ЕСУМ, IV, 117: ‹понужа́тель› "деспот"
XD
А там в ЕСУМ дано одразу й вихідне слово ‹понужа́ти› зі значенням "підганяти, допікати" :)
Гадаю, не слід цурати чепеня '-тель', бо певно таки він цілком питомо русский (український). Порівняй і такі народні слова, як 'при́ятель', 'ду́тель'.
Та й загалом в руській багато слів з цим суфіксом, котрих нема ні в староцерковнослов'янській, ні в московській, ані в лядщині.
Хоча таки може бути й інша суфіксація. Не знаю щодо 'понужатника', але точно могли би бути й такі форми:
понужа́ч, понужа́лець, понужа́ль, понужа́тар(ь), понужа́тир(ь), понужа́ло, понужа́к(а), понужа́й, понуже́ць