Українщене
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору
*Социализм — соціялі́зм, -му
Я так думаю, що ви хочете замінити І на И?
відповідник, який вживав Драгоманов і не тільки: 
r2u.org.ua: громадівство; https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword=громадівство&showresults=1 (особливо де буквально кажуть про термін як відповідник соціалізму)
Ви взагалі притомні?
Як можна перекладати, комунізм, соціялізм, нацизм, фашизм? 🤦♂️
Ви можете подать бодай один мовознавчий довід, чого цього не можна робить?
А тут не треба нічого подавати, треба просто почитати дурню, яку тут пропонують от і все.
В чому річ? В деяких мовах це поняття перекладене.
угор. szocializmus
алб. socializmit
вірм. սոցիալիզմ (сотціалізм)
вал. sosialaeth
грец. σολιαλισμός
груз. სოციალიზმი (сотсіалізмі)
гел. sòisealachd
баск. sozialismoa
Можете назвати хоч одну європейську мову, де було б це слово перекладене?
Darma daiete pricladui iz inxyuix móulv; zuõcotuar [sot͡sialʲizm] e nerousscuy. Na pr., u eaghelscé e slovo ‹socialism›, ta ne móuveaty +[sot͡sializm], a ]ˈsoʊʃəlɪzəm, ˈsəʊʃəlɪzəm], u dœunscé e tioudye slovo ‹matematik›, ta ne móuveaty +[mɑtɛmɑtik], a [mæð̞ᵊməˈt͡seg̊], i ‹socialisme› e ne +[sot͡sialismɛ] a [soɕaˈlismə].
Але ось, у вальській замість -izm дано суфікс -aeth, а в скотській суфікс -achd.
Ну соціалізм до цього списку не треба додавати, в радянському союзі це точно була неточна самоназва, а так це поширена ідеологія. Як націоналізм, я думаю, до них легше можна знайти відповідники
<у вальській замість -izm дано суфікс -aeth, а в скотській суфікс -achd>
Puitanïe e na cœulko ti pocepi teacnõty grecyscomou ‹-ισμός›. Gr. ‹-ισμός› tuority pèrêd usémy imena déyui, hi ‹-nïe, -tïe› (ci ‹-yba›) u rousscé, ci ‹-ing› u eaghelscé, ci ‹-tio› u latinscé.
Bez slœu cyto stanõ ne u grecyscé móuvé, he "modernism", "communism", "impressionism" tc., pitomo grecysca slova zu ‹-ισμός› sõty stalo ôd déyeslœu, a tô déyeslœu na ‹-ιζω›; ‹-ισμός› ← -ιζ|- + -μός (← -μ- + -ός : ‹-μα(τ-)› ← -μ- + -α(τ-)). Bouaiõty u grecyscé i slova na ‹-ασμός›, ôd déyeslœu na ‹-άζω›, na pr. ‹στοχασμός› "reflection; musings; pondering; meditation" ← ‹στοχάζω› "I ponder; I guess, make conjectures" ← ‹στόχος› "aim, target". Na pr., slovo ‹κυνισμός› (→ "cynism") e ôd déyeslova ‹κυνίζω› "givõ he pes" (i rousscoiõ e ‹pséti› "giti he pes" — Onixyk., Sl. bôyc. gov.), ôd ‹κύων› "pes".
U grecyscax imenax pœdstatui zu ‹-ισμός› (i ‹-ασμός›) e use prisõto délanïe ci délo (practice, occupation &c.).
"Puitanïe e na cœulko ti pocepi teacnõty grecyscomou ‹-ισμός›."
Гадки не маю. Тими мовами не спілкуюся, а шоби робити висновки про відповідність суфіксів, гадаю, варто хоча би трохи володіти мовами. Морфологія, граматика та етимологія собою, та слововжиток також грає важливу роль у пошуку відповідних суфіксів.
Ròzouméiõ, ta pisal eimy i daléye.
<Соціялізм>
Neroussca uimóuva
Не русска, зате українська 😊
sum.in.ua: pospolu
sẽberscizna / sẽbrscizna
Від *сябр- (*sEM{b}r-) "спільник", через *сябрьскъ "суспільний, громадський, соціальний", оформлене суфіксом -изна на передачу "надбання" (рівни з: материзна "спадщина по материнській", спільщизна "respublica", вітчизна~отизна, дідизна ...) чи взагалі абстрактности, збірности тощо. *sk перед *і (рус. "и") стає "щ".
Форми сяберщизна та сябщизна суть фонетичні варйанти тої самої фонематичної форми *сябрьщизна, тому їх дано поруч.
+++
А можна ще прикладом із твором сяб(е)р-?
<А можна ще прикладом із твором сяб(е)р-?>
Ne ròzouméiõ.
Я'сми дав слово латиницею, а кирилицею ‹сяберщизна, сябрщизна› пак инший хто переписа. Моя правопись є морфофонематична, а не фонетична, сливе не передає саму вимову, а фонемну та морфемну структуру слова. Корінь сього слова є ‹seabr-› з додани суфикси ‹-sc-› + ‹-izna›. Скупчіннє /brʃt͡ʃ/ є руській мовї непитимо, й руська мова його рїшить у двї пути: 1) витертєм /r/, даючи [sʲɜb.ˈʃt͡ʃɪznɑ], або 2) вдїтом голосном /ə/, даючи [sʲɜbərˈʃt͡ʃɪznɑ]. Писаннєм латиницею ‹seabrscizna› є передвиджено гобї си вимови.
За моєю правописсю я пишу й ‹gornciary› "a potter ", та се не значить, оже то мїнить дїйсну вимову з [rnt͡ʃ] — вимова сього слова є [ɣ̞onˈt͡ʃar(ʲ)] або [ɣ̞orˈt͡ʃar(ʲ)], то би з витертєм або /r/ або /n/ — и вимова з [r] без [n] сього слова є в руській мовї вїдома. Писаннє ‹gornciary› одбиває морфемно-фонемну структуру слова, з основою ‹gorneç› "горнець", → ‹gornç-›, тому на письмї є збережено ‹-rnc-›. Про ту саму вину пишу й ‹l› в ‹remeislnik› "ремісник", бо від ‹remeslo›, хоча в вимовї в тварї ‹remeislnik› /l/ нема, ‹sreibrnuy› "срібний", бо від ‹srebro› (← ‹syrebro / сьрєбро›), хоча в вимовї є [bn], а не [brn].
—
Дурня якась.
Найбільше, що можна зробити, це узгодити з українською вимовою.
А перекладати — дурня.
Uisye Vam vadi /brʃt͡ʃ/, i yasoual eimy oge pisano ‹seabrscizna› ne ménity uimóuvõ su /brʃt͡ʃ/. A nuiné cyto e?
Сябрщина, сяберщина, абирвалгщина, дурнівщина.
Соціялізм не треба перекладати. Як комунізм, фашизм, нацизм, реваншизм тощо.
Ці тями навіть не будуть розглядати для перекладу. Це повна дурня й марна трата часу. 🤷♂️
Звичайно, можна тут надувати щоки й випускати пару, та все даремно