завідував кордоном, «маокольчтннівцями», і провадив у них суд і розправу. В. Сергійович зазначав, що в походах окольничі їхали перед царем і влаштовували табори або двори для зупинки та ночівлі
боıарин
boyarin
Пор. ягл. earl–"count"(<ягло-мурманске ‹conte›)< давн.ягл. eorl–"count, earl"←"warrior, hero" від праґерманского *erõ–"бій".
Рус.(одна з став) ‹бои›→‹боıарь›–"вояк"→‹боıарин›.
Якщо найстарший твар ‹болѩринъ› таки говорить за походженя з турецкої бовгарскої, то мїсце безпосередне ма перетвір того доба та йстословленя його на всновї кореня 'боı-', як змїнкує Фасмер.
__
Ина міжність є то, вже первинний твар(рус.) *болıарь походить из корене 'бол-' що в порівнальнім ступені ‹бѡльшьи›, из значеня ‹ᾰ̓́ρῐστος›–"(of a person) best in social rank ("noblest"), (of a person) best in valor ("bravest")", пор. ‹лоучшьи›–'лучии' у Матових Срїзнівского–"знатный, старшій".Див. ще бовг. боля́рин, боля́р, сербохорв. бо̀љарин.
Вид. 
аристократія
‹барон›–се слово таки тякне тому ж ‹боıарин›, пор. їще давн.ягл. ‹þegn› за 'baron' из сслівним тому слову семантиков, та лише крайовов різницев(þegn у Шотляндиї)(лят. barō←зах. праґерм. barō–"муж; войин"). Проте се правда вже точне розрізненя тих чинів є розвило ся, й так сей знак крімно бї спосуджений у руску, де різниця є цїла. Один сусул би міг бути переклад нїмецкого тяма, руска бо пак є найкраще знайома з західноїврупскими речене в лицї нїмецкої: нїм. ‹Freiherr›–рус.‹вѡльнъи(волє҆н) госпѡдь(Herr, sir, lord)(гпан(якщо гадка п. Поруша є вїрна)›. Також, є льга повязати титул ‹макгнат› и, правї, барон, а для розрізненя взяти старший твар из коренем 'бол-' себи ‹болıарин›. Міг би й може заступити то значеня ‹витѧз›. Пріч сего, я не маю конечної відповїди поки.
__
И 'marquis' и 'Markgraf' идуть від праґерм. *markō, що йстослівно та семантично тякне рус. ‹мєчжа›, аще ‹рѫбеж›, ‹граница›, прямих похідних, як пряска габо нїмецка, руска не йме. Тому вихід може бути дослівний переклад: ‹Мечжнъи/мєчжєвъи/рѫбежнъи/граничнъи боıарин(/кнѧз)›. Було би же краще, найти тям рідний котрий тякне тому нїмецкому/пряскому, та як ми вїдомо, такого нема' в нас.
__
‹viscount› є по сути ‹vice•comte›, тоби, 'на місто боярина, його намїсник'. На всновї вїди з слівників можемо вотже творити похідні саме на корені 'мѣст-'–‹(на)мѣстнъи боıарин/боıарин (на)мѣстник›. Крім того, маємо й тям ‹волостель› як управний и луччедерский, він би й міг стати на позначеня чина вище вільного господа(барона) але ниже воєводи й боярина, бо сам, судячи з дан, значить титул ниже вдїльних князів та бояр. Обаче, як переклад ‹viscount› ягельсков Викцивнар дає взагалї слво ‹sheriff›.
__
‹гєрцѡкг›–‹воıєвода›, дано п. Порушем ранїше, пор. давн.ягл. heretoga, here-–'війско, рать', -toga–той хто веде, вода.
__
‹prince›–‹кнѧз, володарь, правитель, король, госпѡдь, господарь›, як наслїдник стола вкремо–‹кнѧжич, королєвич, цсарєвич›.
Міню Вам за відповідь. Ви з нового письма користаєте, чи мені здається?)
Рад помочи!
Так, се є єтимольоґічна кирилиця, у скобку ‹›, а звичайно пишу Желехівков, для ясности :)
Тому що Ф чужде?
Так свідчать словники
r2u.org.ua: грап
Чіткого відповідника слову граф у нас нема, тож +
Як твар у рускім звяствї– +
‹грап›