Мер — голова міської влади, міської адміністрації; голова місцевої виконавчої влади населеного пункту, частіше всього міста, іноді в великих містах також міського регіону.
Приклад вживання
В Україні «мерами» неофіційно називають міських голів.
Слово "війт", хоч може й позичене, проте вже узвичаєне, бо є навіть у прізвищах. Принаймні, це ліпше за мера, й так само коротке. Якщо щось зовсім автентичне не знайдеться, можна й його залишити
ПОХОДЖЕННЯ СЛОВА: Війт, Войт - 1. городський голова 2. староста села. білоруська, російська войт, давньоруська воитъ (полоцьк. грам. 1465 г.; див. Нап'єрський 203 і сл.). Запозичено через польську wójt «староста села, чиновник» з середньоверхнімецька Voget «доглядач, володар» запозичене з латини vocātus, advocātus (нині Адвокат) див. Mi. EW 393; Штрекель 72; Корбут 371.
Чому якщо воно й запозичене пишемо лише Війт? А варіант Войт виключили? І коли вже ви кажете про 14 ст. То слово запозичене в 15-16 ст. На рубежі розпаду давньоруської мови, тому це запозичення навіть під критерій до 14 ст. не підпадає. Може тоді усі тогочасні запозичені слова відновимо?
Мер — голова міської влади, міської адміністрації; голова місцевої виконавчої влади населеного пункту, частіше всього міста, іноді в великих містах також міського регіону.
В Україні «мерами» неофіційно називають міських голів.
Перекладаємо слово мер
Можна актуалізувати давнє слово. Багато хто має прізвища – Войтюк, Войтенко/Війтенко, Войтович/Війтович тощо, а саме слово вийшло з ужитку :)
Непоганий задум, та подивись на походження...
Слово "війт", хоч може й позичене, проте вже узвичаєне, бо є навіть у прізвищах. Принаймні, це ліпше за мера, й так само коротке. Якщо щось зовсім автентичне не знайдеться, можна й його залишити
Якщо слова, якими користувалися ще в 14 столітті не достатньо автентичні, тоді я без поняття, які є достатньо.
ПОХОДЖЕННЯ СЛОВА: Війт, Войт - 1. городський голова 2. староста села. білоруська, російська войт, давньоруська воитъ (полоцьк. грам. 1465 г.; див. Нап'єрський 203 і сл.). Запозичено через польську wójt «староста села, чиновник» з середньоверхнімецька Voget «доглядач, володар» запозичене з латини vocātus, advocātus (нині Адвокат) див. Mi. EW 393; Штрекель 72; Корбут 371.
Чому якщо воно й запозичене пишемо лише Війт? А варіант Войт виключили? І коли вже ви кажете про 14 ст. То слово запозичене в 15-16 ст. На рубежі розпаду давньоруської мови, тому це запозичення навіть під критерій до 14 ст. не підпадає. Може тоді усі тогочасні запозичені слова відновимо?
Дякуємо, КЕПе ;) "Мер" - коротко й просто - тому й кажуть "мер", а не "міський голова". Треба теж щось коротке й легке
все, думаю над однослівним відповідником!)
:)
гОрголова - гóлова гóроду. Замість полонізму "місто", пропоную сполучення горголова з питомим українським словом гóрод та зручне для вимови слово.
Питоме русинське слово
* від основ гол-/гло- "головний", -міс- "місто, міський" та наростку -ар на позначення виконавця