Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».
А чули колись слово "стол" у вкраїнській? За правилами вкраїнської мови в наголошеному закритому складі відбувається гармонизація (звуження) - перехід |о| → |і|. У родовому відмінкові (до столу) склад розкривається й відповідно має там "о".
Те, чи чув я "стол" у якості українського слова не має ніякого значення. Тому що навіть якщо чув, то це не аргумент. Правило є правило, стосовно слова "стіл". Але ж як воно стосується "столища"? Нижче запропоновано "стілище". Це не тому, що я хочу посперечатися. Мені хочеться побачити аргументи "за", або " проти". От і все.
Не чули, бо його просто нема в нашій мові, тільки в суржику. У "столищі" так само розкривається склад: сто-ли-ще.
У цьому явищі суть тонкощі, але "стол" бути не може.
Tô e dosta proste (inogbeyske, "simplistic") tóucouanïe, pravopisy ti ne daieity znati ci za <o> e *o ladyeno abo né.
Ose, iz Slœuvnika govœuroc Polésïa, 204: <стиль>, <столь>, <сту͡оль> "stelya", de u <и / o / y͡o> imõty pèredati, xotya xabo, ta rœuznui slédui ladyeinïa *o.
Gòlôunuy prõg ladyeinïa *o e õzxe cèlêncouanïe. Sama ge õzcœusty e douge pèstra — tô mogeity bouti i [ʷo], a na pisymé cuiriliçeiõ tô né yaco ne rozlouciti œd [ʷɔ, u̯͡ɔ, ʷɒ, u̯͡ɒ] (iz *o neladyena) ci [ɔ, ɒ] (iz *u).
Саме форму "престіл" з ікавізмом (uk.wikipedia.org: Ікавізм) подає дорепресивний Словарь Грінченка:
r2u.org.ua: престол В незакритому складі "пересто-" як "кіт" але "коти", "котові" тощо.
Український відповідник церковно-слов'янського "прѣ" (як у "прѣстолъ") є наше "пере-", тому даю "пере-стіл", а не болгарське "пре-стіл".
Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».
Даю перше "веле-", що ще з праслов'янської мови означає щось значущіше: "велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма російського "верблюд" українською та иншими мовами є "вельблуд" (великий блукальник).
<і> в стілець є цілком мисливо – дія морфологічного водностайнення: крім називного відмінка однини є в формах геть усіх инших відмінків *о "гармонизовано", тому цілком мисливо, що всі ті форми перетягнуть один єдиний твар називного відмінка на свій бік. Напр., непрямі відмінки слова "стіл" не набули твари з *о гармонизованим, очевидно тому, що твар називного відмінка з гармонизованим *о є проти тварів усіх непрямих відмінків один єдиний. У тварі *столище нема передумов для гармонизації *о, бо він в усіх відмінціх є в складі полім.
Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».
Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».
Даю перше "вель-", що ще з праслов'янської мови означає щось значущіше: "велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма російського "верблюд" українською та иншими мовами є "вельблуд" (великий блукальник).
Трон — крісло, призначене для сидіння правителя-самодержця, коли він з'являється перед людьми і вершить свою владу.
На троні сидить король Артур.
дав.-гр. θρόνος – високе сидіння, трон
суом. valtaistuin
Перекладаємо слово трон
Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».
Може бути.
А можна "стол"?
Це є суржик.
Стол[-ище] тоді теж? Поясніть, якщо можете, чому "стол" це суржик. "Прошу до столу" замість "Прошу за стіл".
А чули колись слово "стол" у вкраїнській? За правилами вкраїнської мови в наголошеному закритому складі відбувається гармонизація (звуження) - перехід |о| → |і|. У родовому відмінкові (до столу) склад розкривається й відповідно має там "о".
Те, чи чув я "стол" у якості українського слова не має ніякого значення. Тому що навіть якщо чув, то це не аргумент. Правило є правило, стосовно слова "стіл". Але ж як воно стосується "столища"? Нижче запропоновано "стілище". Це не тому, що я хочу посперечатися. Мені хочеться побачити аргументи "за", або " проти". От і все.
Не чули, бо його просто нема в нашій мові, тільки в суржику. У "столищі" так само розкривається склад: сто-ли-ще.
У цьому явищі суть тонкощі, але "стол" бути не може.
<стол>
<Це є суржик.>
Tô e dosta proste (inogbeyske, "simplistic") tóucouanïe, pravopisy ti ne daieity znati ci za <o> e *o ladyeno abo né.
Ose, iz Slœuvnika govœuroc Polésïa, 204: <стиль>, <столь>, <сту͡оль> "stelya", de u <и / o / y͡o> imõty pèredati, xotya xabo, ta rœuznui slédui ladyeinïa *o.
Gòlôunuy prõg ladyeinïa *o e õzxe cèlêncouanïe. Sama ge õzcœusty e douge pèstra — tô mogeity bouti i [ʷo], a na pisymé cuiriliçeiõ tô né yaco ne rozlouciti œd [ʷɔ, u̯͡ɔ, ʷɒ, u̯͡ɒ] (iz *o neladyena) ci [ɔ, ɒ] (iz *u).
<точка> "point" /ˈtɒt͡ʃ.ka ~ ˈtɒt͡ʃ.ka/ : <точка> [tu̯͡ot͡ʃ.ka ~ tʷot͡ʃ.ka].
Саме форму "престіл" з ікавізмом (uk.wikipedia.org: Ікавізм) подає дорепресивний Словарь Грінченка:
r2u.org.ua: престол
В незакритому складі "пересто-" як "кіт" але "коти", "котові" тощо.
Український відповідник церковно-слов'янського "прѣ" (як у "прѣстолъ") є наше "пере-", тому даю "пере-стіл", а не болгарське "пре-стіл".
О_О
Бачу вам марно щось доводити
Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».
Даю перше "веле-", що ще з праслов'янської мови означає щось значущіше: "велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма російського "верблюд" українською та иншими мовами є "вельблуд" (великий блукальник).
У давньоруській мові трон звали словом "СТОЛЬЦЬ", але щоб не давати зменшену форму, даю навпаки форму з "-ище".
Чому ж стілище, а не столище?
Але ж стілець, не столець.
Ну може бути.
<і> в стілець є цілком мисливо – дія морфологічного водностайнення: крім називного відмінка однини є в формах геть усіх инших відмінків *о "гармонизовано", тому цілком мисливо, що всі ті форми перетягнуть один єдиний твар називного відмінка на свій бік. Напр., непрямі відмінки слова "стіл" не набули твари з *о гармонизованим, очевидно тому, що твар називного відмінка з гармонизованим *о є проти тварів усіх непрямих відмінків один єдиний. У тварі *столище нема передумов для гармонизації *о, бо він в усіх відмінціх є в складі полім.
Як у словах кінець, вітець, Ви, здається, вже це раніше були яснили.
Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».
Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».
Даю перше "вель-", що ще з праслов'янської мови означає щось значущіше: "велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма російського "верблюд" українською та иншими мовами є "вельблуд" (великий блукальник).
НЕМАЄ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ СЛОВА ВЕЛЬБЛУД!
Є ВЕРБЛЮД!
МОЖЕ У ЯКІЙСЬ РУСИНСЬКІЙ ІНАКО, АЛЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛИШЕНЬ ВЕРБЛЮД!
Від дав.-рус. столъ.
Княжий стіл.