Значення слова
Трон — крісло, призначене для сидіння правителя-самодержця, коли він з'являється перед людьми і вершить свою владу.
Приклад вживання

На троні сидить король Артур.

Походження

дав.-гр. θρόνος – високе сидіння, трон

Приклади в інших мовах

суом. valtaistuin

Варіанти написання
престол

Перекладаємо слово трон

столище
13

Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».

Карл-Франц Ян Йосиф 11 березня 2020
15 листопада 2020

Може бути.

8 квітня 2022

А можна "стол"?

8 квітня 2022

Це є суржик.

8 квітня 2022

Стол[-ище] тоді теж? Поясніть, якщо можете, чому "стол" це суржик. "Прошу до столу" замість "Прошу за стіл".

8 квітня 2022

А чули колись слово "стол" у вкраїнській? За правилами вкраїнської мови в наголошеному закритому складі відбувається гармонизація (звуження) - перехід |о| → |і|. У родовому відмінкові (до столу) склад розкривається й відповідно має там "о".

20 жовтня

>За правилами вкраїнської мови в наголошеному закритому складі відбувається гармонизація (звуження) - перехід |о| → |і|.

Не всюди. Ще суть случаї, коли прислівник, але словник.

20 жовтня

Добродії, ви просто повторюєте помилки одне одного.
По-друге, до чого тут "звуження"?
По-третє, до чого тут "гармонізація"?
По-четверте, якщо бути точним, не "відбувається", а "відбувалася", цей перехід занепав, для нього вже немає звуцьких підстав.
По-п'яте, |о| — це яка транскрипція? Звуцька? Звучинна?
По-шосте (як наслідок "по-четверте"), через занепад цього переходу прибл. у 18 ст., у новоутворених словах 18-19+ ст. часто О.
По-сьоме, "словник" може бути з польської на додачу. Так сказано в Шевельова, якого слід би почитати, щоб якщо не розуміти дещо, то хоча б знати.
По-перше, ніяких "правил" у живих мовах просто немає. "Правилами" ми (нерідко на свій розсуд) називаємо найпоширеніші, найбільш теоретично виправдані закономірності, зразки, узори, які ми бачимо вже після того, як щось за ними відбулося. Ніхто ніяких правил (у цьому розумінні, бо слова, хоч не всі це розуміють, можуть мати по кілька значень й одтінків значень) не встановлював ні до початку, ні на початку перебігу. Вживаючи слово "правило" щодо Мови, ви самі себе заплутуєте: таке, схоже, спіткало й добродія Єлисія. Якщо вже не можете позбутися цього кореня, то краще сказати "як правило", ніж "за правилом". А ще краще — "переважно", "здебільшого", "зазвичай", "найчастіше".

20 жовтня

>Звуцька? Звучинна?

???

20 жовтня

»>Звуцька? Звучинна?

???«

Той питає, чи то є фонетична запись, а чи фонематична

20 жовтня

Саме так. "Звуцтво" — фонетика, "звучина" — "фонема", "звучинство" — "фонематика"

8 квітня 2022

Те, чи чув я "стол" у якості українського слова не має ніякого значення. Тому що навіть якщо чув, то це не аргумент. Правило є правило, стосовно слова "стіл". Але ж як воно стосується "столища"? Нижче запропоновано "стілище". Це не тому, що я хочу посперечатися. Мені хочеться побачити аргументи "за", або " проти". От і все.

8 квітня 2022

Не чули, бо його просто нема в нашій мові, тільки в суржику. У "столищі" так само розкривається склад: сто-ли-ще.
У цьому явищі суть тонкощі, але "стол" бути не може.

10 квітня 2022

<стол>

<Це є суржик.>

Tô e dosta proste (inogbeyske, "simplistic") tóucouanïe, pravopisy ti ne daieity znati ci za <o> e *o ladyeno abo né.
Ose, iz Slœuvnika govœuroc Polésïa, 204: <стиль>, <столь>, <сту͡оль> "stelya", de u <и / o / y͡o> imõty pèredati, xotya xabo, ta rœuznui slédui ladyeinïa *o.

Gòlôunuy prõg ladyeinïa *o e õzxe cèlêncouanïe. Sama ge õzcœusty e douge pèstra — tô mogeity bouti i [ʷo], a na pisymé cuiriliçeiõ tô né yaco ne rozlouciti œd [ʷɔ, u̯͡ɔ, ʷɒ, u̯͡ɒ] (iz *o neladyena) ci [ɔ, ɒ] (iz *u).

<точка> "point" /ˈtɒt͡ʃ.ka ~ ˈtɒt͡ʃ.ka/ : <точка> [tu̯͡ot͡ʃ.ka ~ tʷot͡ʃ.ka].

перестіл
6

Саме форму "престіл" з ікавізмом (uk.wikipedia.org: Ікавізм) подає дорепресивний Словарь Грінченка:
r2u.org.ua: престол
В незакритому складі "пересто-" як "кіт" але "коти", "котові" тощо.

Український відповідник церковно-слов'янського "прѣ" (як у "прѣстолъ") є наше "пере-", тому даю "пере-стіл", а не болгарське "пре-стіл".

Карл-Франц Ян Йосиф 11 березня 2020
31 березня 2020

О_О
Бачу вам марно щось доводити

8 жовтня 2024

+

стіл
3

Від дав.-рус. столъ.
Княжий стіл.

Вадим Мельник 8 квітня 2022
20 жовтня

+

вчора 00:29

-

велестіл
2

Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».

Даю перше "веле-", що ще з праслов'янської мови означає щось значущіше: "велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма російського "верблюд" українською та иншими мовами є "вельблуд" (великий блукальник).

Карл-Франц Ян Йосиф 11 березня 2020
стілище
1

У давньоруській мові трон звали словом "СТОЛЬЦЬ", але щоб не давати зменшену форму, даю навпаки форму з "-ище".

Карл-Франц Ян Йосиф 15 листопада 2020
15 листопада 2020

Чому ж стілище, а не столище?

15 листопада 2020

Але ж стілець, не столець.

15 листопада 2020

Ну може бути.

15 листопада 2020

<і> в стілець є цілком мисливо – дія морфологічного водностайнення: крім називного відмінка однини є в формах геть усіх инших відмінків *о "гармонизовано", тому цілком мисливо, що всі ті форми перетягнуть один єдиний твар називного відмінка на свій бік. Напр., непрямі відмінки слова "стіл" не набули твари з *о гармонизованим, очевидно тому, що твар називного відмінка з гармонизованим *о є проти тварів усіх непрямих відмінків один єдиний. У тварі *столище нема передумов для гармонизації *о, бо він в усіх відмінціх є в складі полім.

16 листопада 2020

Як у словах кінець, вітець, Ви, здається, вже це раніше були яснили.

Valentyn Holod 20 жовтня
стілля
0

Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».

Карл-Франц Ян Йосиф 11 березня 2020
вельстіл
0

Від слова «стіл», яким звали трон в давньовкраїнські часи (дав.-рус. столъ) — це була давньоруська назва князівського трону. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».

Даю перше "вель-", що ще з праслов'янської мови означає щось значущіше: "велерибою" називали кита у праслов'янській мові, а оригінальна форма російського "верблюд" українською та иншими мовами є "вельблуд" (великий блукальник).

Карл-Франц Ян Йосиф 11 березня 2020
31 березня 2020

НЕМАЄ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ СЛОВА ВЕЛЬБЛУД!
Є ВЕРБЛЮД!
МОЖЕ У ЯКІЙСЬ РУСИНСЬКІЙ ІНАКО, АЛЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛИШЕНЬ ВЕРБЛЮД!

24 квітня

Ще один приРомануватець, що знає краще за всіх, які слова є 100% українськими (ті, що з підручників вивчив), а які "русинськими"

держа́вище
,
держа́вина
0
Carolina Shevtsova 19 травня 2024
19 травня 2024

гр. ϑρόνος «підпора, стойка, опора; сидіння, престол» ~ лат. firmus «міцний, стійкий», дінд. dhāráyati «підтримує, держить»

княже сидило
0
Kuľturnyj aborihen 8 жовтня 2024
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
24 листопада 2024

Куди слова діваються була сторінка з князем де вона ділася?

Поділитись з друзями