Значення слова

Імператор — головний керівник імперії.

Приклад вживання

Імператор Султанії хоче знищити святу козацьку землю!

Походження

лат. imperātor – керівник, володар. В українську мову слово прийшло в часи СРСР, до тих пір вживали лишень "цісар" (від прасл. *cěsаrъ) та "кесар", ідентично збереглося у чеській та словацькій мовах (Císař та Cisár).

Приклади в інших мовах

чес. císař, слов. cisár, пол. cesarz

Варіанти написання
imperator
Слово додав

Перекладаємо слово імператор

цісар
10

До часів СРСР українці вживали саме це слово, що свідчать словники:
r2u.org.ua: император
Ці́сарь — Император.
Ідентично збереглося у сучасній літературній чеській (císař) та словацькій (cisár) мовах, схоже у польській (cesarz).
Від праслов'янського *cěsаrъ, cěsаrъ, яке зводиться до нар.-лат. caesárius (› лат. caesárеus) «цісарський», що походить від етимологічно нез’ясованого лат. Caesar, яке спочатку було власним ім’ям Ceasar.
goroh.pp.ua: цісар
У XVIII-XIX ст. "Цісарщиною" ж звали єдину імперію, з якою активно взаємодіяли українці в ті часи – Австрійську Імперію.

Кого лякає, що слово пов'язане з ім'ям Цезаря, нагадую, що слов'янське слово "король" (псл. *korljь, чес. král, слв. kráľ, пол. król, сер. краља) походить власного імени володаря франків Карла Великого (Karl), який правив ще у 700-их роках нашої пори.
Його ім'я стало як кажуть у росії "нарікательним", що усі слов'яни стали називати усіх у світі королів словом, яке первісно було ім'ям однієї конкретної людини – короля Карла.

Карл-Франц Ян Йосиф 8 березня 2020
15 листопада 2020

Ще додам, що слово ЦѢСАРЬ на позначення владики є і в давньоруській мові, так зокрема називали Ісуса Христа!

вели́тель
4

Від imperare - повелівати.

Andrii Andrii 20 березня 2020
22 березня 2021

Чи не перекручене російське та болгарське "повелитель".

22 березня 2021

Né.

12 березня

Уподоба. Найліпше.

@אלישע פרוש
Якшо суфікс є -тель (*-teľь), то від "веліти" (*velěti) мало би бути "велітель" (*velěteľь), нє? Чи те слово є від "велити" (*veliti)?

13 березня

Slouxyne puitanïe.
Cêxyscoiõ e <velitel>, zu <-i->, œd <velet> — zu démẽmy *-ē- (*uel-ē-t-). Nuiné slovacyscoiõ e <-i-> i u déyeslové: <veliť>, xotya i u staréixyé slovacyscé e <velieť> (nuiné star, cnigen tuar); tẽgyko e recti ci ta cœulkui tuar <veliť>, zu <-i->, e star. U »Matïevéx« Srézneiuscoho e dano ino tuar zu démẽmy *-ē-: veléti/велѣти, pri veliteily/велитель (ne +veléteily/велѣтель). Tuar zu -i- zna ouge i starolẽdsca: <wielić>.

Bagti ci <велѣти : велитель> e ino uipadoc abo yake pravilo, gœudno e glẽnõti inxya déyeslova zu démẽmy *-ē- ta imena zu *-tel- œud yix, u d.-rous., po Matïevéx Srézneiuscoho:

œd <видѣти/vidéti> e <видѣтель/vidéteily> "зритель" i <видитель/viditeily> (tóucouano "руковолитель" e tam crivo — obõde greçscoiõ "επόπτης") — *-ē- u déyeslové pri *-ē- ci *-i- u imeni,

œd <желѣти/geléti> e <желѣтель/geléteily> (u »Mat.«: <въжелѣтель>; védé iz *uz-geléteily) — *-ē- u déyeslové i u imeni,

œd <умѣти/ouméti> e <умѣтель/ouméteily> — *-ē- u déyeslové i u imeni,

œd <слушати(+слушѣти)/slouxéti> e <слушатель/slouxéteily> — *-ē- u déyeslové i u imeni,

œd <стоіати (+стоіѣти)/stoyéti> e <-стоіатель/-stoyéteily> — *-ē- u déyeslové i u imeni,

œd <вѣдѣти/védéti> e i <-вѣдѣтель/-védéteily> — *-ē- u déyeslové i u imeni,

u »Mat.« e <проразумитель> — zu -i-, prote yoho uztẽgh do tuara <розумѣти/ròzouméti> e récy na dué, imemo bo i tuar zu *-i-: <(-)розумити/(-)ròzoumiti> "to enlighten, to bring to senses, to reason with",

œd <слъішати(+слъішѣти)/sluixéti> e i <слъішатель(+слъішѣтель)/sluixéteily> i <слъішитель/sluixiteily>, peruê tóucouano "слышавший", drougê "слушатель" — *-ē- u déyeslové, ta *-ē- ci *-i- u imeni. Rœuzna znacyeinïa tam mojõty bouti i volilna ("arbitrary"); rœüni pac: <съдьржатель> i <съдьржитель> zu totamige znacyeinïami "владыка, правитель",

œd <тьрпѣти/terpéti> e <тьрпитель/terpiteily> — *-ē- u déyeslové pri *-i- u imeni,

<съмотритель/sumotriteily> mogeity bouti i œd <съмотрити/sumotriti> i œd <съмотрѣти/sumotréti>, oba bo tuara e védomo,

récy na dué yavity tuar <трѣзвитель> (rousscoiõ bui: <тверезитель/tuèreziteily>), cèrêz znacyeinïe "трезвенник", navadẽtyi ("suggesting") scoréixe uixœud iz tuara <тверезѣти/tuèrezéti> — déyeslova stanou ci stanõtïa (verbum stativum, verbum inchoativum), nege iz tuara <тверезити/tuèreziti> — déyeslova vinilna (verbum causativum); cé tac, to tô bõde isce priclad za *-ē- u déyeslové pri *-i- u imeni.

Se i sõty vyxa imena zu *-tel- œd déyeslœuv zu démẽmy *-ē-, oge mœug résti u »Matïevéx« (Srézn.).

1) Za galomy e imeun zu *-tel- œd déyeslœuv zu démẽmy *-ē- de menxe œd œun zu démẽmy *-i-. Sõdẽtyi iz matïevœuv na liçe e imeun zu *-tel- œd déyeslœuv zu démẽmy *-ē- gorstya. A pricladœuv, de imẽ ino zu *-i-tel- œd déyeslova zu *-ē- e ne récy na dué, e isce menxe.

2) Œd déyeslœuv zu inxyami démẽmi e u imenax zu *-tel- démẽ, he pravilo, xovano, tô bui, na pr., œd déyeslova na -a-ti i imẽ e -a-teily (xotya i tam bouaiõty i tuari na -i-teily), œd déyeslœuv bez démene e imena zu *-tel- tuoryeno ci tô prẽmoiõ lõcyboiõ *-tel- cu coreni: bleusti (*beudti) → bleusteily (*beudtel-), gẽti (*gynti) → gẽteily (*gyntel-), séti ( = séiati) → séteily (*sētel-), abo lõcebnomy gòlôsnomy -e-: pogrebsti (*po-greb-ti) → pogrebeteily (*po-greb-e-tel-). Se daieity uicleuciti imovérnœusty -i- bouti pravilo pri imenax zu *-tel-.

3) I toho, moyui gadcui sõty: -i- u imenax na -i-tel- œd déyeslœuv o démeni *-ē- mogeity bouti cèrêz poxiryeinïe -i- iz déyeslœuv o démeni -i-, œd yixge imeun zu *-tel- e znacilno bœulxe,
abo œd déyeslœuv o démeni *-ē- imena zu *-tel- mojõty bouti i zu *-ē- i zu *-i-.
U tuaré <veliteily>, isce, u -i- mogemo gadati i upluiv déyeslova <voliti> (veléti × voliti → veliteily — ?), abo upluiv tuarœuv prisõta (velixi, velity, velimo, velite → veliteily — ?).

Cotraco, tuar +<veléteily> gédna slovẽnsca móuva ne znaieity.

13 березня

<Якшо суфікс є -тель>

I pravilno e u rousscé ne <-тель>, a <-teily> — /-teʲʎ/ (ne /-tɛʎ/, ni /-ti͡eʎ, -tiʎ/).

17 березня

Дякую, пане אלישע פרוש, за відповідь і ваш час, шо глянули.

Зрозуміло. Буває й так і йнак. І бувають значення тотожні, а бувають навіть і трохи різні.

Хоча й існувати слову "велѣтель" наче нічого не бороне, але як кажете, такого слова не має жодна слов'янська мова, й уже маємо давнє "велитель". Шо би на вигляд цього слова не вплинуло, чи вплинуло на нейснування слова "велітель", змісту творити нове слово тоді не бачу. Але й не думаю шо то буде "неправильно" для української мови мати й "велѣтель". Туман-туманом, але мені ясно те, шо якшо було "велитель", то най буде й далі "велитель".

Питання до слова démẽ (дім'я~дімня?): шо це?

І ше питання чисто з цікавості до словацького письма. Оте словацьке "-ie-" в "velieť" то є їхній запис "*ě" (*ē), правильно?

18 березня

Démẽ e slovo tuoryene mnoyõ za gr. θέμα, œd dé- u déti (dénõ, dénexi, déneity...) = "clasti, staviti, logiti; cazati, recti", + -mẽ (sémẽ, pòlômẽ, znamẽ, ramẽ...); gr. θέμα ← https://en.m.wiktionary.org/wiki/θέμα

18 березня

<Оте словацьке "-ie-" в "velieť" то є їхній запис "*ě" (*ē), правильно?>

Cẽstocyno.
veléti — velieť
vidéti — vidieť
letéti — letieť
véra — viera
tény — tieň (œun!, ne ona)
béluy — biely

ale:
léto — leto (ne +lieto)
déd — ded (ne +died)
céna — cena (ne +ciena)
sténa — stena (ne +stiena; ale ceoho? — stien!)
séno — seno
tobé — tebe (cêx. tobě)

A isce roupivo:
mésto — mesto (city; cêx. město)
mésto — miesto (place; cêx. místo)

___
Tam <ie> bouaieity i na mésté *ē/*oy, i na mésté *e (*neset → nesie, *vedesi → vedexi → vedieš), i na mésté *u (*bordau-uk-un → bradaviek) ci *y (xydlos → *xydlu → <šiel>; *kyrnos-yos → *kyrnuyu → <čierny>)

18 березня

"...θέμα..."
Ага. Зрозумів.

"Cẽstocyno... <čierny>)"
Гм, цікаво. А за "місто" взагалі якась дивина в обох тих мовах. Дякую за відповідь!

Даруйте, шо питаннями вас валю. Хтів ше спитати, але забув. А чому кажете шо правильно той суфікс українською є "-teily"? З того шо видів, то ваше "і" тута може бути "й/j" (-тейль)? То є чисто річ вашого письма, чи воно позначає якійсь особливості української мови?

19 березня

<А за "місто" взагалі якась дивина в обох тих мовах.>

Ta i roussca ne paseity zadnyuix tou: Sl:k gov:c Boucovinui: 287: ме́сто "місце" (Іди́ на своє́ ме́сто, чого́ став тут?); i tam ge: ме́сний "місцевий"; a 291: мі́сто "1. базар"; 2. адміністративний, промисловий і культурний центр"; місць/місь "замість" (tam ge).

Iz sl:ka gov:c Polésïa:
м'є́сто/ме́сто/мі́сто "місце"; ме́сни/мйі͡есни "місцевий".

Sl:k gov:c Boykœuv I, 445: мі́сто "1. місто", "2. місце", "замість".

20 березня

<А чому кажете шо правильно той суфікс українською є "-teily"? З того шо видів, то ваше "і" тута може бути "й/j" (-тейль)? То є чисто річ вашого письма, чи воно позначає якійсь особливості української мови?>

-тейль 😳 <ei> ou mene ≠ [ɛj]

Pro te, ceomou ne [ɛ], citaïte Xeveliova Histor. Phon. Oucr. M., §20. A souto pro *-tel- u rousscé (stòr. 395):

»aa). Суфікс -teľ. Форми ном. одн. з ѣ добре представлені в середньоукраїнській мові: приѧтѣль (Гр. 1433), прїѧтѣль (Памва Бер. 1627),
непрїа́тѣль (Памва Бер. 1627), приѧтѣль (Ключ 1695), сотворитѣль, спаситѣль, прятѣль (Няґ. 1758); однак форми з -тель знову з'являються в таких пам'ятках, як Чет. 1489 (сторитєль), Вол. Єв. 1571 (крститель,
послѣдоватєль), Літк. Єв. 1600 (прєдатєль 'зрадник'); містять їх також
Памва Бер. 1627 (освѣтитєль 'месник', оболгатель 'наклепник',
цилитєль) та Ключ 1695 (оучитєл). Географічний розподіл цих текстів
засвідчує найдовше збереження форм з є у західній частині України;
тому відновлення форм -тєль має бути наслідком спільного впливу
церковнослов'янської та польської мов (nauczyciel 'учтель')⁷, а також північноукраїнських говірок, де e поновлено на місці "нового ятя"
в усіх ненаголошених складах (див. 20.4). У діалектах подибуємо ще й досі залишки форм із ě, причому саме на заході: гуц. učyt'il', pryjak'il', закарп. (долина Тур'ї, Мукачево) uč'yt'il'.«

Nésmi za odin su Xeveliovomy u seimy:

»Дальший розвиток "нового ятя" засвідчує те саме, бо він і пізніше нічим не
відрізнявся від ě, успадкованого з праслов'янської мови (за одним
незначним винятком
— див. нижче).«

"Uinẽtoc" œun vidé ino na Polésïé. A meigy tuimy, S. Nicolayœuv (Материалы карпатских экспедиций: Вокализм карпатоукпаинских говоров: покутско-буковинско-гуцульский ареал, 1995) pisie:

»Традиционно считается, что в украинско-белорусском ареале рефлексы "нового ятя" ("удлиненного" *е перед "слабым" *ь следующего слога) совпадают с рефлексами *ě (ср. укр. литер. піч как білий). Однако, как показали новейшие исследования, в карпатоукпаинской зоне рефлексы "нового ятя" во многих говорах отличны от рефлексов *ě, <...>«

20 березня

Ага, зрозумів. То ви таки цим "ei" показуєте особливість того *e в *-tel'ь в українській.

Шевельова вже давно хочу почитати, але його "Історична фонологія..." є доволі довгою, складною й спирається на добрі мовознавчі знання читача, з того шо чув, тому не хочу братися за неї доки не буду певен, шо не доведеться кожні декілька відступів відволікатися, шоби підчитати якийсь незрозумілий термін/річ і, принаймні, половина з прочитаного не вилете через друге вухо, як тільки ввійде в перше.

Спасибі за відповідь.

21 березня

<...тому не хочу братися за неї доки не буду певен, шо не доведеться кожні декілька відступів відволікатися, шоби підчитати якийсь незрозумілий термін/річ і, принаймні, половина з прочитаного не вилете через друге вухо, як тільки ввійде в перше.>

Se taco ne déieity. Taco nicda pac toho déla i ne bõdete citali. I inde u tóucouanïé neyasnui tẽmui bõdõty isce neyasnui tẽmui, i tô bez cœunça. Prosto citaïte yõ crocomy, sõbégyno i inxya gèrela po sõmeigynax tẽmax ci puitanïax.
Yé'smi dosi ceol te délo ne vémy cœulkaityi ouge, i use desiõ cyto nove tam (i xuibui ☺️).

ке́сар
2

Ке́сарь – Кесарь, император.
r2u.org.ua: император
З давньоруської мови, схоже з "цісар".

До часів СРСР українці вживали саме це слово, що свідчать словники.
Схоже у сучасній літературній чеській (císař) та словацькій (cisár) мовах та в польській (cesarz).
"Цісар" від праслов'янського *cěsаrъ, cěsаrъ, яке зводиться до нар.-лат. caesárius (› лат. caesárеus) «цісарський», що походить від етимологічно нез’ясованого лат. Caesar, яке спочатку було власним ім’ям Ceasar.

Кого лякає, що слово пов'язане з ім'ям Цезаря, нагадую, що слов'янське слово "король" (псл. *korljь, чес. král, слв. kráľ, пол. król, сер. краља) походить власного імени володаря франків Карла Великого (Karl), який правив ще у 700-их роках нашої пори.
Його ім'я стало як кажуть у росії "нарікательним", що усі слов'яни стали називати усіх у світі королів словом, яке первісно було ім'ям однієї конкретної людини – короля Карла.

Карл-Франц Ян Йосиф 8 березня 2020
1 квітня 2020

Карл-Франц Ян Йосиф,
А ще й кажуть, що гетьман походить від імені володаря литвинів та русинів Гедиміна. Називати за ім'ям було нормально навіть титули. Це правда.
Щодо титула король, я окрім версії про Карла Франкійського читав ще про можливе утворення від дієслова корити.

15 листопада 2020

Дивовижно, не чув таку версію.

15 листопада 2020

Ще додам, що слово ЦѢСАРЬ на позначення владики є і в давньоруській мові, так зокрема називали Ісуса Христа!

21 березня

<А ще й кажуть...>

Babui na lavicé?

___

<я окрім версії про Карла Франкійського читав ще про можливе утворення від дієслова корити>

😳😭👍

Prosiõ Vas, de este take citali? Prosiõ, daïte gèrelo.

___
<Дивовижно, не чув таку версію.>

O, a Carli i gerõty.

ueliteily
,
uelitel-
2

Zu rousscuim <-teily>.

אלישע פרוש 4 червня 2021
samodergeç
,
samodergyç-
1

Див. http://oldrusdict.ru/dict.html#: самодьржьць "властитель, самодержец, властелин, самовластец", у грецькім оригіналі: αύτοκράτωρ, що як і новогрецьке αυτοκράτορας є слово за тяму "імператор" у грецькій мові.

Вимова: {ˌsɑmoˈdærʐə̝t͡ɕ}.

אלישע פרוש 15 липня 2020
3 червня 2021

Ну автократ це ж зовсім не імператор. Автократом може бути король, і навіть президент.

4 червня 2021

Zgoden.

велій
1

Творено за допомогою дієслова "веліти" (див. імперія) з чепенем "-ій", що є присутній у таких словах на позначіння людей як бабій, вій, бубній, вертій, тюхтій тощо.

Вадим Мельник 4 травня 2021
власти́вець
0
Andrii Andrii 20 березня 2020
вершар
0

* від верховний та наростку -ар

Danylo Shelest 1 квітня 2020
вершиль
0

* від основи вер(ш/х)- верховний та наростку -иль

Danylo Shelest 1 квітня 2020
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями