Імператив — юриспруденція, філософія, мовознавство. Беззастережна, категорична вимога; веління, наказ. Те саме, що Наказовий спосіб.

Зауваження рецензента аж ніяк не можуть бути імперативом для автора.

лат. imperativus — владний, від лат. impero — наказую

• освіта і наука

• імператор
• наказувати (за провину)
• гегемонія