це передвоєнний польсько-львівський жаргон. українською не перекладається, бо босякам без потреби.
Ромко, по-вашому виходить, що поляцько-львів'яцька каста це ніби-то шляхта, а українці - то босяки. Ось так і трапляється забруднення української полонізмами й іншими львівськими жаргонізмами.
Щось подібного. Мені прикро. Не лиш Українці. Не маю іншого народу, та й вади власні бачу, як у дзеркалі, у власному племені. У Вашому віці за таку оцінку обурився-б і розізлився… але нині, даруйте, зачинаю сумніватися у здатності мого етносу витворити зі себе власного якусь шляхту. Даруйте. Вмирати можемо, хитрувати можемо, але керувати безкорисливо і мудро — з плоха. Не мають наші багачі амбіції благородства. Земля ця родить орачів. Не жерців.
SIRM I, 346: вележирувати "розкошувати"; II, 198 (жир¹): жирувати "розкошувати; добувати їжу, пустуючи та гуляючи".
Творено мною субстантивацією від инфинитива girouati → girouaty (инфинитиви на -ti суть за походженням непрямий відмінок, віді, давальний имен основи -y, ге: oseiny — дав. oseni, põty — дав. põti, znaty — дав. znati тощо). Таким чином дане ту girouaty може бути товмачено ге *"обйект/предмет 'жирування, жирувати'".
