Десь писалось (не пам'ятаю де саме), що слово "гетьман" перекочувало до Нас від поляків (польний гетьман, коронний гетьман тощо). А ті у Свою чергу запозичили це слово у німців. :-)
Для українців точно б вартувало вернути давню традицію називати володарів держави "гетьманами", та чи вартує називати російського президента "гетьманом Росії", американського "гетьманом США"? Як на мене, то зайве.
А чому саме гетьманом? може краще кошовим?)
Ні, краще не треба. Хоч і гетьман, і президент, є виборними посадами, функції та історичне значення цих посад - різні
Я читав цікаву думку, що слово гетьман утворилося від імені короля Литви та Руси Гедиміна. Тому, як на мене це все ж неоднозначно. Підтримую цісаря - слово гоже але не до всього. Доречно було б його використовувати стосовно головних посад в країнах Міжмор'я. Так-то історично гетьманів було всього три: литовський, польський та руський.
Цікава думка.
Не варто використовувати це слово. Все-таки, хоч у нас не всі гельмати були хорошими, але часи гетьманщини були важливими та щасливими часами, тому не варто плюндрувати це слово сьогоднішньою дійсністю.
"Глави". 🤮
Не я придумав це слово 😁
Цього слова запровадили до словниць сталінські мовознавці. Та хиба це добрий привід його вживать?
Добре, скажу так, (просто) очільник — незадовільне слово для очільника держави.
Це загальне слово.
Очільник — гіперонім
Президент, директор, король, цар, князь, верховний голова, папа Римський — гіпонім
Це більше як "провідник". У нас вже давно президент не є провідником, наче ж. "Очільник", якщо ним називати президента, матиме забарвлення, наче президент виконує ті самі дії, що королі та князі виконували у давнину. Наче у нас президент тримає усю державу.
Провідни́к – Проводникъ; руководитель (Словарь Грінченка)
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48791-providnyk.html#show_point
Степана Бандерою називали "провідником УПА".
І?
Tuoryeno mnoiõ iz perèdcepa <pèrêd-> "prae-" ta <séda> "sidens/sident-". Sebo <pèrêd-séda> e do slôua "prae-sidens/sident-; afore-sitting".
Tuar <séda> e déyepricmeta daunœho üida u d.-rous. (i d.-cex.), tuoryena cepenem <-a> dw pnya késa teperuécynœho déyeslôua: iti → id+a → ida "going, who/which goes, goer" (nuiné u rous.: "zaida", "galaida"), mogti → mog+a → moga "who/which can, is able; [being] able" (nuiné u rous.: "yaco moga", "coli moga", "cto moga", "cyto moga"), pisati → pisy+a → pisya "writing, who/which writes" (e u d.-rous. pamẽtcax), xotéti → xoty+a → xotya "wanting" ("хоча"), louciti → loucy+a "aiming at" (nuiné u rous.: "cõdui loucya"), *üisti "üidéti, baciti" → üid+a "watching, seing, watcher, who/which sees/watches" (nuiné u rous.: "snoüida"), nositi → nosy+a → nosya (nuiné u rous.: "listonosya"), moloti → mely+a "grinding, who/which grinds" (nuiné u rous.: "poustomelya") tocyto. Siõduige, wd sésti → séd+a u slôuax: be-séda *"out-sitting, sitting/being sitted in an open space, open≈big room", sõ-séda "sitting=living together-beside, next to, nearby".
Nagolòs u tacuix tuaréx bé i e, uédé, pitomo na coreni. Nagolòs u rousscwy móufé tẽgéie do wdtẽgneinïa, tomou u <pèrêdséda> guiliõ nagolòs na drougwm scladé: /pɜˈrɛd.sidɑ, pɜˈrɛd.sʲedɑ/.
Подібно до використання в південних слов'янських мовах.
Обмежено представлене в українській літературі.
Буквальна калька з "президента" (латинського походження).
* основа верш- на позначення першорядовості та загальний наросток -ар на позначення виконавця
* використано саме -ар, бо міркую, що слово має мати широке охоплення
Вершар би міг бути хіба ловець риби. 
sum.in.ua: versha
"використано саме -ар" і "бо міркую, що слово має мати широке охоплення" - зв'язку логічного тільки я не бачу?
אלישע פרוש,
Чому верш- не може позначати головну ступінь, хіба не можна від слова верх його утворити?
Стосовно наросту -ар, наскільки мені відомо усі українські нарости незалежно від використання мають певне питоме забарвлення. Скажімо -ич позначає належність до людини, тому імени племен, що його включають - утворювалися, або мали б, саме від якогось особового імени. І наскільки мені відомо серед наростків на позначення виконавця -ар/-яр мають найширше коло означення. Виправте мене, будь ласка, якщо я помиляюся.
Що є "питоме забарвлення"? Що є "найширше коло означення"?
Суфікс <-арь> є германського походження. Я не кажу взагалі з його не користати, але творячи слова не надуживати його. Є ряд інших - питомих - суфіксів на передачу "виконавця" в укр. м. А вже тим паче <-арь> у поїднанні з "верх" узагалі не творить того значення, яке Ви йому приділити хочете. Вершар буде чи то "хто ловить рибу вершею", або "хто плете верші"; не "президент".
Я намагався сказати, що слова для стикування з ним не мають бути певного типу. І орієнтувався саме на трактацію германських мов. Там його чіпляють зовсім до усього.
Живого і не живого.
І стосовно значення мого новотвору, я зрозумів.
Отож бо в германських. Та й там таки не до всього.
Ялисію, чепінь "-ар" германського роду???
Є.
Вельми Вас прошу навести тому докази.
Дякую.
Ну то що з того, що германський, якщо прибув до нас ще задовго до найперших руських правителів та писемних людей? Це слово уже так само слов'янське як і слово хліб, попочатках теж взяті од германів чи готів, но від хліба ми ж не відмовляємося.
Той, хто веде державу.
Водій в українській мові означає «вожак».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7851-vodij.html#show_point
Ба й давньоруське водитель означало «вождь».
А нинішнє значення «водій машини» нав'язали аж за СРСР для зближення до російського слова «водитель».
До того ж саме слово «во́да» означає «той, хто верховодить», як у словах воєвода, голотово́да «провідник голоти, бідняків», гріхово́да «спокусник» тощо.
Може не для всіх стилів мовлення, та хоч для художньої стилістики.
uk.wikipedia.org: Гауптман
керівник
r2u.org.ua: президент
Так, чому ні. https://en.wiktionary.org/wiki/capo_dello_stato#Italian, https://en.wiktionary.org/wiki/capo_di_stato#Italian. Так само є мотивовано в мові арабській, "президент" від слова "голова". У мові гильській ceann-suidhe "президент" є мотивовано й тямою "голова" - в першій основі, й тямою "сидіти, сісти", в другій.
+
+++
—
Голова чого, колгоспу, сільради, міста?
Чого президент, того й голова.
Надто загально.
Поясніть, будь ласка.
Наче все просто. Слово "голова" є загальним. Головою може бути будь-хто будь-чого. Ми головою називаємо й мера, й керівника області, й керівника сільської ради, й керівника будь-чого іншого не зв'язаного з політикою. "Голова держави" може ше бути, але просто "голова" то якась дурниця.
Президент не завжди є "держави". Коли він президент якоїсь країни, то так і кажемо. Наприклад, Президент Франції - Голова Пряжчини.
Тута з вами згоден. "Голова України" звучить добре. Але просто "голова Зеленський" якось не дуже. Українська мова не є бідна, шоби всіх називати головами.
"Президент не завжди є "держави". Коли він президент якоїсь країни, то так і кажемо. Наприклад, Президент Франції – Голова Пряжчини".
Саме так.
"Тута з вами згоден. "Голова України" звучить добре. Але просто "голова Зеленський" якось не дуже. Українська мова не є бідна, шоби всіх називати головами".
Українська мова не колишній прокурор Пшонка, щоб золотить усі поверхні. Чим поганий "голова Зеленський"? Звісно ж, що голова держави, то чого ще треба?
Голова (просто голова) - незадовільне слово, загальне.
Тому й будуть або додавати слово, що уточнює, чого саме голова, або послуговуватись иншим словом.
Тому часто пуристи й програють, що додають загальні слова, поняття, а мовці шукають більш конкретної тями
А хіба скрізь президент є найголовнішим?
Я поки не видів згадок про президентів, щоб вони не були найголовніші. А Ви?
Бувають же країни з парламентом, де президент не головує, те з саме з канслерійством.