МОЖНОВЛА́ДЕЦЬ дця, ч.
Особа, яка належить до верхівки панівних класів; вельможа (у 1 знач.).
Помолившись за спасіння душі в самій крайній дев'ятій церкві Запорозької Січі, він одразу ж з її порога поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства. (М. Стельмах)
Добре, але "держжя" якесь незграбне й невимовне для мене.
《Є такі слова:
r2u.org.ua: *жжя》
І в котрому з тих слів приголосний передує "-жжя"?
Людина запитала саме про "-жжя", про приголосний перед ним вона нічого не питала
Мене скоріше збентежив наросток -жя після кореня "держ-", мені він видався неможливим.
Тоді перепрошую
Пусте.
Утворено суфіксом -ство як і "робітництво" для пролетаріяту.
Буржуазія – володарство засобами виробництва.