Їх лишень слід перед тим вірити з пам'ятками писемности України й українських говорів, бо ЕСУМ містить і російські слова, що їх видає за українські. На жаль, осідку, де були би зібрані усі вкраїнські тексти з можливістю швидко шукати потрібні слова, ще не створено (і це велика трагедія для країни), як це вчинили зі словниками на r2u.org.ua (пречудовий осідок!), тож лишається таки ждати на ентузіястів, які такий сайт рано, а чи пізно, створять, сайт, де будуть усі тексти від праРуси, аж до радянських років, де кожне слово можна було би знайти, лишень вбивши в пошук.
Справді, такі слова часто зустрічаються в ЕСУМ. Теж дивуюсь, що ані наприклад Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, ані найбільші кафедри мовознавства провідних університетів України не спромоглися створити осідок зі швидким та зручним пошуком походження Українських слів з посиланнями на інші словники. Хоча згаданий інститут має цікаві напрацювання, але без зручного пошуку: http://www.inmo.org.ua/library.html
Цим дописом, Цісарю, Ти мені нагадав про цікавий сайт Ісляндської мови, де можна знайти всі ісляндські слова, включно з їхньою етимологією: https://malid.is/leit/úkraína
1. заст. Голосова зв'язка.
2. Звуковий отвір у верхній частині коробки народних (перев. струнних) інструментів; резонаторний отвір.
3. Пластинка, натискуванням якої викликають звук музичного інструмента (баяна, гармонії і т. ін.).
1. Установлена вартість, ціна якого-небудь товару.
2. перев. мн. Установлені ставки оплати за одиницю виробітку при відрядній роботі. Правління колгоспу переглянуло розцінки і норми виробітку і скоротило.. штат адміністративно-обслуговуючого персоналу (Колгоспник України, 7, 1956, 9); Водій за доставку вантажу в зворотному напрямку одержував зарплату по дуже знижених розцінках (Комуніст України, 6, 1966, 41).
3. перен. Думка, судження про кого-, що-небудь; оцінка.
4. перен., заст. Осуд кого-, чого-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 857.Коментарі (0)
РОЗЦІНКА 2, и, жін. Дія за значенням розцінити, розцінювати. В тих майстернях, що залишились в руках хазяїв, Комуна встановила контроль над розцінкою робіт (Нова історія. Підручник для 9 кл., 1957, 15).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 857.
Xamstuo?? A Uaxe cremnicstuo pro »galicske«, yake Ui scrwzy pxaiete e cyto, ne xamstuo?! Sebe pazîte! Imõ pisati Caçapostan, docui Ui bõdete pisati dournicui pro »galicske«!
"Xamstuo?? A Uaxe cremnicstuo pro »galicske«, yake Ui scrwzy pxaiete e cyto, ne xamstuo?! Sebe pazîte!"
Я про "галицьке" николи не пишу.
"Imõ pisati Caçapostan, docui Ui bõdete pisati dournicui pro »galicske«!" Тоді Вам не місце в поважному, увічливому товаристві. Я теж проти параної на "галицькі слова, невживані в більшій частині України", але в цьому виразі ничого образливого нема, на відміну від називання частини Вкраїни "Кацапстаном".
Що значить "мене їсть"??! То не є випадок особистого вподобання. Ви просто пишете суту дурню, й крім того ширите сепаратизм та дискримінацію. Тож не жалійтеся потім на відповідні реакції!
Я вже не раз завважував, що Ви не вмієте одрізнити мовознавство од політики. Схоже, що й не хочете. Це недобре. Заберіть цю звичку змагатись до иншого проєкту, коли Ви не можете без цього жити, і дайте людям спокій.
Ви пишете отут про параною (?), а тим часом багатьох питомих для більшої частини України слів уже й немає більше в офіційному вжитку. Ви ж самі от тільки вжили галицького "образливого" та переважно західноукраїнського "від-". Чи знаєте хоча б, як це буде по-наддніпрянському?
Cazyîte to zercalou.
Видно, що Ви таки не можете чи не хочете почути мене. То я далі просто нехтуватиму Ваші немовознавчі вибрики. Нема в мене на їх часу.
«...переважно західноукраїнського "від-".»
Воно вже давно не "переважно західновкраїнське". А коли було переважно, то ясно було, що воно має замінити собою "од" схоже до "он" на "він". Це логічне вкраїнське мовне явище.
«Ви ж самі от тільки вжили галицького "образливого"...»
Чому Ви гадаєте, що воно галицьке?
«Чи знаєте хоча б, як це буде по-наддніпрянському?»
А що це за говірка чи мова така, наддніпрянська?
"Воно вже давно не "переважно західновкраїнське"."
Поза Західною Україною "від(-)" уживають передусім люди, що змалку розмовляють / розмовляли московською вдома й навчились української не з живих вуст, а з книжок сучукрлітмови. Що цікаво - саме мови, та не літератури.
"А коли було переважно, то ясно було, що воно має замінити собою "од" схоже до "он" на "він". Це логічне вкраїнське мовне явище."
Мало, та не замінило. Минуло багато століттів, а люди й досі кажуть "од(-)".
"Чому Ви гадаєте, що воно галицьке?"
Я не чув слів "образа", "ображати", "образливий" ні од людей із серця України, ні од слобожан, ні од степових українців, ні од подолян. І Нечуй-Левицький засвідчує, що таких слів у підросійській Україні не знали.
"А що це за говірка чи мова така, наддніпрянська?"
Навряд Ви не чули цього слова ані разу в школі од учителів української мови й літератури. "Наддніпрянщина" - назвище, що його галичани дали підросійській Україні. А свої землі називали Наддністрянщина. Наддніпрянські говірки - це передусім близькі одна до одної південно-східні говірки, що становлять більшість щодо числа мовців та правлять за основу новожитньої української мови. То, може, таки скажете, що люди вживають замість "образити" поза колишньою підавстрійською Україною?
"Минуло багато століттів, а люди й досі кажуть "од(-)"."
А от у мене була в класі дівчинка, яка якраз мову з живих вуст вивчила. Тільки от казали не "од-", а "от-". "Отвітити" наприклад. Тут инше діло, "від-" не замінило, а "от-" замінило. Суржик спинив розвиток мови, замінивши безладдям певні явища. От що мені ясно.
"То, може, таки скажете, що люди вживають замість "образити" поза колишньою підавстрійською Україною?"
Усе ж жду від Вас письмових доказів за невживаність цього слова в мові сходу.
Ви із своїм прикладом як ні сіло ні впало. До чого тут суржик? Це мовне явище досить нове. Більшість українців до сталінщини були селяни й живих москалів бачили та чули вряди-годи. Може, більше на Слобожанщині чи в Південній Україні, та не на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, Поділлі та Волині.
"Ви із своїм прикладом як ні сіло ні впало. До чого тут суржик? Це мовне явище досить нове. Більшість українців до сталінщини були селяни й живих москалів бачили та чули вряди-годи. Може, більше на Слобожанщині чи в Південній Україні, та не на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, Поділлі та Волині."
Я й пишу, що суржик спинив розвиток живої мови. Під час радянщини.
Тепер розумію, до чого Ви ведете. Ми можемо тепер тільки гадати, чи поширилось би природно це явище, нехай і розумне, з околиці на більшість України. Імовірність є, та дуже, дуже мала. Бо звичайно не серце країни мавпує околиці, а навпаки.
Рейтинг — числовий або порядковий показник успішності або популярності, який відображає важливість або вплив певного об'єкта або явища.
У президента найнижчий рейтинг за весь час його правління.
англ. rating - оцінка, становище
Перекладаємо слово рейтинг
Думаю краще замінити на "визначник" від знайомого всім слова "визначати".
Віктор Войтюк, Визна́чник uk.wikipedia.org: Визначник
Гоже!
Визначає величину слави у когось
Цікавий варіант, гарно звучить. І оригінальний.
Можна помилити з ім’ям Славомир.
też vpodobav sobi ciu proponovu!
duże vluċno vidbyvaje suṫ javyṡċa! ;)
ЕСУМ т.3 "лісва" - "драбина". Результат спрощення давніших *лі́ства, *лі́ствиця «тс.» з псл. *lěstva, *lěstvica, пов’язаних з *lěsti, lězǫ «лізти» (пор. стсл. лѣствица «драбина», схв. љȅствē, слн. léstva, léstvica «тс.», болг. ле́ствица «октава») або з lěsa «ліса».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/лісва
Такі давні од праслов'янського спадку слова слід відроджувати у першу чергу!
Дякую! Виглядає на те, що ЕСУМ містить тисячі таких слів.
Їх лишень слід перед тим вірити з пам'ятками писемности України й українських говорів, бо ЕСУМ містить і російські слова, що їх видає за українські. На жаль, осідку, де були би зібрані усі вкраїнські тексти з можливістю швидко шукати потрібні слова, ще не створено (і це велика трагедія для країни), як це вчинили зі словниками на r2u.org.ua (пречудовий осідок!), тож лишається таки ждати на ентузіястів, які такий сайт рано, а чи пізно, створять, сайт, де будуть усі тексти від праРуси, аж до радянських років, де кожне слово можна було би знайти, лишень вбивши в пошук.
Справді, такі слова часто зустрічаються в ЕСУМ. Теж дивуюсь, що ані наприклад Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, ані найбільші кафедри мовознавства провідних університетів України не спромоглися створити осідок зі швидким та зручним пошуком походження Українських слів з посиланнями на інші словники. Хоча згаданий інститут має цікаві напрацювання, але без зручного пошуку: http://www.inmo.org.ua/library.html
Цим дописом, Цісарю, Ти мені нагадав про цікавий сайт Ісляндської мови, де можна знайти всі ісляндські слова, включно з їхньою етимологією: https://malid.is/leit/úkraína
Україні конче необхідний подібний осідок!
+
Та неправильно є писано.
Зменшувальна пестлива форма. До славня, а то має сенс інакший.
ЗНА́ЧНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до значний
:)
Молодець. Дуже дотепно!!!
Як бути, коли йдеться про рейтинг комфортності міст, або про рейтинг парків чи зелених зон? Рейтинги є не лише у політиків
по аналогії до rating - rate (голосувати)
Насправді це ранжирувати, а не голосувати.
ГОЛОСНИК, а, чол.
1. заст. Голосова зв'язка.
2. Звуковий отвір у верхній частині коробки народних (перев. струнних) інструментів; резонаторний отвір.
3. Пластинка, натискуванням якої викликають звук музичного інструмента (баяна, гармонії і т. ін.).
:) Щабель овець
РАНЖИ́Р, у, чол.
1. Шикування людей за зростом в одну шеренгу.
2. Певний порядок у чому-небудь.
Заплутано — є схо́ди, а "схо́да" то таке собі....
СТУ́ПІНЬ
Родовий відмінок "ДОВІРЕННЯ" - довірень
:) Роз ґатунок
Або "почати надто багата оцінювати".
РОЗЦІНКА 1, и, жін.
1. Установлена вартість, ціна якого-небудь товару.
2. перев. мн. Установлені ставки оплати за одиницю виробітку при відрядній роботі. Правління колгоспу переглянуло розцінки і норми виробітку і скоротило.. штат адміністративно-обслуговуючого персоналу (Колгоспник України, 7, 1956, 9); Водій за доставку вантажу в зворотному напрямку одержував зарплату по дуже знижених розцінках (Комуніст України, 6, 1966, 41).
3. перен. Думка, судження про кого-, що-небудь; оцінка.
4. перен., заст. Осуд кого-, чого-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 857.Коментарі (0)
РОЗЦІНКА 2, и, жін. Дія за значенням розцінити, розцінювати. В тих майстернях, що залишились в руках хазяїв, Комуна встановила контроль над розцінкою робіт (Нова історія. Підручник для 9 кл., 1957, 15).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 857.
Він і в Африці рівень
А Грінченко свідчив, що тільки в Галичині: r2u.org.ua: уровень .
Давно запідозрив, що калька російського "уровень" – у нас поза галичиною поза містами "рівень" не кажуть.
A yaco ou Uas na Caçapostané recõty?
Кацапостані? Даруйте, я вірно зрозумів? Ви щойно назвали схід України кацапостаном?
"A yaco ou Uas na Caçapostané recõty?"
Хамство та й годі.
Спасибі за підпору, Вадиме. Я поважаю високі знання Єлисія і вважаю його патріотом України, але слова про Кацапостан це вже понад усі межі.
Xamstuo?? A Uaxe cremnicstuo pro »galicske«, yake Ui scrwzy pxaiete e cyto, ne xamstuo?! Sebe pazîte! Imõ pisati Caçapostan, docui Ui bõdete pisati dournicui pro »galicske«!
Якщо Вас це дійсно їсть, можу постаратися не згадувати Галичину, коментуючи слова.
"Xamstuo?? A Uaxe cremnicstuo pro »galicske«, yake Ui scrwzy pxaiete e cyto, ne xamstuo?! Sebe pazîte!"
Я про "галицьке" николи не пишу.
"Imõ pisati Caçapostan, docui Ui bõdete pisati dournicui pro »galicske«!" Тоді Вам не місце в поважному, увічливому товаристві. Я теж проти параної на "галицькі слова, невживані в більшій частині України", але в цьому виразі ничого образливого нема, на відміну від називання частини Вкраїни "Кацапстаном".
Що значить "мене їсть"??! То не є випадок особистого вподобання. Ви просто пишете суту дурню, й крім того ширите сепаратизм та дискримінацію. Тож не жалійтеся потім на відповідні реакції!
Я вже не раз завважував, що Ви не вмієте одрізнити мовознавство од політики. Схоже, що й не хочете. Це недобре. Заберіть цю звичку змагатись до иншого проєкту, коли Ви не можете без цього жити, і дайте людям спокій.
Ви пишете отут про параною (?), а тим часом багатьох питомих для більшої частини України слів уже й немає більше в офіційному вжитку. Ви ж самі от тільки вжили галицького "образливого" та переважно західноукраїнського "від-". Чи знаєте хоча б, як це буде по-наддніпрянському?
<Ви ж самі от тільки вжили галицького "образливого" та переважно західноукраїнського "від-". Чи знаєте хоча б, як це буде по-наддніпрянському?>
Godé e Uam pisati dournyõ ouge!
<не вмієте одрізнити мовознавство од політики>
Cazyîte to zercalou.
Якби Ви прислухались до живої розмовної мови поза Галичиною, то й не писали б такого.
Cazyîte to zercalou.
Видно, що Ви таки не можете чи не хочете почути мене. То я далі просто нехтуватиму Ваші немовознавчі вибрики. Нема в мене на їх часу.
Cyto e mi Uas slouxati, coli Ui pisiete dournicui?
👋
«...переважно західноукраїнського "від-".»
Воно вже давно не "переважно західновкраїнське". А коли було переважно, то ясно було, що воно має замінити собою "од" схоже до "он" на "він". Це логічне вкраїнське мовне явище.
«Ви ж самі от тільки вжили галицького "образливого"...»
Чому Ви гадаєте, що воно галицьке?
«Чи знаєте хоча б, як це буде по-наддніпрянському?»
А що це за говірка чи мова така, наддніпрянська?
"Воно вже давно не "переважно західновкраїнське"."
Поза Західною Україною "від(-)" уживають передусім люди, що змалку розмовляють / розмовляли московською вдома й навчились української не з живих вуст, а з книжок сучукрлітмови. Що цікаво - саме мови, та не літератури.
"А коли було переважно, то ясно було, що воно має замінити собою "од" схоже до "он" на "він". Це логічне вкраїнське мовне явище."
Мало, та не замінило. Минуло багато століттів, а люди й досі кажуть "од(-)".
"Чому Ви гадаєте, що воно галицьке?"
Я не чув слів "образа", "ображати", "образливий" ні од людей із серця України, ні од слобожан, ні од степових українців, ні од подолян. І Нечуй-Левицький засвідчує, що таких слів у підросійській Україні не знали.
"А що це за говірка чи мова така, наддніпрянська?"
Навряд Ви не чули цього слова ані разу в школі од учителів української мови й літератури. "Наддніпрянщина" - назвище, що його галичани дали підросійській Україні. А свої землі називали Наддністрянщина. Наддніпрянські говірки - це передусім близькі одна до одної південно-східні говірки, що становлять більшість щодо числа мовців та правлять за основу новожитньої української мови. То, може, таки скажете, що люди вживають замість "образити" поза колишньою підавстрійською Україною?
"Минуло багато століттів, а люди й досі кажуть "од(-)"."
А от у мене була в класі дівчинка, яка якраз мову з живих вуст вивчила. Тільки от казали не "од-", а "от-". "Отвітити" наприклад. Тут инше діло, "від-" не замінило, а "от-" замінило. Суржик спинив розвиток мови, замінивши безладдям певні явища. От що мені ясно.
"То, може, таки скажете, що люди вживають замість "образити" поза колишньою підавстрійською Україною?"
Усе ж жду від Вас письмових доказів за невживаність цього слова в мові сходу.
Ви із своїм прикладом як ні сіло ні впало. До чого тут суржик? Це мовне явище досить нове. Більшість українців до сталінщини були селяни й живих москалів бачили та чули вряди-годи. Може, більше на Слобожанщині чи в Південній Україні, та не на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, Поділлі та Волині.
Мені для себе вистачає свого досвіду. Для Вас я послався на Нечуя-Левицького. Не вірите ні мені ні йому, то нехай так і буде.
"Ви із своїм прикладом як ні сіло ні впало. До чого тут суржик? Це мовне явище досить нове. Більшість українців до сталінщини були селяни й живих москалів бачили та чули вряди-годи. Може, більше на Слобожанщині чи в Південній Україні, та не на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, Поділлі та Волині."
Я й пишу, що суржик спинив розвиток живої мови. Під час радянщини.
Тепер розумію, до чого Ви ведете. Ми можемо тепер тільки гадати, чи поширилось би природно це явище, нехай і розумне, з околиці на більшість України. Імовірність є, та дуже, дуже мала. Бо звичайно не серце країни мавпує околиці, а навпаки.