Значення слова

Раб — слуга.

Приклад вживання

Ти – раб божий, прийми бОга свого!

Походження

цсл. стсл. рабъ походить від псл. *orbъ «раб; сирота, дитина» (первісно «сирота або чужа дитина, яка виконує найбільш трудомістку домашню роботу»). Через рос. посередництво закріпилося в новожитній українській мові.

Приклади в інших мовах

р. бр. болг. м. раб, др. рабъ, п. ч. слц. rab, схв. заст. ра̑б, ра̏б.

Слово додав

Перекладаємо слово раб

неві́льник
7
Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
22 березня 2021

До речі, в польській мові так само.

22 березня 2021

И що коли тако є лядською?

25 березня 2021

Значить слово не якась дурниця, якої цураються.

роб, ріб
6

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Роб — 2) Невільник, арештант.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51082-rob.html#show_point

Матеріяли давньоруської мови:
Робъ – Раб; слуга, невільник.
http://oldrusdict.ru/dict.html

Прямо від праслов'янського *orbъ — раб.
goroh.pp.ua: робити

Слово у сербохорватській мові:
sr.wikipedia.org: Ропство

Не думаю, що буде плутанина, українська мова повна полісемії. Форма роб є первісна, давніша, тепер виникли нові форми на взір "виріб", даю і ту і ту.

17 квітня 2021

Дам +, але я все таки дам окремо й своїм написанням, яке точніше передасть те, що в сім слові є фонема /ɒ/ (з варіантами: {ɒ, ɒ͡ʌ̯, ɔ, ɔ͡ʌ̯} з *o в сполуках прасл. *ol, *or на початку слова, рефлекси якої суть тотожни з рефлексами *u "сильного" (<ъ> д.-рус. кирилиці), й відмінні від рефлексів негармонізованого *o в инших фонологічних умовах. Напр., у формах "рогом, ровом" під першим <о> є фонема /u̯͡ɔ/, з варіантами вимови {ʷɔ, ʷo, o}, а в формах "робом" є під першим <о> фонема /ɒ/ з варіантами: {ɒ, ɒ͡ʌ̯, ɔ, ɔ͡ʌ̯}. Відповідно, я пишу: rwg/rôgom, rwf/rôuom, але ròb/ròbom.

9 жовтня 2021

Тобто ô значить просте о, а ò значить ъ?

9 жовтня 2021

Так. Але не всюди на місці "простого о" пишемо <ô>, й не всюди на місці ъ пишемо <ò>. І на місці "простого о" й на місці ъ пишемо й просто <o> там, де його фонематичне трактування може бути виведено з графичного контексту. На пр., слово "коло" пишемо <colo>, не <côlo>, бо то є звичайне/регулярне розміщення фонеми /u̯͡ɔ/ ("простого о") — в полім складі. Ô чи ò пишемо там, де місце тої чи тої фонеми виходить за межі поширеної "правильности" їх розподілу, на пр., у формі "бочок" (← "малий бік") є перве <о> регулярний розподіл фонеми /u̯͡ɔ/ ("просте о"), тож ту пишемо просто <bocœk>, але "бочок" (від "бочка") є перве <о> "нерегулярний" розподіл ъ, тому сю форму пишемо <bòcœk>. Коли "просте о" є перед "в" з иншим голосним далі, то, хоча місце того "простого о" є регулярне, я там таки пишу <ô>, на пр. слово "слово" пишу <slôuo>, оскільки <ou> стоїть за /u/ (але так само його може бути писано й яко <sloüo>).
У всіх коренех де <о> є на місці прадавніх сполук моделі *olT, *orT, таке <o> я пишу <ò>, на пр.: ròbiti (← *orb-), lòdua "лодва" (← *oldu-), префикс ròz- (← *orz-), rògyna "рожна" (← *orgyna) — хоча в усіх сих словах є не *<ъ>.
Приклади з "нерегулярним" <о> на місці *<ъ>: lòba "лоба", ròta "рота" (← "рот"; проти rota "рота = присяга"), mòxom "мохом", dòscem "дощем". Так само, пишу <ò> на місці *<ъ> й там, де воно є "регулярне", й могло бути писано просто <o>, але пишу <ò> там, де воно при словозміні не зникає; тобто <ò> пишемо не йно в lòba, mòxom, ròta, але й у: lòb, mòx, ròt, dòscy; на пр., там, де <о> на місці *<ъ> при словозміні зникає, пишу просто <o>: son → snou, snom, sné.

30 листопада 2021

Грінченко:
Раб, -ба, м. 1) Рабъ. Ном. № 8412. Кого благаєте, благії раби незрячії, сліпії? Шевч. 608. 2) Крѣпостной, слуга. Добрі пани за рабами, а раби за панами. Ном. № 1145

Дайте вгадаю, Грінченко був посередником, який закріплював москвинські (російські) слова в новожитній українській мові? 🧐

відрік
1

Від прасл. *ot(ъ)rokъ «той, хто не має права говорити», утвореного з префікса otъ- і кореня rok-, пов’язаного чергуванням голосних з *rekti «казати, говорити» (пор. вирок, проро́к, уро́к), відоме в давньоруській мові як отрокъ «дитя, дружинник, воїн, слуга».

У чеській та словацькій мовах otrok — «раб; слуга, наймит», у слов'янській верхньолужицькій wotročk – «наймит», у сербохорватській о̀трок – «слуга», як і у словенській otrо̀k.
А значення «хлопець-підліток» українська мова не відає, це нав'язано комуністами з московської мови в період СРСР, у словниках до періоду СРСР цього слова немає, воно вперше з'являється лишень в радянських словниках української мови, даючи значіння таке, як у відовідного російського слова.

Лінк на чеську сторінку Вікіпедії про рабство:
cs.wikipedia.org: Otroctví

Карл-Франц Ян Йосиф 22 березня 2021
22 березня 2021

Руська мова того слова за таку тяму не знає, та, віді, й не зна.

25 березня 2021

Та ні, якраз відала – ось погляньте у http://oldrusdict.ru/dict.html
Усі значіння-
дитя
подросток
юноша
отрок княжеский
дружинник
воин
слуга
раб
работник
служитель

ròb, ròb-
1
אלישע פרוש 17 квітня 2021
служця
0

Від "служити".

Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
па́роб
0

Щоб відрізнити від "роб" (робітник), адже хбібороби та землероби – не раби даю частинку "па-" яка вказує на иншість, вона дійшла до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок несправжности, фальшивости:
па-горб – схожий на горб, але похилий,
па-зелень – ще молода зелень,
па-вітер – слабкий вітер,
па-ключ – не ключ, але що відмикає двері,
па-вука – несправжня (неофіційна) наука,
па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода),
па-синок – не точно син.

Тоді па́роб – не чистий роб (робітник), бо не держить плату за службу.

Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20

Карл-Франц Ян Йосиф 18 березня 2021
18 березня 2021

То є дурниця, пробачте. Основне значення слова rob, принаймні в самостійнім ужитку, є саме "раб". То є правильний руський твар з /о/, відповідник південнослов'янському твару з /а/. Додання префікса pa-, нібито для передачі значення +"не вільний робітник/працівник, а залежний" перевертає з ніг на голову реальний перебіг розвитку значення кореня *orb- "раб". Цілком імовірно що складені форми типу хлібороб, землероб суть пізні; принаймні про се непрямо можуть свідчити синоніми до сих слів (житарь, печьць, пекарь; орачь, ратай, плугарь), нюанси семантичної різниці яких не могли бути реальністю давнішої доби, тому приклади сих складених слів суть нерелевантни для оцінки первісного й основного значення самостійної форми rob. До того ж твар pa-rob- руська мова таки знає, и в иншім значенні: "парубок, хлопець", де префікс pa- є на своїм логічнім місці, передаючи первісне значення *"який віддалено нагадує раба, але не є рабом" → "парубок, хлопець". Ваше штучне, засноване на хибнім трактуванні первісного й основного значення самостійної форми rob, надання формі pa-rob- значення "раб" тягне за собою низку дальших проблем: накинувши засвідченій формі pa-rob, з засвідченим її значенням "парубок, хлопець", Ви лишите руську мову слова для позначення власне тями "парубок". Взагалі не тямлю, нащо є вигадувати велосипед, коли є готовий питомий твар rob, з відповідним первісним і головним значенням "раб". Основний іменник на позначення вільного робітника/працівника в д.-рус. мові був від кореня dé- з чепенем -l- в словах délati, délo й под. А за коренем rob- була первісна конотація невільної роботи.

18 березня 2021

Хлібороб - раб хлібу? Землероб - раб землі? Своїм робом - своїм рабством? Робітник - чийсь раб? Робити - слугувати? Робота - рабство? Pa-rob - па-раб? Не пишіть дурниць. В українській мові "роб" не передбачає саме рабство.

18 березня 2021

Читали'сте мою змінку? Чи читали скоком? Писав ім же, що ті складені твари суть имовірно пізні, й тому по їх є годі судити про первісне значення слова rob у самостійнім ужитку.

А що, хочете речи що в руській слово rob передбачає значення вільного робітника/працівника. По перше, дібрані в АТССУМ приклади вжитку сього слова – їх там аж два – там, де воно значить людину, дані приклади (один из Грінченка) не дають ясно читати значення "вільний робітник/працівник". В обу прикладах – из Грінченка та Загребельного є слово rob ужито в негативнім контексті:
"Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять" (Словник Грінченка) – тут "роби роблять" є риторичний зворот, що сугерує фігуративне значення слова rob,
а в Загребельного:
"Не роби твої, щоб помикав нами! — ошалілими очима блиснув хлопець на купця" (Павло Загребельний, Диво, 1968, 120) – взагалі недвозначно натякає, що мова є не про загалом якихось "вільних робітників/працівників", а саме "рабів". Ник a priori не "помикає" вільними працівниками.

Вас приголомшує, що robota значить первісно "рабство, невільну працю"? То ось Вам значення сього слова в д.-рус. мові, даю посилання на Матеріалі Срезнівського: http://oldrusdict.ru/dict.html#: робота "рабство, неволя, работа, повинность". І значення "работа" фігурує в пам'ятці підлядської доби Руси (Жалувана грамота короля Володислава Ягайла Йосипу Бѣдуну, 1408 р.), а значення "рабство, неволя" фігурує праві в Ипаттівській літописи, браної за пам'ятку давньої руської мови.

16 квітня 2021

Впринципі Грінченків Словарь свідчить значіння "невольникъ, арестантъ", а отже таке значіння дійшло від тих давніх часів аж до теперішнтої української мови, тому визнаю за Вами правду.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
30 листопада 2021

>Через рос. посередництво закріпилося в новожитній українській мові.<

>др. рабъ<

Повна дурня! Може, тоді давньоруська мова – це древнерусский язык, а українців придумали австрійці? Авжеж. Тобто повторювання москальських наративів

30 листопада 2021

Слово пропоную додати до Чистилища.
Раб, невільник, холоп - синоніми.
Не треба збіднювати мови?

Поділитись з друзями