Похідна від найпопулярнішого наразі варіанту "панський кут", але мені здається що вона має перевагу компактності із збереженням змістовності. Дуже легко промовляється і звучить трохи сучасніше, на мою думку.
покуть, покуття - поче́сне мі́сце, красний кут.
r2u.org.ua: покуття
<"ф" — це ж чистокровна українська буква.>
Котра буква є "чистокровна" в руськї?
БОЖНИ́К ‘покуття’
СЛОВНИК
УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК
ПОСА́Д ‘покуття’ (Біллуц, Шульг).
СЛОВНИК
УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК
БЕНДЮ́ ЖКИ, мн. ‘покуття’
СЛОВНИК
УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК
ПІДСО́НЦЕ ‘освітлений сонцем схил гори, горба’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.274
Клас! Варіянт просто шикарний.
Це скоріше вільнорозмовний варіант, але для поважної ділової лексики це не підходить
Навіщо цей "панський кут", коли здавна існує вкраїнське слово ПОКУТТЯ..
Згоден із Величко, досить цікавий варіант
Покуття - почесне місце, але чи є віп-зона почесним місцем? То скоріше місце для панів, до чого тут честь?
Пан-кут звучить якось краще.
Не послідовно. Чому тоді не «цабекут»?
віп-персона
Не кожен «пан» є very important person, і не кожна very important person є «паном».
В наші часи VIP — це ніякі не особливі чи важливі особи, а просто ті, хто заплатив більше.
Пан це запозчення, це не східнословянське слово. У давньоруських текстах такого слова навіть нема
Друс. тексти не містять усе питоме. Не треба виключно на них покладатися в питанні питомості слова.
Супер!
Гарно.