И що коли тако є лядською?
Значить слово не якась дурниця, якої цураються.
Мабуть, роботорговець.
Або торговець невільниками (польською так і буде)
Від прасл. *ot(ъ)rokъ «той, хто не має права говорити», утвореного з префікса otъ- і кореня rok-, пов’язаного чергуванням голосних з *rekti…
Та ні, якраз відала – ось погляньте у http://oldrusdict.ru/dict.html
Усі значіння-
дитя
подросток
юноша
отрок княжеский
дружинник
воин
слуга
раб
работник
служитель
Згідно із історією, на українських землях аналогом рабства було кріпацтво, що існувало з 14 ст..
Щоб відрізнити від "роб" (робітник), адже хбібороби та землероби – не раби даю частинку "па-" яка вказує на иншість, вона дійшла до нас ще …
То є дурниця, пробачте. Основне значення слова rob, принаймні в самостійнім ужитку, є саме "раб". То є правильний руський твар з /о/, відповідник південнослов'янському твару з /а/. Додання префікса pa-, нібито для передачі значення +"не вільний робітник/працівник, а залежний" перевертає з ніг на голову реальний перебіг розвитку значення кореня *orb- "раб". Цілком імовірно що складені форми типу хлібороб, землероб суть пізні; принаймні про се непрямо можуть свідчити синоніми до сих слів (житарь, печьць, пекарь; орачь, ратай, плугарь), нюанси семантичної різниці яких не могли бути реальністю давнішої доби, тому приклади сих складених слів суть нерелевантни для оцінки первісного й основного значення самостійної форми rob. До того ж твар pa-rob- руська мова таки знає, и в иншім значенні: "парубок, хлопець", де префікс pa- є на своїм логічнім місці, передаючи первісне значення *"який віддалено нагадує раба, але не є рабом" → "парубок, хлопець". Ваше штучне, засноване на хибнім трактуванні первісного й основного значення самостійної форми rob, надання формі pa-rob- значення "раб" тягне за собою низку дальших проблем: накинувши засвідченій формі pa-rob, з засвідченим її значенням "парубок, хлопець", Ви лишите руську мову слова для позначення власне тями "парубок". Взагалі не тямлю, нащо є вигадувати велосипед, коли є готовий питомий твар rob, з відповідним первісним і головним значенням "раб". Основний іменник на позначення вільного робітника/працівника в д.-рус. мові був від кореня dé- з чепенем -l- в словах délati, délo й под. А за коренем rob- була первісна конотація невільної роботи.
Хлібороб - раб хлібу? Землероб - раб землі? Своїм робом - своїм рабством? Робітник - чийсь раб? Робити - слугувати? Робота - рабство? Pa-rob - па-раб? Не пишіть дурниць. В українській мові "роб" не передбачає саме рабство.
Читали'сте мою змінку? Чи читали скоком? Писав ім же, що ті складені твари суть имовірно пізні, й тому по їх є годі судити про первісне значення слова rob у самостійнім ужитку.
А що, хочете речи що в руській слово rob передбачає значення вільного робітника/працівника. По перше, дібрані в АТССУМ приклади вжитку сього слова – їх там аж два – там, де воно значить людину, дані приклади (один из Грінченка) не дають ясно читати значення "вільний робітник/працівник". В обу прикладах – из Грінченка та Загребельного є слово rob ужито в негативнім контексті:
"Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять" (Словник Грінченка) – тут "роби роблять" є риторичний зворот, що сугерує фігуративне значення слова rob,
а в Загребельного:
"Не роби твої, щоб помикав нами! — ошалілими очима блиснув хлопець на купця" (Павло Загребельний, Диво, 1968, 120) – взагалі недвозначно натякає, що мова є не про загалом якихось "вільних робітників/працівників", а саме "рабів". Ник a priori не "помикає" вільними працівниками.
Вас приголомшує, що robota значить первісно "рабство, невільну працю"? То ось Вам значення сього слова в д.-рус. мові, даю посилання на Матеріалі Срезнівського: http://oldrusdict.ru/dict.html#: робота "рабство, неволя, работа, повинность". І значення "работа" фігурує в пам'ятці підлядської доби Руси (Жалувана грамота короля Володислава Ягайла Йосипу Бѣдуну, 1408 р.), а значення "рабство, неволя" фігурує праві в Ипаттівській літописи, браної за пам'ятку давньої руської мови.
Впринципі Грінченків Словарь свідчить значіння "невольникъ, арестантъ", а отже таке значіння дійшло від тих давніх часів аж до теперішнтої української мови, тому визнаю за Вами правду.
псл. xolujь;
первісно, мабуть, «раб, слуга» (звідси всі негативні сучасні значення «наймит, прихвостень, попихач»);
goroh.pp.ua: Халява#291…
>Через рос. посередництво закріпилося в новожитній українській мові.<
>др. рабъ<
Повна дурня! Може, тоді давньоруська мова – це древнерусский язык, а українців придумали австрійці? Авжеж. Тобто повторювання москальських наративів
Не дурня, слово церковне. *orbъ дає в укр. роб, а в південних слов'янських мовах "раб/rab". Тотожно до префікса *orz-: укр. роз-, бовг. раз-, серб. раз-, словен. raz-. Карл-Франц Ян Йосиф намірів просувати московські наративи аж ніяк не мав.
Просто треба щоб хтось і Ярослава звинуватив у повторенні москальських наративів, якщо йому подобається *orbъ → [раб]. Работа?? Бо адін народ??
Слово пропоную додати до Чистилища.
Раб, невільник, холоп - синоніми.
Не треба збіднювати мови?
+Менї висліў:"рабіў до раю не пускають, якось бôльше подобається ніж "невôльникіў до раю не пускають
На початку слова ні, просто ро-. Це між приголосними з'явився повноголос, ймовірніше просто вставився другий голосний (межа складу зсунулась так само)
»На початку слова ні, просто ро-. Це між приголосними з'явився повноголос, ‹...›«
Ne prosto u naslovie a pered ynomy sõgolosnomy, por.: *olsy → ‹lòsy›, *orbota → ‹ròbota›, *oldy → ‹lòdy›, *orgyno/*orgynu → ‹rògyno/rògen›, *ōlny → ‹lany›, *ōrno → ‹rano›, *ordtu, ōrdtu → ‹ròst (→ rœst), rast›, *olkut-y → ‹lòcoty (→ lœcoty)›, *ebledy → ‹lebeid›, *orkūta → ‹ròcuita›, *ōrko(s) → ‹rac›, *ōr-dlo → ‹ralo›, *or-lia → ‹ròlia → rœilla›;
pered golosnomy, he pràvilo, peredievou neyma, por.: *el-en-y → ‹olein›, *olyxa (*yx ← *ys) → ‹œlyxa›, *olu- + *-ovo → ‹òlovo›, *or-a-ti → ‹òrati›, *or-yl-o(s) → ‹òrel, orel ( : òrla, œrla).
»<...> ймовірніше просто вставився другий голосний (межа складу зсунулась так само)«
Lédve.
1., *orbota : ‹ròbota› — yac e tout prosto udieto drouguy golosen?
2. data nariecy cazjõty oge u *PelP, *PolP, *PerP, *PorP otó perevuy golosen u tvariex póunogolossia e zvõcovo totogen *ú, a znacity œn e udiet (utorinno) a ne drouguy golosen póunogolosou, olni drouguy golosen e tacui peresounõto na novuy drouguy izclad peredievomy (metathesis). Inacye cazjõtchi, e tam tacui i peredieu, a ne prosto udieto iesce odin golosen.
Viernieye e, œdtac vuiclad ròzvitcou *PelP, *PolP, *PerP, *PorP he:
*gelbo(s) → *ʒəlob- → *ʒɵlōb- → ‹jolob› /ˈʒɔlob/ [ˈʒɔlᵘob, ˈʒɒlᵘɔb];
*molto(s) → *mulot- → *múlōt- → ‹molot› /ˈmɔlot/ [ˈmɔlu̯͡ot, ˈmɔlᵘot];
*dern- → *dyren- → *dýrēn- → ‹deren› /ˈdærɛn/;
*korb- → *kurob- → *kúrōb- → ‹còrob› /ˈkɔrob/ [ˈkɒru̯͡ɔb, ˈkɒrᵘɔb, ˈkɔru̯͡ɔb, ˈkɔrᵘɔb];
*olsy(s) → *lúsy → ‹lòsy› /lɔsʲ, lɒsʲ/ [lɔsʲ, lɒsʲ];
*orbo(s) → *rúb- → ‹ròb› /rɒb, rɔb/ [rɒb, rɔb].
Ніт, то є проба фонетичної передачі звисшення артикуляцці в ненаголошенім становищи. Під наголос артикуляцця зостає безмінна
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Роб — 2) Невільник, арештант.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51082-rob.html#s…
Дам +, але я все таки дам окремо й своїм написанням, яке точніше передасть те, що в сім слові є фонема /ɒ/ (з варіантами: {ɒ, ɒ͡ʌ̯, ɔ, ɔ͡ʌ̯} з *o в сполуках прасл. *ol, *or на початку слова, рефлекси якої суть тотожни з рефлексами *u "сильного" (<ъ> д.-рус. кирилиці), й відмінні від рефлексів негармонізованого *o в инших фонологічних умовах. Напр., у формах "рогом, ровом" під першим <о> є фонема /u̯͡ɔ/, з варіантами вимови {ʷɔ, ʷo, o}, а в формах "робом" є під першим <о> фонема /ɒ/ з варіантами: {ɒ, ɒ͡ʌ̯, ɔ, ɔ͡ʌ̯}. Відповідно, я пишу: rwg/rôgom, rwf/rôuom, але ròb/ròbom.
Тобто ô значить просте о, а ò значить ъ?
Так. Але не всюди на місці "простого о" пишемо <ô>, й не всюди на місці ъ пишемо <ò>. І на місці "простого о" й на місці ъ пишемо й просто <o> там, де його фонематичне трактування може бути виведено з графичного контексту. На пр., слово "коло" пишемо <colo>, не <côlo>, бо то є звичайне/регулярне розміщення фонеми /u̯͡ɔ/ ("простого о") — в полім складі. Ô чи ò пишемо там, де місце тої чи тої фонеми виходить за межі поширеної "правильности" їх розподілу, на пр., у формі "бочок" (← "малий бік") є перве <о> регулярний розподіл фонеми /u̯͡ɔ/ ("просте о"), тож ту пишемо просто <bocœk>, але "бочок" (від "бочка") є перве <о> "нерегулярний" розподіл ъ, тому сю форму пишемо <bòcœk>. Коли "просте о" є перед "в" з иншим голосним далі, то, хоча місце того "простого о" є регулярне, я там таки пишу <ô>, на пр. слово "слово" пишу <slôuo>, оскільки <ou> стоїть за /u/ (але так само його може бути писано й яко <sloüo>).
У всіх коренех де <о> є на місці прадавніх сполук моделі *olT, *orT, таке <o> я пишу <ò>, на пр.: ròbiti (← *orb-), lòdua "лодва" (← *oldu-), префикс ròz- (← *orz-), rògyna "рожна" (← *orgyna) — хоча в усіх сих словах є не *<ъ>.
Приклади з "нерегулярним" <о> на місці *<ъ>: lòba "лоба", ròta "рота" (← "рот"; проти rota "рота = присяга"), mòxom "мохом", dòscem "дощем". Так само, пишу <ò> на місці *<ъ> й там, де воно є "регулярне", й могло бути писано просто <o>, але пишу <ò> там, де воно при словозміні не зникає; тобто <ò> пишемо не йно в lòba, mòxom, ròta, але й у: lòb, mòx, ròt, dòscy; на пр., там, де <о> на місці *<ъ> при словозміні зникає, пишу просто <o>: son → snou, snom, sné.
"Дам +, але я все[-]таки...".
"...рефлекси якої суть тотожни з рефлексами *u "сильного" (<ъ> д.-рус. кирилиці)[,] й відмінні...".
"І на місці "простого о"[,] й на місці ъ...'.
"...я там таки пишу <ô>, на[ ]пр.[,] слово "слово"...".
"...rògyna "рожна" (← *orgyna)[,] — хоча в усіх сих словах...".
"...там, де воно є "регулярне"[,] й могло бути писано просто <o>...".
"...на[ ]пр., там, де <о>...".
Пишеш неграмотно? Не страшно – перейди на свою версію латинки й розказуй усім, що вона – найкраща в світі.
Грінченко:
Раб, -ба, м. 1) Рабъ. Ном. № 8412. Кого благаєте, благії раби незрячії, сліпії? Шевч. 608. 2) Крѣпостной, слуга. Добрі пани за рабами, а раби за панами. Ном. № 1145
Дайте вгадаю, Грінченко був посередником, який закріплював москвинські (російські) слова в новожитній українській мові? 🧐
Там є московські слова як "кріпость" чи "вірьовка"
Відки довідали'сьте що кріпость то "московське" слово?
Щонайменше -Ость
Так він не був чистомовцем
+
др. робъ «раб, невільник»
"Ріб"? Такого не має бути