo œd slova ‹salarium›, cde lat. ‹proletarius› e œd ‹proles› "isceadoc", atge pervœstna sõty, ceomou tõ verstõ bie zvano taco, e ta cyto odin lixye unesoc derjavie ta sõspœilstvou bie nicy crœmy rodgéinnha dietiy.
I darma ci ta yacami dodatocynami mienami znacyéinnha se slovo obroslo se slovo is ciasomy, ta sõty cyto versva pœd puitainnhemy e taca cyto ne volodieyé ynomy stóubomy / ynoiõ istiznoiõ ("capital"), a odino imieinnhe yui e ino isceadçi / lietoròsttye ("offsprings") tam use e. Ne slied e ròzoumieti pœd tuimy cyto, bõdy simy, ou cògyna taca sõspœilstvianina neminõtche sõty isceadçi/dieti — se i ne e golóuna sõty. I tuimy pacye, tó ne znacity cyto oni conecyno ne ròbeaty ci praçouiõty (i bay dougye yaco), ci mojõty vuiganiati/yzvoditi ("produce") cyto a ci mojõty copiti yaco imieinnhe. Viedie, œd samoho poceatcou, iesce za Daunioho Rimou, bie u tœmy slovie pèuna prinizliva sõznaca ("connotation"), cyto dóugyna bie vuinicti u sõtcie ("context") zrieinnha na ciennœsty gromadian he na mœgylivo gerélo stóubotvoryéinnha, cyto ucladé ("implies") yzocrema pœdneatlivisty ("entreprise, entrepreneurship"), tb. yacosi bœilche ousillye négy [prosto] ròditi dieti. Inchami slovami, "dietorodgéinnhe", a œdtac "dietoròdeç = proletarius", e tou ròzoumieti, i imovierno taco'ho mogõ ròzoumieti i za Daunioho Rimou, e scorieye yno perenéisno meagco imenouainnhe.
Prigadouiõ odinõ moyõ oucitéilcõ dauno recti o odinie svoyie drouzie evrieyie yaco ova, na riedcœsty evrieyœum ne dielaié nicy u gittye nicy ino ròdity i xovaié dieti. Otse ya gadaiõ i e priclad toho cyto pereneseno 'proletarius' znacity.
+++
Oleksa Rusyn, дякую за підпору!
++
Селяни теж пролетаріат, але "робітник" згідно СУМ-11 працює не на землі.
sum.in.ua: robitnyk. Тому я пропоную відповідник "працівник" чи "трудівник".
—
Пролетаріат ≠ робітництво, це бідне робітництво
Буває багате робітництво? Ще й більше століття тому
Учіть матчастину 😉
Хіба що це про те що сучасне робітництво це не пролетаріат, не ті класи вже, і взагалі як утямки окремі. Але пролетаріат це й не голодранці та не біднота, всі ті самі доводи