– Ти не дбаєш за дім Божий. В тебе дзвони порозбивані, церква стара, антимінс старий, все старе, – казав сердито в олтарі архієрей на всю церкву. (І. Нечуй-Левицький)
Для кращого зберігання антимінс загортався в інший шовковий плат, який зовуть ілитоном.

Антимінси з'явилися тоді, коли стало потрібно правити Літургію поза храмом, у похідних умовах. Престол доводилося заміняти переносним столиком або просто дошками. Освященний антимінс з мощами у такому разі заміняв собою Престол, звідси й походить його назва — від αντι «проти, замість» + μήνσιον «стіл».