Значення слова
Дикта́тор — у Стародавньому Римі – посадова особа, призначена сенатом у випадку внутрішньої або зовнішньої небезпеки, яка мала необмежені повноваження; особа, яка користується необмеженою владою в керівництві державою; (перен.) той, хто веде себе стос. до інших владно і нетерпимо, нав'язуючи свою волю.
Приклад вживання

Особа, призначена диктатором, мала вищу громадянську, військову і судову владу одночасно.

Диктатори не люблять народних веселощів. Диктаторам подобаються тільки паради. (П. Загребельний)

Далі на північ, ближче до майдану Кастелара, охоронців було ще більше: адже там, на балконі великого будинку, розташувалися пихаті, прикрашені цілим розсипом орденів генерали, і серед них – сам каудільйо Фернандес, повновладний диктатор пригнобленої країни. (В. Владко).

Походження

лат. dictātor «т.с.» походить од dictāre «часто говорити, повторювати; диктувати, наказувати», пов’язаного з dīcere «говорити», dicāre «проголошувати; присвячувати», спорідненими з оск. deikum, deicum «говорити», дінд. diśáti «показує», хет. tekkuššami «показую», гр. δείκνυμι «т.с.», гот. ga-teihan «оголошувати», дангл. toecan «показувати, вчити»

Слово додала

Перекладаємо слово дикта́тор

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями