Імператор Султанії хоче знищити святу козацьку землю!
Походження
лат. imperātor – керівник, володар. В українську мову слово прийшло в часи СРСР, до тих пір вживали лишень "цісар" (від прасл. *cěsаrъ) та "кесар", ідентично збереглося у чеській та словацькій мовах (Císař та Cisár).
До часів СРСР українці вживали саме це слово, що свідчать словники:
r2u.org.ua: император Ці́сарь — Император.
Ідентично збереглося у сучасній літературній чеській (císař) та словацькій (cisár) мовах, схоже у польській (cesarz).
Від праслов'янського *cěsаrъ, cěsаrъ, яке зводиться до нар.-лат. caesárius (› лат. caesárеus) «цісарський», що походить від етимологічно нез’ясованого лат. Caesar, яке спочатку було власним ім’ям Ceasar.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/цісар У XVIII-XIX ст. "Цісарщиною" ж звали єдину імперію, з якою активно взаємодіяли українці в ті часи – Австрійську Імперію.
Кого лякає, що слово пов'язане з ім'ям Цезаря, нагадую, що слов'янське слово "король" (псл. *korljь, чес. král, слв. kráľ, пол. król, сер. краља) походить власного імени володаря франків Карла Великого (Karl), який правив ще у 700-их роках нашої пори.
Його ім'я стало як кажуть у росії "нарікательним", що усі слов'яни стали називати усіх у світі королів словом, яке первісно було ім'ям однієї конкретної людини – короля Карла.
Ке́сарь – Кесарь, император.
r2u.org.ua: император З давньоруської мови, схоже з "цісар".
До часів СРСР українці вживали саме це слово, що свідчать словники.
Схоже у сучасній літературній чеській (císař) та словацькій (cisár) мовах та в польській (cesarz).
"Цісар" від праслов'янського *cěsаrъ, cěsаrъ, яке зводиться до нар.-лат. caesárius (› лат. caesárеus) «цісарський», що походить від етимологічно нез’ясованого лат. Caesar, яке спочатку було власним ім’ям Ceasar.
Кого лякає, що слово пов'язане з ім'ям Цезаря, нагадую, що слов'янське слово "король" (псл. *korljь, чес. král, слв. kráľ, пол. król, сер. краља) походить власного імени володаря франків Карла Великого (Karl), який правив ще у 700-их роках нашої пори.
Його ім'я стало як кажуть у росії "нарікательним", що усі слов'яни стали називати усіх у світі королів словом, яке первісно було ім'ям однієї конкретної людини – короля Карла.
Карл-Франц Ян Йосиф,
А ще й кажуть, що гетьман походить від імені володаря литвинів та русинів Гедиміна. Називати за ім'ям було нормально навіть титули. Це правда.
Щодо титула король, я окрім версії про Карла Франкійського читав ще про можливе утворення від дієслова корити.
Див. http://oldrusdict.ru/dict.html#: самодьржьць "властитель, самодержец, властелин, самовластец", у грецькім оригіналі: αύτοκράτωρ, що як і новогрецьке αυτοκράτορας є слово за тяму "імператор" у грецькій мові.
Імператор — головний керівник імперії.
Імператор Султанії хоче знищити святу козацьку землю!
лат. imperātor – керівник, володар. В українську мову слово прийшло в часи СРСР, до тих пір вживали лишень "цісар" (від прасл. *cěsаrъ) та "кесар", ідентично збереглося у чеській та словацькій мовах (Císař та Cisár).
чес. císař, слов. cisár, пол. cesarz
Перекладаємо слово імператор
До часів СРСР українці вживали саме це слово, що свідчать словники:
r2u.org.ua: император
Ці́сарь — Император.
Ідентично збереглося у сучасній літературній чеській (císař) та словацькій (cisár) мовах, схоже у польській (cesarz).
Від праслов'янського *cěsаrъ, cěsаrъ, яке зводиться до нар.-лат. caesárius (› лат. caesárеus) «цісарський», що походить від етимологічно нез’ясованого лат. Caesar, яке спочатку було власним ім’ям Ceasar.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/цісар
У XVIII-XIX ст. "Цісарщиною" ж звали єдину імперію, з якою активно взаємодіяли українці в ті часи – Австрійську Імперію.
Кого лякає, що слово пов'язане з ім'ям Цезаря, нагадую, що слов'янське слово "король" (псл. *korljь, чес. král, слв. kráľ, пол. król, сер. краља) походить власного імени володаря франків Карла Великого (Karl), який правив ще у 700-их роках нашої пори.
Його ім'я стало як кажуть у росії "нарікательним", що усі слов'яни стали називати усіх у світі королів словом, яке первісно було ім'ям однієї конкретної людини – короля Карла.
Ке́сарь – Кесарь, император.
r2u.org.ua: император
З давньоруської мови, схоже з "цісар".
До часів СРСР українці вживали саме це слово, що свідчать словники.
Схоже у сучасній літературній чеській (císař) та словацькій (cisár) мовах та в польській (cesarz).
"Цісар" від праслов'янського *cěsаrъ, cěsаrъ, яке зводиться до нар.-лат. caesárius (› лат. caesárеus) «цісарський», що походить від етимологічно нез’ясованого лат. Caesar, яке спочатку було власним ім’ям Ceasar.
Кого лякає, що слово пов'язане з ім'ям Цезаря, нагадую, що слов'янське слово "король" (псл. *korljь, чес. král, слв. kráľ, пол. król, сер. краља) походить власного імени володаря франків Карла Великого (Karl), який правив ще у 700-их роках нашої пори.
Його ім'я стало як кажуть у росії "нарікательним", що усі слов'яни стали називати усіх у світі королів словом, яке первісно було ім'ям однієї конкретної людини – короля Карла.
Карл-Франц Ян Йосиф,
А ще й кажуть, що гетьман походить від імені володаря литвинів та русинів Гедиміна. Називати за ім'ям було нормально навіть титули. Це правда.
Щодо титула король, я окрім версії про Карла Франкійського читав ще про можливе утворення від дієслова корити.
Від imperare - повелівати.
Див. http://oldrusdict.ru/dict.html#: самодьржьць "властитель, самодержец, властелин, самовластец", у грецькім оригіналі: αύτοκράτωρ, що як і новогрецьке αυτοκράτορας є слово за тяму "імператор" у грецькій мові.
Вимова: {ˌsɑmoˈdærʐə̝t͡ɕ}.
https://uk.worldwidedictionary.org/володар
* від верховний та наростку -ар
* від основи вер(ш/х)- верховний та наростку -иль