Né.

Slouxyne puitanïe.
Cêxyscoiõ e <velitel>, zu <-i->, œd <velet> — zu démẽmy *-ē- (*uel-ē-t-). Nuiné slovacyscoiõ e <-i-> i u déyeslové: <veliť>, xotya i u staréixyé slovacyscé e <velieť> (nuiné star, cnigen tuar); tẽgyko e recti ci ta cœulkui tuar <veliť>, zu <-i->, e star. U »Matïevéx« Srézneiuscoho e dano ino tuar zu démẽmy *-ē-: veléti/велѣти, pri veliteily/велитель (ne +veléteily/велѣтель). Tuar zu -i- zna ouge i starolẽdsca: <wielić>.

Bagti ci <велѣти : велитель> e ino uipadoc abo yake pravilo, gœudno e glẽnõti inxya déyeslova zu démẽmy *-ē- ta imena zu *-tel- œud yix, u d.-rous., po Matïevéx Srézneiuscoho:

œd <видѣти/vidéti> e <видѣтель/vidéteily> "зритель" i <видитель/viditeily> (tóucouano "руковолитель" e tam crivo — obõde greçscoiõ "επόπτης") — *-ē- u déyeslové pri *-ē- ci *-i- u imeni,

œd <желѣти/geléti> e <желѣтель/geléteily> (u »Mat.«: <въжелѣтель>; védé iz *uz-geléteily) — *-ē- u déyeslové i u imeni,

œd <умѣти/ouméti> e <умѣтель/ouméteily> — *-ē- u déyeslové i u imeni,

œd <слушати(+слушѣти)/slouxéti> e <слушатель/slouxéteily> — *-ē- u déyeslové i u imeni,

œd <стоіати (+стоіѣти)/stoyéti> e <-стоіатель/-stoyéteily> — *-ē- u déyeslové i u imeni,

œd <вѣдѣти/védéti> e i <-вѣдѣтель/-védéteily> — *-ē- u déyeslové i u imeni,

u »Mat.« e <проразумитель> — zu -i-, prote yoho uztẽgh do tuara <розумѣти/ròzouméti> e récy na dué, imemo bo i tuar zu *-i-: <(-)розумити/(-)ròzoumiti> "to enlighten, to bring to senses, to reason with",

œd <слъішати(+слъішѣти)/sluixéti> e i <слъішатель(+слъішѣтель)/sluixéteily> i <слъішитель/sluixiteily>, peruê tóucouano "слышавший", drougê "слушатель" — *-ē- u déyeslové, ta *-ē- ci *-i- u imeni. Rœuzna znacyeinïa tam mojõty bouti i volilna ("arbitrary"); rœüni pac: <съдьржатель> i <съдьржитель> zu totamige znacyeinïami "владыка, правитель",

œd <тьрпѣти/terpéti> e <тьрпитель/terpiteily> — *-ē- u déyeslové pri *-i- u imeni,

<съмотритель/sumotriteily> mogeity bouti i œd <съмотрити/sumotriti> i œd <съмотрѣти/sumotréti>, oba bo tuara e védomo,

récy na dué yavity tuar <трѣзвитель> (rousscoiõ bui: <тверезитель/tuèreziteily>), cèrêz znacyeinïe "трезвенник", navadẽtyi ("suggesting") scoréixe uixœud iz tuara <тверезѣти/tuèrezéti> — déyeslova stanou ci stanõtïa (verbum stativum, verbum inchoativum), nege iz tuara <тверезити/tuèreziti> — déyeslova vinilna (verbum causativum); cé tac, to tô bõde isce priclad za *-ē- u déyeslové pri *-i- u imeni.

Se i sõty vyxa imena zu *-tel- œd déyeslœuv zu démẽmy *-ē-, oge mœug résti u »Matïevéx« (Srézn.).

1) Za galomy e imeun zu *-tel- œd déyeslœuv zu démẽmy *-ē- de menxe œd œun zu démẽmy *-i-. Sõdẽtyi iz matïevœuv na liçe e imeun zu *-tel- œd déyeslœuv zu démẽmy *-ē- gorstya. A pricladœuv, de imẽ ino zu *-i-tel- œd déyeslova zu *-ē- e ne récy na dué, e isce menxe.

2) Œd déyeslœuv zu inxyami démẽmi e u imenax zu *-tel- démẽ, he pravilo, xovano, tô bui, na pr., œd déyeslova na -a-ti i imẽ e -a-teily (xotya i tam bouaiõty i tuari na -i-teily), œd déyeslœuv bez démene e imena zu *-tel- tuoryeno ci tô prẽmoiõ lõcyboiõ *-tel- cu coreni: bleusti (*beudti) → bleusteily (*beudtel-), gẽti (*gynti) → gẽteily (*gyntel-), séti ( = séiati) → séteily (*sētel-), abo lõcebnomy gòlôsnomy -e-: pogrebsti (*po-greb-ti) → pogrebeteily (*po-greb-e-tel-). Se daieity uicleuciti imovérnœusty -i- bouti pravilo pri imenax zu *-tel-.

3) I toho, moyui gadcui sõty: -i- u imenax na -i-tel- œd déyeslœuv o démeni *-ē- mogeity bouti cèrêz poxiryeinïe -i- iz déyeslœuv o démeni -i-, œd yixge imeun zu *-tel- e znacilno bœulxe,
abo œd déyeslœuv o démeni *-ē- imena zu *-tel- mojõty bouti i zu *-ē- i zu *-i-.
U tuaré <veliteily>, isce, u -i- mogemo gadati i upluiv déyeslova <voliti> (veléti × voliti → veliteily — ?), abo upluiv tuarœuv prisõta (velixi, velity, velimo, velite → veliteily — ?).

Cotraco, tuar +<veléteily> gédna slovẽnsca móuva ne znaieity.

<Якшо суфікс є -тель>

I pravilno e u rousscé ne <-тель>, a <-teily> — /-teʲʎ/ (ne /-tɛʎ/, ni /-ti͡eʎ, -tiʎ/).

Дякую, пане אלישע פרוש, за відповідь і ваш час, шо глянули.

Зрозуміло. Буває й так і йнак. І бувають значення тотожні, а бувають навіть і трохи різні.

Хоча й існувати слову "велѣтель" наче нічого не бороне, але як кажете, такого слова не має жодна слов'янська мова, й уже маємо давнє "велитель". Шо би на вигляд цього слова не вплинуло, чи вплинуло на нейснування слова "велітель", змісту творити нове слово тоді не бачу. Але й не думаю шо то буде "неправильно" для української мови мати й "велѣтель". Туман-туманом, але мені ясно те, шо якшо було "велитель", то най буде й далі "велитель".

Питання до слова démẽ (дім'я~дімня?): шо це?

І ше питання чисто з цікавості до словацького письма. Оте словацьке "-ie-" в "velieť" то є їхній запис "*ě" (*ē), правильно?

Démẽ e slovo tuoryene mnoyõ za gr. θέμα, œd dé- u déti (dénõ, dénexi, déneity...) = "clasti, staviti, logiti; cazati, recti", + -mẽ (sémẽ, pòlômẽ, znamẽ, ramẽ...); gr. θέμα ← https://en.m.wiktionary.org/wiki/θέμα

<Оте словацьке "-ie-" в "velieť" то є їхній запис "*ě" (*ē), правильно?>

Cẽstocyno.
veléti — velieť
vidéti — vidieť
letéti — letieť
véra — viera
tény — tieň (œun!, ne ona)
béluy — biely

ale:
léto — leto (ne +lieto)
déd — ded (ne +died)
céna — cena (ne +ciena)
sténa — stena (ne +stiena; ale ceoho? — stien!)
séno — seno
tobé — tebe (cêx. tobě)

A isce roupivo:
mésto — mesto (city; cêx. město)
mésto — miesto (place; cêx. místo)

___
Tam <ie> bouaieity i na mésté *ē/*oy, i na mésté *e (*neset → nesie, *vedesi → vedexi → vedieš), i na mésté *u (*bordau-uk-un → bradaviek) ci *y (xydlos → *xydlu → <šiel>; *kyrnos-yos → *kyrnuyu → <čierny>)

"...θέμα..."
Ага. Зрозумів.

"Cẽstocyno... <čierny>)"
Гм, цікаво. А за "місто" взагалі якась дивина в обох тих мовах. Дякую за відповідь!

Даруйте, шо питаннями вас валю. Хтів ше спитати, але забув. А чому кажете шо правильно той суфікс українською є "-teily"? З того шо видів, то ваше "і" тута може бути "й/j" (-тейль)? То є чисто річ вашого письма, чи воно позначає якійсь особливості української мови?

<А за "місто" взагалі якась дивина в обох тих мовах.>

Ta i roussca ne paseity zadnyuix tou: Sl:k gov:c Boucovinui: 287: ме́сто "місце" (Іди́ на своє́ ме́сто, чого́ став тут?); i tam ge: ме́сний "місцевий"; a 291: мі́сто "1. базар"; 2. адміністративний, промисловий і культурний центр"; місць/місь "замість" (tam ge).

Iz sl:ka gov:c Polésïa:
м'є́сто/ме́сто/мі́сто "місце"; ме́сни/мйі͡есни "місцевий".

Sl:k gov:c Boykœuv I, 445: мі́сто "1. місто", "2. місце", "замість".

Ага, зрозумів. То ви таки цим "ei" показуєте особливість того *e в *-tel'ь в українській.

Шевельова вже давно хочу почитати, але його "Історична фонологія..." є доволі довгою, складною й спирається на добрі мовознавчі знання читача, з того шо чув, тому не хочу братися за неї доки не буду певен, шо не доведеться кожні декілька відступів відволікатися, шоби підчитати якийсь незрозумілий термін/річ і, принаймні, половина з прочитаного не вилете через друге вухо, як тільки ввійде в перше.

Спасибі за відповідь.

<...тому не хочу братися за неї доки не буду певен, шо не доведеться кожні декілька відступів відволікатися, шоби підчитати якийсь незрозумілий термін/річ і, принаймні, половина з прочитаного не вилете через друге вухо, як тільки ввійде в перше.>

Se taco ne déieity. Taco nicda pac toho déla i ne bõdete citali. I inde u tóucouanïé neyasnui tẽmui bõdõty isce neyasnui tẽmui, i tô bez cœunça. Prosto citaïte yõ crocomy, sõbégyno i inxya gèrela po sõmeigynax tẽmax ci puitanïax.
Yé'smi dosi ceol te délo ne vémy cœulkaityi ouge, i use desiõ cyto nove tam (i xuibui ☺️).

Дивовижно, не чув таку версію.

Ще додам, що слово ЦѢСАРЬ на позначення владики є і в давньоруській мові, так зокрема називали Ісуса Христа!

<А ще й кажуть...>

Babui na lavicé?

___

<я окрім версії про Карла Франкійського читав ще про можливе утворення від дієслова корити>

😳😭👍

Prosiõ Vas, de este take citali? Prosiõ, daïte gèrelo.

___
<Дивовижно, не чув таку версію.>

O, a Carli i gerõty.

Zgoden.