Десь писалось (не пам'ятаю де саме), що слово "гетьман" перекочувало до Нас від поляків (польний гетьман, коронний гетьман тощо). А ті у Свою чергу запозичили це слово у німців. :-)
Для українців точно б вартувало вернути давню традицію називати володарів держави "гетьманами", та чи вартує називати російського президента "гетьманом Росії", американського "гетьманом США"? Як на мене, то зайве.
А чому саме гетьманом? може краще кошовим?)
Ні, краще не треба. Хоч і гетьман, і президент, є виборними посадами, функції та історичне значення цих посад - різні
Я читав цікаву думку, що слово гетьман утворилося від імені короля Литви та Руси Гедиміна. Тому, як на мене це все ж неоднозначно. Підтримую цісаря - слово гоже але не до всього. Доречно було б його використовувати стосовно головних посад в країнах Міжмор'я. Так-то історично гетьманів було всього три: литовський, польський та руський.
Цікава думка.
Не варто використовувати це слово. Все-таки, хоч у нас не всі гельмати були хорошими, але часи гетьманщини були важливими та щасливими часами, тому не варто плюндрувати це слово сьогоднішньою дійсністю.
"Глави". 🤮
Не я придумав це слово 😁
Цього слова запровадили до словниць сталінські мовознавці. Та хиба це добрий привід його вживать?
Добре, скажу так, (просто) очільник — незадовільне слово для очільника держави.
Це загальне слово.
Очільник — гіперонім
Президент, директор, король, цар, князь, верховний голова, папа Римський — гіпонім
Провідни́к – Проводникъ; руководитель (Словарь Грінченка)
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48791-providnyk.html#show_point
Степана Бандерою називали "провідником УПА".
І?
Tuoryeno mnoiõ iz perèdcepa <pèrêd-> "prae-" ta <séda> "sidens/sident-". Sebo <pèrêd-séda> e do slôua "prae-sidens/sident-; afore-sitting".
Tuar <séda> e déyepricmeta daunœho üida u d.-rous. (i d.-cex.), tuoryena cepenem <-a> dw pnya késa teperuécynœho déyeslôua: iti → id+a → ida "going, who/which goes, goer" (nuiné u rous.: "zaida", "galaida"), mogti → mog+a → moga "who/which can, is able; [being] able" (nuiné u rous.: "yaco moga", "coli moga", "cto moga", "cyto moga"), pisati → pisy+a → pisya "writing, who/which writes" (e u d.-rous. pamẽtcax), xotéti → xoty+a → xotya "wanting" ("хоча"), louciti → loucy+a "aiming at" (nuiné u rous.: "cõdui loucya"), *üisti "üidéti, baciti" → üid+a "watching, seing, watcher, who/which sees/watches" (nuiné u rous.: "snoüida"), nositi → nosy+a → nosya (nuiné u rous.: "listonosya"), moloti → mely+a "grinding, who/which grinds" (nuiné u rous.: "poustomelya") tocyto. Siõduige, wd sésti → séd+a u slôuax: be-séda *"out-sitting, sitting/being sitted in an open space, open≈big room", sõ-séda "sitting=living together-beside, next to, nearby".
Nagolòs u tacuix tuaréx bé i e, uédé, pitomo na coreni. Nagolòs u rousscwy móufé tẽgéie do wdtẽgneinïa, tomou u <pèrêdséda> guiliõ nagolòs na drougwm scladé: /pɜˈrɛd.sidɑ, pɜˈrɛd.sʲedɑ/.
Давньоруське слово
Президент перш за все обличча країни ,всі об'яви,рішення, домовленості проводяться з президентом ,він може не мати великої володи ,але лицем залишається завжди
В нас є права,ліва рука,голова
Подібно до використання в південних слов'янських мовах.
Обмежено представлене в українській літературі.
Буквальна калька з "президента" (латинського походження).
* основа верш- на позначення першорядовості та загальний наросток -ар на позначення виконавця
* використано саме -ар, бо міркую, що слово має мати широке охоплення
Вершар би міг бути хіба ловець риби. sum.in.ua: versha
"використано саме -ар" і "бо міркую, що слово має мати широке охоплення" - зв'язку логічного тільки я не бачу?
אלישע פרוש,
Чому верш- не може позначати головну ступінь, хіба не можна від слова верх його утворити?
Стосовно наросту -ар, наскільки мені відомо усі українські нарости незалежно від використання мають певне питоме забарвлення. Скажімо -ич позначає належність до людини, тому імени племен, що його включають - утворювалися, або мали б, саме від якогось особового імени. І наскільки мені відомо серед наростків на позначення виконавця -ар/-яр мають найширше коло означення. Виправте мене, будь ласка, якщо я помиляюся.
Що є "питоме забарвлення"? Що є "найширше коло означення"?
Суфікс <-арь> є германського походження. Я не кажу взагалі з його не користати, але творячи слова не надуживати його. Є ряд інших - питомих - суфіксів на передачу "виконавця" в укр. м. А вже тим паче <-арь> у поїднанні з "верх" узагалі не творить того значення, яке Ви йому приділити хочете. Вершар буде чи то "хто ловить рибу вершею", або "хто плете верші"; не "президент".
Я намагався сказати, що слова для стикування з ним не мають бути певного типу. І орієнтувався саме на трактацію германських мов. Там його чіпляють зовсім до усього.
Живого і не живого.
І стосовно значення мого новотвору, я зрозумів.
Отож бо в германських. Та й там таки не до всього.
Ялисію, чепінь "-ар" германського роду???
Є.
Вельми Вас прошу навести тому докази.
Дякую.
Ну то що з того, що германський, якщо прибув до нас ще задовго до найперших руських правителів та писемних людей? Це слово уже так само слов'янське як і слово хліб, попочатках теж взяті од германів чи готів, но від хліба ми ж не відмовляємося.
Той, хто веде державу.
Водій в українській мові означає «вожак».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7851-vodij.html#show_point
Ба й давньоруське водитель означало «вождь».
А нинішнє значення «водій машини» нав'язали аж за СРСР для зближення до російського слова «водитель».
До того ж саме слово «во́да» означає «той, хто верховодить», як у словах воєвода, голотово́да «провідник голоти, бідняків», гріхово́да «спокусник» тощо.
Може не для всіх стилів мовлення, та хоч для художньої стилістики.
Часто люди забувають ,що президена вибрали служити ,а не бути паном
Так, чому ні. https://en.wiktionary.org/wiki/capo_dello_stato#Italian, https://en.wiktionary.org/wiki/capo_di_stato#Italian. Так само є мотивовано в мові арабській, "президент" від слова "голова". У мові гильській ceann-suidhe "президент" є мотивовано й тямою "голова" - в першій основі, й тямою "сидіти, сісти", в другій.
+
+++
—
Голова чого, колгоспу, сільради, міста?
Чого президент, того й голова.
Надто загально.
Поясніть, будь ласка.
Наче все просто. Слово "голова" є загальним. Головою може бути будь-хто будь-чого. Ми головою називаємо й мера, й керівника області, й керівника сільської ради, й керівника будь-чого іншого не зв'язаного з політикою. "Голова держави" може ше бути, але просто "голова" то якась дурниця.
Президент не завжди є "держави". Коли він президент якоїсь країни, то так і кажемо. Наприклад, Президент Франції - Голова Пряжчини.
Тута з вами згоден. "Голова України" звучить добре. Але просто "голова Зеленський" якось не дуже. Українська мова не є бідна, шоби всіх називати головами.
"Президент не завжди є "держави". Коли він президент якоїсь країни, то так і кажемо. Наприклад, Президент Франції – Голова Пряжчини".
Саме так.
"Тута з вами згоден. "Голова України" звучить добре. Але просто "голова Зеленський" якось не дуже. Українська мова не є бідна, шоби всіх називати головами".
Українська мова не колишній прокурор Пшонка, щоб золотить усі поверхні. Чим поганий "голова Зеленський"? Звісно ж, що голова держави, то чого ще треба?
Голова (просто голова) - незадовільне слово, загальне.
Тому й будуть або додавати слово, що уточнює, чого саме голова, або послуговуватись иншим словом.
Тому часто пуристи й програють, що додають загальні слова, поняття, а мовці шукають більш конкретної тями
Так і президент загальне.
А хіба скрізь президент є найголовнішим?
Я поки не видів згадок про президентів, щоб вони не були найголовніші. А Ви?
Бувають же країни з парламентом, де президент не головує, те з саме з канслерійством.
《Бувають же країни з парламентом, де президент не головує, те з саме з канслерійством.》
Але й там президент – голова держави.
Чому Ви так вирішили?
Почитайте їхні конституції.
Добре, поґуґлив трохи й справді, канцлери в щонайменше Австрії та Німеччині стоять нижче в рангу ніж їхні президенти.