через посередництво середньолатинської мови (слат. monarcha) запозичено з грецької;
гр. μόναρχος «монарх» утворено з основ числівника μόνος «один, єдиний», пов’язаного з μᾱνός «рідкий», спорідненим з вірм. manr (manu) «малий, тонкий», дінд. manak «трохи», лит. meñkas «незначний», та іменника άρχός «керівник, вождь», пов’язаного з дієсловом ἄρχω «паную», етимологічно неясним (ЕСУМ)
goroh.pp.ua: монарх; можливо радше абсолютний монарх, але не точно