/reˈt͡ʃɛt͡s(ʲ)/~/rɪˈt͡ʃɛt͡s(ʲ)/~/ˈrɛt͡ʃi̯e̞t͡s(ʲ)/~/reˈt͡ʃ(ʲ)it͡s(ʲ)/,
рєчєц
recéç
Чит. мїнку під "рекач" щодо семантичного розвитку.
Похідники: dictātōrius–рєчечскъ-и, dictātūra–рєчєчшчина, рєччизна(/рєчєчизна), рєчєчство.
/'kazoβ̞ɐt͡ʃ(ʲ)/~/'kazuβ̞ɐt͡ʃ(ʲ)/~/ˈkazuβ̞ɐt͡ɕ/~/ˈkazʊwɐt͡ʃ/,
казовач
cazouatch
Чит. мїнку під "рекач".
Спит робити відповідник лятинскій первоти на вузрї корене *каз-
dictō(фреквентив)–dīcō, казовати(итератив, недоконан)–казати.
Для семантичного звязку пор. наказ, наказовати. Також, ēdicō–розказати, indicō–узказати(див. https://archive.org/details/SUM28/05 (Впрашати—Выпродати)/page/35/mode/1up , "всказовати" особливо блискі знач. 3, 4, "всказъ" знач. 1, 2).
*kaz•ov•acji
Похідники: dictātōrius–казовач, казовачь-и/казовачнъ-и, dictātūra–казовачнıа, дєржава казовача/рѣкача–казовачшчина, казовачизна.
Mieniõ Vam !😁
Робити (to work) - робляти (to be working)?
Дати (to give) - давати (to be giving)?
Брати (to take) - бирати (to be taking)?
Чести (to read) - читати (to be reading)?
Яти (to have) - имати (to be having)?
Могти (to be able to) - магати (to be being able to)?
👍, лише че́сти → чита́ти
ь → и, як в же́рти/жра́ти → жира́ти
Міню вам 🤝🏻
»Робити (to work) - робляти (to be working)?...«
Coli ouge xotiéte, to e rœzniça meidj ‹aspectus iterativus› ta ‹a. frequentativus›. Za Googlomy, slovianscui móuvui tvoreaty frequentativa pitimo iz *-u-a: *-a-ti → *-a-u-a, *-i-ti → *-i-u-a, *-ē-ti → *-ē-u-a-ti. Ne usi sõty u rous. nuinie, xotcha na *-u- e ci malo, por.: ‹bolieti› : ‹oubolieuati›, ‹muiti› : ‹•muivati›, ‹ygrati : ygravati›, ‹grieti› : ‹grievati›, tc. Inchiy cin tvoriti frequentativa u slovianscuix e pocép *-k-, por.: ‹boricati›, ‹bóucati›, ‹baxcati›, ‹triescati›, ‹pisacati›, ta ona sõty obmediéna.
Ponevagy i frequentativa i iterativa znaceaty dieyõ mnogõ ci ceastõ, rœzniça mogé bouti ceasto tònca, ta golóuna rœzniça e oge frequentativa znaceaty ocremui ceastui dieyui po sobie, raz u raz, olni iterativa znaceaty cœilco ci mnogo diey u/za raz.
U lat., frequentativus e = ( ci ≈ ) iterativi, he i u rous.
@Bœgdan Youxyco
/rɛ'kat͡ʃ/~/rɪ'kat͡ʃ(ʲ)/~/rɪ̯i'kat͡ʃ(ʲ)/~/rʲі'kat͡ʃ(ʲ)/~/rʲɪ'kat͡ɕ/~/ˈrʲiʲkɐt͡ʃ(ʲ)/,
рѣкач
riecatch
Лят. dīcō–рус. рєчи, рєкти, лят. dictus–рус. рєчэн, лят. dictum–рус. рѡк. Словар Давнерускої Серезнівского дає на "рокъ"–певен час доби, зрік, рік, мїра, зріст, число, постанова, правило, доля, "рѣчь"–(з головних), свїдчінє, розповїдь, рїшінє, бесїда. Див. "въı•рєчи сѧ" ту https://archive.org/details/SUM28/06 (Выпросити–Головный)/page/18/mode/1up , що несе й значіня "abdīcō", тобто, "відмовити ся, зречи ся(кого, чого); також лят. addīcō, може й бути відбито рус. нарєчи. Як є видно, питаний руский товк що є в корене "рєчи" може тякнути семантичному розвитку лят. корiн dic- яко й term(en).
Лят. dictā•tor(наросток имен дїяча від рїчи(дїєслова).
Рус. рѣк•ач(<*-akji) від рєчи(*rek-ti), пор. ковати→ковач, сбирати→сбирач, та йни.
Похідники: dictātūra–рѣкачнıа, dictātōrius–рѣкач/рѣкачь-и, -ча, -чє, рѣкачскъ-и(во державї, городжанска). Ягельскому ‹dictatorship› би могло влучно відповїдати й ‹рѣкачство›(сама держава а не вофис, а тоже то що більше торкає ягл. illiberalism–‹нєсвобѡдство›, себто, держава котра нї твердо демократична, виявляє нахил до самодерства, олиґархії, та не конче держава що є визначено самодержною).
+
Spasibœg!