У словін теж від ляхів?
https://sl.pons.com/prevod/slovenščina-angleščina/mesto
https://sl.glosbe.com/uk/sl/місто

Огієнко в Стилістичному Словникові пише, що слово ще в XІ столітті значило город. Та й у матеріялах Срезневського є.

Отже, "розвиток значення «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок») відбувся, очевидно, під впливом польської мови" як пише ЕСУМ просто чергова комуністична брехня.

<Доконаний факт> e cyto inxe...

Навіть визначні філологи твердять про непитомість "місто" за тямою "город". Украй здивований був дізнатися, що така тяма побутуавла ще до захоплення України Польщою.

Якщо не милить моя пам'ять, то слово "місто" існувало рівнобіжно зі словом "город", і між ними була відмінність: місто - це було необгороджене місто, цебто без захисних споруд і мурів; город - місто, але обгороджене та захищене відповідними спорудами. Чи не всі міста нині є саме "містами" в цьому значінні. Одним словом "місто" - "город" БЕЗ захисних споруд навколо нього й огорож.

Дійсно. Уже був помітив, ув инших словах уже забрав, лише тут не встиг забрати.

Це тільки його думка, не підперта прикладами з мовного вжитку. Слово "город" відоме ще з праслов'янського часу й навіть давніше й досі широко вживане. То чим "місто" було йому любіше, можна тільки здогадуватись. Може, через письмову подібність слів "гОрод" і "горОд". Одначе це, як на мене, нерозумний привід зрікатись нашого давнього слова.

Ну то Ви підпирайте, свою думку захищайте. Бо поки я виджу тільки порожні слова.

Те саме й в Огієнка. Бо він цього разу не примічає, як звичайно: "галицьке", "московське", чи "архаїчне". Просто висловлює свою вподобу. А я од людей на Київщині ніколи не чув слова "місто". Уже цього вистачає, щоб поставитись до його поради прискіпливо.

Ось витяги з творів давніших українських письменників.
1) Марко Вовчок. "Інститутка": "У москалі його, у москалі!.. Тепер і прийом у городі; зараз і вези його!"
2) Т. Шевченко. "Іржавець": "Як погнали на болото город будовати".
3) Т. Шевченко. Лист до Костомарова: "Та й напишіть до мене у славний город Борзну на ім’я В. М. Забіли".
4) Т. Шевченко. "Сон": "Із города із Глухова полки виступали".
5) І. Франко. "Конкістадори": "Сонний город ще дрімає… Схопимо його у сні…"
6) Андрій Чайковський (15 травня 1857, Самбір — 2 червня 1935, Коломия). "Сагайдачний"): "Город, що мав привілей на такий склад, обставляв околицю своїми митниками..."
7) Ярослав Врхліцький. Переклад Івана Франка. "Бар-Кохба":
"...поки вкінці укріплений і боронений ним город Бетар не впав у руки римлян".
Це свідчить про те, що класики з усієї України не цурались слова "гОрод". Тож скажу знову: до Огієнкової поради треба ставитись тільки як до вияву його вподоби.

Я ж написав "Слово город мені є любе".
Але добрість слова "город" не є приводом для цурання словом "місто".

Хиба ж я забороняю це вам чи ще кому? Я тільки довів, що в Огієнкова не було иншого приводу, окрім своєї вподоби, давати першість "містові" проти "гОрода". Та ще скажу, що паскудство виганяти "гОрода" з офіційного вжитку через його подібність до московського слова.

"У Центральній, Східній і Південній Україні з давніх давен і досі в живій народній мові заведено вживати слова "го́род", а не "місто". "
Перше я позивався на ці Ваші слова, на що Ви не відвітили.

Тепер зрозумів. Я перебільшив, каюсь. Щоправда, сам у живій мові слова "місто" не чув.

Неграмотний, в українській мові є і город, і місто але не кожне місто город і не кожен город місто

Ви знову обговорюєте дописувача замість обмірковувать мовну справу. Одгук почався з《Неграмотний》, тож одповіді не заслуговує. Ідіть до дитсадка, нехай вас там спочатку навчать держаться в суспільстві.

"Дитсадка". Гидка совкова московщина від "мовознавця", що всім торочить про "московський вжиток".

Це пак не мовознавчий допис. Ви знову казитесь прилюдно. Ну то казіться собі й далі.

"Це пак не мовознавчий допис", – каже людина, що бігає в твіттері й геть усім пише про "московське" та "польсько-галицьке", розказуючи про свою "мовознавчість". А потім сипле московщиною: "дитсадки", "бикувать"... Мовознавець...

Ще не переказились? Ну то казіться далі. Може, колись напишете тут зрештою щось корисне, щось про мову.

Що зачепив правдою? Ще раз кажу, в українській мові є обидва слова, але означають вони дещо не одне й те ж. Ви хочете згідно з московським розумінням прибрати в мові одне слово на користь другого, того яке не відрізняється від московського

Городський голова більше підходить на заміну слова "агроном".

Авжеж. Те, що ви маєте на думці, називається "городній". Шуткуєте невдатно: r2u.org.ua: городський . Ви б пак хоч у словниці якій були подивились чи в корпусах української мови, щоб не ганьбиться. Та я ще тут таки давніше навів витяги з творів українських класиків, де вжито слова "гОрод".

Спитайте себе, що ви робите на словотворі, як не знаєте одмінності між словами r2u.org.ua: городський та r2u.org.ua: городній .

Це був жарт. Це по-перше. А пожартував я, бо слово город, хоч вживали б його мільйон років тому, вимерло на заміну слова місто. Нині головне слово для city це місто. До вашого відома, вже давненько не існує майже всіх тих східних, цетральних, північних і південних говірок про які ви говорите, бо вони або замінился російською, або суржиком, або сучасною літературною мовою. Є десь поодинокі села де говорять старою мовою, але це одиниці. У нас є чудове слово місто, але ви його чомусь цураєтеся. Мені не подобається цей ваш підхід, що виявляється, що все що східніше Хмельницької області це справжня, взірцева українська мова, а те що на Галичині, Волині та Карпатті, то якийсь дивний покруч з польською.

<Городський голова... садівник? Ааа! Головний садівник!>

U pẽtuy rẽd ouge idete? Ci isce u trètiy?

Це у вас гобі таке, принижувати інших?

Ви самі не знаєте відмінности між словами, вам аби українську лексику замінити московською

Я не буду докладно одповідать на слова про мою особу. Шкода, що вам батьки замість мізків напхали гівна в голову.

Город в древності це огорожене фортифікаційними спорудами поселення, місто відрізняється тим, що це поселення не огорожене. Обидва слова слов'янські та є в українській мові, але у московитів нема. Оце панслов'яністів і бісить. За фактом сучасні міста не є городами, бо сенсу їх огорожувати зараз нема, от тому це слово фактично в українській мові не вживається, за виключенням суржику де це слово вживається не за старим значенням, а як у московитів. По суті, якщо взяти Москву, то там згідно правильному значенню городом є лише те, що за стінами Кремля, все инше місто, але московити не слов'яни, тому їм до дупи

Не знаю що саме Ви берете за кінець, але:

І́гор ім'я
називний І́гор І́горі
родовий І́горя І́горів
давальний І́гореві, І́горю І́горям
знахідний І́горя І́горів
орудний І́горем І́горями
місцевий І́гореві, І́горю, І́горі І́горях
кличний І́горю І́горі

гра
називний гра і́гри
родовий гри і́гор
давальний грі і́грам
знахідний гру і́гри
орудний гро́ю і́грами
місцевий грі і́грах
кличний гро і́гри

Якшо дійсно від "волости", то маєте рацію. Гарне пояснення. Але шодо того, шо "не є правильно писати <е> в <-тель>", то тут не погоджуюся. Зроду пишемо в слові "вчитель" "е", тому й тута пишу "е". Ніколи не чув, шоби хтось вимовляв "вчитіль", тому й додаю так, як би вимовляв.