Українщене
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору
*Социализм — соціялі́зм, -му
Я так думаю, що ви хочете замінити І на И?
відповідник, який вживав Драгоманов і не тільки: 
r2u.org.ua: громадівство; https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword=громадівство&showresults=1 (особливо де буквально кажуть про термін як відповідник соціалізму)
<у вальській замість -izm дано суфікс -aeth, а в скотській суфікс -achd>
Puitanïe e na cœulko ti pocepi teacnõty grecyscomou ‹-ισμός›. Gr. ‹-ισμός› tuority pèrêd usémy imena déyui, hi ‹-nïe, -tïe› (ci ‹-yba›) u rousscé, ci ‹-ing› u eaghelscé, ci ‹-tio› u latinscé.
Bez slœu cyto stanõ ne u grecyscé móuvé, he "modernism", "communism", "impressionism" tc., pitomo grecysca slova zu ‹-ισμός› sõty stalo ôd déyeslœu, a tô déyeslœu na ‹-ιζω›; ‹-ισμός› ← -ιζ|- + -μός (← -μ- + -ός : ‹-μα(τ-)› ← -μ- + -α(τ-)). Bouaiõty u grecyscé i slova na ‹-ασμός›, ôd déyeslœu na ‹-άζω›, na pr. ‹στοχασμός› "reflection; musings; pondering; meditation" ← ‹στοχάζω› "I ponder; I guess, make conjectures" ← ‹στόχος› "aim, target". Na pr., slovo ‹κυνισμός› (→ "cynism") e ôd déyeslova ‹κυνίζω› "givõ he pes" (i rousscoiõ e ‹pséti› "giti he pes" — Onixyk., Sl. bôyc. gov.), ôd ‹κύων› "pes".
U grecyscax imenax pœdstatui zu ‹-ισμός› (i ‹-ασμός›) e use prisõto délanïe ci délo (practice, occupation &c.).
"Puitanïe e na cœulko ti pocepi teacnõty grecyscomou ‹-ισμός›."
Гадки не маю. Тими мовами не спілкуюся, а шоби робити висновки про відповідність суфіксів, гадаю, варто хоча би трохи володіти мовами. Морфологія, граматика та етимологія собою, та слововжиток також грає важливу роль у пошуку відповідних суфіксів.
Ròzouméiõ, ta pisal eimy i daléye.
sum.in.ua: pospolu
sẽberscizna / sẽbrscizna
Від *сябр- (*sEM{b}r-) "спільник", через *сябрьскъ "суспільний, громадський, соціальний", оформлене суфіксом -изна на передачу "надбання" (рівни з: материзна "спадщина по материнській", спільщизна "respublica", вітчизна~отизна, дідизна ...) чи взагалі абстрактности, збірности тощо. *sk перед *і (рус. "и") стає "щ".
Форми сяберщизна та сябщизна суть фонетичні варйанти тої самої фонематичної форми *сябрьщизна, тому їх дано поруч.
+++
А можна ще прикладом із твором сяб(е)р-?
<А можна ще прикладом із твором сяб(е)р-?>
Ne ròzouméiõ.
Я'сми дав слово латиницею, а кирилицею ‹сяберщизна, сябрщизна› пак инший хто переписа. Моя правопись є морфофонематична, а не фонетична, сливе не передає саму вимову, а фонемну та морфемну структуру слова. Корінь сього слова є ‹seabr-› з додани суфикси ‹-sc-› + ‹-izna›. Скупчіннє /brʃt͡ʃ/ є руській мовї непитимо, й руська мова його рїшить у двї пути: 1) витертєм /r/, даючи [sʲɜb.ˈʃt͡ʃɪznɑ], або 2) вдїтом голосном /ə/, даючи [sʲɜbərˈʃt͡ʃɪznɑ]. Писаннєм латиницею ‹seabrscizna› є передвиджено гобї си вимови.
За моєю правописсю я пишу й ‹gornciary› "a potter ", та се не значить, оже то мїнить дїйсну вимову з [rnt͡ʃ] — вимова сього слова є [ɣ̞onˈt͡ʃar(ʲ)] або [ɣ̞orˈt͡ʃar(ʲ)], то би з витертєм або /r/ або /n/ — и вимова з [r] без [n] сього слова є в руській мовї вїдома. Писаннє ‹gornciary› одбиває морфемно-фонемну структуру слова, з основою ‹gorneç› "горнець", → ‹gornç-›, тому на письмї є збережено ‹-rnc-›. Про ту саму вину пишу й ‹l› в ‹remeislnik› "ремісник", бо від ‹remeslo›, хоча в вимовї в тварї ‹remeislnik› /l/ нема, ‹sreibrnuy› "срібний", бо від ‹srebro› (← ‹syrebro / сьрєбро›), хоча в вимовї є [bn], а не [brn].
—
Дурня якась.
Найбільше, що можна зробити, це узгодити з українською вимовою.
А перекладати — дурня.
Uisye Vam vadi /brʃt͡ʃ/, i yasoual eimy oge pisano ‹seabrscizna› ne ménity uimóuvõ su /brʃt͡ʃ/. A nuiné cyto e?
Сябрщина, сяберщина, абирвалгщина, дурнівщина.
Соціялізм не треба перекладати. Як комунізм, фашизм, нацизм, реваншизм тощо.
Ці тями навіть не будуть розглядати для перекладу. Це повна дурня й марна трата часу. 🤷♂️
Звичайно, можна тут надувати щоки й випускати пару, та все даремно